Ухвала

від 13.11.2024 по справі 521/12329/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/12329/22

Номер провадження: 2-др/511/12/24

13.11.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Ільяшук А. В.,

помічника судді Явдощук Р.В., який здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням судді (стаття 66 ЦПК України),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, заяву адвоката Бороган Валентина Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогупо цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Роздільнянським районнимсудом Одеськоїобласті 21жовтня 2024року булоухвалено рішенняза результатамирозгляду цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено та стягнуто з відповідачки грошові кошти у розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч) доларів США.

В подальшому, 31 жовтня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від адвоката Бороган Валентина Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з « ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у розмірі 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень.

Разом з цим, ознайомившись із матеріалами заяви, суд прийшов до наступних висновків.

Так, за змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першоютретьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВС КЦС від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21.

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

До матеріалів заяви долучено поштову квитанцію від 24 жовтня 2024 року, без опису вкладення, отримувач «кому»: «КОЛІТА НІНА АНТОНІВН», адреса отримувача «куди»: «65033 Одеса».

Однак, суд не приймає вказану квитанцію як доказ надіслання заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачці, оскільки адвокат Бороган Валентин достовірно знав, що ОСОБА_2 проживає та зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 94 95), та особисто заявляв клопотання про передачу справи за підсудністю за місцем її проживання та реєстрації.

При цьому, як у заяві про ухвалення додаткового рішення так і в наданій поштовій квитанції, всупереч пункту першого частини 1 статті 183 ЦПК України прізвище відповідачки зазначено не правильно «КАЛІТА, КОЛІТА».

З цього приводу суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вказана норма є імперативною та не передбачає надання заявнику строку для усунення недоліків.

Аналогічний висновок викладений у постанові Черкаського апеляційного суду у справі №2-2679/12.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку про повернення їїзаявнику без розгляду.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання підтримується й Верховним Судом.

Так, у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) Верховний Суд зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Така практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029 св 21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456 ск 21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952 св 22) на стадії касаційного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 137, 141, 183, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заявуадвоката Бороган Валентина Володимировича про стягнення витрат на правову допомогупо цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів повернути заявнику без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А. В. Ільяшук