Постанова

від 12.11.2024 по справі 641/4021/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 листопада 2024 року

м. Харків

справа № 641/4021/23

провадження № 22-ц/818/3777/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатним і призначення опікуна за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року, постановлене суддею Курганниковою О.А.,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, з урахуванням уточненою заяви просив визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном недієздатного особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном, відмовлено. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено строк дії даного судового рішення - 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили. Судові витрати покладено на рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном скасувати та постановити в цій частині нове, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування всіх обставин справи. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що апелянт перебуває в родинних відносинах з недієздатним, має бажання бути опікуном, за місцем проживання характеризується позитивно, немає медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, а також враховуючи, що фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, тому заявник звернувся із такою заявою до органу опіки та піклування, яким встановлено, що останній може виконувати обов`язки опікуна, має бажання здійснювати догляд за недієздатним, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання апелянтом повноважень опікуна на недієздатним- ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради також звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном скасувати та постановити в цій частині нове, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування обставин справи. Зазначає, що відповідно до вимог п.3.1 Правил опіки та піклування при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки муж ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку навіть у період дії воєнного стану, тому вважають рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном, постановлено з порушенням вимог чинного законодавства.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині задоволених вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині призначення опікуном, суд першої інстанції виходив із того, що орган опіки та піклування не перевірив особисті приязні взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна у зв`язку із зайнятістю на роботі. Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. Таким чином, судом не встановлено істинних намірів забезпечення заявником особистих немайнових і майнових прав та інтересів особи, щодо якої розглядається питання.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7), є інвалідом ІІ групи загального захворювання відповідно довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ № 750411 (а.с. 10).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 146 від 29.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної та на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 92-95).

Згідно подання від 12.07.2023 року № К-3-9850/0/1-230831-366/0/166-23 на № К -3-9850/1-23 від 30.06.2023 року адміністрації Слобідського району Харківської міської ради опікунська рада вважає доцільним, призначити ОСОБА_1 1983 р. н., опікуном над ОСОБА_2 , у разі визнання його недієздатним (а.с. 18-19).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_2 . Перебуває на обліку ТЦК та СП, як військовозобов`язаний (а.с. 122).

Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 зазначав про те, що ОСОБА_2 , є братом його дружини ОСОБА_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю і в зв`язку з цим, він з 2019 року по теперішній час перебуває на обліку у Комунальному некомерційному підприємстві «Міський психоневрологічний диспансер М`З» Харківської міської ради ідентифікаційний код 02002523, а також , є інвалідом 2 групи. З 2020 року за ОСОБА_2 доглядає ОСОБА_4 і далі бажає доглядати його та бути його опікуном, має на це можливість і бажання, у зв`язку з чим просить суд визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Призначити його опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої «при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Таке подання має для суду лише рекомендаційний характер.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Натомість судова колегія зазначає, що подане Органом опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації. Не зазначено, чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном недієздатної особи, не зважаючи на наявність осіб які можуть бути опікунами ОСОБА_2 , а саме - рідної матері ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , яка мешкає разом з ним, та рідної сестри ОСОБА_6 .

Посилання ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 -мати ОСОБА_2 та ОСОБА_7 - сестра ОСОБА_2 не надали письмової заяви та добровільної згоди бути опікуном ОСОБА_2 , оскільки не мають можливості здійснювати функції опікуна через захворювання та незадовільний фізичний та психологічний стан здоров`я, судовою колегією не приймається, оскільки доказів стану здоров`я останніх, які б унеможливлювали здійснювати догляд за ОСОБА_2 суду не надано.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_2 , а недієздатний ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7) разом зі своєю матір`ю.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України.

Орган опіки та піклування не перевірив особисті приязні взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна у зв`язку із зайнятістю на роботі.

Крім того подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, не зважаючи на наявність осіб які можуть бути опікунами, а саме - рідної матері ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , яка мешкає разом з ним, та рідної сестри ОСОБА_6 .

Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.

Доказів неможливості здійснення повноважень опікуна особами - близькими родичами, що проживають разом із недієздатною особою, матеріали справи не містять.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява в частині призначення заявника ОСОБА_1 опікуном щодо ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 . ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 13.11.2024 року.