Рішення

від 13.11.2024 по справі 212/9408/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9408/24

2/212/4045/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона працювала у Акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат» (далі АТ «КЗРК») в період з 23.01.1996 року по 23.04.1998 року, яке є правонаступником Виробничого об`єднання «Кривбасруда», на шахті Першотравнева підземним робітником де отримала професійне захворювання. Так Науково-дослідним інститутом промислової медицини їй в 2006 році встановлено професійне захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді деф. артрозу колінних суглобів ПФ другого ступеня. МСЕК від 17.09.2007 р. ОСОБА_1 встановлена втрата профпрацездатності в розмірі 25% безстроково по радикулопатії. Вона лікувалась, але стан її здоров`я все одно погіршувався, тому ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» зробив висновок уточнення професійного захворювання: радикулопатія шийна та попереково-крижова, білатеральна, переважно праворуч, зі стійкими вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим та м`язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом та явищами нейрогенної переміжної кульгавості, нейродистрофічними проявами у вигляді деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів з порушенням функції ходи, стадії загострення. Таким чином 18.07.2024 р. на повторному МСЕК ОСОБА_1 визначена стійка втрата працездатності в розмірі 60% та встановлена третя група інвалідності безстроково. Додавала, що за Актом розслідування хронічного профзахворювання від 20.07.2006 року № 22 зазначено, що під час виконання службових обов`язків вона змушена була переносити вантажі вручну, перебувати у вимушеній позі, переносити гумові шланги та гідрозмив робочого майданчику, приймала участь в регулюванні конвеєрної стрічки та інше, тому причинами профзахворювання ОСОБА_1 є важка робота в умовах дії несприятливого мікроклімату, а також встановлено винних осіб, якими визнано адміністрацію шахти Першотравнева ВО «Кривбасруда», які порушили ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Розмір завданої їй моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила в сумі 350 000 грн., виходячи з того, що стан її здоров`я такий, що позивачці протипоказана важка фізична праця, вимушена поза, довга ходьба. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 страждає постійними тягнучими болями й обмеженнями рухів в поперековому відділі хребта, які посилюються при фізичному навантаженні, болями в м`язах обох стегон, більше праворуч, біллю в плечових та ліктьових суглобах, онімінням в руках, в пальцях кистей, біллю в дрібних суглобах пальців кистей, біль і набряклість в ділянках суглобів при ходьбі, загальна слабкість, періодичний головний біль та запаморочення. Все це дуже пригнічує її, а незважаючи на тривале лікування стан здоров`я ОСОБА_1 це поліпшився, навпаки, тільки погіршився. Вказані причини не дозволяють позивачці нормально користуватися послугами громадського транспорту через постійний страх пошкодити хворі місця. Перелічене призвело до морально-психологічної пригніченості, погіршення взаємин із іншими людьми. Внаслідок порушення звичного укладу життя, вона змушена постійно лікуватись, але хронічний характер захворювання не дає надії на видужання у майбутньому. З огляду на викладене, просила суд стягнути з АТ «КЗРК» на її користь 350000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди через ушкодження здоров`я на виробництві без утримання з неї податку з фізичних осіб та інших платежів.

Не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 ,представник відповідачаподав досуду відзив, де вказував, що загальний стаж роботи на ш. «Першотравнева» в позивачки склав лише 1 рік 3 місяці, в той час коли загальний стаж роботи позивачки у шкідливих умовах праці складає 21 рік 11 місяців. Зокрема, після звільнення з шахти «Першотравнева» позивачка працювала у ВАТ «ПівнГЗК» з 1998 року по 2006 рік у шкідливих умовах праці на посаді дозувальника виробничої дільниці подріблення сировини, де також утримувала вантажі вручну. Також вказував, що AT «Кривбасзалізрудком» не є належним відповідачем у справі, тому АТ "Кривбасзалізрудком" не повинно відшкодовувати моральну шкоду за період роботи позивачки на шахті "Першотравнева". Додавав при цьому, що заявлений розмір моральної шкоди, який просить стягнути позивачка, не відповідає принципам співмірності, оскільки є значно завищеним. Крім того вказував, що при ухваленні рішення судом при стягненні моральної шкоди з таких сум мають бути утримані податки та збори відповідно до норм податкового законодавства, які є спеціальними.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від позивачки, ОСОБА_1 , було подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Представник відповідача, АТ «КЗРК», не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.01.1996 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, оскільки працювала підземним роздільником на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є АТ «КЗРК», звідки ОСОБА_1 було звільнено 23 квітня 1997 року за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки позивачки (серія НОМЕР_1 ).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24 липня 2006 року, складеного відносно підприємства ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»,встановлено наявність у ОСОБА_1 , загальний стаж роботи якої в умовах впливу шкідливих факторів становив 21 рік 11 місяців, професійного захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді деф. артрозу колінних суглобів ПФ другого ступеня, встановленого ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 04.07.2006 року. При цьому виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання сталось внаслідок тяжкості та шкідливості умов праці, що підтверджується повідомленням державної санітарно-епідеміологічної служби від 14.07.2006 року. Зокрема, в період роботи на шахті «Першотравнева» підземним роздавальником ВМ на протязі 1 року 3 місяців виконувала роботи по розвантаженню ВМ з вагонів на стелажі вручну, видачі вибухівникам, складанню звітів, тому через обмеження робочого простору на робочих місцях змушена була переносити вантажі вручну, тому умови праці перевищували нормативи за важкістю та напруженістю.

Згідно із довідкою МСЕК № 558943 від 17.09.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково з 1 жовтня 2007 року внаслідок професійного захворювання.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у 2024 році, що підтверджується виписками з медичних карток стаціонарного хворої.

Зокрема, за висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 19.03.2024 року ОСОБА_1 було уточнено професійне захворювання, а саме: радикулопатія шийна та попереково-крижова, білатеральна, переважно праворуч, зі стійкими вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим та м`язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом та явищами нейрогенної переміжної кульгавості, нейродистрофічними проявами у вигляді деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів з порушенням функції ходи, стадії загострення.

Таким чином згідно із довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 130073 від 18.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було МСЕК встановлено втрату 60% працездатності внаслідок радикулопатії безстроково з 24 червня 2024 року з рекомендацією медикаментозного лікування.

На підставіст.3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України "Про охорону праці"(на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок АТ «КЗРК».

При цьому суд у цьому сенсі вказує, що за ч. 1 ст. 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємних зобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

На підставі п. 2.1, 4.1 «Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць», затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (втратило чинність 25 серпня 2015 року), відокремлення це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об`єднань, зазначених у пп. «б» п. 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до п. 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань. Розподільчий баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на АТ «Криворізький залізорудний комбінат», суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у ОСОБА_1 через, зокрема, перебування позивачки у трудових відносинах з виробничим об`єднанням «Кривбасруда», на яке законодавством було покладено обов`язок із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.

Так за наказом № 349 від 20.09.1989 року виробничого об`єднання «Кривбасруда» було ліквідовано Першотравневе РУ та створено у складі об`єднання шахти "Першотравнева-1", "Першотравнева-2", а за наказом № 169 від 26.12.1994 року виробничого об`єднання «Кривбасруда» з 01.01.1995 року було ліквідовано шахти «Першотравнева 1» і «Першотравнева 2» та створено для доробки підготовлених запасів родовища шахту «Першотравнева».

Однак за наказом № 1 від 05.01.1998 року виробничого об`єднання «Кривбасруда» було ліквідовано з 01.01.1998 р. шахту «Першотравнева», як структурну одиницю ВО «Кривбасруда», а за наказом № 12 від 20.01.1998 року виробничого об`єднання «Кривбасруда» було створено в складі об`єднання на правах структурної одиниці на базі шахти «Першотравнева» шахту «Першотравнева - Дренажна».

Наказом Міністерства промислової політики України № 262 від 29.07.1998 року було створено підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахист» (управління «Кривбасгідрозахист») на базі державного майна, зокрема, шахти «Першотравнева-Дренажна» шляхом їх відокремлення. За п. 5 наказу Міністерства промислової політики України № 262 від 29.07.1998 року, правонаступником всіх майнових прав та обов`язків реорганізованого ВО "Кривбасруда" є управління "Кривбасгідрозахист" у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом, про що в установленому порядку було повідомлено кредиторів і дебіторів реорганізованого підприємства та внесено зміни до укладених реорганізованим підприємством договорів.

За розподільчим балансом ВО "Кривбасруда" на 1 липня 1998 року, активи і пасиви ДВО "Кривбасруда" були розділені між Криворізьким державним залізорудним комбінатом та управлінням "Кривбасгідрозахист", внаслідок чого основні фонди (майно) шахт Першотравневого рудоуправління, шахт "Першотравнева-1", "Першотравнева-2", "Першотравнева", "Першотравнева - Дренажна " ДВО "Кривбасруда" були передані Криворізькому державному гірничорудному управлінню гідрозахист» (управління «Кривбасгідрозахист»), яке згодом було ліквідоване на підставі наказу від 17.03.2006 року № 104 Міністерства промислової політики України.

