Постанова

від 30.10.2024 по справі 908/929/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/929/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Масалов К.О. - самопредставництво

від відповідача: Крючкова О.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 (повний текст рішення складено 12.06.2024, суддя Левкут В.В.) у справі № 908/929/24

за позовом Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» (вул. Андрія Лободи (колишня назва Волзька), буд. 27, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 1962217,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд ЄСІТС звернулась Запорізька міська рада з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ 1962217,03 грн. заборгованості за договорами оренди землі № 201407000100160 від 08.05.2014, №201407000100340 від 12.08.2014 та №201507000100038 від 04.03.2015.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами оренди землі № 201407000100160 від 08.05.2014, №201407000100340 від 12.08.2014 та №201507000100038 від 04.03.2015 щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами п. 14 договорів, які є аналогічними за змістом, відповідач зобов`язався вносити орендну плату щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету. Однак, всупереч умовам договорів, оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, загальна сума заборгованості ТОВ «Гранум-Еліт», що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, становить 1962217,03 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 759,762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024, у даній справі, позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ (вул. Андрія Лободи (колишня назва Волзька), буд. 27, м. Запоріжжя, 69014; ідентифікаційний код 38146242) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договорами оренди землі в розмірі 1962217,03 грн. (один мільйон дев`ятсот шістдесят дві тисячі двісті сімнадцять грн. 03 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ (вул. Андрія Лободи (колишня назва Волзька), буд. 27, м. Запоріжжя, 69014; ідентифікаційний код 38146242) на користь Запорізької міської ради в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 23546,61 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот сорок шість грн. 61 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, засобами поштового зв`язку, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача; визнати поважними причини пропуску строку на подання письмових доказів, долучених до апеляційної скарги та поновити такий строк.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, всебічно не з`ясував обставини, що мають значення для справи, не вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначив про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки Запорізька міська рада не має законодавчого права: - трактувати на свій розсуд законодавчі акти України, а саме положення ПК України, Закону України № 3050, Переліку територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309; - заміняти функції податкового органу та бути органом стягнення податків.

Скаржник вважає, що платником податку ТОВ «ГРАНУМ-ЕЛІТ» правомірно, на підставі Закону № 3050 та Переліку територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, було зменшено податкові зобов`язання за 2023 рік на сплачені грошовими коштами суми орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 рік на підставі уточнюючих декларацій і таке зменшення було враховано і проконтрольовано податковим органом. Відповідно ТОВ «ГРАНУМ-ЕЛІТ» не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період лютий-жовтень 2023 рік.

До того ж, Позивач проігнорував застосування форс - мажорних обставин за договором 201407000100340 від 12.08.2014 року за період з 06.09.2023 року по 31.12.2023 рік.

Наголошує, що акти були складені комісією департаменту Запорізької міської ради, тобто Позивачу було відомо про ракетні обстріли та форс - мажорні обставини за вказаними об`єктами.

Також апелянт наполягає, що Позивач в тексті позовної заяви жодним чином не обґрунтував наявність можливості та необхідність розгляду спорів за різними правочинами в одному судовому провадженні, а вимоги позивача за різними договорами не є похідними, оскільки за кожним окремим договором у сторін виникали свої права, обов`язки та розмір орендної плати, та задоволення позовних вимог за кожним окремим договором жодним чином не залежить від задоволення позовних вимог за іншими договорами. В даному випадку позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, які не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддямивід 25.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/929/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/929/24.

09.07.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 30.10.2024 о 11 год. 00 хв.

25.07.2024 від Запорізької міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що Господарський суд Запорізької області, дослідивши фактичні дані, дійшов правильного висновку про розмір заборгованості Відповідача за укладеними договорами оренди землі за 2023 рік.

Позивач наголошує, що між Позивачем та Відповідачем укладені договори оренди №201407000100160 від 08.05.2014, № 201407000100340 від 12.08.2014 та № 201507000100038 від 04.03.2015.

Таким чином, між Позивачем і Відповідачем існують саме договірні відносини, а не податкові, тож предметом спору по даній справі виступає заборгованість Відповідача у зв`язку з неповною сплатою орендної плати за користування земельними ділянками за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за вищезазначеними укладеними Сторонами Договорами оренди землі.

