Постанова

від 07.11.2024 по справі 922/719/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/719/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного Банку України (вх.№2148 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/719/16 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В., ухвалу підписано 02.09.2024) за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 (вх. № 13961 від 29.05.2024) на бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. у справі № 922/719/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі №922/719/16 задоволено скаргу ОСОБА_1 (вх. № 13961 від 29.05.2024) на дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. у виконавчому провадженні № 740010229 щодо примусового виконання наказу у справі № 922/719/16, виданого 25.12.2023 Східним апеляційним господарським судом.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. щодо невжиття заходів направлених на зняття арешту, накладеного на рахунок НОМЕР_1 (відкритий в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, ЄДРПОУ 0032129 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 ).

Зобов`язано головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. у виконавчому провадженні №74010229 зняти арешт з грошових коштів, які надходять на рахунок НОМЕР_1 (відкритий в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, ЄДРПОУ 0032129 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 ), у якості пенсійних та соціальних виплат.

Ухвала суду обґрунтована тим, що в ході здійснення виконавчого провадження №74010229 постанова про звернення стягнення на пенсію не виносилась, а накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" (МФО - 300465, ЄДРПОУ - 00032129), фактично є накладенням стягнення на пенсійні виплати у розмірі 100%, звернення, стягнення на які заборонено законом. Боржник ОСОБА_1 надав державному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є його пенсією, яка розміщена на відповідному рахунку, однак приватний виконавець, в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешту із зазначеного рахунку не зняв. Враховуючи, що арешт коштів боржника, які складають пенсію боржника та звернення стягнення на які заборонено законом, суд визнав дії державного виконавця щодо відмови в скасуванні накладеного арешту неправомірними, а скаргу ОСОБА_1 (вх. № 13961 від 29.05.2024) на бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. по справі № 922/719/16 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Національний Банк України з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі 922/719/16, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність виконавця Холодногірсько - Новобаварського відділу ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ Ярошенка В.В., стягнути з арбітражного керуючого Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України судові витрати по сплаті судового збору за подання даної апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги Національний Банк України посилається на те, що задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , та постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково обґрунтовував своє рішення тим, що державний виконавець, в порушення п.1 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", не зняв арешту із рахунку, який є рахунком для отримання пенсійних та соціальних виплат та на думку суду є рахунком зі спеціальним режимом використання. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів. У державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , з огляду на відсутність відповідного підтвердження певного статусу коштів і рахунка від обслуговуючого банку, а будь-яке вжиття заходів щодо знаття такого арешту виходить за межі його повноважень та могло бути предметом відповідної скарги з боку стягувача.

03.10.2024 до суду від ОСОБА_1 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №12686), в яких останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Національного банку України, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що державний виконавець вчинив дії з накладення арешту на рахунок боржника та грошових коштів, що є пенсією боржника, без застосування спеціального порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, передбаченого розділом ІХ Закону України "Про виконавче провадження", без урахування визначених цим порядком умов та встановленого законом розміру щомісячних пенсійних відрахувань, що є порушенням статей 68-70 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавцем постанови в порядку ч.3 ст.68 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на пенсію боржника не виносилась. Також посилається на те, що п.п.3 абз.3 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" прямо заборонено звернення стягнення на пенсію до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022. Зазначає, що боржник ОСОБА_1 надав державному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт накладено на кошти, які є його пенсією, яка розміщена на відповідному рахунку, однак державний виконавець в порушення п.1 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" арешту з грошових коштів не зняв.

Представник Національного Банку України у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Тищенко О.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2019, зокрема, задоволено заяву ліквідатора ПАТ "НТІ ТТР" Тищенко О.І. про дострокове припинення повноважень. Звільнено ОСОБА_2 від виконання нею обов`язків ліквідатора у справі № 922/719/16. Призначено ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Лялюка В.М.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 скасовано в частині призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича. Викладено абзаци 3-5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі № 922/719/16 у такій редакції: "Призначити ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (свідоцтво № 662 від 22.03.2013, адреса: 61068, м. Харків, проспект Московський, 102/112). Відхилити кандидатури арбітражних керуючих Лялюка В.М., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі № 922/719/16. Зобов`язати ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Шинкарчука А.В. вжити заходи щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2019, зокрема, задоволено частково клопотання ТОВ "Пірс" про відсторонення арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 26732). Відсторонено арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі № 922/719/16. В задоволенні клопотання ТОВ "Пірс" в частині призначення ліквідатором ПАТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Лялюка В.М. відмовлено. Запропоновано комітету кредиторів надати до суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором ПАТ "НТІ ТТР". Зобов`язано арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. виконувати повноваження ліквідатора ПАТ "НТІ ТТР" у справі № 922/719/16 до призначення судом нового ліквідатора у передбаченому чинним законодавством порядку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2019, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів ПАТ "НТІ ТТР" - ТОВ "Пірс" про призначення ліквідатора у справі (вх. № 30506 від 16.12.2019) арбітражного керуючого Сорокіна М.І.

26.04.2023 на електронну адресу Господарського суду Харківської області від Національного Банку України надійшла скарга (вх. № 10410 від 26.04.2023) на дії/бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича у справі № 922/719/16. В наданій скарзі банк просив суд, серед іншого, визнати бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича щодо формування ліквідаційної маси та невжиття своєчасних заходів направлених на повернення майна банкрута та перерахування Національному банку України коштів від продажу заставного майна неправомірною. Зобов`язати арбітражного керуючого Сорокіна Михайла Івановича перерахувати Національному банку України кошти в сумі 44 584,60 грн та стягнути завдану шкоду в розмірі 4 998 715,40 грн з арбітражного керуючого, ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України в частині завданих збитків внаслідок дій та бездіяльності арбітражним керуючим.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 задоволено клопотання ТОВ "Пірс" про відсторонення арбітражного керуючого Сорокіна М.І. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (вх. № 9507 від 18.04.2023) та призначення іншого арбітражного керуючого.

Цією ухвалою суд відсторонив арбітражного керуючого Сорокіна М.І. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", призначив ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Шонію Маку В`ячеславівну, зобов`язавши арбітражного керуючого Сорокіна М.І. протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали передати ліквідатору ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражному керуючому Шонії Маці В`ячеславівні за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки та штампи, матеріальні та всі інші цінності боржника, документацію, пов`язану з проведенням процедури банкрутства боржника.

Ухвалою від 29.08.2023 Господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні скарги Національного банку України на дії/бездіяльність ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. (вх. № 10410 від 26.04.2023).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2023 у справі №922/719/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено скаргу Національного банку України на бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича.

Визнано бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича щодо формування ліквідаційної маси та невжиття своєчасних заходів направлених на повернення майна банкрута та перерахування Національному банку України коштів від продажу заставного майна неправомірною.

Стягнуто з арбітражного керуючого Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України збитки в розмірі 12 985 315, 40 грн.

Стягнуто з арбітражного керуючого Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 2684,00 грн.

25.12.2023 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду були видані відповідні накази.

На підставі наказу на примусове виконання рішення №922/719/16, виданого 25.12.2023 Східним апеляційним господарським судом, постановою головного державного виконавця Холодногірсько-Новабаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Ярошенка В.В. від 30.01.2024 відкрито виконавче провадження №74010229 щодо стягнення з арбітражного керуючого Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банка України грошових коштів у розмірі 12 985 315,40 грн.

Окрім цього, відповідно постанови державного виконавця Холодногірсько-Новабаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. від 30.01.2024 накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_1 , зокрема на транспортний засіб - автомобіль TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_3 в межах суми стягнення 12 985 315,40 грн.

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новабаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Ярошенка В.В. від 30.01.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 14 284 215,94 грн.

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новабаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Ярошенка В.В. від 01.03.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 14 284 215,94 грн.

Арбітражний керуючий Сорокін М.С. направив на ім`я державного виконавця ОСОБА_3 заяву від 02.05.2024 про зняття арешту з карткового рахунку НОМЕР_1 , МФО - 300465, ЄДРПОУ - 00032129, відкритого в АТ "Ощадбанк", в якій повідомив, що зазначений рахунок використовується виключно для отримання пенсійних та соціальних виплат. В ході виконавчого провадження №74010229 постанова про звернення стягнення на пенсію не виносилась, проте накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" (МФО - 300465, ЄДРПОУ - 00032129), фактично є накладенням стягнення на пенсійні виплати у розмірі 100% та тотожне поняттю накладення арешту на рахунок із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.

