Постанова

від 06.11.2024 по справі 916/1361/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1361/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, Н.С. Богацької,

секретар судового засідання - В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від позивача: О.М. Компанієць

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 (суддя Т.Г. Д`яченко, м.Одеса, повний текст складено 19.08.2024)

у справі №916/1361/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

про стягнення 384884,34 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 384884,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №100/318/14-23 від 10.02.2023, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за період грудня 2023 року у спірній сумі.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 01.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1361/24; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» задоволено повністю. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість у розмірі 384884,34 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4618,62 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 384884,34 грн є обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами і підлягають задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що він виконав свої зобов`язання за договором належним чином та у повному обсязі, сплативши ціну обумовленої у договорі кількості електричної енергії, у той час як у договорі відсутня умова, яка б дозволяла позивачу поставити додатковий об`єм товару. Натомість суд першої інстанції не мав кваліфікувати поставлений позивачем та неузгоджений відповідачем додатковий обсяг товару як невиконання відповідачем договірного зобов`язання, оскільки відпуск оспорюваного обсягу товару позивачем було вчинено без оформлення договору електропостачання, що є порушенням чинного законодавства України, відтак, судом невірно з`ясовано правову природу оспорюваного товару та дій з його поставки. На переконання скаржника, порушення зобов`язання та вимог чинного законодавства було здійснено саме позивачем, а тому відповідач не може бути змушеним виконувати зобов`язання, оскільки не брав такого зобов`язання на себе. Таким чином, за доводами відповідача, станом на 20.12.2023 (тобто на дату остаточного розрахунку за товар) усі зобов`язання сторін були виконані, а отже, припинені, з огляду на що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просив залишити його без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Зокрема, позивач зазначив, що під час розгляду справи судом першої інстанції було досліджено договір про постачання електричної енергії №100/318/14-23 та встановлено, що вказаний договір передбачає обов`язок позивача здійснювати постачання електричної енергії до 31.12.2023 включно, та, відповідно, обов`язок відповідача оплатити отриману електричну енергію. Також судом було досліджено докази споживання Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії у грудні 2023 року у кількості 119471 кВт*год та встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту відсутності споживання електричної енергії в його електроустановках у період з 21.12.2023 по 31.12.2023, як і не надано доказів оскарження відомостей про обсяги споживання, зазначених Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі», як оператором системи розподілу, який надає послуги комерційного обліку. Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що твердження відповідача про відсутність споживання ним електричної енергії після 21.12.2023, з огляду на умови договору та чинне цивільне і господарське законодавство, не впливає на його обов`язок здійснити повну оплату за електричну енергію, яка була поставлена позивачем на об`єкт споживача.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 05.09.2024 за вх.№3385/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, Н.С. Богацької, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/1361/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1361/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

16.09.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/1361/24. Встановлено учасникам справи строк до 09.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

08.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3385/24/Д1 від 08.10.2024).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/1361/24 призначено на 06.11.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні, яке проводилось за клопотанням позивача в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав свою правову позицію у справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Скаржник та третя особа про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників скаржника та третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

10.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», постачальником, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №100/318/14-23 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2023 році за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електричну енергію (як різновид товарної продукції, далі - товар) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

У пункті 2.3. договору визначено, що для постачання електричної енергії споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, на підставі якого споживач набув право отримувати послугу з розподілу електричної енергії та правомірне споживання електричної енергії і фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта споживача.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 3.1. договору).

Ціна цього договору становить 6580000,00 грн, у тому числі ПДВ 1096666,57 грн (пункт 5.1. договору).

За умовами пункту 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (з урахуванням послуги з передачі електричної енергії) комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.3. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.4. договору).

Рахунок формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, зафіксованих актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії на підставі акту приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії (пункт 5.5. договору).

Згідно із пунктом 5.6. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції, що є додатком 2 до договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору.

Праву постачальника отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію кореспондується обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пункти 6.2., 7.1. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання електричної енергії - з моменту підписання заяви-приєднання і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та його умови застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2023 (пункт 13.1. договору).

У заяві-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору), серед іншого, сторонами визначені назви та адреси об`єктів, ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача (згідно додатка до заяви-приєднання), зазначено найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії, - Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», вказано початок постачання - з 01.01.2023.

Предметом комерційної пропозиції для споживача Військової частини НОМЕР_1 , яка є додатком 2 до договору, є постачання електричної енергії як товарної продукції.

У пункті 1 комерційної пропозиції передбачено ціну договору за електричну енергію за 1 кВт/год, яка становить 4,70 грн (з ПДВ).

Згідно із пунктом 3 комерційної пропозиції постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу «Особистий кабінет» на офіційному сайті постачальника: elektropostach.mk.ua (далі - сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Платіжний документ формується постачальником безкоштовно. Датою отримання платіжного документу на оплату сторони визнають: - в разі отримання у відділі обслуговування споживачів постачальника або через сервіс - день отримання (генерування/формування); - в разі отримання електронною поштою, зазначеною сторонами у договорі або на офіційному веб-сайті Сторони, або іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу - дата направлення його постачальником; - в разі направлення поштовим зв`язком або кур`єром - третій календарний день від дати направлення постачальником. Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем - користувачем сервісу на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового, він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Використання сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

Відповідно до пункту 4 комерційної пропозиції споживач до 10 числа поточного місяця здійснює фактичний платіж на розрахунковий період на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковими днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Інформація про очікувані обсяги споживання та обсяги постачання електричної енергії на 2023 рік (із розбивкою на 12 місяців) зазначено у пункті 8 комерційної пропозиції, згідно із яким такі обсяги складають 1400 тис. кВт*год.