Враховуючи наведені у позовній заяві розрахунки орендної плати за Договорами, сумарна сума орендної плати за 2023 рік, що підлягає сплаті Відповідачем за укладеними Договорами оренди землі становить:

Розмір орендної плати за 2023 рік за договором від 08.05.2014 № 201407000100160 + розмір орендної плати за 2023 рік за договором № 201407000100340 від 12.08.2014 + розмір орендної плати за 2023 рік за договором № 201507000100038 від 04.03.2015 = 304 662,88 грн. + 1 653 968,25 грн. + 453 633,19 грн. = 2 412 264,32 грн.

Позивач, враховуючи повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.02.2024 за № 06.1-14/356, розраховує розмір заборгованості ТОВ «Гранум-Еліт» зі сплати орендної плати за період 01.01.2023 31.12.2023, відповідно до умов Договорів наступним чином: 2 412 264,32 грн (сумарний розмір орендної плати за 2023 рік згідно умов Договорів) - 450 047,29 грн. (сума сплачена до місцевого бюджету за оренду землі відповідачем за 2023 рік) = 1 962 217,03 грн.

Додатково для підтвердження обґрунтованості та доведеності наявної заборгованості Відповідача позивач зазначає про наявну в матеріалах справи, згідно поданого із заявою про забезпечення позову листа, інформацію від ГУ ДПС України у Запорізькій області (копія листа від 22.12.2023 №1240915/08-01-13-01-04 з витягом з додатку до листа щодо податкового боргу Відповідача є в матеріалах справи, подавалась разом із заявою про забезпечення позову), відповідно до чого станом на 01.12.2023 за Відповідачем обліковувався борг з орендної плати та земельного податку перед бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя у розмірі 1 859 061,96 грн.

Таким чином, вищенаведена інформація від ГУ ДПС у Запорізькій області щодо боргу з орендної плати за землю Відповідача обґрунтовувала та підтверджувала достовірність заявлених Позивачем позовних вимог, які були заявлені за період 2023 року в цілому, тобто включно з груднем 2023р., відомості щодо боргу за який не враховані у наведеному листі ГУ ДПС у Запорізькій області.

Крім того, Відповідачем у апеляційній скарзі зазначається про відсутність, на його думку, заборгованості за лютий-жовтень 2023 року, водночас не спростовується заборгованість у 2023 році за інші місяці.

Таким чином, оскільки Відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, заборгованість ТОВ «Гранум- Еліт», що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 1 962 217,03 грн, що було зазначено в рішенні суду першої інстанції від 28.05.2024.

Вимоги Позивача щодо обов`язку Відповідачем сплачувати орендну плату у 2022 році є обґрунтованими, доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Зауважує, що заборгованість Відповідача виникла безпосередньо у зв`язку з неповною сплатою орендних платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року. Ніяких переплат, умов звільнення від сплати оренди, зарахування вказаних Відповідачем платежів у 2022 році в рахунок 2023 року відповідно до умов Договорів та фактичних обставин Сторонами не передбачалось.

Доводи Відповідача про звільнення від обов`язку зі сплати оренди за вересень-грудень 2023 року, застосування форс - мажорних обставин тощо, за договором № 201407000100340 від 12.08.2014 безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Питання об`єднання декількох позовних вимог в одне провадження було обґрунтовано Позивачем, зокрема у розділі 2 позовної заяви, і дане питання було вирішено Господарським судом Запорізької області безпосередньо при відкритті провадження у справі.

Позивач вважає доводи Відповідача не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги Позивача щодо обов`язку Відповідачем сплачувати орендну плату у 2022 році, наявності заборгованості за 2023 рік через неповну сплату оренди та стосовно заявлених сум заборгованості зі сплати орендної плати за укладеними Сторонами Договорами оренди земельних ділянок за 2023 рік обґрунтованими, доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Просить залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 по справі №908/929/24 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Гранум-Еліт» без задоволення.

28.10.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає правомірними та доведеними з боку позивача викладені в рішенні суду першої інстанції висновки про розмір заборгованості відповідача за 2023 рік відповідно до умов укладених Договорів та повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.02.2024 за № 06.1-14/356 щодо суми, сплаченої Відповідачем до місцевого бюджету за оренду землі упродовж 2023 року.

Відповідно до листа від 22.12.2023 №1240915/08-01-13-01-04 ГУ ДПС України у Запорізькій області повідомляє про наявність у ТОВ «ГРАНУМ-ЕЛІТ» податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 1 859 061,96грн. станом на 01.12.2023.

Однак, відповідач вважає некоректним використання довідки про наявність заборгованості у підприємства, яка складена станом на 01.12.2023 року, в той час рішення суду прийнято 28.05.2024.

Станом на дату прийняття рішення у даній справі та на даний час заборгованість за 2023 рік у Відповідача відсутня, про що свідчить лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.10.2024 №47940/6/08-01-04-07.

Внаслідок коригування (зменшення) оплачених податкових зобов`язань за 2022 рік та подання уточнюючої податкової декларації, у Відповідача виникла переплата, яка була спрямована на оплату задекларованих зобов`язань з орендної плати за землю за 2023 рік.

Запорізька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що положення п.69.14 Підрозділу 10 Інших Перехідних положень Податкового кодексу України не розповсюджується на земельні ділянки м. Запоріжжя, відповідно орендарі земельних ділянок у м. Запоріжжя не мають право уточнювати свої податкові зобов`язання з орендної плати за 2022 рік на цій підставі, оскільки - «законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендноїплати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022».

Але така позиція позивача є абсолютно незаконною та неправомірною. Запорізька міська рада, а також слідом за нею і суд першої інстанції фактично здійснює підміну понять «територія активних бойовий дій», «зона бойових дій», «район бойових дій», які не є тотожними в законодавстві України.

Не зрозуміло, навіщо Запорізька міська рада у відзиві цитує норми податкового кодексу України, відповідно до якого підлягають коригуванню зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки, які законсервовані, засмічені вибухо небезпечними предметами або існує потенційна загроза їх забруднення вибухо- небезпечении предметами, оскільки звільнення від податкового обов`язку з нарахування та сплати орендної плати за землю у 2022 році не залежить від вказаних чинників а лише від того, чи знаходиться відповідна земельна ділянка у Наказі №309 або ні.

Дії Запорізької міської ради, яка не визнає право орендарів земельних ділянок на подання уточнюючого розрахунку з плати за землю абсолютно неправомірними, незаконними, такими, що порушують сталість, передбачуваність вимог суб`єктів владних повноважень до суб`єктів господарювання, порушує принцип законності в державі та загалом підвиває довіру до місцевої влади у м. Запоріжжі.

30.10.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) 08.05.2014 укладений договір оренди землі № 201407000100160 (надалі Договір 1), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 26 червня 2014 за № 6201037 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369646573 від 13.03.2024).

Відповідно до п. 1 Договору 1 Орендодавець, відповідно до рішення сорокової сесії шостого скликання Запорізької міської ради №36/4 від 30 жовтня 2013 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 98.

Згідно із п. 3 Договору 1 в оренду передається земельна ділянка площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 98 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки № 369646573 від 13.03.2024.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 №47 вулиця Копьонкіна перейменована на вулицю Фелікса Мовчановського.

Пунктом 6 Договору 1 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4231489 грн. 55 коп. (чотири мільйона двісті тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять грн. 84 коп.), в цінах 2013 року.

За визначенням п. 11 Договору 1, договір укладено до 30 жовтня 2032 року.

Згідно із п. 12 Договору 1 оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 126944 грн. 70 коп. (сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок чотири грн. 70 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2014 року.

Відповідно до п. 14 Договору 1 орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Запорізька міська рада відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору № 201407000100160 від 08.05.2014, передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 98, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки.

Також, Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) 12.08.2014 укладений договір оренди землі № 201407000100340 (надалі Договір 2), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 22 серпня 2014 за №6816214 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №369646871 від 13.03.2024).

Відповідно до п. 1 Договору 2 Орендодавець, відповідно до рішення сорок восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №55/131 від 27 червня 2014 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування вертолітного виробництва, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в.

Згідно із п. 3 Договору 2 в оренду передається земельна ділянка площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553.

Власником земельної ділянки загальною площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 369646871 від 13.03.2024.

