Ухвала

від 13.11.2024 по справі 953/10463/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10463/24

н/п 2-о/953/190/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного

міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України

ВСТАНОВИВ:

Представниця заявників ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення а саме, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь Автономна Республіка Крим (тимчасово окупована територія України) народилася дитина чоловічої статі, громадянин України ОСОБА_4 , матір`ю якої є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батьком громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .Указана заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу передано для розгляду судді Вітюку Р.В.

Суд враховує, що у вступній частині заяви заявником визначено ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 третьою особою. Однак у тексті самої заяви представниця зазначає вказаних осіб, як заявників, а тому, враховуючи норму частини третьої статті 42 ЦПК України, суд вважає, що заявниками є: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії суду при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК, а тому врахуванню підлягають загальні норми щодо вимог до заяви (позовної заяви).

Щодо судового збору

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, заявником має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", на який посилаються заявники, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території подана у зв`язку з необхідністю оформлення актового запису про народження та відповідного свідоцтва, а не у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Подібний правовий висновок сформовано та викладено в постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 350/2002/18, від 20.11.2019 у справі № 243/12928/18.

Отже, заявники у цій справі не мають пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви фізичною особою у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").

Отже, за подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення до сплати підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Щодо наданих документів

Згідно з частиною п`ятою статті 177 ЦПК України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявники просить встановити факт народження дитини, матір`ю якої є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батьком громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

Задля встановлення наявності предмета розгляду заяви, заявниками має бути долучено до матеріалів заяви медичну довідкупро народженнядитини,яка маємістити дату та час народження дитини заявником, стать дитини, вагу та зріст дитини після народження.

Водночас заявниками долучено до заяви документ ("выписной эпикриз") неналежної технічної якості (нечитабельні). При цьому відомості, зазначені у вказаному документі, мають безпосередня значення для розгляду поданої заяви. Такі недоліки також наявні і в інших документах, зокрема, в копіях ідентифікаційних номерів заявників, що позбавляє права суду на встановлення заявленого факту.

Щодо мети поданої заяви та нормативного регулювання

Згідно з частинами першою, другою статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливостіодержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Суд звертає увагу, що матеріали заяви не містять відомостей щодо реалізацією заявниками права на отримання свідоцтва у порядку прямо передбаченому законом, що позбавляє суд можливості встановити обставин, необхідних для ухвалення рішення за поданою заявою.

При цьому суд не приймає посилання заявника на лист Верховного Суду №985/0/208-21 від 22.04.2021 у цих правовідносинах, оскільки відповідне роз`яснення надавалось до набрання чинності Законом про внесення змін до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Отже, заявнику слід виконати вимоги пункту 2 частини першої статті 318 ЦПК України. Суд враховує також наявність клопотання заявників про розгляд справи без їх участі та участі їх представника, а тому отримання вказаних документів на цій стадії є необхідним.

Варто також зазначити, що суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. При цьому відмова компетентного органу провести державну реєстрацію народження особи може бути оскаржена в адміністративному порядку.

З урахуванням вказаних обставин, заявнику необхідно уточнити зміст вказаної заяви, надати докази, що підтверджують неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини, надати належні копії документів, а також сплатити судовий збір чи надати документи, які є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 294, 315, 317, 318, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України залишити без руху.

Надати заявникам строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначено в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання заявниками ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто заявникам.

Копію ухвали направити представнику заявників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Роман ВІТЮК