Вирок

від 05.11.2024 по справі 359/2098/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

359/2098/24

1-кп/359/409/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , законних представників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представника потерпілого ОСОБА_11 , психолога ОСОБА_12 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження № 12023111100002498 від 09.11.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дружківка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Борисполя Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця селища Баришівка Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Судом визнається доведеним, що ОСОБА_5 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, за таких обставин.

28.10.2023 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (14 років), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років), ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 (13 років), ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 (16 років) та ОСОБА_15 , як одна компанія знайомих один одному людей, знаходячись на Дарницькому залізничному вокзалі в м. Києва сіли до останнього вагону № ЕР9М-50909 електропотягу № 6822 (далі електропотяг) сполученням «Київ - Яготин» для здійснення поїздки до свого місця проживання. Під час руху електротягу, між станціями «Чубинське» та «Бориспіль» на території Бориспільського району, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 знаходячись у вагоні № ЕР9М-50909 (далі вагон) вчиняли хуліганство.

Так, о 21 год. 39 хв. зазначений електропотяг приїхав на станцію «Бориспіль», розташовану в АДРЕСА_1 , де до вагону зайшли ОСОБА_5 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 (16 років), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 (15 років), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (15 років), де зустрілись зі своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Після того, як електропотяг о 21 год. 54 хв. вирушив далі по маршруту, ОСОБА_7 вирішив продовжити вчиняти хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме знаходячись в громадському місці, яким є вагон, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки у суспільстві, руками відірвав одне тримісне пасажирське сидіння дивану та два двомісні пасажирські сидіння дивану у вагоні.

Побачивши кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який вчиняв хуліганство шляхом пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», до вчинення таких кримінально протиправних дій одразу приєднався ОСОБА_5 , який діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , продовжили вчиняти дії спрямовані на пошкодження і знищення майна підприємства, а саме взяв останнє відірване ОСОБА_7 тримісне пасажирське сидіння дивану та намагався його знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, за згоди та цілковитого заохочення таких хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Однак викинути з вікна туалету тримісне пасажирське сидіння дивану ОСОБА_5 не вдалось, у зв`язку з тим, що групі осіб, які вчиняли хуліганство ( ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ) не вдалось відкрити вікно туалету.

Одразу після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , не припиняючи хуліганських дій спрямованих на пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», намагались пошкодити шляхом відривання ще двох тримісних пасажирських сидінь дивану, однак не змогли цього зробити через нестачу сил. Далі ОСОБА_7 , не припиняючи своїх кримінально протиправних дій спрямованих на хуліганство шляхом пошкодження та знищення майна АТ «Укрзалізниця», діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_13 , руками відірвав віконний блок одного з вікон вагону задля того, щоб ОСОБА_6 , з його та ОСОБА_5 згоди та цілковитого заохочення, викинув у отвір, що утворився, тримісне пасажирське сидіння дивану, раніше відірване ОСОБА_7 .

Після цього, ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з метою знищення майна АТ «Укрзалізниця», за згоди та цілковитого заохочення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , під час руху електропотягу викинув в отвір зламаного ОСОБА_7 віконного блоку тримісне пасажирське сидіння дивану. Не припиняючи вчиняти хуліганство, ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з метою безпідставного припинення руху громадського транспорту (електропотягу № 6822 сполученням «Київ - Яготин»), під час його руху, здійснив зрив стоп крану у вагоні, внаслідок чого запустив механізм екстреного гальмування та зупинку електропотягу.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_5 спільно та узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в період часу з 21 год. 54 хв. до близько 22 год. 00 хв. 28.10.2023, знаходячись у вагоні № ЕР9М-50909 електропотягу № 6822 сполученням «Київ - Яготин», який у цей час рухався по території Бориспільського району Київської області, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моралі та поведінки у суспільстві перед широким колом пасажирів вагону, більшість з яких була неповнолітніми особами, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме вчинив знищення та пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», тимчасове припинення нормальної діяльності вказаного підприємства в частині якісного надання послуг з перевезення пасажирів, яке тривалий час уперто не припинялось та тимчасове припинення руху громадського транспорту.

Судом визнається доведеним, що ОСОБА_6 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, за таких обставин.