За визначенням п. 6 Договору 2, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 22972110 грн. 48 коп. (двадцять два мільйона дев`ятсот сімдесят дві тисячі сто десять грн. 48 коп.), в цінах 2014 року.

Пунктом 11 Договору 2 визначено, що договір укладено до 27 червня 2063 року.

Відповідно до п. 12 Договору 2, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 689163 грн. 31 коп. (шістсот вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят три грн. 31 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року.

Відповідно до п. 14 Договору 2 орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Згідно із підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду.

Крім того, Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) 04.03.2015 укладений договір оренди землі № 201507000100038 (надалі Договір 3), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 19 березня 2015 за № 9186297 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369647012 від 13.03.2024).

Згідно п. 1 Договору 3 Орендодавець, відповідно до рішення п`ятдесят першої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №56/194 від 5 листопада 2014 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайданчику, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 48а.

Згідно із п. 3 Договору 3 в оренду передається земельна ділянка площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029.

Власником земельної ділянки загальною площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 48а є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 369647012 від 13.03.2024.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 №47 вулиця Копьонкіна перейменована на вулицю Фелікса Мовчановського.

Пунктом 6 Договору 3 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 7869388 грн. 60 коп. (сім мільйонів вісімсот шістдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 60 коп.), в цінах 2015 року.

За визначенням п. 11 Договору 3, договір укладено до 20 січня 2058 року.

Відповідно до п. 12 договору, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 236081 грн. 66 коп. (двісті тридцять шість тисяч вісімдесят одна грн. 66 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2015 року.

Відповідно до п. 14 Договору 3, орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Згідно із підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 48а, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.02.2024 за № 06.1-14/356 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA» (далі - ІАС), через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування» здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування», товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (відповідачем) сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» протягом 2023 року 450047,29 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договорами строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Предметом позову у цій справі є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ 1962217,03 грн. заборгованості за договорами оренди землі № 201407000100160 від 08.05.2014, №201407000100340 від 12.08.2014 та №201507000100038 від 04.03.2015.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ).

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями пункту 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно з пунктами 288.1- 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній станом на 17.03.2016 р. ) було встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній з 01.01.2018 р. ) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Як зазначалося раніше, власником орендованих земельних ділянок за кадастровими № 2310100000:07:072:0079; № 2310100000:07:044:0553; № 2310100000:07:072:0029 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 369646573 від 13.03.2024; номер інформаційної довідки 369646871 від 13.03.2024; номер інформаційної довідки 369647012 від 13.03.2024.

08.05.2014 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) укладений договір оренди землі № 201407000100160 (надалі Договір 1).

12.08.2014 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) укладений договір оренди землі № 201407000100340 (надалі Договір 2).

04.03.2015 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» (Орендар, відповідач у справі) укладений договір оренди землі № 201507000100038 (надалі Договір 3).

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п. 12 Договору 1 оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 126944 грн. 70 коп. (сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок чотири грн. 70 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2014 року.

Відповідно до п. 14 Договору 1 орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 12 Договору 2, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 689163 грн. 31 коп. (шістсот вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят три грн. 31 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року.

Відповідно до п. 14 Договору 2 орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 12 договору 3, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 236081 грн. 66 коп. (двісті тридцять шість тисяч вісімдесят одна грн. 66 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2015 року.

Відповідно до п. 14 Договору 3, орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

За таких умов, у Орендаря виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції доречно враховав те, що листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 повідомлено значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2013-2021 роки: 2013 рік 1,0 ; 2014 рік 1,249 ; 2015 рік 1,433; 2016 рік 1,06; 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,1.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) 1,15.

Розмір річної орендної плати ТОВ «Гранум-Еліт» за 2023 рік, відповідно до умов Договорів становить:

1) За договором оренди землі від 08.05.2014 № 201407000100160 = НГО(в цінах 2023 року) *3% (враховуючи ставку земельного податку 1%, визначену у розрахунку, що є невід`ємною частиною договору, та пункт 12 Договору, де зазначена сума орендної плати у розмірі трикратного земельного податку).

Для визначення НГО в цінах 2023 року необхідно зробити індексацію НГО, встановлену в умовах Договору в цінах 2013 року, шляхом множення НГО, зазначеної в пункті 6 Договору, на коефіцієнти за 2013-2022 роки. Тож, НГО в цінах 2023 року становить: 4231489,55 грн. (НГО за 2013 рік) * К(2013-2022) = 4231489,55 грн. * 1 *1,249 * 1,433 * 1,06* 1* 1* 1* 1* 1,1 * 1,15= 10155429,42 грн.

Розмір оренди за 2023 рік, враховуючи умови договору, складає трикратний розмір земельного податку, що відповідає 3% НГО і дорівнює: НГО в цінах 2023 року * 3% =10155429,42 * 0,03 = 304662,88 грн.

2) За договором оренди землі № 201407000100340 від 12.08.2014 = НГО(в цінах 2023 року) *3% (враховуючи пункт 12 Договору, де зазначена сума орендної плати у розмірі 3% від НГО).

Для визначення НГО в цінах 2023 року необхідно зробити індексацію НГО, встановлену в умовах Договору в цінах 2014 року, шляхом множення НГО, зазначеної в пункті 6 Договору, на коефіцієнти за 2014-2022 роки. Тож, НГО в цінах 2023 року становить: 22972110,48 грн. (НГО за 2014 рік) * К(2014-2022) = 22972110, 48 грн. *1,249 * 1,433* 1,06* 1* 1* 1* 1* 1,1 * 1,15= 55132275,26 грн.

Розмір оренди за 2023 рік, враховуючи умови договору, складає 3% НГО і дорівнює: НГО в цінах 2023 року * 3% =55132275,26 * 0,03 = 1653968,25 грн.

3) За договором оренди землі № 201507000100038 від 04.03.2015= НГО(в цінах 2023 року) *3% (враховуючи пункт 12 Договору, де зазначена сума орендної плати у розмірі 3% від НГО).

Для визначення НГО в цінах 2023 року необхідно зробити індексацію НГО, встановлену в умовах Договору в цінах 2015 року, шляхом множення НГО, зазначеної в пункті 6 Договору, на коефіцієнти за 2015-2022 роки. Тож, НГО в цінах 2023 року становить: 7869388,60 грн. (НГО за 2015 рік) * К(2015-2022) = 7869388,60 грн. * 1,433* 1,06* 1* 1* 1* 1* 1,1 * 1,15 = 15121106,52 грн.

Сумарна сума орендної плати за 2023 рік, що підлягає сплаті Відповідачем за укладеними Договорами оренди землі становить 2412264,32 грн. (304662,88 грн. + 1653968,25 грн. + 453633,19 грн.).

Відповідачем за 2023 рік сплачено суму оренди в розмірі 450 047,29 грн., отже, заборгованість становить 1 962 217,03 грн.

До того ж, відповідно до інформації від ГУ ДПС України у Запорізькій області станом на 01.12.2023 за Відповідачем обліковувався борг з орендної плати та земельного податку перед бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя у розмірі 1 859 061,96 грн. (а.с. 78-79)

Оскільки матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за договором у розмірі 1 962 217,03 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню.

Відповідачем у апеляційній скарзі зазначається про відсутність, на його думку, заборгованості за лютий-жовтень 2023 року, водночас не спростовується заборгованість у 2023 році за інші місяці. Таким чином, оскільки Відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, заборгованість ТОВ «Гранум- Еліт», що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 1 962 217,03 грн.

Щодо відсутності у позивача права на стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як зазначалося раніше, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами оренди землі № 201407000100160 від 08.05.2014, №201407000100340 від 12.08.2014 та №201507000100038 від 04.03.2015.

У п. п. 82, 83, 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). За змістом частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 ст. 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17 ).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно із частиною п`ятою ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того, за змістом ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) (провадження № 11-1317апп18)).

За таких обставин посилання скаржника на пріоритетне застосування норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими регулюються спірні орендні правовідносини між сторонами у даній справі, є безпідставними (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі № 911/2685/18, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 ).

Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, про невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договорами оренди землі, в тому числі де предметом дослідження є наявність заборгованості з орендної плати або предметом є стягнення заборгованості з орендної плати, розглядаються саме господарськими судами в рамках договірних відносин, а не адміністративними судами в рамках контролюючих відносин, з урахуванням положень земельного законодавства, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Суд вправі самостійно, за наданими сторонами доказами, досліджуючи умови договору оренди землі у сукупності з наданими доказами, встановлювати наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розмір такої заборгованості. Це жодним чином не є підміною функцій органу доходів і зборів, адже предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв`язку з неналежним виконання договірних зобов`язань Орендарем земельної ділянки перед Орендодавцем.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 904/5955/19, закриваючи касаційне провадження вказав, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, до правовідносин, які склалися саме між Орендодавцем та Орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки, підлягають застосуванню норми ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відповідно до частини першої якої відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

З приводу доводів скаржника щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю під час воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням загальновідомих обставин здійснення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті (абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022).

Так, відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу визначено, що, тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12., наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.2022 Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 98; земельна ділянка загальною площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в; земельна ділянка загальною площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 48а.

Отже, спірні земельні дінки розташовані безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району. Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022 не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі, як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій (в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо). Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Так, первинно у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: Тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12., наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022.

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.2022 № 104, станом на 27.05.2022.

Проте, за даними загальнодоступних джерел (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/) станом на 25.05.2022 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 викладено наступним чином: за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.

Сам по собі обов`язок Орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято очевидне рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями.

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, які розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з`явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

Вказаним нормативним актами не встановлювалась та не погіршувалася відповідальність будь-яких осіб, не встановлювалися нові податки, а тому твердження Відповідача, що вказане суперечить ст. 58 Конституції України, якою визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, є безпідставними.

Щодо уточнюючої податкової декларації з орендної плати за землю, де відповідач вказав про відсутність податкових зобов`язань з березня по грудень 2022 року включно, посилаючись на Закон України від 11.04.2023 за № 3050-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, яким внесено зміні до Податкового кодексу України з урахуванням наказу від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, то як слушно зазначив місцевий господарський суд - Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій. Крім цього, зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося, доказів зворотного Відповідачем суду надано не було.

Щодо тверджень відповідача про форс-мажорні обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про настання форс-мажорних обставин у вересні-грудні 2023 року за договором оренди землі від 12.08.2014 №201407000100340, вказуючи про норми ст.617 ЦКУ, ст.218 ГКУ, ст.ст.14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, відповідно до вищезазначених положень форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Відповідачем не доведено існування таких обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо виконання зобов`язань за договором оренди землі (внесення орендної плати).

Крім того, за положеннями ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, законодавець передбачив в окремих випадках саме звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Матеріали справи не містять відповідного сертифікату від Торгово-промислової палати України.

Щодо наданих Відповідачем актів комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, беручи до уваги зазначені в них фактичні обставини щодо ступеню пошкоджень нерухомого майна, дати орієнтованих пошкоджень, а також висновків, викладених комісією і складених у присутності представника Відповідача, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до фактичних обставин та положень Договорів та чинного законодавства України, ризики здійснення господарської діяльності, в тому числі в умовах воєнного стану, обов`язок проведення відновлювальних ремонтних робіт на пошкоджених об`єктах нерухомого майна, що розташоване на орендованій земельній ділянці за договором оренди землі (кадастровий номер 2310100000:07:044:0553 (м.Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в)) від 12.08.2024, укладеного між Позивачем та Відповідачем, зі встановлення скління, ремонту воріт, віконних та дверних блоків, покрівлі, оздоблення фасаду тощо безпосередньо покладені на Відповідача та орендаря його нерухомого майна (АТ «Мотор Січ»).

В контексті вищевикладеного доводи Відповідача про звільнення від обов`язку зі сплати оренди за вересень-грудень 2023 року, застосування форс - мажорних обставин тощо, за договором № 201407000100340 від 12.08.2014 є безпідставними.

Щодо об`єднання позовних вимог по даній справі в одному провадженні, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, є однорідними, виникли з аналогічних підстав, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту права, а обраний позивачем спосіб захисту є найбільш ефективним і не порушує правил об`єднання позовних вимог, керуючись положеннями ч.1 ст. 173 ГПК України, такі позовні вимоги підлягають об`єднанню в одне провадження.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Центральний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.11.2024.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін