Ухвала

від 08.11.2024 по справі 295/2380/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 295/2380/24

2/296/1778/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р.м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15" про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15" про зобов`язання вчинити певні дії і просить зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15" надати можливість ознайомитися з протоколом зборів №14 та усіма додатками до нього від 30.08.2022 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 30.08.2022 проводилися загальні збори співвласників будинку. Дані збори проводилися з численними порушеннями процедури та Законодавства України, що унеможливлювало співвласників брати участь в управлінні об`єднання у порядку визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання, одержувати інформацію про діяльність об`єднання, звіт ревізійної комісії про використання коштів, фінансової звітності, що виносилося у порядок денний зборів.

Позивач та багато інших співвласників були позбавлені такого права, оскільки не знали про загальні збори і не могли взяти у них участь. Звернувшись з листом до голови правління 23.12.2022 ОСОБА_2 щодо надання протоколу зборів для ознайомлення у порушення Статуту розділу V отримав відписку №1 від 09.01.2023 з посиланням у ЦНАП. Протокол зборів позивач так і не отримав на даний час, а, звернувшись у ЦНАП, з`ясував, що протокол загальних зборів №14 від 30.08.2022 є неповним, у ньому відсутні додатки, які є невід`ємною частиною протоколу.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира справу передано за підсудністю до Корольовського районного суду м.Житомира (а.с.9).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.16).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (а.с.17).

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі (а.с.24-29, 42-47).

Зазначає, що спір у справі стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, які на його думку порушені протиправними діями голови правління ОСББ, тому цей спір найбільш наближений до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи корпоративних спорів.

Як співвласник майна житлового будинку позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ними і головою правління ОСББ щодо членства в ОСББ, діяльності останнього та його припинення є корпоративними. Заявлені позивачем вимоги пов`язані зі здійсненням ним корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління ОСББ.

Враховуючи, що позивача є співвласником майна багатоквартирного будинку та спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного на його думку юридичною особою, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №204/9551/18 від 30.11.2022.

Позивач подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі та просить відмовити у клопотанні про закриття провадження у справі, оскільки порушено терміни подання відзиву (а.с.60).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч1ст.16 цього Кодексукожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до ч.2ст.4ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачена положеннями законодавства.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.3 ГК Українипід господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними устатті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема, правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб`єктів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованихЦК України,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Пунктом 3 ч.1ст.20 ГПК Українидо юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі, у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно ст.385ЦК Українивласники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначеноЗаконом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ч.2ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другоюст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Таким чином, зазначений закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 стверджує, що він є власником квартири в будинку, який входить до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15", та дії відповідача стосовно організації та проведення загальних зборів проведені з численним порушенням законодавства та порушують його права як співвласника багатоквартирного будинку.

Позивач, обравши відповідний спосіб захисту права як співвласник будинку, просить зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15" надати можливість ознайомитися з протоколом зборів №14 та усіма додатками до нього від 30.08.2022 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першоїстатті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правиламиГПК України(постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)).

При цьому, вимога про надання можливості ознайомитися з протоколом зборів №14 та усіма додатками до нього від 30.08.2022 року також має розглядатися у порядку господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 провадження № 12-74гс23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Враховуючи предмет спору та суб`єктний склад у цій справі, суд приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно п.1 ч.1ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1ст.256ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2ст. 255 ЦПК України).

Як встановлено п.5 ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір"сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено 1211, 20 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3470025978.1 від 14.02.2024 року.

Оскільки провадження у справі належить закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому сплачений судовий збір слід повернути позивачу.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 15" про зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області повернути сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп, внесений згідно платіжної інструкції №0.0.3470025978.1 від 14.02.2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.М. Анциборенко