28.10.2023 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (14 років), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років), ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 (13 років), ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 (16 років) та ОСОБА_15 , як одна компанія знайомих один одному людей, знаходячись на Дарницькому залізничному вокзалі в м. Києва сіли до останнього вагону № ЕР9М-50909 (далі вагон) електропотягу № 6822 (далі електропотяг) сполученням «Київ - Яготин» для здійснення поїздки до свого місця проживання.

Приблизно о 21 год. 35 хв. 28.10.2023, після того як електротяг проїхав станцію «Чубинське», розташовану біля с. Чубинське Бориспільського району Київської області, ОСОБА_7 вирішив вчинити хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме знаходячись в громадському місці, яким є вагон, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки у суспільстві, руками відірвав тримісне пасажирське сидіння дивану у вагоні. Побачивши кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який почав вчиняти хуліганство шляхом пошкодження майна Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі по тексту - АТ «Укрзалізниця»), до вчинення таких кримінально протиправних дій одразу приєднався ОСОБА_6 , який діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 продовжили вчиняти дії спрямовані на пошкодження майна підприємства, а саме вдвох руками відірвали ще два тримісні пасажирські сидіння диванів у цьому ж вагоні. Три відірвані тримісні пасажирські сидіння диванів ОСОБА_7 та ОСОБА_20 залишили у вагоні.

Близько 21 год. 39 хв. електропотяг приїхав на станцію «Бориспіль», розташовану в АДРЕСА_1 , де до вагону зайшли ОСОБА_5 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 (16 років), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 (15 років), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8 (15 років), де зустрілись з своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Після того, як електропотяг о 21 год. 54 хв. вирушив далі по маршруту, ОСОБА_7 вирішив продовжити вчиняти хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме знаходячись в громадському місці, яким є вагон, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки у суспільстві, руками відірвав одне тримісне пасажирське сидіння дивану та два двомісні пасажирські сидіння дивану у вагоні. Побачивши кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який вчиняв хуліганство шляхом пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», до вчинення таких кримінально протиправних дій одразу приєднався ОСОБА_5 , який діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , продовжили вчиняти дії спрямовані на пошкодження і знищення майна підприємства, а саме взяв останнє відірване ОСОБА_7 тримісне пасажирське сидіння дивану та намагався його знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, за згоди та цілковитого заохочення таких хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Однак викинути з вікна туалету тримісне пасажирське сидіння дивану ОСОБА_5 не вдалось, у зв`язку з тим, що групі осіб, які вчиняли хуліганство ( ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ) не вдалось відкрити вікно туалету.

Одразу після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , не припиняючи хуліганських дій спрямованих на пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», намагались пошкодити шляхом відривання ще двох тримісних пасажирських сидінь дивану, однак не змогли цього зробити через нестачу сил. Далі ОСОБА_7 , не припиняючи своїх кримінально протиправних дій спрямованих на хуліганство шляхом пошкодження та знищення майна АТ «Укрзалізниця», діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_13 , руками відірвав віконний блок одного з вікон вагону задля того, щоб ОСОБА_6 , з його та ОСОБА_5 згоди та цілковитого заохочення, викинув у отвір, що утворився, тримісне пасажирське сидіння дивану, раніше відірване ОСОБА_7 .

Після цього, ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з метою знищення майна АТ «Укрзалізниця», за згоди та цілковитого заохочення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , під час руху електропотягу викинув в отвір зламаного ОСОБА_7 віконного блоку тримісне пасажирське сидіння дивану.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_6 спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , а пізніше з ОСОБА_5 , в період часу з 21 год. 35 хв. до близько 22 год. 00 хв. 28.10.2023, знаходячись у вагоні № ЕР9М-50909 електропотягу № 6822 сполученням «Київ - Яготин», який у цей час рухався по території Бориспільського району Київської області, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моралі та поведінки у суспільстві перед широким колом пасажирів вагону, більшість з яких була неповнолітніми особами, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме вчинив знищення та пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», тимчасове припинення нормальної діяльності вказаного підприємства в частині якісного надання послуг з перевезення пасажирів, яке тривалий час уперто не припинялось.

Судом визнається доведеним, що ОСОБА_7 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, за таких обставин.

28.10.2023 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (14 років), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років), ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 (13 років), ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 (16 років) та ОСОБА_15 , як одна компанія знайомих один одному людей, знаходячись на Дарницькому залізничному вокзалі в м. Києва сіли до останнього вагону № ЕР9М-50909 (далі вагон) електропотягу № 6822 (далі електропотяг) сполученням «Київ - Яготин» для здійснення поїздки до свого місця проживання.

Приблизно о 21 год. 35 хв. 28.10.2023, після того як електротяг проїхав станцію «Чубинське», розташовану біля с. Чубинське Бориспільського району Київської області, ОСОБА_7 вирішив вчинити хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме знаходячись в громадському місці, яким є вагон, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки у суспільстві, руками відірвав тримісне пасажирське сидіння дивану у вагоні.

Побачивши кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який почав вчиняти хуліганство шляхом пошкодження майна Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі по тексту - АТ «Укрзалізниця»), до вчинення таких кримінально протиправних дій одразу приєднався ОСОБА_6 , який діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 продовжили вчиняти дії спрямовані на пошкодження майна підприємства, а саме вдвох руками відірвали ще два тримісні пасажирські сидіння диванів у цьому ж вагоні. Три відірвані тримісні пасажирські сидіння диванів ОСОБА_7 та ОСОБА_20 залишили в вагоні.

Близько 21 год. 39 хв. електропотяг приїхав на станцію «Бориспіль», розташовану в АДРЕСА_1 , де до вагону зайшли ОСОБА_5 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 (16 років), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 (15 років), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8 (15 років), де зустрілись з своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Після того, як електропотяг о 21 год. 54 хв. вирушив далі по маршруту, ОСОБА_7 вирішив продовжити вчиняти хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме знаходячись в громадському місці, яким є вагон, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки у суспільстві, руками відірвав одне тримісне пасажирське сидіння дивану та два двомісні пасажирські сидіння дивану у вагоні.

Побачивши кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який вчиняв хуліганство шляхом пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», до вчинення таких кримінально протиправних дій одразу приєднався ОСОБА_5 , який діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , продовжили вчиняти дії спрямовані на пошкодження і знищення майна підприємства, а саме взяв останнє відірване ОСОБА_7 тримісне пасажирське сидіння дивану та намагався його знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, за згоди та цілковитого заохочення таких хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Однак викинути з вікна туалету тримісне пасажирське сидіння дивану ОСОБА_5 не вдалось, у зв`язку з тим, що групі осіб, які вчиняли хуліганство ( ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ) не вдалось відкрити вікно туалету.

Одразу після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , не припиняючи хуліганських дій спрямованих на пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», намагались пошкодити шляхом відривання ще двох тримісних пасажирських сидінь дивану, однак не змогли цього зробити через нестачу сил. Далі ОСОБА_7 , не припиняючи своїх кримінально протиправних дій спрямованих на хуліганство шляхом пошкодження та знищення майна АТ «Укрзалізниця», діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_13 , руками відірвав віконний блок одного з вікон вагону задля того, щоб ОСОБА_6 , з його та ОСОБА_5 згоди та цілковитого заохочення, викинув у отвір, що утворився, тримісне пасажирське сидіння дивану, раніше відірване ОСОБА_7 .

Після цього, ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з метою знищення майна АТ «Укрзалізниця», за згоди та цілковитого заохочення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , під час руху електропотягу викинув в отвір зламаного ОСОБА_7 віконного блоку тримісне пасажирське сидіння дивану.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_7 спільно та узгоджено з ОСОБА_6 , а пізніше з ОСОБА_5 , в період часу з 21 год. 35 хв. до близько 22 год. 00 хв. 28.10.2023, знаходячись у вагоні № ЕР9М-50909 електропотягу № 6822 сполученням «Київ - Яготин», який у цей час рухався по території Бориспільського району Київської області, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моралі та поведінки у суспільстві перед широким колом пасажирів вагону, більшість з яких була неповнолітніми особами, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме вчинив знищення та пошкодження майна АТ «Укрзалізниця», тимчасове припинення нормальної діяльності вказаного підприємства в частині якісного надання послуг з перевезення пасажирів, яке тривалий час уперто не припинялось.

Крім того судом визнається доведеним, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану, за таких обставин.

