Постанова

від 04.12.2007 по справі 20-5/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-5/409

ПОСТАНОВА

і м е н е

м     У к р а ї н и

"04" грудня 2007 р.  10:45                                                                                         

м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя

в складі:

судді Євдокимова І.В., при

секретері Чорної М.В. 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовом:  Прокурора Нахімовського   району міста Севастополя (99001 м. Севастополь,

вул. Робоча, 18) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції

в Нахімовському районі м. Севастополя  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя,

74)

до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в

розмірі 2636,94 грн.,

Представники сторін:

Прокурор - Цуркан Сергій

Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.07,    

Позивач - Ліннік Олексій

Вікторович, представник, довіреність № 7202/10-0 від 15.12.06,    

Відповідач

-не з'явився;

встановив:

Прокурор Нахімовського   району міста Севастополя  в інтересах держави в особі Державної

податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя  звернувся 

до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1,  про

стягнення заборгованості в розмірі 2636,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач

обґрунтовує порушенням відповідачем податкового 

законодавства України.

У зв'язку з тим, що у попередньому

судовому засіданні суд встановив відсутність можливості врегулювання спору

мирним шляхом, ухвалою від 04.10.2007 підготовче провадження було закінчено,

справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача в судове

засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позов не надав, про час та місце

судового засідання був повідомлений належним чином  у встановленому порядку.

Оскільки до повноважень

адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження

юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу

на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники

повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами

поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке

інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом

обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом

певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути

справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121,

130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача,

прокурору роз'яснені  їх процесуальні

права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представника позивача та

прокурора сторін, суд -

В с т а н о в

и в :

Відповідно до п. 2 ст. 121

Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів

держави у випадках, передбачених законом.  

Рішенням Конституційного суду

України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник  у кожному конкретному випадку самостійно

визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави,

обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений

державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу

адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів

входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках,

встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу

адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво

інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та

іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії

адміністративного процесу.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та

перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку

діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні

справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського

процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній

інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами

Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 4 Закону України “Про

державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова

адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні

податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та

Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові

інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в

Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної

податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового

законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до

бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів),

а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

За результатами проведеної

прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя  перевірки встановлено, що відповідач в

перебуває на обліку в ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя з 17.11.2003.

ДПІ в Нахімовському районі м.

Севастополя проведена планова документальна перевірка додержання відповідачем

вимог податкового законодавства за період з 17.11.2003 по 31.12.2005.

За результатами перевірки складений

акт перевірки № 426/10/НОМЕР_1/17-01/74 від 16.08.2006., у якому зафіксоване,

порушення відповідачем п. 19.1 „а” ст. 19 Закону України „Про податок з доходів

фізичних осіб”, відповідно до якого платники податку зобов'язані вести облік

доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного

оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим

Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення

надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий

кредит.

Відповідач у лютому, квітні та

травні 2005 був отриманий доход за технічне обслуговування та ремонт автомобілів,

що підтверджується банківськими виписками. Однак, у  2005 році згідно свідоцтва про сплату єдиного

податку відповідач заявив від діяльності - посередницькі послуги.

У лютому, квітні та травні 2005

року крім виду діяльності, вказаному у свідоцтві про сплату єдиного податку

відповідач також надавав послуги по технічному обслуговуванню та ремонту

автомобілів -від діяльності, який не вказаний у свідоцтві, та відноситься до

інших видів доходів підприємця, які оподатковуються на загальних підставах.

Таким чином, сукупний доход за 2005

рік, отриманий від надання послуг технічному обслуговуванню та ремонту

автомобілів, та який оподатковується податком з доходів фізичних осіб на

загальних підставах становить 2728,90 грн.

Відповідно до ст. 19 Декрету

Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”  оподаткуванню підлягають доходи громадян,

одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності

без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як

об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається

сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та

натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо

пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені

документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні

остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою

інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та

Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

У зв'язку з непідтвердженням на цей

період підприємцем своїх витрат документально, в витратної частині по перевірці

застосовується норма 25% визначена у додатках №№ 5, 6 до Інструкції „Про

прибутковий податок з громадян”.

Таким чином, по перевірці

донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 266,07 грн.

Крім того, за результатами

перевірки донараховано прибуткового податку з громадян за 2005 рік в сумі

116,37 грн.

Також відповідач зареєстрований

платником на додану вартість згідно зі свідоцтвом від 20.11.2003.

При проведенні перевірки

підприємцем не були надані книги обліку, реєстри отриманих та виданих

податкових накладних.

Згідно з п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані

вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які

підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування

згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього

Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових

деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки

платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до

реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді -

надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій

електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку

давності, встановленого законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст.

7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає

сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та

сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному

значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума

підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для

відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої

згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми

податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у

тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його

відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного

податкового періоду.

Перевіркою встановлено, що при

визначенні та відображені суми податку на додану вартість по податковим

зобов'язанням платником податків податкові зобов'язання вказані в менших

обсягах, ніж надходження коштів на розрахунковий рахунок, що призвело до

заниження податку на загальну суму 451,00 грн.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до

складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з

придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом

державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу

податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом

документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових

санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,

не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У порушення сказаних вимог закону

перевіркою встановлено, що відповідачем до податкового кредиту у травні 2005

року віднесена сума в розмірі 1052,00 грн., що призвело до заниження податку на

вказану суму.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1

ст. 17 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно

донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами,

викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього

Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти

відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за

кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору

(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така

недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким

платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не

більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від

кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, у відповідача склався

податковий борг перед бюджетом в розмірі 2636,94 грн.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону

України „Про державну податкову службу в Україні”  Державні податкові інспекції в районах,

містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні

податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ,

організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход

держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів,

одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення

заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх

майна.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3

Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути

примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за

рішенням суду.

Враховуючи викладене, позовні

вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94

Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є

суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1)  до бюджету суму

заборгованості  в розмірі  2636,94  

грн., перерахувавши суму в розмірі 2254,50 грн. на р/р

31111029700008, код платежу 14010100, МФО 824509 УДК в м. Севастополі, ЄДРПОУ

24035606, суму в розмірі 382,44 грн. на р/р 33218801700008, код платежу

11010200, МФО 824509 УДК в м. Севастополі, ЄДРПОУ 24035606.

3.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву

не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

Суддя                                                                       

                          І.В.

Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

04.12.2007

Розсилка:

1.          Прокуратура  міста Севастополя (99011, м. Севастополь,

вул. Павліченко, 1)

2.          Прокурор Нахімовського   району міста Севастополя (99001 м.

Севастополь, вул. Робоча, 18)

3.          ДПІ в Нахімовському районі м.

Севастополя  (99001 м. Севастополь, вул.

Гер. Севастополя, 74)

4.          СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

5.          справа

6.          наряд