У відповідь державний виконавець ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_4 лист №65488 від 10.05.2024, відповідно до якого, з посиланням на 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зазначено про відсутністю підстав для зняття арешту.

29.05.2024 до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла скарга (вх. №13961) на бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В., в якій він просив суд зобов`язати головного державного виконавця Холодногірсько-Новабаварського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Ярошенка В.В., у виконавчому провадженні N-74010229, скасувати арешт з грошових коштів, які надходять на рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ "Ощадбанк" (МФО - 300465, ЄДРПОУ - 00032129) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 ), який є рахунком для отримання пенсійних та соціальних виплат.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_4 посилається на те, що отримавши відповідні документальні докази, які відповідно до п.1 ч.4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для зняття арешту з частини майна (коштів) боржника, державний виконавець проігнорував вимоги чинного законодавства та не вжив заходів щодо зняття арешту з частини майна (коштів) боржника, що є порушенням його права на соціальний захист передбачене ст. 46 Конституції України та Законом України "Про пенсійне забезпечення".

28.08.2024 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст.18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , та постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково обґрунтовував своє рішення тим, що державний виконавець, в порушення п.1 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", не зняв арешту із рахунку, який є рахунком для отримання пенсійних та соціальних виплат та є рахунком зі спеціальним режимом використання. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини першої статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом України "Про виконавче провадження", не є однаковим.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений у розділі VII Закону України "Про виконавче провадження". Натомість у розділі IX цього закону урегульований спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до положень статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника застосовується лише за певних визначених законом умов, зокрема у разі: 1) відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, застосування порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вимагає від виконавця винесення відповідної постанови, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Отже, за наведеними нормами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому, під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2129-IX "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким вказаний розділ Закону України "Про виконавче провадження" був доповнений пунктом 10-2, який, зокрема передбачає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Отже, станом на дату вчинення державним виконавцем спірних у цій справі виконавчих дій існувала тимчасова (до припинення або скасування воєнного стану в Україні) заборона на вчинення такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на пенсію боржника.

Як свідчать матеріали справи, під час здійснення виконавчого провадження №74010229 державний виконавець Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенко В.В. постановами від 30.01.2024 та від 01.03.2024 наклав арешт на грошові кошти боржника - ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, зокрема і на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" (МФО - 300465, ЄДРПОУ - 00032129).

02 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. із заявою про зняття арешту із карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк", оскільки зазначений рахунок, на який державним виконавцем накладено арешт, відкритий та використовується ОСОБА_1 виключно для отримання пенсійних та соціальних виплат.

До заяви додав виписку по рахунку, зі змісту якої вбачається, що рахунок використовується боржником для зарахування пенсії та соціальних виплат (грошової допомоги/субсидії/пільг).

У відповідь державний виконавець ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_4 лист №65488 від 10.05.2024 про відмову у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", для зняття арешту.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", використовується боржником для зарахування пенсії та соціальних виплат (грошової допомоги/субсидії/пільг), тобто має спеціальний режим використання, на який заборонено звертати стягнення та накладати арешт.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта про те, що у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , з огляду на відсутність відповідного підтвердження певного статусу коштів і рахунка від обслуговуючого банку, а будь-яке вжиття заходів щодо знаття такого арешту виходить за межі його повноважень та могло бути предметом відповідної скарги з боку стягувача, оскільки боржник надав державному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є його пенсією, яка розміщена на відповідному рахунку, а виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, відповідно до ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки державним виконавцем було накладено, зокрема, арешт на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", який використовується боржником для зарахування пенсії та соціальних виплат, та звернення стягнення на які заборонено законом, такі дії державного виконавця щодо відмови в скасуванні накладеного арешту є неправомірними, з зв`язку з чим судом першої інстанції правильно задоволено скаргу ОСОБА_1 (вх. № 13961 від 29.05.2024) на бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенка В.В. у справі № 922/719/16.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/719/16 без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного Банку України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/719/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.11.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна