Рішення

від 13.11.2024 по справі 686/22271/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22271/24

Провадження № 2/686/6003/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді - Дем`янова Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради,про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 14.08.2024 надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначив про те, що він є власником указаної квартири відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.04.1998 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2004.

На даний час, як зазначає позивач, у квартирі зареєстровано двоє осіб, а саме: позивач - ОСОБА_1 , а також малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Указана дитина, як вказав ОСОБА_1 , була дитиною його колишньої співмешканки ОСОБА_5 , яка, відповідно до рішення суду, позбавлена щодо указаної дитини батьківських прав. Під час проживання разом, позивач на прохання ОСОБА_5 надав дозвіл на реєстрацію дитини за адресою його проживання.

На скільки відомо позивачу, малолітній ОСОБА_4 наразі усиновлений відповідачами у справі та проживає разом із ними, жодного відношення до указаного житла немає.

У зв`язку із реєстрацією за адресою місцезнаходження квартири малолітньої дитини, позивач не може в повній мірі реалізовувати свої права як власник відносно нерухомого майна, а саме вільно володіти, користуватись та розпоряджатись ним, у тому числі позбавлений права на призначення житлової субсидії.

Враховуючи положення законодавства щодо неможливості в інший спосіб, аніж в судовому порядку зняти малолітню дитини із місця реєстрації за адресою його квартири, він вимушений звернутися до суду із указаним позовом.

На адресу суду 26.09.2024надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 , із долученими до неї письмовими доказами, про визнання позовних вимог. Зокрема зі змісту заяви слідує, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03.12.2018 у цивільній справі № 681/1677/18 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усиновили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі зміною його анкетних даних.

Тим же судовим рішенням внесено зміни до актового запису № 861 від 28.03.2013 про народження малолітньої дитини та видано нове свідоцтво про народження.

На даний час дитина проживає та зареєстрована за місцем проживання батьків - відповідачів у справі.

Також 26.09.2024 на адресу суду надійшла аналогічна заява про визнання позову ОСОБА_1 від ОСОБА_3 .

На адресу суду 12.11.2024 надійшла заява від Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради щодо розгляду справи за відсутності їх представника. Також в указаній заяві зазначено про те, що із врахуванням позиції відповідачів у справі, які позовні вимоги визнають, справа не потребує надання письмового висновку у відповідності до статті 19СК України, оскільки за викладених обставин у справі спору між сторонами не існує. Дитина, яку має намір визнати позивач такою, що втратила право користування його квартирою, фактично є усиновленою, зареєстрована та проживає разом зі своїми батьками, жодні права та інтереси дитини не порушуються.

Від позивача у справі 13.11.2024 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити за викладених у позовній заяві обставин та із врахуванням позиції відповідачів, які визнають позов.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із проведенням підготовчого судового засідання. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

26.09.2024 до суду від відповідачів у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви про визнання позову.

Ухвалою суду від 04.11.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

12.11.2024 та 13.11.2024 від Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради та позивача ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником указаної квартири відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.04.1998 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2004.

Відповідно до інформації, яка міститься у довідці № З-03-19437 від 09.05.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими ОСОБА_1 з 05.08.1982, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.02.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03.12.2018 у цивільній справі № 681/1677/18 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усиновили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зміною його анкетних даних.

Тим же судовим рішенням внесено зміни до актового запису № 861 від 28.03.2013 про народження малолітньої дитини та видано нове свідоцтво про народження.

На даний час усиновлена дитина разом зі своїми батьками зареєстрована та проживає за адресою реєстрації батьків - відповідачів у справі.

Указані обставини також підтверджуються довідкою КП «УМК «Південно-Західна» № 367 від 20.08.2024. Зокрема, відповідно до її змісту, ОСОБА_4 за адресою позивача не проживає вже понад 5 років, оскільки усиновлений іншою сім`єю.

Суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено відсутність правових підстав для реєстрації місця проживання усиновленої дитини за адресою знаходження квартири позивача, а саме: АДРЕСА_1 , та, відповідно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка втратила право користування указаним житловим приміщенням.

Відтак, на даний час, позивач позбавлений можливості реалізовувати своє право власності на квартиру в інший спосіб, ніж шляхом звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, як власника нерухомого майна, із позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є відносини, які пов`язані із користуванням, володінням та розпорядженням власником своїм майном, а також усунення перешкод у користування ним шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (відносини, що виникають з права власності на майно).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням визначено статтею 72 ЖК УРСР, зокрема, особу можна визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки. Реалізація цього положення закону можлива лише в судовому порядку.

Статтею 150 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно із положеннями статті 157 ЖК УРСР членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до змісту статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (стаття 383 ЦК України).

Зі змісту статті 405 ЦК України слідує, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що він є одноосібним власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із ним у квартирі зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не є власником квартири та членом сім`ї власника.

Малолітній ОСОБА_4 є усиновленою дитиною, зі зміненими анкетними даними у актовому записі про народження. На даний час ОСОБА_4 зареєстрований та постійно проживає із батьками за їх адресою реєстрації.

Батьки усиновленої дитини - відповідачі у справі визнали позовні вимоги та не заперечували щодо задоволення позову.

Спір між сторонами щодо визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , відсутній.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його прав у вказаних правовідносинах, який підлягає захисту шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому поданий позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрату справі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. У зв`язку із визнанням позову відповідачами до розгляду справи по суті, позивачу підлягає до повернення 50 відсотків сплаченого судового збору з державного бюджету, а саме у розмірі 605,60 грн.

Позивач у прохальній частині позову не просить здійснити розподіл судових витрат у справі між сторонами.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319,383, 405 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору у розмірі 605,60 грн. (50% від 1211,20 грн.), сплаченого ним при поданні позову, згідно квитанції АТ «Укрпошта» № 1370356470 від 13.08.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору у розмірі 605,60 грн. (50% від 1211,20 грн.), сплаченого ним при поданні позову, згідно квитанції АТ «Укрпошта» № 1370356470 від 13.08.2024 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 13.11.2024.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