Рішення

від 22.10.2024 по справі 404/4041/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4041/22

Номер провадження 2/404/994/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

при секретарі - Щербини А.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центральноукраїнського національного технічного університету (Код ЄДРПОУ 02070950, просп. Університетський, 8, м. Кропивницький, 25031) про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральноукраїнського національного технічного університету про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позову зазначив, що 01.09.2008 його прийнято на роботу на посаду старшого викладача в Центральноукраїнський національний технічний університет. 12.03.2008 позивач здобув вчену ступінь кандидата філософських наук, про що свідчить диплом серії ДК номер 045228. Згодом 02.09.2013 позивача переведено на посаду доцента кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. 01.07.2022 ректором ЦНТУ винесено наказ № 204-к, яким позивача звільнено з посади доцента кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи відповідно до. п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з встановленою невідповідністю внаслідок недостатньої для науково-педагогічного працівника кваліфікації та відмовою від переведення на іншу роботу. Також у вказаному наказі зазначено, що його винесено на підставі рішення комісії про встановлення професійної відповідності діяльності науково-педагогічних працівників ЦНТУ п.36 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1187 від 30 грудня 2005 року зі змінами. Зазначає, що серед переліку Ліцензійних Умов вказаних відповідачем відсутні спеціальності, професії, які отримують випускники ЦНТУ та які позивач викладає. Зазначене свідчить про неможливість поширення норми п.36 Ліцензійних умов на позивача та всіх працівників відповідача. Вважає, що оскаржуваний наказ про звільнення є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Позивач надав до суду доповнення до позовної заяви, обґрунтовуючи тим, що є депутатом Кропивницької міської ради, що підтверджується посвідченням. Відповідно до ч.3 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради може бути звільнений з робот за ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. Кропивницька міська рада, депутатом якої є позивач у встановленому законом порядку повідомлена не була. Зазначене порушення не є формальним, оскільки вказаним законом передбачено ряд гарантій депутатів місцевих рад. Вказане порушення є самостійною підставою для задоволення позову.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда судом витребувано довідку про середньомісячну заробітну плату.

Від представника Центральноукраїнського національного технічного університету Цехмістера Є.В. надійшов до суду відзив. В обґрунтування зазначив, що позивачем ставиться знак рівності між науковим ступенем «кандидата наук» та «доцентом» що не відповідає ані вимогам законодавства ані розуміння цих двох різних категорій. Для того щоб отримати посаду доцента не обов`язково бути кандидатом наук. Хоча звісно науковий ступінь кандидата наук чи доктора філософії є перевагою для призначення особи на посаду доцент. Проте саме призначення на посаду доцента є лише умовним, для того щоб підтвердити права на отримання вченого звання «доцент». Потрібно виконати вимоги визначені Порядком присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам № 183 від 3 лютого 2016 року (далі Порядок). Позивач стверджує, що єдиною вимогою для зайняття посади доцента є науковий ступінь, однак що для підтвердження статусу доцент - необхідні інші критерії яким ОСОБА_1 , не відповідає. Його атестацію щодо підтвердження вимог на перебування на посаді доцента в 2021 році переносилося на 2022 рік через отриману ним травму (справа № 405/3077/21 нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ). Станом на 2021 рік кваліфікаційні вимоги позивач не виконав, але відкладення розгляду виконання його робіт на рік згідно з кваліфікаційними вимогами теж не надало можливості підтвердити науковий ступінь доцента ОСОБА_1 . Ним самим надано лист прохання щодо відтермінування його атестації до наступного року, яким він підтверджує невиконання як кваліфікаційних вимог по перебуванню на посаді доцента так і невиконання вимог для науково-педагогічних працівників передбачену п.36 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Щодо застосування Ліцензійних умов (п.2 Позову) відповідач зазначає, що посилання на Ліцензійні умови прийняті у 2018 році, є не коректними, так як вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти були передбачені додатком 12 доданих Умов в редакції 2015 року.

Під час визначення рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника можуть зараховуватися здобутки за попередніми місцями роботи, п`ятирічний строк може продовжуватися на час перерви в роботі з об`єктивних причин (відпустка у зв`язку з пологами та для догляду за дитиною, призов/мобілізація на військову службу, тривала хвороба тощо). Для викладачів - випускників вищих закладів освіти такі вимоги розраховуються пропорційно стажу їх науково-педагогічної (наукової) роботи; до викладачів із стажем науково- педагогічної (наукової) роботи до двох років зазначені вимоги не застосовуються.

В університеті створено комісію «По встановленню відповідності професійної діяльності науково-педагогічних працівників ЦНТУ», на якій заслухано завідувачів кафедр деканів університету та інших відповідальних осіб університету, відповідно до якого визначено що двоє осіб не виконали дані умови, а саме: ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 . Щодо них прийнято рішення щодо пропозиції їм перейти на інші посади в університеті, а у випадку незгоди на переведення, звільнити їх.