ОСОБА_7 , в період часу з 21 год. 35 хв. до близько 22 год. 00 хв. 28.10.2023, знаходячись у вагоні № ЕР9М-50909 електропотягу № 6822 сполученням «Київ - Яготин», який рухався за маршрутом на території Бориспільського району Київської області, вчиняв хуліганство групою осіб. Під час вчинення хуліганства ОСОБА_7 одноособово та з участю інших осіб, відірвав два двомісні пасажирські сидіння дивану та віконний блок одного з вікон вагону, які залишив у ньому. Вчинення хуліганства відбувалось в присутності ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років), ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 (13 років), ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 (16 років), ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 (16 років), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 (15 років), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8 (15 років), з якими ОСОБА_7 був знайомим.

Після вчинення хуліганства ОСОБА_7 вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна належного АТ «Укрзалізниця», а саме двох двомісних пасажирських сидіння дивану та віконного блоку вагону № ЕР9М-50909 , які відірвав внаслідок вчинення хуліганських дій.

При цьому ОСОБА_7 достовірно знав, що ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які в цей час знаходились у вагоні, хоча і не бажали брати участь в крадіжці, не будуть йому перешкоджати вчиняти таємне викрадення чужого майна, оскільки усі перебували між собою у товариських відносинах. Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_7 , діючи умисно, дочекався доки електропотяг сполученням «Київ - Яготин» зупиниться в с. Кучаків Бориспільського району, підійшов до складених у вагоні № ЕР9М-50909 двох двомісних пасажирських сидінь дивану та віконного блоку належних АТ «Укрзалізниця», та вчинив крадіжку цього майна, в умовах воєнного стану, винісши це майно з вагону близько 22 год. 10 хв. 28.10.2023.

З викраденими двома двомісними пасажирськими сидіннями дивану та віконним блоком ОСОБА_7 втік з місця вчинення кримінального правопорушення, та цього ж дня сховав в посадці біля залізничної станції «Кучаків» с. Кучаків Бориспільського району Київської області . Внаслідок вчинення крадіжки, ОСОБА_7 заподіяв потерпілому - АТ «Укрзалізниця» майнову шкоду в сумі 32630 грн (вартість двох двомісних пасажирських сидінь дивану та віконного блоку станом на 28.10.2023).

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю визнав, не оспорює жодні фактичні обставини кримінального правопорушення, погоджується із правовою кваліфікацією дій. Підтвердив, що 28.10.2023 приблизно о 21 год. 30 хв. він разом зі своїми знайомими сіли у електропотяг на станції « Бориспіль », де зустрілись з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та іншими. Після того, як електропотяг почав рух ОСОБА_5 разом іншими обвинуваченими почали відривати сидіння у вагоні та вчиняти інші протиправні дії. Особисто він взяв останнє відірване ОСОБА_7 тримісне пасажирське сидіння дивану та намагався його знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, однак викинути з вікна туалету останнє не вдалось. Одразу після цього, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 намагались пошкодити шляхом відривання ще двох тримісних пасажирських сидінь дивану, однак не змогли цього зробити.

Також підтвердив, що він здійснив зрив стоп крану у вагоні, внаслідок чого запустив механізм екстреного гальмування та зупинку електропотягу.

Обвинувачений ОСОБА_6 за участі психолога та захисника в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю визнав, не оспорює жодні фактичні обставини кримінального правопорушення, погоджується із правовою кваліфікацією дій. Показав, що йому дуже соромно за вчиненні дії, відчуває свою провину та зробив для себе відповідні висновки. Підтвердив, що 28.10.2023 десь о 20:40 він разом з компанією знайомих, одним з яких був ОСОБА_7 , перебуваючи на Дарницькому залізничному вокзалі в м. Києві сіли до останнього вагону електропотягу сполученням «Київ - Яготин». Після того як електропотяг проїхав станцію «Чубинське», ОСОБА_7 руками відірвав тримісне пасажирське сидіння дивану у вагоні. В свою чергу обвинувачений вирішив підтримати такі дії свого товариша та приєднався до пошкодження майна, де вони вдвох руками відірвали ще два тримісні пасажирські сидіння диванів і залишили у вагоні. Далі на станції « Бориспіль » до вагону потягу також зайшов ОСОБА_5 з іншими знайомими. Після того, як електропотяг вирушив далі по маршруту, до їх протиправних дій приєднався також ОСОБА_5 та вони руками відривали сидіння у вагоні, намагалися їх знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, однак викинути не вдалось через не можливість відкрити вікно туалету. Також він разом з іншими обвинуваченими руками відірвали віконний блок одного з вікон вагону, після чого викинули в отвір зламаного віконного блоку тримісне пасажирське сидіння дивану. Зазначив, що зрив стоп крану у вагоні здійснив ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_7 за участі психолога та захисника в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю визнав, не оспорює жодні фактичні обставини кримінального правопорушення, погоджується із правовою кваліфікацією дій. Показав, що йому дуже соромно за вчиненні дії та він вважає їх аморальними. Підтвердив, що 28.10.2023 десь о 20:40 він разом з компанією знайомих, одним з яких був ОСОБА_6 , перебуваючи на Дарницькому залізничному вокзалі в м. Києві сіли до останнього вагону електропотягу сполученням «Київ - Яготин». Після того як електропотяг проїхав станцію «Чубинське», ОСОБА_7 руками відірвав тримісне пасажирське сидіння дивану у вагоні. В свою чергу ОСОБА_6 вирішив підтримати його дії та приєднався до пошкодження майна, де вони вдвох руками відірвали ще два тримісні пасажирські сидіння диванів і залишили у вагоні.

Зазначив, що сидіння у вагоні вже були демонтовані та стояли на своїх місцях. Далі на станції « Бориспіль » до вагону потягу також зайшов ОСОБА_5 з іншими знайомими. Після того, як електропотяг вирушив далі по маршруту, до їх протиправних дій приєднався також ОСОБА_5 та вони руками відривали сидіння у вагоні, намагалися їх знищити шляхом викидання з вікна туалету цього вагону, однак викинути не вдалось через не можливість відкрити вікно туалету. Також він разом з іншими обвинуваченими руками відірвали віконний блок одного з вікон вагону, після чого викинули в отвір зламаного віконного блоку тримісне пасажирське сидіння дивану. Повідомив, що багато його знайомих знімали їхні протиправні дії на телефон. Всі вищезазначені дії закінчились після зриву стоп крану у вагоні.

Також підтвердив, що після вчинення хуліганських дій, він дочекався доки електропотяг зупиниться в АДРЕСА_1 та виніс з вагону два двомісних пасажирських сидіння дивану та віконний блок. Вказані речі сховав в посадці біля залізничної станції та хотів потім зробити з них халабуду в лісі. Після дзвінка директора школи, він добровільно приніс майно додому та повернув без участі поліцейських.

Крім показань обвинувачених, вина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень також підтверджується такими доказами:

даними автоматизованого робочого місця працівника поліції підрозділу «102» (далі АРМ 102), встановлено, 28.10.2023 о 22 год. 36 хв. у чергову частину телефоном від ОСОБА_22 надійшло повідомлення, що невідомі особи перебуваючи в електричці 6822 розбили вікна та викрали пуфи, сидіння; заявою машиніста електропотягу ОСОБА_23 , згідно якої останній повідомив, що 28.10.2023 року близько 22 години на перегоні Бориспіль-Баришівка невідома особа пошкодила кватирку вікна № 3 вагону ЕР9М-50909, а також сидіння (пуфи) в загальній кількості три штуки;

листом АТ «Українська залізниця» в якому повідомлено, що 28.10.2023 року на 29 км ПК 6 перегону Бориспіль-Баришівка під час обслуговування поїзда № 6822 після зриву стоп-крану машиністом електропоїзда було виявлено факт відсутності одного три місного і двох двомісних диванів сидінь та пошкодження віконного блоку у вагоні ЕР9М-50909; також зазначено про розмір нанесеного збитку, який складає 95630,74 гривень з долученням відповідних документів (акт технічного стану пошкодженого об`єкту від 29.10.2023 року, висновок за матеріалами перевірки, пояснення машиніста електропоїзда, кошторис вартості завданих збитків, довідка по факту пошкодження вагону № 50909); інформаційною довідкою щодо зриву стоп-крану;

протоколом огляду місця події від 28.10.2023 року та фото таблицею до протоколу вбачається, що слідчий в присутності понятих оглянув місце вчинення злочину - УЗ станція «Яготин», колія № 5, електропотяг № 6822, вагон ЕР9М-50909. Під час вказаної слідчої дії у вагоні були відсутні: ліворуч 1 шт. пуфа для трьох місць та 1 шт. пуфа для двох місць; праворуч - 1 шт. пуфа для двох місць. Також всередині вагону відсутня кватирка вікна № 3;

