Рішення

від 12.11.2024 по справі 396/1705/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1705/24

Провадження № 2/396/686/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Русіної Алли Анатоліївни,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1705/24 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Грейніс Владислав Олександрович до Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Грейніс В.О. звернувся до суду із позовом до Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Заявлені вимог обгрутовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,11 га, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 036518, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 30.11.2005 року належала померлій. Після смерті своєї матері, позивач не звернулася у передбачений ст.1269 ЦК України строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням за кордоном з 04.09.2019 по 17.08.2024 року. По приїзду в Україну 22.08.2024 року позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак постановою приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Української Н.М. позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та видачі свідоцтва про право на спадщину, через пропуск встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Посилаючись на наведене, відсутність інших спадкоємців, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 18.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену копію спадкової справи.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, 12.11.2024 року від представника надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності. На задоволенні позову наполягають та просять позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених в ньому.

Відповідач Новоукраїнська міська рада в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином про що свідчить розписка про отримання процесуальних документів 17.10.2024 року. Відзив позов не подано. З заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Третя особа приватний нотаріус в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань до суду не подавала.

Статтями43,211 ЦПК Українипередбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_3 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_1 , що видане 07.05.2024 року Новоукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнського району Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 173 від 08.07.1975 року (а.с. 7).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 000448869943 від 07.05.2024 вбачається, що після реєстрації шлюбу 20.07.1995 року прізвище позивача ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00044870863 від 07.05.2024 після реєстрації шлюбу 11.03.2006 року прізвище позивача ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 (а.с.10).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 036518, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 30.11.2005 року, матері позивача ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,11 га, кадастровий номер 3524010000:02:003:3323 (а.с.13).

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане 01.10.2022 року Новоукраїнським відділом ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 398 (а. с. 12).

Постановою приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. від 22.08.2024 року, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини (а. с. 8)

Відповідно до копії спадкової справи № 137/2022, яка заведена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулась її донька ОСОБА_1 , інші спадкоємці не зверталися із заявами про прийняття спадщини (а.с.34-41).

Факт перебування ОСОБА_1 в період з 04.09.2019 по 17.08.2024 рік за кордоном підтверджується відміткою в закордонному паспорті на ім`я ОСОБА_1 04.09.2019 про перетин кордону з республіки Польша (а.с.14) та зворотнім квитком Коліш (Польша)- Кропивницький (Україна) 17.08.2024 (а.с.16).

Зі змісту акта обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 , також вбачається, що позивачка в період з 04.09.2019 по 18.08.2024 року перебувала за кордоном (а.с.17).

Згідно копії довідки відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради № 587/15-09 від 20.08.2024 року місце реєстрації ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . За вказаною адресою інші зареєстровані особи відсутні (а.с.18).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, згідност.1261 ЦК України.

Звертаючись із позовом сторона позивача вказує, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини позивач перебувала за кордоном та у зв`язку з цією обставиною пропустила строк для прийняття спадщини.

Згідно з частиною першоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першоїстатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третястатті 1272 ЦК Україниможе застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Згідно зістаттею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини, представник позивача посилався на те, що строк для прийняття спадщини після смерті матері позивач пропустила через перебування за межами країни з вересня 2019 року по 18.08.2024 року. Тобто шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ч.1ст.1270 ЦК України, остання пропустила з поважних причин.

Разом з тим, відповідно ч.6ст.1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII(із змінами) вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановленийНаказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5).

Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не скористалася своїм правом для прийняття спадщини після смерті матері.

Доказів неможливості з`явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач суду не надала.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №607/13549/21 зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.

Таким чином, перебування спадкоємця за межами країни не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

А відтак, безпідставними є доводи представника позивача про те, що перебування позивача за межами України, є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені стороною позивача обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеномустаттею 1272 ЦК України.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у таких спадкоємців порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно вимогстатті 141 ЦПК України, судові витрати, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, ст.ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 12.11.2024 року.

Суддя: А. А. Русіна