Крім того за наказом від 29.07.1998 року № 263 Міністерства промислової політики України було перейменовано ВО «Кривбасруда» на «Криворізький державний залізорудний комбінат», яке за наказом від 30.07.2001 року № 290 Міністерства промислової політики України було перейменовано на ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». При цьому шахта "Першотравнева" не увійшла до складу «Криворізького державного залізорудного комбінату».

Однак суд зазначає, що створення на базі окремого структурного підрозділу виробничого об`єднання «Кривбасруда», шахти «Першотравнева», шахти «Першотравнева - Дренажна», на базі якої потім було створено підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахист» (управління «Кривбасгідрозахист») з передачею основних фондів (майно) шахти «Першотравневої» не доводить перехід обов`язків виробничого об`єднання «Кривбасруда» з відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров`я під час перебування такого працівника в трудових відносинах саме з виробничим об`єднанням «Кривбасруда» на шахті «Першотравнева» до 1998 року, тобто до затвердження розподільчого балансу.

Таким чином за встановленими обставинами справи достеменно вбачається, що правонаступником виробничого об`єднання «Кривбасруда», у структурних підрозділах якого працювала свого часу ОСОБА_1 , є саме відповідач, АТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Аналогічна правова позиція була викладена Об`єднаною Палатою Верховного Суду у постанові від 15 червня 2020 року по справі № 212/3137/17-ц, а також Верховним Судом у постанові від 14 липня 2020 року по справі № 212/6988/17-ц.

Таким чином суд не може погодитись із тим, що до управління "Кривбасгідрозахист" перейшли обов`язки реорганізованого ВО "Кривбасруда" щодо відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання позивачки, тому АТ «КЗРК» є правонаступником в цій частині ВО «Кривбасруда».

На підставі викладеного суд відкидає посилання представника АТ «Криворізький залізорудний комбінат» щодо неналежності АТ «Кривбасзалізрудком» як відповідача по даній справі.

Отже, правонаступником виробничого об`єднання «Кривбасруда», де на шахті «Першотравнева» позивачка пропрацювала протягом 1 року 3 місяців у шкідливих умовах, є саме АТ «КЗРК», на яке відповідно покладається відповідальність за завдану позивачці моральної шкоди через отримане ОСОБА_1 професійного захворювання.

На підставі переліченого обґрунтування, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що АТ «КЗРК» не відповідає за отриманні позивачем професійні захворювання та відповідно у спричиненні цим позивачці моральної шкоди.

При цьому наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом було встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 60% безстроково та встановленням третьої групи інвалідності безстроково позивачці безумовно було заподіяно моральну шкоду. Внаслідок професійного захворювання у ОСОБА_1 змінились умови життя, вона змушена проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє, внаслідок чого відкидає посилання представника відповідача на недоведеність завдання позивачці моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Просудовупрактикув справахпровідшкодуванняморальної (немайнової)шкоди»№4від31березня1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди ОСОБА_1 внаслідок професійного захворювання кількість часу, яку вона пропрацювала у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, загальний стаж роботи позивачки, що стало причиною встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , ступінь втрати нею працездатності через професійне захворювання, отриману нею безстроково інвалідність, необхідність позивачки у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка також лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

При цьому судом було враховано професійний маршрут ОСОБА_1 , яка пропрацювала також 20 років та 8 місяців у шкідливих умовах праці на інших підприємствах ніж ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є АТ «КЗРК».

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропрацювала на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів 1 рік 3 місяці, отримавши внаслідок недосконалості виробництва загалом 60% стійкої втрати працездатності через набуте нею професійне захворювання при роботі у таких шкідливих умовах та інвалідність, які є безстроковими, зважаючи на розмір на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати в сумі 7100 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку саме АТ «КЗРК» повинен дорівнювати 40000 грн., що відповідатиме спричиненій ОСОБА_1 моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на її здоров`ї та подальшому житті.

Таким чином суд не може погодитись із доводами представника відповідача, що такий розмір моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я позивачці, не був доведений ОСОБА_1 .

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Таким чином суд не приймає до уваги долучену до відзиву представником відповідача індивідуальну податкову консультацію та зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню в дохіддержави судовий збірв сумі400 грн.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я - 40000 (сорок тисяч) грн. без урахування утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в дохід держави судовій збір в сумі 400 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 13 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 1-А.

Суддя: Д. О. Козлов