Таким чином, станом на дату укладання договору відповідач зобов`язався придбати, а позивач зобов`язався поставити 1400 тис. одиниць товару по ціні 4,70 грн за одну одиницю з ПДВ, що у сукупності складає 6580000 грн, у тому числі ПДВ - 1096666,67 грн.

У подальшому, між сторонами було укладено низку додаткових угод, а саме:

-додатковою угодою №1 від 05.04.2023 ціну за одиницю товару з 01.04.2023 встановлено у розмірі 4,75996 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання електричної енергії на 2023 рік до 1382,36 тис. кВт*год;

-додатковою угодою №2-23 від 06.09.2023 ціну за одиницю товару з 01.07.2023 встановлено у розмірі 4,82578 грн грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання електричної енергії на 2023 рік до 1363,5101 тис. кВт*год;

-додатковою угодою №3-23 від 06.09.2023 ціну за одиницю товару з 01.08.2023 встановлено у розмірі 5,81177 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання електричної енергії на 2023 рік до 1132,1852 тис. кВт*год;

-додатковою угодою №4-23 від 06.09.2023 сторони змінили перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача, який визначений у додатку 1 до договору, щодо яких постачається електрична енергія.

Звертаючись із позовом у даній справі, позивач зазначав, що у грудні 2023 року останній відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 119471 кВт*год на суму 694337,74 грн, в тому числі податок на додану вартість в сумі 115722,96 грн, що підтверджується рахунком №100/318/12/1 від 08.01.2024 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.12.2023.

Позивачем було додано акт підтвердження обсягів розподілу електричної енергії з мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» за грудень 2023 року та звіт щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадкам вимірювання споживача). Відповідно до вказаного звіту споживачем Військовою частиною НОМЕР_1 у грудні було спожито 119471 кВт/год.

Так, за відповідними точками розподілу з присвоєними ЕІС-кодами третьою особою за грудень 2023 року у відповідача були зафіксовані обсяги спожитої електроенергії та виставлені відповідні рахунки за надані послуги з розподілу електричної енергії, а саме: за 62Z3541873102296 - 16320 кВт*год; за 62Z5200770097545 - 46 кВт*год; за 62Z6311216586889 - 15880 кВт*год; за 62Z6166322820160 - 29179 кВт*год; за 62Z6409148446863 - 37046 кВт*год; за 62Z7019133180138 - 6000 кВт*год; за 62Z8304911533118 - 15000 кВт*год.

Саме такий обсяг (119471 кВт*год) спожитої електричної енергії відповідачем було зазначено постачальником (позивачем) в рахунку на оплату спожитої електроенергії за грудень 2023 від 08.01.2023 №100/318/12/1, в якому було зазначено про сплату відповідачем рахунку №100/318/12/1 у сумі 309453,40 грн. У рахунку від 08.01.2023 №100/318/12/1 визначено термін його оплати до 22.01.2024.

Також, як вбачається із платіжної інструкції №2359 від 21.12.2023, відповідачем було проведено часткову оплату по рахунку №100/318/12/1 від 08.01.2024 у сумі 309453,40 грн.

Відтак, залишок заборгованості складає 384884,34 грн. Станом на день подачі позовної заяви заборгованість не сплачена, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» з даним позовом до суду.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (зараз і надалі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

За змістом частин другої, шостої та сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

У пункті 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312, (надалі - Правила роздрібного ринку електричної енергії, зараз і надалі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1.2.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Пунктом 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Таким чином, укладений між сторонами у справі договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із пунктом 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (пункт 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до пункту 4.21. Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункти 5.2.1., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Матеріали справи свідчать про те, відповідач за спожиту ним у грудні 2023 року електричну енергію в обсязі 119471 кВт*год розрахувався частково у сумі 309453,40 грн.

Неоплаченою залишилась спожита відповідачем у грудні 2023 електрична енергія на суму 384884,34 грн.

Як вбачається із даних, отриманих від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку, щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем, у грудні 2023 останнім спожито 119471 кВт*год електричної енергії, тобто фактично апелянтом було спожито електричної енергії у більшому обсязі, ніж передбачено договором.

Відповідач не оспорює обсяги електроенергії, спожиті ним у спірному періоді (у грудні 2023 року), у відзиві на позов не посилається на наявність розбіжностей у визначенні таких обсягів, а вказує на те, що остаточні умови договору (в останній редакції після всіх описаних вище змін) було виконано позивачем в частині постачання товару вартістю 4576708,82 грн, з яких ПДВ у розмірі 762784,80 грн, та відповідачем в частині оплати товару на суму 4576708,82 грн, з яких ПДВ у розмірі 762784,80 грн. Загальна сума, що була сплачена відповідачем позивачу у період дії договору складає 4576708,82 грн, що свідчить про виконання відповідачем власного грошового зобов`язання належним чином та у повному обсязі.

Однак наведені доводи скаржника спростовуються тим, що, з урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, саме на підставі даних щодо обсягів спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 , переданих Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі», позивач сформував та виставив відповідачу рахунок за спожиту ним у грудні 2023 року електроенергію. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» при формуванні та виставленні рахунків виходило із обсягів спожитої електричної енергії, дані про які отримує від оператора системи розподілу.

При цьому перевищення розміру споживання електричної енергії не звільняє відповідача від обов`язку здійснення оплат за фактично спожиту електричну енергію у період дії договору.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії є підставою виникнення у останнього зобов`язання з оплати спожитої електроенергії відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії згідно із виставленим рахунком на оплату вартості спожитої активної електроенергії.

В силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем коштів за поставлену у грудні 2023 року електричну енергію, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах відповідачем порушено умови договору №100/318/14-23 від 10.02.2023 та положення вищенаведеного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що невиконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором є його порушення у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 384884,34 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення, у зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/1361/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя Н.С. Богацька