Рішення

від 11.11.2024 по справі 449/235/24

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/235/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Савчака А.В.,

секретаря судових засідань Винницької А.Р.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника відповідачів ОСОБА_8 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_9 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

19.02.2024 року до суду звернулась представник позивачів ОСОБА_2 . В позовних вимогах просила:

1. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , інформацію, поширену Відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 про здійснення ОСОБА_11 та ОСОБА_1 незаконної торгівлі алкогольними напоями, фальшивого волонтерства та використання ними зібраних від громадян коштів в особистих цілях;

2. Зобов`язати Відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 спростувати поширену ними недостовірну інформацію про здійснення ОСОБА_11 та ОСОБА_1 незаконної торгівлі алкогольними напоями, фальшивого волонтерства та використання ними зібраних від громадян коштів в особистих цілях шляхом оприлюднення у місцевій газеті «Нова Доба», на її Інтернет-сторінці та сторінці у соціальній мережі Facebook наступного тексту спростування: "Нами, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 було розповсюджено недостовірну інформацію щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_1 стосовно здійснення ними незаконної торгівлі алкогольними напоями, фальшивого волонтерства та використання ними зібраних від громадян коштів в особистих цілях. Наскільки нам відомо, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 є законослухняними мешканцями та підприємцями міста, здійснюють реальні збори коштів на користь Збройних Сил України.";

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 250 000,00 грн;

4. Стягнути з відповідачів судові витрати: сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі систематично поширюють щодо позивачів недостовірну інформацію про здійснення ними незаконної торгівлі алкогольними напоями, фальшивого волонтерства та використання ними зібраних від громадян коштів в особистих цілях.

Окрім того, відповідачі 15.11.2023 р. звернулися із відповідними заявами до відділення поліції №2 (м.Перемишляни) Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області та міському голові м. Перемишлян ОСОБА_13 про те, що Позивачі ніби-то здійснюють "продаж алкогольних напоїв незрозумілого походження без ліцензії у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де продаються дитячі іграшки ... свою незаконну діяльність прикривають фальшивим волонтерством, отримують різні суми коштів від жителів району, і використовують ці кошти не за призначенням, а у своїх особистих цілях, без будь-якої фінансової звітності».

Вказаними діями Відповідачі порушили та порушують особисті немайнові права Позивачів на честь, гідність та ділову репутацію, а також завдають останнім моральних страждань.

Ухвалою суду від 6 березня 2024 року судом відкрито провадження уданій справі та призначено підготовче судове засідання.

26 березня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 5 квітня 2025 року відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду та вирішено питання про виклик свідків.

Під час судового розгляду позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали. Стверджували, що окрім подання до органів поліції та міського голови заяви, відповідачі поширювали неправдиву інформацію про позивачів в соціальних мережах (залишаючи коментарі під дописами ОСОБА_1 ) та серед жителів міста Перемишляни (кого конкретно не вказали). Позивач ОСОБА_14 не є ФОП-ом, а є найнятим працівником і працює в ОСОБА_1 . Позивачі займаються волонтерською діяльністю (без реєстрації як волонтери) і поширення недостовірної інформації про них шкодить їх репутації.

Відповідачі не заперечували, що подану до поліції та мілького голови заяву підписували, в інший спосіб інформацію, яка містилась в цій заяві не поширювали. Стверджували, що позивачка ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на ринку у м.Перемишляни та постійно скандалить та створює конфліктні ситуації. Неодноразово позивачка «натравлює» на них перевіряючі органи. Оскільки, така поведінка позивачки їм набридла, вони звернулись до органів влади з відповідною заявою. Обставини, які викладені в цій заяві вони або чули від інших людей, або знають особисто.

Представниця відповідачів просила суд зважити на те, що подавши заяви до поліції та міського голови, відповідачі скористались своїм конституційним правом подати колективне звернення до органів влади. Саме позивачка ОСОБА_1 виклавши фото їх заяві в мережі і поширила таку інформацію про себе. Відповідачі жодним чином в інший спосіб таку інформацію не поширювали. Ймовірно однією з підстав звернення відповідачів з такою заявою була поведінка самої ОСОБА_1 , яка неодноразово писала «кляузи» на підприємців, які працюють на ринку (в т.ч. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ).

Допитавши позивачку, відповідачів в якості свідків та свідків заявлених сторонами, дослідивши надані суду сторонами інші докази, судом було встановлено наступне.

Допитана в якості свідка позивачка ОСОБА_1 дала суду такі покази. Вона вважає себе публічною особою, - тому звернення відповідачів до органів влади з заявами, які, на її думку, не відповідають дійсності шкодить її репутації та статусу. Позивачка підтвердила, що саме вона поширила в мережі Фейсбук подані до поліції та міського голови заяви. Однак ще до того, після отримання такої заяви в міській раді в кожному кабінеті її читали. Водночас, позивачка підтвердила, що між нею та відповідачами насправді протягом останніх трьох-чотирьох років існує конфлікт.

Свідок ОСОБА_15 (колишній військовий) в судовому засіданні дав суду такі покази. Він з початку широкомасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ і проходив службу до серпня 2023 року. Зараз працює охоронцем. Позивачка ОСОБА_1 допомагала його підрозділу як волонтер. Особисто він отримував волонтерську допомогу від неї один раз. Після цього знає що неодноразово його знайомим теж допомагала. Про конфлікт між сторонами дізнався, коли ОСОБА_1 опублікувала на своїй сторінці заяву відповідачів. Відповідачі особисто йому такого чи подібного змісту інформацію про ОСОБА_1 не розповідали. Після цього по місту почали активно обговорювати дану ситуацію.

Свідок ОСОБА_16 дав суду такі покази. Як позивачку так і відповідачів знає особисто. Він служив в ЗСУ десь біля пів року. На початку широкомасштабного вторгнення позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_7 помагали їм чим могли: генератори, одяг, інвентар, бензопили, рукавиці, лопати. Також вони помагали і іншим підрозділам. Позивачка ОСОБА_1 разів 10 була в Яворові. Ніби один раз їздила до хлопців на «передок» та крім цього передавала їм необхідні речі через інших волонтерів. Одного разу дійсно привозила невеликі туристичні лопати, які важко назвати «саперними», але хлопці і тим раділи, бо станом на травень 2022 року не мали нічого. Від відповідачів особисто він не чув, щоб вони поширювали якусь негативну інформацію про ОСОБА_1 .

Допитана свідок ОСОБА_17 (донька відповідачки ОСОБА_3 ) дала суду такі покази. Позивака ОСОБА_1 постійно конфліктує з підприємцями на ринку. Доволі часто конфліктує з її мамою. Через такі конфлікти інколи в матері підвищується тиск і вона змушена звертатись за медичною допомогою. Щодо коштів, які позивачка збирала для допомоги ЗСУ «на банку», - то під час таких зборів вона помітила, що під час збору «з банки» позивачкою знімалось 920, 220, 700 гривень. Куди і для чого знімались кошти ОСОБА_1 нікому не пояснювала, як і не звітувала куди, на що і скільки було витрачено з зібраних коштів. Про продаж алкоголю в магазині їй стало відомо зі слів покупців. Окрім того, позивачка ОСОБА_1 купивши для військових бус (на литовських номерах) значний час їздила на ньому та використовувала його для здійснення підприємницької діяльності (возила товар в магазин).

Свідок ОСОБА_18 дав суду такі покази. Його дружина є сестрою відповідачки ОСОБА_3 і працює з нею в магазині. Позивачка ОСОБА_1 постійно поводиться зухвало, ображає його дружину. Присилала до нього СМС з погрозами, що «знищить їх власними руками». Про те,що відповідачі звертались до органів влади з заявою на дії ОСОБА_1 дізнався з сторінки в Фейсбуці самої ОСОБА_1 , яка поширила таку заяву. Через поведінку позивачки люди на ринку не хочуть мати з нею справи. Про те, що її чоловік ОСОБА_14 постійно торгує на тротуарі всім відомо. Чув від людей, що він продає також алкоголь, однак, сам особисто не бачив і не купував.

Свідок ОСОБА_19 дала суду такі покази. Позивачка ОСОБА_1 працює на ринку і завжди поводилась зухвало та агресивно зі всіма. Від неї часто чути агресивну лайку та вона постійно всіх обзиває, особливо неприязні відносини має з відповідачкою ОСОБА_3 . Свідок була очевидцем того, що позивачка ОСОБА_1 хамила до військового на милицях. Її чолові ОСОБА_14 постійно торгує на тротуарі. З приводу продажу ним алкоголю, - то про такі факти чула від інших людей, але сама не бачила та не купувала. Про заяву відповідачів дізналась від свого продавця ОСОБА_5 , яка показувала їй фото заяви на телефоні. Чи було це фото з поширеної на сторінці у Фуйсбуці ОСОБА_1 чи з телефону ОСОБА_5 свідок не знає.

Допитана в якості свідка відповідач ОСОБА_5 дала суду такі покази. Вона працює продавцем на ринку у ФОП ОСОБА_19 . Заяву до поліції, яку вона теж підписала складали в магазині ОСОБА_3 і згодом вона давала пояснення парцівникам поліції. Про продаж алкоголю в магазині позивачки чула від інших людей (імена яких назвати не може, бо такі позивачку бояться). Щодо волонтерської діяльності позивачки, - то мала певні сумніви чи вона відповідальний волонтер. Особисто вона позивачці гроші не давала і на інші збори, які проводились на ринку позивачка кошти не здавала. Відповідачка поведінку позивачки з іншими людьми не обговорювала. ОСОБА_14 постійно торгує на тротуарі продуктами всі знають. Після того як їх колективне звернення до поліції опублікувала позивачка на своїй сторінці в соцмережі, вона показувала таку заяву власниці магазину ( ОСОБА_19 ).

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_6 дав суду такі покази. Напередодні подання відповідачами колективного звернення в поліцію та в міську раду до нього та ОСОБА_3 , приходила перевірка з «податкової». Як йому пояснили перевіряючі, підставою такої перевірки було звернення до них позивачки ОСОБА_1 . При цьому позивачка вже не одноразово зверталась до податкових органів про нібито його незакону підприємницьку діяльність. Після перевірки податкової, яка очевидно ніяких порушень не виявила, він обговорював цю ситуацію з ОСОБА_3 яка теж є підприємцем і потерпає від таких дій позивачки. Кожен з них чув від людей, що позивачі нелегально торгують алкоголем, а також те, що є багато скарг на волонтерську діяльність позивачки. Він запропонував ОСОБА_3 звернутись до відповідних органів, щоб таку інформацію перевірили. Згодом до них приєднались інші підписники заяви. Відповідач підтвердив, що ставив свій підпис на заяві, яку йому принесла ОСОБА_3 .

Допитана в якості свідка відповідачка ОСОБА_7 дала суду такі покази. Вона працює в школі соціальним педагогом. На початку війни в школі створили у Фейсбуці групу «волонтерство сила» для того щоб помагати хлопцям, яких мобілізували з району. Про діяльність позивачки як волонтера їй відомо, оскільки вона сама передавала їй кошти і двічі возила допомогу в 24 бригаду. Спочатку вона давала їй 5000 гривень, згодом ще 6000 гривень. Згодом вона передала позивачці 18000 гривень на рукавиці та ще 25000 гривень на 10 комплектів форими, які мали бути закуплені і передані для четвертого взводу, якому ОСОБА_7 допомагала. Однак, коли вона запитала позивачку про ці комплекти, - вона відповідала по різному: то вона передала їх в Миколаїв, бо там вони потрібніші; то що такі комплекти передані нею в 24 бригаду. Перші два рази коли вона передавала позивачці кошти, ОСОБА_1 ніби записувала про це в якийсь зошит. Доля переданих 18000 грн. та 25000 грн. їй досі не відома. Така поведінка позивачки викликала сумніви в її доброчесності. Тому, коли вона прийшла в магазин ОСОБА_3 і почула про підготовлену заяву, - вона поділилась своїм досвідом «співпраці» з позивачкою і вирішила приєднатись до такої заяви (в частині фальшивого волонтерства). Окрім того, вона особисто бачила, що ОСОБА_14 продавав якомусь покупцю щось загорнуте в папір, ззовні схоже на пляшку. Що це було вона не знає.

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_20 дав суду такі покази. Він часто помагає ОСОБА_3 в магазині і неодноразово чув як позивачка ОСОБА_1 погрожувала ОСОБА_3 . Він підписав подану в поліцію та міську раду заяву, бо в березні 2022 року він особисто купував у ОСОБА_14 за 160 гривень одну літру спирту в пластиковій пляшці, яку ОСОБА_14 приніс звідкісь. Тому про торгівлю спиртом він знає не по слухам. Що до іншої частини заяви (фальшивого волонтерства) йому нічого не відомо.

Допитана в якості свідка відповідачка ОСОБА_3 дала суду такі покази. Незважаючи на те, що позивачка молодша від неї на понад 20 років, вона постійно обзиває її та її дітей. Дозволяє собі нецензурну лайку та може навіть розпускати руки. Відповідачка підтвердила, що на підставі «звернення» позивачки до неї приходила перевірка з фіскальних органів. Відповідачка стверджувала, що ОСОБА_14 торгував і торгує зараз у невстановленому місці (на тротуарі). Щодо волонтерства позивачки ОСОБА_1 , - то з лютого 2022 року позивачка почала займатись волонтерством і допомагала ЗСУ. На початках багато хто з підприємців ринку (в тому числі і сама відповідачка) давали позивачці кошти. При цьому, гроші носили «пачками». Скільки було зібрано коштів і куди і скільки цих грошей було витрачено ніхто не знає. Також в магазині позивачки біля каси була розміщена волонтерська скринька. Відповідачка неодноразово бачила, як позивачка використовувала кошти з цієї скриньки, щоб давати покупцям здачу. Тому очевидно, в неї виникли підозри в добросовісності позивачки як волонтера. Вона не одна так думала, - тому люди і підписали складену нею заяву, яку вона особисто відвезла в поліцію та міську раду.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.29) ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

15 листопада 2023 року відповідачі звернулись до поліції та міського голови м.Перемишляни з заявами про те, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_14 здійснюють торгівлю в невстановлених місцях (в тому числі торгівлю алкогольними напоями), а свою діяльність «прикривають фальшивим волонтерством, отримують різні суми коштів від жителів району і використовують їх не за призначенням, а у своїх особистих цілях, без будь-якої фінансової звітності. У разі зауважень в їхню сторону, п.Зарицька погрожує відправленням в гарячі точки для проходження служби…» (а.с.20, 31).

З копії матеріалів адміністративної справи (а.с.28-40) вбачається, що на підставі заяви відповідачів працівниками поліції була перевірена інформація, яка стосується незаконної торгівлі позивачів. За результатами перевірки було складено протокол, про здійснення ОСОБА_14 продажу продуктів харчування (овочів та фруктів ) з рук в невстановлених місцях. З гідно постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.03.2024 року (а.с.79-81) позивача ОСОБА_14 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.160 КУпАП однак у зв`язку закінченням строків строку притягнення до відповідальності провадження у справі було закрито.

З долучених до відзиву на позовну заяву скрін-шотів сторінки позивачки ОСОБА_1 в Фейсбуці вбачається, що 29 листопада 2023 року позивачка поширила фото поданої відповідачами заяви в поліцію (надалі Заява) (а.с.63).

У відповідь на адвокатський запит начальник ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області 25 грудня 2023 року повідомив, що на момент надання відповіді фактів продажу позивачами «алкогольних напоїв незрозумілого походження без ліцензії… та «фальшивого волонтерства», присвоєння коштів громадян… не виявлено» (а.с.27).

З долучених сторонами скрін-шотів дописів та коментарів зі сторінки позивачки з ОСОБА_21 (а.с.64-72, 97-138) вбачається, що позивачка активно допомагала і допомагає ЗСУ, організовувала концерти та проводила різного роду збори для підтримки військовослужбовців ЗСУ. Окремі дописи позивачки містять фото з проведених заходів, фото зібраної та переданої допомоги. Також з дописів вбачається, що позивачка організовувала благодійні збори через громадську організацію Підприємницька платформа «Дій» (керівником якої, зі слів позивачки вона є). Після опублікування позивачкою поданої відповідачами до поліції заяви, - під постами позивачки з`явились різного роду коментарі (як позитивні так і негативні, при чому більшість кометарів позивні). Щоправда значна частина дописів стосуються подій, які мали місце вже після 29 листопада 2023 року (дата опублікування позивачкою поданої відповідачами заяви).

Представником позивачки також надано копію Акту прийому-передачі БпЛА одному з підрозділів ЗСУ (а.с.96). Суд звертає увагу на те, що така передача мала місце 25 лютого 2024 року.

Представники позивачки та відповідачів також надали суду диски з відеозаписами (а.с.82, 139). Більшість відеозаписів підтверджує той факт, що позивачка ОСОБА_1 дійсно активно допомагає ЗСУ: передала два автомобіля та один «бус», дрони, тепловізори, продукти, форму, бронежилети. Є відеозаписи з благодійних концертів, за відвідання яких активно агітувала позивачка та до організації яких була причетна. Водночас, серед відеозаписів є і запис з камери спостереження з ринку де здійснюють підприємницьку діяльність позивачка та відповідачі, на яких позивачка поводить себе зухвало,зверхньо та не соромиться використовувати нецензурну лексику.

Представником відповідачів також долучено копію акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області ФОП ОСОБА_6 (відповідача) від 23.10.2023 р. (а.с.73-75) та копію листа-відповіді на адвокатський запит (а.с.77-78), з якого вбачається, що підставою для перевірки відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було звернення Зарицької Юлії в чат бот ДПС. Позивачка цей факт не спростувала.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч.4 ст. 32 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1 ст. 277 ЦК України).

Відповідно до статей 94, 277 ЦК ( 435-15 ) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до послідовної правової позиції Верховного Суду України викладеної спочатку в Постанові пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що підтримана в численних постановах Верховного суду, - при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на очевидні неприязні відносини сторін, суд оцінює надані ними покази в якості свідків критично.

Як випливає з досліджених судом доказів, зазначені в заявах відповідачів від 15.11.2023 р. обставини не були явно необґрунтованими. Окремі з них підтвердились, а інші мали під собою певне підґрунтя. Зокрема:

1. Факт здійснення незаконної торгівлі позивача ОСОБА_14 підтверджується: показами допитаних свідків, матеріалами адміністративної справи (а.с.28-40) та постановою суду від 13.03.2024р. (а.с.79-81).

2. Факт нецензурної лайки на території ринку підтверджують покази свідків та відповідачів, а також надані суду відеозаписи з камер спостереження.

3. Факт продажу ОСОБА_14 1 літри спирту в березні 2022 року підтвердив свідок ОСОБА_4 .

4. Щодо «фальшивого волонтерства» позивачки, - то дана обставина не знайшла свого підтвердження. Навпаки, здійснення волонтерської діяльності позивачкою є очевидним фактом, який частково визнали і самі відповідачі (зокрема, відповідач ОСОБА_7 спільно з позивачкою збирали і передавали волонтерську допомогу). Такі обставини також підтверджують досліджені в судовому засіданні відеозаписи «подяк» та дописи із сторінки позивачки в Фейсбуці. При цьому, позивачкою суду не надано жодної інформації про те скільки коштів було зібрано та витрачено і на які цілі, що підтверджує факт відсутності будь-якої звітності про яку зазначали відповідачі в Заяві. Водночас доля коштів переданих позивачці відповідачкою ОСОБА_7 до кінця так і не була встановлена (отримання яких позивачка не заперечувала і щодо їх використання нею озвучувались відповідачці дві різні версії) та відсутність спростування чи пояснень з приводу зняття коштів з «банки» відкритої в монобанку (про що зазначала свідок ОСОБА_17 ) свідчить про те, що відповідачі мали певні підстави, щоб звернутись до державних органів з цього приводу.

Суду не було надано жодного доказу, який би свідчив, що відповідачі поширювали зазначену ними в Заяві інформацію в інший спосіб, окрім звернення до міського голови та поліції. Те, що зі слів позивачки заяву подану до міського голови читав кожен працівник міської ради не може бути поставлено в провину відповідачам (якщо така обставина дійсно мала місце), оскільки вони не можуть нести відповідальність за внутрішню організацію роботи органу місцевого самоврядування. Тому, суд погоджується з позицією представника відповідачів про те, що звернення відповідачів з такими заявами є формою реалізації ними їх конституційного права направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не формою поширення інформації (див. Постанови ВС: від 20 грудня 2018 року у справі №523/4380/15-ц; від 19 червня 2019 у справі №151/95/16-ц; від 3 жовтня 2023 р. у справі №756/4720/20).

Більше того, як вбачається з досліджених судом доказів (в т.ч. показів самої позивачки та свідків допитаних з її сторони), - саме завдяки діям самої позивачки ОСОБА_1 про подану Заяву і її зміст дізнався широкий загал людей, після чого цю ситуацію почали активно обговорювати, зокрема, в мереж Фейсбук.

Окрім того, оскільки сама позивачка визнала перед судом, що вона є «публічною фігурою», - то вона повинна бути готовою, що інформація про її діяльність (в даному випадку її волонтерську діяльність) може містити критику і межа допустимої критики щодо неї є значно ширшою ніж до пересічної людини (див. Постановив ВС: від 14 лютого 2018 р. у справі №646/1266/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі №380/951/17; від 6 квітня 2020 у справі №688/156/19).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі не поширювали про позивачів недостовірну інформацію, а їх звернення до органів влади з відповідними заявами не може розглядатись як форма поширення інформації про позивачку. Більшість обставин зазначених Заявах підтвердились під час судового розгляду, а інші мали під собою певне підґрунтя.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.40 Конституції України, ст.ст. 12, 81, 211, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Представник позивачів: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

Відповідач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_6

Відповідач: ОСОБА_7 , АДРЕСА_7

Представник відповічачів: ОСОБА_8 , АДРЕСА_8

Повне рішення суду складено 13.11.2024 р.

Суддя А. В. Савчак