Рішення

від 12.11.2024 по справі 193/948/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/948/24

Провадження 2/193/297/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 листопада 2024 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Ратушної В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

03.06.2024 позивач ОСОБА_2 звернулась до суду через свого представника ОСОБА_1 з вказаним позовом до відповідача Софіївської селищної ради, в обґрунтування якого вказав, що з 05 серпня 2013 року ОСОБА_2 разом з онуком ОСОБА_3 , 2006 року народження, який є інвалідом 2-ї групи в наслідок психічного розладу, з дозволу ОСОБА_4 , дружини колишнього власника житлового будинку ОСОБА_5 , стали проживати за адресою АДРЕСА_1 в житловому будинку, який належав померлому, що підтверджується записом про власника житлового будинку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у облікових картках об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 р-р, 2016-2020 р.р. На цей час ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4 померли, як і померли їх дві доньки, інші родичі ОСОБА_5 їй не відомі. З часу вселення до житлового будинку АДРЕСА_1 по травень 2024 р.р вона постійно разом з онуком проживає та користується вказаним житловим будинком. Оселившись в будинку вона завела власне господарство, тримала птицю, вирощує овочі для харчування на присадибній ділянці домоволодіння, для обслуговування житлового будинку. З моменту їхнього вселення в будинок та до теперішнього часу, крім неї цим будинком ніхто не користувався, вона є єдиним хто утримує домоволодіння у сфері свого фактичного впливу. Крім цього нею сплачуються послуги за постачання електроенергії, земельний податок. Таким чином, з 05 серпня 2013 року по теперішній час, тобто на протязі часу що перевищує десять років, вона добросовісно, відкрито та безперервно володію домоволодінням АДРЕСА_1 , що відповідно до положення ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України свідчить про набуття нею права власності на цей об`єкт нерухомості, за набувальною давністю. Таким чином, посилаючись на те, що ОСОБА_2 відкрито, добросовісно та безперервно з 2013 року володіє вищевказаним житловим будинком, представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на цей будинок за набувальною давністю.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 року було відкрито провадження по справі в загальному позовному провадженні та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні(а.с. 50).

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с.80).

В судове засідання позивач та її представник ОСОБА_1 не з`явилися, проте представником позивача направлено до суду заяву про можливість розгляду справи за їхньої відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, втім направила до суду клопотання про можливість розгляду справи за відсутності представника селищної ради, проти позову не заперечує (а.с.54.).

Розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу 10 грудня 1987 року ОСОБА_6 продала будинок ОСОБА_7 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в селі Братське на присадибній земельній ділянці колгоспу ім.Петровського загальною площею 63 кв.м. (а.с. 75).

10 грудня 1987 року ОСОБА_7 відповідно заповіту посвідченого секретарем виконкому Запорізької сільської ради народних депутатів Софіївського району Дніпропетровської області заповіла все своє майно, яке буде належати на випадок смерті, своєму сину ОСОБА_5 (а.с. 78).

В облікових картках об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 р.р., 2016-2020 р.р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 (а.с. 15-20).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровано в реєстратором Довгинцівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.92)

Відповідно довідки Софіївського відділення комунального підприємства «Криворізьке районне БТІ» Дніпропетровської обласної ради № 163 від 01 квітня 2024 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2024 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 5,6).

Вартість домоволодіння відповідно звіту про оцінку майна від 18.04.2024 року розташованого за адресою АДРЕСА_1 , становить 113000,00 гривень (а.с. 35-46).

Житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на не приватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,4448 та., із яких: 0,25 та для будівництва та обслуговування житлового будинку і погосподарських будівель та 0,1908 для ведення особистого селянського господарства за яку позивачем сплачується земельний податок, що підтверджується обліковими картками об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 р-р, 2016-2020 р-р.. Крім того, ОСОБА_2 на рахунок ПАТ «Дніпрообленерго» сплачуються кошти за користування електричною енергією, що підтверджують анкетні дані споживача електричної енергії по договору про постачання електроенергії №03009005 від 01.01.2019 року (а.с. 14).

Житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорта від 01 квітня 2024 року загальною площею 53,2 кв.м., житловою 30, 3 кв.м. із господарськими спорудами: вхід у погріб, площею 7.0 кв.м.; сарай, площею 27.8 кв.м.; криниця, огорожа, хвіртка (а.с. 7-11).

Згідно довідки №70 від 15.02.2024 виданої виконкомом Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 - 1962 року народження, зазначено що дійсно вона проживає з 05.08.2013 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 і має слідуючий склад сім`ї: ОСОБА_3 - онук - 2006 р. н. (а.с. 12).

IV. Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2ст. 16 ЦК України, серед яких є визнання права. Спосіб захисту порушеного права має бути ефективним, тобто у повній мірі відновити порушене право особи, а тому в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту відновить його порушене право на майно.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.321,328 ЦК України, право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 4, 3 та ч. 1ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18)роз`яснила, що набуття права власності на річ за набувальною давністю- це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ч. 1ст. 344 ЦКможливе лише за наявності усіх вказаних нижче умов у сукупності, а саме:

- наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;

- законність об`єкта володіння;

- добросовісність заволодіння чужим майном;

- відкритість володіння; безперервність володіння;

- сплив установлених строків володіння;

- відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність.

Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Згідно з п. 8Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниправиласт. 344 ЦК Українипро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто з 01.01.2001.

Окрім того, викладена у ч.3ст. 397 ЦК Українипрезумпція добросовісності та правомірності фактичного володіння майном у комплексі з тими фактами, та протягом тривалого часу до позивача не пред`являлось будь-яких вимог про витребування вказаної будівлі та про оспорення правомірності і добросовісності володіння нею, з урахуванням визнання позову органом місцевого самоврядування (що вказує на те, що така нерухомість не набувала статусу безхазяйної речі згідно вимогст. 335 ЦК України) - свідчить про добросовісність набуття позивачем чужого нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи,що відповідачСофіївська селищнарада Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті визнала позовні вимоги ОСОБА_2 , суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову.

За змістом положень ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову, суд лише за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З наведених обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_2 з 2013 року і до цього часу добросовісно, відкрито і безперервно, без будь-яких на то правових підстав володіє та користується вищевказаним житловим будинком, який за будь-якою особою не зареєстрований, а тому поданий представником позивача позов про визнання за ОСОБА_2 права власності на цей будинок за набувальною давністю, ґрунтується на законі і підлягає задоволенню.

Вимогу про стягнення з відповідача судового збору, який позивач поніс при зверненні до суду з цим позовом, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.206,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на житловий будинок, який розташований по адресі: будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м, житловою площею 30,3 кв.м. вартістю 113000,00 гривень із господарськими спорудами: вхід у погріб, площею 7.0 кв.м.; сарай, площею 27.8 кв.м.; криниця, огорожа, хвіртка.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно до вимог п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 41053148, місце розташування: бульвар Шевченка, 19, сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, 53100;

Повний текст рішення складено 12.11.2024.

Суддя Н.О.Кравченко