Ухвала

від 12.11.2024 по справі 752/21724/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/21724/24

Провадження №: 1-кс/752/8152/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визнання дії протиправними,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Не зважаючи на дуже сумбурний виклад скаржником ОСОБА_3 обставин, які слідчим суддею зацитовано максимально наближено до змісту тексту, однак з суттєвим корегуванням правопису, невірне зазначення органу досудового розслідування до якого пред`явлено вимогу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя дослідивши надані матеріали скарги встановив таке.

Скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що "03.10.2024 у нього погіршився стан здоров`я тому 05.10.2024 він звернувся по швидку допомогу за адресою: АДРЕСА_1 , де отримав направлення до кардіолога. 08.10.2024 стан його здоров`я почав погіршуватися, зокрема, піднявся тиск. Як наслідок, він викликав швидку допомогу, працівники якої дали йому знеболююче та пігулки від тиску, однак відмовилися везти його в лікарню АДРЕСА_2 де за поясненнями скаржника є необхідне обладнання, а саме апарати МРТ і КТ. Тож скаржник ОСОБА_3 пішов до сімейного лікаря та отримав у нього направлення. Після чого, звернувся в Лікарню №1, у якій йому, за його словами, відмовили у наданні медичної допомоги. Після чого, він викликав наряд поліції з приводу ненадання йому медичної допомоги. Надалі, як зазначає скаржник, він прийняв пів таблетки «контопресу» та викликав швидку допомогу, працівники якої замість надати йому медичну допомогу 10 хвилин розмовляли із лікарем. В подальшому, за словами скаржника, йому винесли довідку без підпису та печатки де було зазначено, що тиск у нього 130/80 і запропонували лікуватися за місцем проживання. Потім, йому зробили ЕКГ не надавши перший результат кардіограми, а видали лише повторний тест. Надалі йому надали бланк заяви у якій він вичеркнув надрукований текст з відмовою від госпіталізації і власноручно вписав, що наполягає на госпіталізації. Після чого, працівник швидкої повідомив йому, що він чинить правопорушення, передбачене ст. 367 КК України. Про вказані факти відмови у лікуванні він подав заяву про вчинення кримінально правопорушення працівниками Лікарні №18 письмово до канцелярії Голосіївського УП ГУНП в м. Києві та повідомив усно на лінію "102". Однак, відомості за його заявами не було внесені до ЄРДР.

З огляду на зазначене скаржник ОСОБА_3 просить зобов`язати Голосіївський РУ ГУ МВС України в м. Києві внести заяви про карний злочин вчинений КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» за його усною заявою від 10.10.2024 та письмовою заявою від 11.10.2024 до «Київської міської клінічної лікарні №18». Та за його письмовою заявою від 12.10.2024 до МОЗ України, оскільки у нього почав різко погіршуватися стан здоров`я, він отримав проблему з нервовою системою, серцем і шлунком і з судинами, у нього 100 одиниць вище за норму холестирин. Саме тому він придбав тонометр і майже постійно користується ним уже понад три роки, через проблеми із тиском завжди має при собі «ліприн», «анапрелин», «контопрес», але як видно «контопрес не працює», саме тому він і викликав швидку.

Вочевидь недоречне, зазначення скаржником інформації щодо тономерту та ліків, слідчим суддею зазначається виключно з метою максимально точно цитування прохальної частини скарги.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, направив до суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник Голосіївського УП ГУНП в м. Києві в судове засідання не з`явився.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності скаржника та представників Голосіївського УП ГУНП в м. Києві.

Дослідивши матеріали скарги з додатками та письмові пояснення представника особи, бездіяльність якої оскаржується, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.

Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У заявах ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не наведено будь-яких даних, які б вказували на факти вчинення кримінального правопорушення, а також підтверджували викладені у заяві обставини. Наведене не дозволяє слідчому судді перевірити її обґрунтованість на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь. Самих посилань заявника на наявність в діях працівників лікарень та МОЗ України кримінальних правопорушень, вчинених за обставин, викладених у заяві, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні Голосіївському УП ГУНП в м. Києві, а також потребує більш переконливих тверджень, що підтверджуються конкретними письмовими матеріалами.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Тобто, кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями (матеріалами), інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.

За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП в м. Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України, відсутні, а тому в задоволенні вимог скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1