Ухвала

від 13.11.2024 по справі 333/9805/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/9805/24

Провадження №2-о/333/639/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

присяжних Косаренко С.В.,

Зінченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,

прокурора ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

лікаря-психіатра ОСОБА_3 ,

захисника Железняка В.К.,

законного представника ОСОБА_4 ,

особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу №333/9805/24 за заявою медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

Медичний директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовська звернулася до суду із заявою, в якій просила вирішити питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_5 , посилаючись на те, що остання знаходиться на стаціонарному лікуванні з 11.11.2024 року, госпіталізується повторно, вчетверте за рік. Ознаки психічного розладу стали проявлятися у листопаді 2023 року, коли ОСОБА_5 , повернувшись із-за кордону, заявила батькам, що прийняла ОСОБА_6 , закохавшись в господаря кафе, де працювала, стала конфліктною, агресивною, залишала домівку в комендантську годину, бродяжила, розшукувалась, весь час вивчала ОСОБА_7 , молилась, псувала одяг, речі, побутову техніку, викрадала у матері коштовності, гроші, погрожувала батькам фізичною розправою. Повноцінний курс лікування жодного разу не пройшла, виписувалась у зв`язку з категоричною відмовою від госпіталізації. Остання госпіталізація у період 02.06.2024 року по 04.06.2024 року з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад. ОСОБА_5 була госпіталізована у примусовому порядку, після чого відповідна заява директора закладу була направлена до Комунарського районного суду м.Запоріжжя, але рішенням суду від 04.06.2024 року, заява залишена без задоволення. Психічний стан пацієнтки суттєво погіршився протягом останнього часу. За відомостями від матери та співробітників поліції ОСОБА_5 стала агресивною, викидає речі, трощить побутову техніку, вирвала домофон та електричну розподільчу панель в загальному коридорі квартири, викидала їжу, зривала з матері одяг, виривала з рук телефон, погрожувала вбити батьків, сусідів навпроти і покінчити своє життя самогубством, покусала батька та ножем порізала йому обличчя. ОСОБА_5 була затримана нарядом поліції за викликом «Домашнє насильство», передана спеціалізованій психіатричній бригаді швидкої медичної допомоги, лікар ОСОБА_8 . Після чого вона була доставлена у приймальне відділення у стані психомоторного збудження, де була злісною, агресивною, билась ногами, насилу утримувалась двома санітарами, проявляла агресію до лікаря, нецензурно виражалась, погрожувала розправою. Згоду на госпіталізацію ОСОБА_5 не надала, у зв`язку з чим, була госпіталізована у примусовому порядку, як така, що страждає на тяжкий психічний розлад, небезпечна для оточуючих. 12.11.2024 року була оглянута комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої ОСОБА_5 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого поліморфного психотичного розладу з агресивними тенденціями, психомоторне збудження; за психічним станом є небезпечною для оточуючих, госпіталізація доцільна та обґрунтована, обстеження і лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.

У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.

Особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_5 заперечувала щодо госпіталізації. Застосування фізичної сили до матері і вітчима заперечувала, зазначила, що це були просто сімейні сварки. Інцидент із санітарами пояснювала небажанням спускатися в укриття під час повітряної тривоги. В подальшому відмовилась відповідати на питання, пояснивши це тим, що все необхідне розповіла, а інше не має ніякого значення.

Захисник особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_5 адвокат Железняк В.К. з урахуванням пояснень свідка, лікаря і заінтересованої особи, матеріалів, доданих до заяви, вважав за доцільне задовольнити заяву.

Прокурор заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_5 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Законний представник, яка є матір`ю ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію її доньки ОСОБА_5 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку. Суду пояснила, її донька покинула свого чоловіка і дитину, та 31.10.2023 року повернулася до України. З того часу вона почала спостерігати в її поведінці певні відхилення. Декілька разів уходила з дому і її знаходили лише працівники поліції, одного разу у місті Оріхів. З часом почала себе агресивно поводити по відношенню до неї і її чоловіка, який приходиться ОСОБА_5 вітчимом. З цього приводу вони неодноразово викликали поліцію. 10.11.2024 року вона кинулася з ножем на вітчима.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є чоловіком матері ОСОБА_5 . Останню виховував з дитинства як свою дитину. Після її повернення в Україну в жовтні 2023 року вона неодноразово виявляла насильство щодо нього та своєї матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 зранку перебувала у збудженому стані, штовхалася, висипала цукор з сахарниці на їжу ОСОБА_4 , в холодильнику висипала сіл з солянки. 10.11.2024 року ОСОБА_5 позривала одяг з матері. Він почав її заспокоювати. У відповідь ОСОБА_5 ножем, який узяла на кухні, намагалася його вдарити. Він увернувся і ніж полоснув його по обличчю. Далі вкусила його за спину. З приводу отриманих ушкоджень вони викликали швидку медичну допомогу.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, захисника, законного представника думку прокурора, покази свідка, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно зіст.14Закону України«Про психіатричнудопомогу» особа,яка страждаєна психічнийрозлад,може бутигоспіталізована допсихіатричного закладубез їїусвідомленої згодиабо беззгоди їїзаконного представника,якщо їїобстеження аболікування можливілише встаціонарних умовах,та привстановленні вособи тяжкогопсихічного розладу,внаслідок чоговона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.

Як вбачаєтьсяз висновкукомісії лікарів-психіатріввід 12.11.2024року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого поліморфного психотичного розладу з агресивними тенденціями, психомоторне збудження. За психічним станом є небезпечною для оточуючих. Госпіталізація доцільна та обгрунтована. Обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.

Лікар-психіатр у судовому засіданні підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначив про необхідність проходження курсу лікування у стаціонарних умовах. Також лікар зазначила, що ОСОБА_5 виявляє агресію до персоналу лікарні, під час доставляння до лікарні вдарила свою матір.

Із показів допитаного у судовому засіданні свідка, який є вітчимом ОСОБА_5 , ОСОБА_9 . суд встановив, що ОСОБА_5 являє небезпеку для оточуючих.

Надані суду пояснення лікаря-психіатра, зокрема, про те, що ОСОБА_5 являє небезпеку оточуючих, суд вважає доказами по справі, підтверджуючими необхідність госпіталізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Таким чином зібрані у справі докази і їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 , задовольнити повністю.

Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до закладуз наданняпсихіатричної допомоги Комунальногонекомерційного підприємства«Обласний клінічнийзаклад психоневрологічноїдопомоги тасоціально значущиххвороб» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, буд.10-А.

Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 13 листопада 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков

Присяжні С.В. Косаренко

Л.В. Зінченко