Рішення

від 29.08.2024 по справі 188/1681/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1681/24

Провадження № 2/188/1070/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Української сільської ради, про визнання батьківства за рішенням суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Української сільської ради (далі третя особа) про визнання батьківства за рішенням суду.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він проживав із ОСОБА_3 однією сім`єю в період з 2007 по 2011 рік, підтримували сімейні відносини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки, що складає сімейні відносини відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу (далі СК) України, під час яких остання народила ІНФОРМАЦІЯ_1 доньку ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження якої відомості в графі батько було зазначено зі слів матері дитини відповідно до ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано статус дитинисироти, встановлено опіку та призначено опікуном її рідну бабусю ОСОБА_5 .

Після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач постійно навідував доньку, в повному обсязі забезпечував всі її потреби, утримував матеріально, займався спільно з бабусею її вихованням, духовним та фізичним розвитком.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Рішеннями Української сільської ради неповнолітню ОСОБА_4 влаштовано на проживання в сім`ю до її рідного дядька ОСОБА_2 , відповідача у справі, і його ж призначено опікуном дитини.

Позивач вважає, що найбільш ефективно саме він може здійснювати опіку над власною донькою, і посилаючись на ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 128, 130, 135 СК України просить:

визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2009 виконкомом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, актовий запис про народження № 1;

внести зміни до актового запису № 11 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого 27.07.2009 виконкомом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, вказавши в графі батько: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України», та змінивши прізвище дитини на « ОСОБА_6 », а по-батькові на « ОСОБА_7 ».

Ухвалою суду від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в частині визнання батьківства, в частині внесення змін до актового запису у відкритті провадження відмовлено, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.08.2024.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності позивача, в якій позов підтримав, просить витрати по справі залишити за ним.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, надав до суду заяву про визнання позову та письмове пояснення, в якому зазначив, що погоджується з усіма обставинами та доказами, наданими позивачем щодо його позовних вимог в повному обсязі в зв`язку з чим просить справу розглянути без участі відповідача.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є обгрунтованими та правомірними, рівно як і заява відповідача про визнання позову, адже всі обставини, викладені в позові їм добре відомі, а отже задоволення позову в повному обсязі відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини, буде правомірним, справедливим та розумним, відповідатиме основним засадам цивільного законодавства, просить справу розглянути без участі представника третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши надані позивачем докази, пояснення, надані відповідачем, заяву відповідача про визнання позову, заяву третьої особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині відкритого провадження, та зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами СК України.

Судом встановлено, що позивач проживав із ОСОБА_3 , 1988 року народження, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2007 року по середину 2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження якої серії НОМЕР_1 , копія якого додана до позову, в графі батько був зазначений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України ОСОБА_8 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 02.08.2012 за № Р-467-12 в зв`язку зі смертю матері над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій було надано статус дитини сироти, встановлено опіку та призначено опікуном її рідну бабусю ОСОБА_5 , про що свідчить копія розпорядження, додана до позову.

ІНФОРМАЦІЯ_3 бабуся ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , після чого рішенням виконавчого комітету Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 42 від 19 грудня 2022 року, копія якого додана до позову, неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано на проживання в сім`ю до її рідного дядька ОСОБА_2 , відповідача у цій справі, якого визнано її опікуном.

Позивач постійно спілкувався із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному обсязі забезпечував всі її потреби, утримував матеріально, займався її вихованням, духовним та фізичним розвитком.

Відповідач у справі підтвердив у своїх поясненнях всі обставини, викладені позивачем.

Не заперечував проти них і представник третьої особи.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про нароження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Виходячи з цієї ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог, тому суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та залишити судові витрати на ньому.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 125, 126, 128, 130, 135 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування виконкому Української сільської ради Синельниківського Дніпропетровської області місцезнаходження: вул. Миру, 22 сел. Українське Синельниківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 41851297 про визнання батьківства за рішенням суду задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 11 від 27.07.2009, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2009 виконкомом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Внести зміни до актового запису № 11 від 27.07.2009 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого 27.07.2009 виконкомом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, вказавши в графі батько: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України», та змінивши прізвище дитини на « ОСОБА_6 ».

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда