Постанова

від 30.10.2024 по справі 914/393/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа №914/393/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційну скаргу Торгово-виробниче підприємство "Будівничий" Жовківської споживспілки б/н та дати (вх. №01-05/2261/24 від 08.08.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 (суддя Стороженко О.Ф., повний текст складено 08.07.2024)

у справі №914/393/24

за позовом Жовківської окружної прокуратури (80300, Львівська область, Львівський район, м.Жовква, вул.Св.Трійці, 10) в інтересах Держави,-

позивач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області (80300, Львівська область, Львівський район, м.Жовква, вул.Львівська, 40; ідент.код: 04056248),

відповідач: Торгово-виробниче підприємство "Будівничий" Жовківської споживспілки (80300, Львівська область, Львівський район, м.Жовква, вул.Вокзальна, 9; ідент.код: 20816034),

про: стягнення безпідставно збережених грошових коштів у сумі 462073,13грн (у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою)

за участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор Винницька Л.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Усачук А.В.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/393/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Торгово-виробничого підприємства "Будівничий" Жовківської споживспілки на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області безпідставно збережені грошові кошти в сумі 462073,13грн.; стягнуто з Торгово-виробничого підприємства "Будівничий" Жовківської споживспілки на користь Львівської обласної прокуратури витрати на судовий збір у сумі 5544,88грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Жовківській окружній прокуратурі Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у сумі 462073,13грн. та судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 апеляційну скаргу Торгово-виробниче підприємство "Будівничий" Жовківської споживспілки на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8317,32 грн. та надати суду підтвердження реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

23.08.2024 суду надійшло клопотання про усунення недоліків скарги, до якого додано квитанцію про сплату судового збору та відповідь про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС в ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 поновлено Торгово-виробничому підприємству "Будівничий" Жовківської споживспілки строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 ; зупинено дію оскарженого рішення; відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 25.09.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи №914/393/24 у Господарського суду Львівської області.

13.09.2024 представником Жовківської окружної прокуратури подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6085/24 від 16.09.2024).

24.09.2024 представником відповідача подано до суду відповідь на відзив (вх.№01-04/6272/24 від 24.09.2024).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

У судовому засіданні 09.10.2024 оголошено перерву до 30.10.2024.

30.10.2024 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі (вх.№01-04/7331/24 від 30.10.2024).

В судове засідання 30.10.2024 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на наступне.

1. Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Жовківською окружною прокуратурою подано позовну заяву в інтересах держави з вимогою про стягнення з Торгово-виробничого підприємства "Будівничий" Жовківської споживспілки на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області безпідставно збережених грошових коштів у сумі 462073,13грн, - у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою комунальної власності.

Повністю задовольняючи позовні вимоги господарський суд дійшов наступних висновків:

- ТВП "Будівничий" використовує спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав (без виникнення права користування та без його державної реєстрації), які визначені нормами статей 13, 16 Закону України "Про оренду землі" та статей 93, 123-126 ЗК України.

- Жовківська міська рада, як власник земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за користування ТВП "Будівничий" земельною ділянкою (що перебуває у комунальній власності), однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між cторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом. Тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

- власником земельної ділянки не приймалось рішення про надання земельної ділянки у користування і відповідно договір оренди між Жовківською міською радою та ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки не укладався, тому наявний факт користування відповідачем земельною ділянкою без належної правової підстави.

- за період фактичного користування Відповідачем спірною земельною ділянкою з 12.03.2017 до 31.12.2023, орендна плата за землю мала б становити 462073,13грн, - згідно зі ставками орендної плати, встановленими Рішеннями Жовківської міської ради №411 від 09.04.2009 і №27 від 15.12.2022, та розміру нормативно грошової оцінки землі.

- відповідачем допущено безпідставне збереження зазначених коштів (внаслідок відсутності плати за користування землею), тому позовна вимога про стягнення таких коштів у сумі 462073,13грн - повністю обґрунтована, відповідає нормам статті 1212 ЦК України та статей 96, 206 ЗК України, що зумовлює наявність підстав для її задоволення.

2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги Торгово-виробничого підприємства "Будівничий" Жовківської споживспілки обґрунтовано тим, що оскаржене рішення є необґрунтованим, неповним, та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права та без врахування правових висновків викладених в постановах Верховного Суду, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- позивачем на підтвердження здійснених розрахунків розміру безпідставно збережених коштів не було надано жодних належних та допустимих доказів, а саме витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за спірний період.

- лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.11.2023 № 0-13-0.91-3514/15-23 не є належним і допустимим доказом розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки; окрім того він не містить відомостей про те, чому розміри нормативно грошової оцінки в розрізі років є відмінними.

- судом першої інстанції не враховано правової позиції, яка викладена 09.11.2021 Великою палатою Верховного Суду по справі №905/1680/20 та у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/32/17, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18.

- проігноровано те, що в матеріалах справи відсутня технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, звіт про експертну грошову оцінку ділянки комунальної власності; що в своїй сукупності давало б можливість провести правильні розрахунки.

- не досліджено порядок нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.11.2016 №489 в частині необхідності множення нормативно грошової оцінки одного метра квадратного зазначеної ділянки на загальну площу.

- в справі відсутня довідка (додаток 41), що затверджена Порядком введення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, яка ідентифікує земельну ділянку зі її кадастровим номером, місцем знаходженням, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

- не досліджено та не надано правового висновку щодо застосування ст. 79-1 ЗК України в частині формування земельної ділянки, яка полягає у визначенні її як об`єкта цивільних прав, що надавало б можливість розпорядження нею, зокрема, передачі позивачу цієї земельної ділянки в оренду (постанова Верховного Суду по справі 922/392/18 від 13.02.2019)

- не проаналізовано лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативно грошової оцінки земель" в частині неможливості зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки з 1 069 720,66 грн., що визначалася до 2021 року включно на 1 460 659,24 у 2023 при встановленні коефіцієнту індексації із значенням 100%.

- наявний в матеріалах справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування комплексу будівель не є належним та допустимим доказом у справі.

Позивач заперечуючи вимоги апеляційної скарги наводить доводи на їх спростування, а саме:

- згідно правової позиції викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду по справі №905/1680/20 від 09.11.2021 та постанові Верховного Суду по справі № 917/32/17 від 13.10.2020 витяг з про нормативно грошову оцінку земельної ділянки не є єдиним належним доказом на підтвердження її розміру, що є необхідним для розрахунку сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичними землекористувачами без оформлення договору оренди.

- на підтвердження здійснених розрахунків щодо фактичного використання земельної ділянки відповідачем до позовної заяви долучено: лист відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:012:0014 в розрізі років; Листи Головного управління ДПС у Львівській області щодо відсутності сплати відповідачем плати за землю за відповідні періоди; листи Жовківської міської ради про те, що відповідач не сплачував орендної плати до міського бюджету у відповідні періоди; рішення Жовківської міської ради №53 від 01.11.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.01.2007 серії ЯЯЯ №533817; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.01.2007 №13352486; акт огляду земельної ділянки 16.11.2023; детальний щомісячний розрахунок заборгованості відповідача за користування земельною ділянкою за період з 12.03.2017 по грудень 2023.

- порядок нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, на який посилається скаржник, втратив чинність 06.05.2023, при цьому множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра ділянки на її загальну площу здійснюється під час формування даних про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, а тому не є обов`язковим для відображення при наданні інформації про таку оцінку.

- рішенням Жовківської міської ради №11 від 30.11.2018 затверджено детальний план території земельної ділянки для будівництва та обслуговування виробничих будівель по вул. Вокзальній, 15а, в м.Жовква. Вказаним детальним планом визначено межі та розмір земельної ділянки на якій розташовані об`єкти нерухомого майна належного ТВП "Будівничий". 17.11.2023 є датою реєстрації речового права комунальної власності, що не є тотожним з поняттям реєстрації (формування) земельної ділянки.

- особа не може ухилятися від сплати плати за землю з огляду на невиконання нею обов`язку оформити право на земельну ділянку, якою користується для обслуговування об`єкту нерухомості, що розташований на ній та належить їй на праві приватної власності. При цьому, для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки.

- щодо відмінності розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки у розрізі 2021, 2023 років, то така відбулася не у зв`язку з її індексацією, що хибно визначено скаржником, а у зв`язку з затвердженням Жовківською міською радою в межах наданих їй повноважень технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Жовква, а саме рішенням №6 від 14.07.2022, яка була введена в дію з 01.01.2023.

3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.01.2007, комплекс, який розташований у м. Жовква по вул. Вокзальна, 15а, належить на праві приватної власності ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки, що не спростовується відповідачем.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Торгово-виробничому підприємству "Будівничий" Жовківської споживспілки на праві власності належить комплекс (а саме частка 700/100), до складу якого входять: контора (поз. 1 літ. А-1) загальною площею 131,1 кв.м; столярний цех (поз. 3 літ. Б-1) загальною площею 351,0 кв.м; склад будматеріалів (поз. 9 літ. В) загальною площею 163,5 кв. м; склад будматеріалів (поз. 11 літ. Г) загальною площею 197.2 кв.м; котельня (поз. 14 літ 3) загальною площею 81,6 кв.м.

Вказаний комплекс об`єктів нерухомості розташований за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вулиця Вокзальна, будинок 15А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2587378846060).

Рішенням Жовківської міської ради №11 від 30.11.2018 затверджено Детальний план території земельної ділянки для будівництва та обслуговування виробничих будівель по АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовківської міської ради №24 від 19.04.2019 надано дозвіл ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4379 га з метою передачі в оренду для обслуговування комплексу будівель на вул. Вокзальній, 15а, в м. Жовква, цільове призначення земельної ділянки (площею 0,4379га) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій і підприємств (КВЦПЗ 11.03).

Згідно з даними Державного земельного кадастру, на підставі зазначеної документації із землеустрою 04.01.2020 земельній ділянці у м. Жовква, вул. Вокзальна, 15а присвоєно кадастровий номер 4622710100:01:012:0014. Відповідно до даних, зазначених у проекті землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, на ній розташоване нерухоме майно, яке перебуває у власності ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.01.2007; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.01.2007).

Актом огляду земельної ділянки в м. Жовква, вул. Вокзальна, 15а від 16.11.2023 (проведеного посадовими особами Жовківської міської ради спільно з сертифікованим інженером-геодезистом), встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 4622710100:01:012:0014) розташовано 700/1000 частки об`єктів нерухомого майна (комплексу), який, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить на праві власності відповідачу.

Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інша частина об`єктів нерухомого майна (які раніше складали 300/1000 частки комплексу, а станом на дату огляду земельної ділянки виділені в окреме майно) розташовані на сусідніх земельних ділянках, за межами земельної ділянки з кадастровим номером 4622710100:01:012:0014.

Об`єктів нерухомого майна, які б належали іншим особам, на спірній земельній ділянці (з кадастровим номером 4622710100:01:012:0014) при огляді не виявлено.

Матеріали справи не містять доказів наявності належних правових підстав для використання відповідачем - ТВП "Будівничий" спірної земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, які визначені нормами статей 13, 16 Закону України "Про оренду землі" та статей 93, 123-126 ЗК України.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

У частині 1 статті 93, статті 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Разом із тим землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статей 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

При цьому, слід звернути увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Як встановлено судом при розгляді даної справи відповідачу ТВП "Будівничий" на праві власності належить комплекс (частка 700/1000), до складу якого входять: контора (поз. 1 літ. А-1) загальною площею 131,1 кв.м; столярний цех (поз. 3 літ. Б-1) загальною площею 351,0 кв.м; склад будматеріалів (поз. 9 літ. В) загальною площею 163,5 кв. м; склад будматеріалів (поз. 11 літ. Г) загальною площею 197.2 кв.м; котельня (поз. 14 літ 3) загальною площею 81,6 кв.м., який розташований у м. Жовква, вул. Вокзальна, 15а. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2587378846060).

Вказане підтверджується свідоцтвом №527 про право власності на нерухоме майно від 30.11.2006, свідоцтвом про право власності б/н від 23.01.2007 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №3623779778 від 18.01.2024.

Відповідач - ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки є фактичним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:012:0014 в м. Жовква, вул. Вокзальна, 15а від 16.11.2023, що встановлено Актом огляду земельної ділянки проведеного посадовими особами Жовківської міської ради спільно з сертифікованим інженером-геодезистом, в якому зазначено що на земельній ділянці розташовано 700/1000 частки об`єктів нерухомого майна (комплексу), який, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить на праві власності відповідачу.

Інша частина об`єктів нерухомого майна (які раніше складали 300/1000 частки комплексу, а станом на дату огляду земельної ділянки виділені в окреме майно) розташовані на сусідніх земельних ділянках, за межами земельної ділянки з кадастровим номером 4622710100:01:012:0014.

Об`єктів нерухомого майна, які б належали іншим особам, на спірній земельній ділянці (з кадастровим номером 4622710100:01:012:0014) при огляді не виявлено.

При цьому, рішенням Жовківської міської ради №11 від 30.11.2018 затверджено Детальний план території земельної ділянки для будівництва та обслуговування виробничих будівель на АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовківської міської ради №24 від 19.04.2019 надано дозвіл ТВП "Будівничий" Жовківської споживспілки на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4379 га з метою передачі в оренду для обслуговування комплексу будівель на вул. Вокзальній, 15а, в м. Жовква, цільове призначення земельної ділянки (площею 0,4379га) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій і підприємств (КВЦПЗ 11.03).

Згідно з даними Державного земельного кадастру, на підставі зазначеної документації із землеустрою 04.01.2020 сформована земельна ділянка (кадастровий номер 4622710100:01:012:0014) у м. Жовква, вул. Вокзальна, 15а. Відповідно до даних, зазначених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4622710100:01:012:0014), на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке перебуває у власності ТВП "Будівничий" (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.01.2007; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.01.2007).

01.11.2023 рішенням Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 53 затверджено проект землеустрлою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:012:0014 площею 0,4379 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (КВЦПЗ 11.03) в місті Жовкві по вул. вул. Вокзальна,15а.

Однак, докази укладення договору оренди в матеріалах справи відсутні, відповідачем не спростовані.

З огляду на що колегія суддів виснує про відсутність, правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача, а також те, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме 30.11.2006 власник цього майна, відповідач у справі, стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.

Матеріали справи містять докази, на підтвердження того, що відповідно до даних з ІКС "Податковий блок" орендна плата за період 2019-2023 від ТВП "Будівничий" Жовківської райспоживспілки до бюджету Жовківської міської ради не надходила (лист Головного управління ДПС у Львівській області №03-06/4907 від 09.11.2023 та лист фінансового відділу Жовківської міської ради №03-45/245 від 18.10.2023). Слід зазначити, що представником відповідача не спростовується дане твердження.

З метою перевірки здійсненого позивачем розрахунку розміру плати за фактичне користування земельною ділянкою судом встановлено, що на підставі рішення Жовківської міської ради №11 від 09.04.2009 "Про затвердження зміни ставки орендної плати за земельні ділянки, що орендують на території м.Жовква" відповідно до рішення Жовківської міської ради від 29.01.2009 №5 про затвердження нормативно грошової оцінки земель м.Жовква, міська рада встановила ставку орендної плати за землю на території Жовківської міської ради в розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земель окремих земельних ділянок в м.Жовква, але не менше 3-х кратного розміру земельного податку.

15.12.2022 Жовківською міською радою прийнято рішення № 27 "Про встановлення розміру ставок орендної плати у договорах оренди земельних ділянок та додаткових договорів (угод) до договорів оренди земельних ділянок що розташовані на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області", яким встановлено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки для всіх інших підрозділів коду виду цільового призначення, які не згадані в п.1. цього рішення, до яких з врахуванням цільового використання земельної ділянки, а саме, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій і підприємств (КВЦПЗ 11.03) належить і відповідач.

Матеріали справи містять лист відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:012:0014, площею 0,4379, цільове призначення земельної ділянки - 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та спору будівельних організацій та підприємств в розрізі 2016-2023років.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Положення Податкового кодексу України та законодавства про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.

При цьому, колегія суддів в спростування доводів скаржника зазначає, що витяг з нормативно грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період, за умови, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Натомість, стягуваний позивачем період визначено з 12.03.2017 по 31.12.2023, протягом якого мала місце зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а саме першочергово така визначалася на підставі рішення Жовківської міської ради №2 від 30.06.2015, яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Жовква та введено її в дію з 01.01.2016, а згодом на підставі рішення Жовківської міської ради №6 від 14.07.2022, яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Жовкви Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, яка введена в дію з 01.01.2023.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими доказами, що містяться в даній справі, враховуючи конкретні фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що лист Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокодастру у Львівській області №0-13-0.91-3514/15-23 від 17.11.2023, яким надано інформацію відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Жовква, Львівського району Львівської області, щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 4622710100:01:012:0014, площею 0,4379 га, КВЦПЗ 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд, будівельних організацій та підприємств в розрізі років за період з 2016 по 2023 є належним та допустимим доказом на підтвердження її розміру, що є необхідним при здійсненні розрахунку за фактичне використання земельної ділянки, та не суперечить висновкам викладеним в постанові Великої палати Верховного Суду по справі № 905/1680/20 від 09.11.2021.

Щодо тверджень відповідача про неврахування судом висновків Верховного Суду викладених у постановах по справах №904/2142/23 від 24.07.2024 та №904/2143/23 від 11.06.2024 колегія суддів зазначає, що такі не є релевантними до даних правовідносин, та не підлягають врахуванню, оскільки стосуються інших правовідносин та обставин, що не є аналогічними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин і обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що предмети спору у цих справах є подібними, однак не подібними є фактичні обставини, які враховуються судами при їх вирішенні, зокрема, у межах справ №904/2142/23 та №904/2143/23 між позивачем та відповідачем первинно існували договірні орендні правовідносини; відповідачі зверталися до міських рад з метою їх продовження; відбувалася зміна цільового призначення земельних ділянок, відповідачами подавалися до податкових органів податкові декларації з орендної плати за землю, та згідно відомостей органів державної податкової служби задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю сплачені у повному обсязі, податковий борг не обліковується.

Щодо підстав для представництва інтересів позивача прокурором у суді колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19 зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону 'Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Як встановлено судом, 13.12.2023 Жовківська окружна прокуратура звернулася до Жовківської міської ради (лист за вих.№14.53/05-38-467вих-23) щодо вжитих заходів по стягненню заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою ТВП "Будівничий" кадастровий номер 4622710100:01:012:0014 в м.Жовква, вул. Вокзальна, 15а, у відповідь на що отримала лист (вих. №03-06/3607 від 21.12.2023) у якому зазначено, що міською радою заходи, які стосуються стягнення заборгованості не вживалися, з огляду на значну суму судових витрат та з метою оптимізації витрат Жовківської міської ради та шляхом економії бюджетних коштів.

З огляду на зазначене, колегія суддів виснує про обґрунтованість прокурором підстав для звернення до суду за захистом інтересів Жовківської міської ради з даним позовом.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами та встановленими обставинами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/393/24 скасуванню.

В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Торгово-виробниче підприємство "Будівничий" Жовківської споживспілки б/н та дати (вх. №01-05/2261/24 від 08.08.2024) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/393/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.