Рішення

від 12.11.2024 по справі 301/2975/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2975/24

2/301/1277/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

З заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - спадкодавець ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть, яке видане виконкомом Кушницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 27.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку та надвірних споруд , що розташовані в АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядження щодо спадкового майна не залишала.

Позивач стверджує, що вона прийняла спадщину за померлою тіткою, так як на день її смерті проживала разом із нею, хоча була зареєстрована за іншою адресою. Крім того, вона доглядала за дворогосподарством, обробляла земельні ділянки біля житлового будинку та робила поточні ремонти. Таким чином, позивач ОСОБА_1 фактично вступила у управління та володіння спадковим майном. Спадкодавець ОСОБА_2 була одинокою, дітей та чоловіка не мала. Разом з нею на день її смерті у спадковому будинку проживала її рідна сестра - ОСОБА_3 (тітка позивача). Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не має.

Також, зазначила, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть, яке видане виконкомом Кушницької сільської ради, актовий запис № 07. Спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 не оформила, також спадкоємців першої черги не мала. На день її смерті позивач ОСОБА_1 проживала разом з нею у спадковому будинку за адресою : АДРЕСА_1 .

Батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - рідний брат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Отже, позивач стверджує, що вона проживала разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день їх смерті. Всі витрати на лікування, організацію та проведення поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були понесені саме нею. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину за померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не має.

Згідно виписки з погосподарської книги с. Кушниця, Керецьківської сільської ради за 1996-2000 рік, яка видана виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради, забудовником житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_1 стверджує, що при зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини на право на земельні ділянки, у видачі свідоцтва їй було відмовлено, в зв`язку з недоведеністю родинного зв`язку із померлою ОСОБА_2 та відсутністю належним правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

На час смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона проживала разом з ними у спірному будинку, а з лютого 2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується копією її паспорта.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, а справу розглянути без її участі.

Представник відповідача Керецьківської міської ради, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій справу просив розглянути без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Суд, всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть, яке видане виконкомом Кушницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 27.(а.с.6)

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку та надвірних споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядження щодо спадкового майна не залишала.

Згідно позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив прийняла спадщину за померлою тіткою, так як на день її смерті проживала разом із нею, хоча була зареєстрована за іншою адресою, позивач ОСОБА_1 фактично вступила у управління та володіння спадковим майном. Разом спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті у спадковому будинку проживала її рідна сестра - ОСОБА_3 (тітка позивача). Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не має, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради за № 148 від 14.06.2024 року (а.с. 15).

Також, суд встановив, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть, яке видане виконкомом Кушницької сільської ради, актовий запис № 07 (а.с. 7). Спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 не оформила, також спадкоємців першої черги не мала. На день її смерті позивач ОСОБА_1 проживала разом з нею у спадковому будинку за адресою : АДРЕСА_1 .

Батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - рідний брат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживала разом з ними. Всі витрати на лікування, організацію та проведення поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були понесені саме нею. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину за померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не має.

Згідно виписки з погосподарської книги с. Кушниця, Керецьківської сільської ради за 1996-2000 рік, яка видана виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради, забудовником житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 .

Також, позивачу ОСОБА_1 що при зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини на право на земельні ділянки, у видачі свідоцтва було відмовлено, в зв`язку з недоведеністю родинного зв`язку із померлою ОСОБА_2 та відсутністю належним правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Оскільки, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач проживала разом з ними у спірному будинку, а з лютого 2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується копією її паспорта.(а.с.9)

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що спадщина після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилася до 1 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР (надалі ЦК УРСР).

Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст. 524 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 551 ЦК УРСР якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності з положеннямист. 549 ЦК УРСР спадкоємцем, що прийняв спадщину визнається, вважається особа, що фактично вступила в управління або володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

На замовлення позивача КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27 - 34).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1, ч.2 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року, чинної на момент відкриття і прийняття спадщини), для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Дії, що свідчать про прийняття спадщини врегульовані нормами ст.549 ЦК України (1963 року), згідно якої визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно п.124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року, № 45/5, чинної на момент відкриття і прийняття спадщини, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.16, 392, 1216, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування, право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку та надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , в цілому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. А. Даруда