заявою ОСОБА_10 , якою вона повертає працівникам поліції два елемента сидінь та один елемент вікна з вагону електропоїзда, які 09.11.2023 року її син ОСОБА_7 приніс під двір в АДРЕСА_3 де вони проживають; також ОСОБА_7 їй повідомив, що вказані речі заховав після інциденту в електропотязі, які сталися 28.10.2023 року;

протоколом огляду місця події від 09.11.2023 року, заявою ОСОБА_7 про добровільне повернення майна та фото таблицею до протоколу вбачається, що слідчий в присутності понятих, оглянув територію в АДРЕСА_3 . Під час вказаної слідчої дії біля дерев`яного паркану виявлено та вилучено два елементи від сидіння (м`якого) та один елемент вікна з вагону електропотягу. Постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами;

протоколом огляду місця події від 09.11.2023 року та фото таблицею до протоколу вбачається, що слідчий за участі ОСОБА_7 , його матері ОСОБА_10 в присутності понятих, оглянув територію залізничного вокзалу станція « Кучаків ». Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_7 вказав на місце де зберігав 2 елементи від сидіння (м`якого) та один елемент вікна з вагону електропотягу;

даними протоколу огляду місця події від 10.11.2023 року та фото таблицею до протоколу вбачається, що слідчий за участі експерта криміналіста, в присутності понятих, оглянув територію, що знаходиться між м. Бориспіль та с. Кучаків з координатами 50.3699246, 31.0229471. Дані координати знаходяться з лівої сторони від залізничної колії. Під час вказаної слідчої дії виявлено предмет прямокутної форми обтягнутий шкірозамінником червоного кольору, а також металеву частину прямокутної форми схожу на двохшарове вікно. Постановою слідчого вилучений предмет схожий на м`яке сидіння червоного кольору від вагона поїзда визнано речовим доказом;

даними заяви помічника машиніста ОСОБА_24 , якою він добровільно надав працівникам поліції мобільний телефон для вилучення відеозапису, який ним зроблений 28.10.2023 року в першому вагоні потягу № 6822; протоколом про зняття показань технічних приладів від 10.11.2023 року якою слідчий вилучив запис відеофіксації з мобільного телефону, що належить ОСОБА_24 ; протоколом огляду речей від 10.11.2023 року; даними відеозапису зробленого 28.10.2023 року помічником машиніста ОСОБА_24 під час руху електропотягу № 6922 сполученням Київ-Яготин та на який зафіксовано осіб, які перебували у вагоні, після того як було зірвано «стоп-кран»;

протоколом огляду від 11.11.2023 року вбачається, що слідчий в присутності понятих за допомогою Інтеренет-браузера «Google» оглянув сторінку в «Facebook» під назвою «сьогодення Яготинщини - новини та оголошення». Під час вказаної слідчої дії на вказаній сторінці було виявлено відеозапис на якому присутні компанія молодих осіб, які на момент зйомки перебувають у вагоні залізничного електропотягу, де відривають м`які сидіння купе та елемент вікна; в подальшому одне із сидінь викидають на вулицю під час руху електропотягу;

протоколом огляду від 11.11.2023 року підтверджується, що слідчий провів огляд відеозапису, який був наданий ОСОБА_10 , з особистого телефону «Самсунг Гелексі А-13» на якому міститься акаунт її сина ОСОБА_7 в месенджері Telegram, який зареєстрований на мобільний номер телефону НОМЕР_2 ; з відеозаписів досліджених у судовому засіданні вбачається, що відео зйомка відбувається у вагоні електропотягу на особисті мобільні телефони у якому знаходяться обвинувачені та інші молоді особи. Відеозапис містить дані, де ОСОБА_25 тримає над головою елемент сидіння червоного кольору, та ставить його в останньому купе на сидіння. В цей час видно як ОСОБА_5 намагається руками від`єднати сидіння в останньому купе. Далі ОСОБА_7 ставши ногами на сидіння, двома руками відриває елемент вікна у вагоні. Позаду нього з`являється ОСОБА_6 , який направляє елемент сидіння у виниклий отвір і викидає з вагону. В подальшому ОСОБА_7 підходить до місця, в якому у вагоні вмонтований механізм та біля якого знаходиться ОСОБА_5 та в місці розташування стоп-крану вправляє важіль червоного кольору. Всі протиправні дії супроводжуються сміхом, оплесками та гумором;

висновком експерта № 6451/23 від 28.12.2023 року встановлено, що ринкова вартість сидіння дивану для двох місць, однієї кватирки від вікна вагону, станом на 28.10.2023 року становила 32630,27 гривень.

Суд наголошує на тому, що судовий розгляд проведений на основі принципів змагальності та диспозитивності. За клопотанням прокурора, яке було підтримано стороною захисту, всі свідки зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування виключені зі списку свідків сторони обвинувачення та не допитувались.

ОСОБА_7 вчинив крадіжку в період війни, яка триває в Україні. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 451/2023 від 27.07.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб. Тому, суд погоджується із висновком сторони обвинувачення про наявність в діях ОСОБА_7 такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_5 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_6 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_7 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. Крім того судом визнається доведеним, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчиненого злочину, у зв`язку із чим, щире каяття суд визнає обставиною, яка пом`якшує його покарання. У свою чергу, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину у присутності дитини.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить з того, що ним вчинено кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності. З наданої характеристики вбачається, що він проживає в багатодітній сім`ї, характеризується з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, веде скромний малозабезпечений спосіб життя, стосунки з особами антигромадської поведінки не підтримує, добросусідські відносини із сусідами. Згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

За змістом ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість та особливість цього злочину, зокрема характер діяння, наслідки які настали, обстановку, спосіб та місце його вчинення, зважаючи на індивідуальні особливості обвинуваченого, приймаючи до уваги думку учасників провадження, суд приходить до висновку про наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства. На думку суду, виправлення ОСОБА_5 можливе без реального відбування основного покарання, у зв`язку із чим на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном один рік. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчинених злочинів, зробив для себе відповідні висновки у зв`язку із чим, щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім суд визнає обставинами, які пом`якшують його покарання. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Дані про особу свідчать про те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. З наданої характеристики вбачається, що він зарекомендував себе як спокійний, врівноважений учень. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Із задоволенням виконує доручення, які не пов`язані з навчанням. Виховується у багатодітній сім`ї. Згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення неповнолітнього ОСОБА_6 від покарання (без визначення його виду та розміру) із застосуванням примусового заходу виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері, яка надала відповідну згоду.

При застосуванні виду примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує роз`яснення, викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15 травня 2006 року, згідно яких - в кожному випадку вирішення питання про відповідальність неповнолітнього за злочин невеликої або середньої тяжкості необхідно обговорити можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання.

У постанові Другої палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 10 червня 2020 року у справі № 161/7253/18 (провадження № 51-2615км19), сформульовано правовий висновок, згідно з яким звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ст. 105 КК України здійснюється без призначення неповнолітньому конкретного покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність, за якою його було визнано винуватим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 105 КК України, передбачено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Даний вид звільнення від покарання є найсуттєвішим проявом гуманізму: звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру може застосовуватись лише до неповнолітніх при наявності певної підстави та умов. Підставою застосування ст. 105 КК України є висновок суду про те, що неповнолітній для досягнення мети виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень на момент ухвалення вироку не потребує застосування покарання. Умовами застосування зазначеної норми є: вчинення неповнолітнім злочину невеликої або середньої тяжкості; щире розкаяння у вчиненому та бездоганна поведінка на момент ухвалення вироку, які свідчать, що неповнолітній не потребує застосування покарання для досягнення мети виправлення.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. У судовому засіданні неповнолітній визнав свою вину повністю та надав суду детальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість звільнення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері.

При цьому суд враховує, що вид примусового заходу виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері сприятиме виправленню неповнолітнього обвинуваченого та буде більш дієвим та ефективним способом впливу на нього, який, як визнано судом, на даний час не потребує застосування покарання за ч. 2 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчинених злочинів, у зв`язку із чим, щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім суд визнає обставинами, які пом`якшують його покарання. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи покарання неповнолітньому ОСОБА_7 , суд виходить з того, що ним вчинено декілька кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином (ч. 2 ст. 296 КК України), тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України). Аналіз ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень свідчить про те, що обвинувачений вчинив злочин проти громадського порядку та моральності (хуліганство); проти власності (таємне викрадення чужого майна). Дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. З наданих характеристик вбачається, що він має хороший фізичний і розумовий розвиток; часто пропускає школу, як по хворобі так і без причин; має статус малозабезпеченої родини; відчуває провину за свої вчинки та докладає зусиль, щоб прийняти та виправити всі можливі наслідки; після проведених консультацій мав позитивний результат та чітке усвідомлення своїх дій, також ним був прослуханий курс лекцій серії «Повноцінне життя» автор Скіп Росс. Згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває.

З огляду на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 за кожне кримінальне правопорушення окремо таке покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим слід визначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

У судовому засіданні прокурор та захисник просили суд застосувати ст. 75, ст. 104 КК України та звільнити обвинуваченого від реального відбування основного покарання з випробуванням. В обґрунтування своєї позиції учасники провадження послалися на те, що ОСОБА_7 відчуває провину за свої вчинки та докладає зусиль, щоб прийняти та виправити всі можливі наслідки, після проведених консультацій мав позитивний результат та чітке усвідомлення своїх дій, також ним був прослуханий курс лекцій серії «Повноцінне життя» автор Скіп Росс, має статус малозабезпеченої родини; належна поведінка обвинуваченим після вчинення злочину та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи тяжкість та особливість цього злочину, зокрема характер діяння, наслідки які настали, обстановку, спосіб та місце його вчинення, зважаючи на індивідуальні особливості неповнолітнього обвинуваченого, приймаючи до уваги думку учасників провадження, суд приходить до висновку про наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства. На думку суду, виправлення ОСОБА_7 можливе без реального відбування основного покарання, у зв`язку із чим на підставі ст. 75, ст. 104 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном один рік. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Рішення про цивільний позов.

Представником АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_11 був пред`явлений цивільний позов у якому він просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на їх користь майнову шкоду в розмірі 95630,74 гривень.

Обвинувачені під час судового розгляду усі вимоги за цивільним позовом визнали повністю.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. За змістом ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦКУ особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Із змісту цивільного позову вбачається, що, визначена представником позивача майнова шкода, пов`язана з відшкодуванням шкоди у розмірі 95630,74 гривень, яку ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 своїми умисними спільними діями 28.10.2023 року під час поїздки в електропоїзді № 6822 сполученням «Київ-Яготин», вчинили у вагоні № ЕР9М-50909 (знищення та пошкодження 1 дивану 3-х місного, 2 диванів 2-х місних, 1 вікна широкого з кватиркою). Вказана матеріальна шкода підтверджується копією довідки по факту пошкодженого майна, кошторису вартості завданих збитків на заміну пошкодженого обладнання вагону № ЕР9М-50909 пошкодженого 28.10.2023 року, актом технічного стану пошкодженого об`єкту від 29.10.2023. Таким чином цивільний позов представника потерпілого підлягає задоволенню в повному обсязі.

Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні: два елементи м`яких сидінь червоного кольору, один елемент вікна вагону, 1 предмет схожий на м`яке сидіння червоного кольору - повернути представникам АТ «Укрзалізниця»

Крім того, слід стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 1911,84 гривень.

Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном один рік. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання та застосувати до нього такі примусові заходи виховного характеру, передбачені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України :

1) застереження, попередивши ОСОБА_6 про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового кримінального правопорушення;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки ОСОБА_6 строком на один рік, зокрема: заборонити йому перебувати поза місцем проживання (перебування) у вечірній час з 20:00 до 06:00 год., заборонити йому відвідувати розважальні заклади у цей час, заборонити йому вживати напої, які містять алкоголь;

3) передати ОСОБА_6 під нагляд матері - ОСОБА_26 , строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75, ст. 104 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном один рік. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 1911,84 гривень.

Цивільний позов представника АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_27 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40081221) матеріальну шкоду в сумі 95630,74 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні: два елементи м`яких сидінь червоного кольору, один елемент вікна вагону, 1 предмет схожий на м`яке сидіння червоного кольору - повернути представникам АТ «Укрзалізниця».

Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1