Щодо доповнення до позовної заяви від 19.06.2023 відповідач зазначає, міську раду було повідомлено шляхом надсилання листа на ім`я секретаря Кропивницької міської ради Колюки О.С.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені у позові та просив їх задовольнити

Представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив, посилаючись на підстави, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що01.09.2008 ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого викладача в Центральноукраїнський національний технічний університет.

12.03.2008 позивач здобув вчену ступінь кандидата філософських наук, про що свідчить диплом серії ДК номер 045228.

02.09.2013 позивача переведено на посаду доцента кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи ЦНТУ.

В університеті створено комісію «По встановленню відповідності професійної діяльності науково-педагогічних працівників ЦНТУ», на якій заслухано завідувачів кафедр деканів університету та інших відповідальних осіб університету, відповідно до якого визначено що двоє осіб не виконали дані умови, в тому числі ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 запропоновано перейти на інші посади в університеті.

01.07.2022 ректором ЦНТУ винесено наказ № 204-к, яким позивача звільнено з посади доцента кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи відповідно до. п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з встановленою невідповідністю внаслідок недостатньої для науково-педагогічного працівника кваліфікації та відмовою від переведення на іншу роботу.

Наказ винесено на підставі рішення комісії про встановленню професійної відповідності діяльності науково-педагогічних працівників ЦНТУ п.36 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1187 від 30 грудня 2005 року зі змінами.

Позивачем вважає, що між науковим ступенем «кандидата наук» та «доцентом» є рівнозначними поняттями.

Для підтвердження права на отримання вченого звання «доцент», потрібно виконати вимоги визначені Порядком.

Згідно п.5 Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам № 183 від 3 лютого 2016 року вчене звання доцента присвоюється працівникам закладів вищої освіти, у тому числі закладів післядипломної освіти, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та вищих духовних навчальних закладів, які здійснюють науково-педагогічну діяльність, та:

- яким присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

- період роботи яких на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри становить не менше ніж п`ять навчальних років, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному вищому навчальному закладі), зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої духовної освіти враховується стаж педагогічної роботи у закладах вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку;

- які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн ЄС або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов`язані з використанням іноземної мови, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» або «Web of science» та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю І групи);

- які підтверджують свій міжнародний досвід документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами, іншими документами), зокрема про навчання, стажування або роботу у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або участь (керівниками/виконавцями) у проектах, які фінансуються (фінансувалися) зазначеними країнами (крім осіб з інвалідністю І групи);

- які опублікували після захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) навчально-методичні та наукові праці у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше однієї публікації у виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» або «Web of science» та які мають ISSN-номер,підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;

- які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри закладу вищої освіти.

Позивач стверджує, що єдиною вимогою для зайняття посади доцента є науковий ступінь, однак що для підтвердження статусу доцент - необхідні інші критерії яким ОСОБА_1 , не відповідає.

Його атестацію щодо підтвердження вимог на перебування на посаді доцента в 2021 році переносилося на 2022 рік через отриману ним травму (справа № 405/3077/21 нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ), станом на 2021 рік кваліфікаційні вимоги позивач не виконав, але відкладення розгляду виконання його робіт на рік згідно з кваліфікаційними вимогами теж не надало можливості підтвердити науковий ступінь доцента ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 надано лист прохання щодо відтермінування його атестації до наступного року, яким він підтверджує невиконання ним як кваліфікаційних вимог по перебуванню на посаді доцента так і невиконання ним вимог для науково-педагогічних працівників передбачену п.36 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.

Посилання ОСОБА_1 на ліцензійні умови прийняті у 2018 році є не коректними, так як вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти були передбачені додатком 12 доданих Умов в редакції 2015 року і в п.5 приміток до Додатку 12 зазначено:

У пункті 6 для визначення рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника використовуються такі показники:

- наявність наукової публікації у періодичному виданні, яке включено до наукометричних баз, зокрема «Scopus» або «Web of science», рекомендованих МОН;

- наявність наукових публікацій у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, та/або авторських свідоцтв, та/або патентів загальною кількістю п`ять досягнень;

- наявність виданого підручника чи навчального посібника, що рекомендований МОН, іншим центральним органом виконавчої влади або вченою радою закладу освіти, або монографії (у разі співавторства - з фіксованим власним внеском);

- наукове керівництво (консультування) здобувана, який одержав документ про присудження наукового ступеня;

- участь у міжнародному науковому проекті/залучення до міжнародної експертизи, наявність звання суддя міжнародної категорії;

- проведення навчальних занять іноземною мовою (крім мовних навчальних дисциплін) в обсязі не менше 50 аудиторних годин на навчальний рік;

- робота у складі експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій МОН або галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, або Акредитаційної комісії, або їх експертних рад, або міжгалузевої експертної ради з вищої освіти Акредитаційної комісії, або трьох експертних комісій МОН/зазначеного Агентства, або Науково- методичної ради/науково-методичних комісій з вищої освіти МОН, або робочих груп з розроблення стандартів вищої освіти України;

