Вирок

від 12.11.2024 по справі 758/13070/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13070/24

Провадження № 1-кп/758/1572/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2024 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду кримінальне провадження № 12024100070002225 від 26.09.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, який має середню спеціальну освіту, працевлаштований, неодружений, інвалід ІІІ гр., зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий: 29.09.2004 Апеляційним судом м. Києва за п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125, 70 КК України, у виді позбавлення волі строком 15 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185

КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022

№ 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин

24 лютого 2022 року, і строк дії якого у подальшому продовжено.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2024 приблизно о 15 год. 40 хв., у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в торговому залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 41, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Сільпо-ФУД».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , 26.09.2024 приблизно о 15 годині 42 хвилин, перебуваючи в торговому залі вищевказаного магазину, підійшов до полиць з продажу продовольчих товарів та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв стартові пакети «Київстар Start Sim» в кількості 7 шт., вартістю за одну одиницю 163 грн. 55 коп., загальною вартістю 1144 грн. 85 коп., стартові пакети «Vodafone SuperNet Pro» в кількості 4 шт., вартістю за одну одиницю 139 грн. 25 коп., загальною вартістю 557 грн. 00 коп., мед «Премія натуральний квітковий соняшниковий» вартістю 101 грн. 87 коп., мед «Премія гречаний квітковий натуральний» в кількості 2 шт., вартістю за одну одиницю 106 грн. 54 коп., загальною вартістю 213 грн. 08 коп., мед «Премія натуральний квітковий різнотрав`я» вартістю 112 грн. 15 коп., мед «Премія натуральний квітковий липовий» ватістю 106 грн. 54 коп., шоколад молочний «Корона» без додатків в кількості 12 шт., вартістю за одну одиницю 44 грн. 85 коп., загальною вартістю 538 грн.

20 коп., молочний шоколад «Milka з начинкою ваніль-печиво Оrео» в кількості 2 шт., вартістю за одну одиницю 65 грн. 95 коп., загальною вартістю 129 грн. 89 коп., молочний шоколад «Milka зі шматочками карамелі з мигдалем» в кількості 2 шт., вартістю за одну одиницю 64 грн. 48 коп., загальною вартістю 128 грн. 96 коп., шоколад молочний «Корона Max Fun манго-ананас-маракуя» в кількості 5 шт., вартістю за одну одиницю 92 грн. 50 коп., загальною вартістю 462 грн. 50 коп., та помістив вказаний товар до пакету, який був при ньому.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, тримаючи при собі вказаний товар, пройшов через касову зону, не сплативши його вартість, в подальшому пройшов повз антикрадіжні рамки, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений охоронцем магазину "Сільпо".

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 намагався спричинити ТОВ «Сільпо-ФУД» матеріальну шкоду на загальну суму 3495 гривень 18 копійок. Завдана матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення вказаного майна.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

У кримінальному провадженні потерпілим визнано ТОВ «Сільпо-ФУД», код

ЄДРПОУ 22805655, адреса місця знаходження: м. Київ, вулиця Бутлерова, 1, представник якого, ОСОБА_5 , у своїй заяві, долученій до обвинувального акта, просив проводити судове засідання без його участі; цивільний позов не подавав.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду розповів про обставини скоєного злочину.

Пояснив, зокрема, що 26.09.2024 приблизно о 15 год. 40 хв., перебуваючи в торговому залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до полиць з продажу продовольчих товарів та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв зазначений товар; тримаючи при собі вказаний товар, пройшов через касову зону, не сплативши його вартість, в подальшому пройшов повз антикрадіжні рамки, однак був зупинений охоронцем магазину "Сільпо"; добровільно визнав наявність у нього зазначеного товару; надавав показання без примусу.

Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам, вказаним в обвинувальному акті, і учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вказані вище.

Суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, приходить до висновку, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Положеннями ч. 3 ст. 68 КК України визначено, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Тож, обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ст. 68 щодо розміру покарання за завершений замах на кримінальне правопорушення, межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, те, що даний злочин на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення не настало, матеріальні збитки відшкодовано шляхом повернення майна потерпілому, що суттєво зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, особу винного, який раніше судимий, не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг від мешканців не надходило, неодружений, працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67

КК України є рецидив злочину.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення не настало, матеріальні збитки відшкодовано шляхом повернення майна потерпілому, що суттєво зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, при цьому обвинувачений щиро розкаявся, працевлаштований, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що стимулюватиме його до правомірної поведінки.

Обґрунтованих даних, які б свідчили про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, у судовому засіданні не наведено та не встановлено.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 - 126 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати.

Суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з вимогами ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи в сумі 500 грн. 00 коп .

Речовий доказ - DVD-R диск - зберігати при матеріалах провадження.

Речові докази, визначені Постановою «Про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання» від 26.09.2024, і які передані під розписку представнику

ТОВ «Сільпо-ФУД» - повернути ТОВ «Сільпо-ФУД».

Запобіжний захід відсутній.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя: ОСОБА_1