- виконання функцій наукового керівника або відповідального виконавця наукової теми (проекту), або головного редактора/члена редакційної колегії наукового видання, включеного до переліку наукових фахових видань України, або іноземного рецензованого наукового видання;

- керівництво студентом, який зайняв призове місце, або робота у складі організаційного комітету/журі/апеляційної комісії Міжнародної студентської олімпіади/ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт)ЯІІ-ІУ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів/ІІ-ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук; керівництво студентом, який став призером Олімпійських, Параолімпійських ігор, Всесвітньої та Всеукраїнської Універсіади, чемпіонату світу, Європи, Європейських ігор, етапів Кубку світу та Європи, чемпіонату України; виконання обов`язків головного секретаря, головного судді, судді міжнародних та всеукраїнських змагань; керівництво спортивною делегацією; робота у складі організаційного комітету, суддівського корпусу;

- організаційна робота у закладах освіти на посадах керівника (заступника керівника) закладу освіти/факультету/відділення (наукової установи)/ інституту/філії/кафедри або іншого відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу/відділу (наукової установи)/навчально-методичного управління (відділу)/лабораторії іншого навчально-наукового (інноваційного) структурного підрозділу/вченого секретаря закладу освіти (факультету, інституту)/відповідального секретаря приймальної комісії та його заступника;

- участь в атестації наукових кадрів як офіційного опонента або члена спеціалізованої вченої ради;

- присудження наукового ступеня доктора наук або присвоєння вченого звання професора;

- наявність авторських свідоцтв та/або патентів загальною кількістю два досягнення;

- наявність виданих навчально-методичних посібників/посібників для самостійної роботи студентів та дистанційного навчання/конспектів лекцій/практикумів/методичних вказівок/рекомендацій загальною кількістю три найменування;

- присудження наукового ступеня доктора філософії або присвоєння вченого звання доцента, або отримання документа про другу вищу освіту;

- керівництво студентом, який зайняв призове місце на І етапі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або робота у складі організаційного комітету/журі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком/проблемною групою, або виконання обов`язків куратора групи; керівництво студентом, який брав участь в Олімпійських, Параолімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, чемпіонаті світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубку світу та Європи, чемпіонаті України; виконання обов`язків тренера, помічника тренера національної збірної команди України з видів спорту;

- організація студентської громадської (волонтерської) діяльності, яка має професійне спрямування;

- наявність науково-популярних та/або консультаційних (дорадчих) та/або дискусійних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю три публікації;

- наявність науково-популярних та/або консультаційних (дорадчих) та/або дискусійних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю три публікації;

- поєднання науково-педагогічної роботи та практичної фахової діяльності.

Під час визначення рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника можуть зараховуватися здобутки за попередніми місцями роботи, п`ятирічний строк може продовжуватися на час перерви в роботі з об`єктивних причин (відпустка у зв`язку з пологами та для догляду за дитиною, призов/мобілізація на військову службу, тривала хвороба тощо). Для викладачів - випускників вищих закладів освіти такі вимоги розраховуються пропорційно стажу їх науково-педагогічної (наукової) роботи; до викладачів із стажем науково- педагогічної (наукової) роботи до двох років зазначені вимоги не застосовуються.

ОСОБА_1 в доповненнях до позову зазначив, що так як він є депутатом Кропивницької міської ради, остання мала бути повідомлена про його звільнення, у встановленому законом порядку.

Відповідачем, на підтвердження виконання вимог закону, наданий лист, на ім`я секретаря Кропивницької міської ради Колюки О.С. про повідомлення відповідної ради.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника є однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату.

Як роз`яснено в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9 (зі змінами та доповненнями), при розгляді справ про звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов`язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (в тому числі науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил ч.2 ст.40 КЗпП.

Згідно із зазначеними нормами матеріального права суд може визнати звільнення працівника таким, що відповідає закону, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов`язки, а від переведення на іншу роботу відмовився.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 297/3092/15-ц, провадження № 61-5206св18, від 11 грудня 2019 року у справі № 202/4496/17, провадження № 61-42489св18, від 18 травня 2022 року у справі № 212/2982/21, провадження № 61-2483св22.

Роботодавцеві надано право самостійно визначати, чи відповідає працівник роботі, на яку його прийнято. Висновок роботодавця про невідповідність працівника роботі має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №753/22115/18, провадження № 61-4959св20.

Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпПроботодавець має право звільнити працівника у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.

З аналізу викладеного вбачається, що підставою звільнення ОСОБА_1 стало саме те, що він після призначення на посаду доцента зупинився у своєму розвитку та не виконував вимоги для отримання підтвердження статусу науково-педагогічного працівника та наукового ступеню доцента.

Звільнення позивача відповідачем за ч. 2ст. 40 КЗпП Українипроведено правомірно, з дотриманням вимог закону, визначених для такої процедури, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.40,42,49-2 КЗпП України, керуючисьст. 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )до Центральноукраїнськогонаціонального технічногоуніверситету (КодЄДРПОУ 02070950,просп.Університетський,8,м.Кропивницький,25031) пропоновлення нароботі істягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 22.10.2024.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда