Рішення

від 13.11.2024 по справі 903/745/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2024 року Справа № 903/745/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватного підприємства Волиньбуд Плюс

про стягнення 136000,00 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: 28.08.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства Волиньбуд Плюс про стягнення 136000,00 грн, з них 68000,00 грн штрафу, 68000,00 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/2-р/к від 28.01.2021 у справі №63/7-01-48-2020/03-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким притягнуто Приватне підприємство Волиньбуд Плюс до відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачено ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За вчинені правопорушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн, що не був сплачений в повному обсязі у визначений Законом строк, у зв`язку з цим позивачем було нараховано пеню у розмірі 68000,00 грн, яка також відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу та пені.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу відповідь на відзив.

Ухвалу суду від 02.09.2024 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Травнева,12, с.Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720.

05.09.2024 позивач через систему Електронний суд подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

20.09.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600285663293 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 за закінченням терміну зберігання.

У судовому засіданні 02.10.2024, суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024.

Ухвалою суду від 02.10.2024 постановлено повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 16.10.2024; здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача - Приватного підприємства Волиньбуд Плюс про дату та час судового засідання.

Ухвалу суду від 02.10.2024 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Травнева,12, с.Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720.

Судом встановлено, що станом на 16.10.2024 у суду (в т.ч. за трекінгом відправлень) відсутні відомості щодо вручення даної ухвали відповідачу чи повернення суду.

Ухвалою суду від 16.10.2024 постановлено повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 13.11.2024; здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача - Приватного підприємства Волиньбуд Плюс про дату та час судового засідання.

Ухвалу суду від 16.10.2024 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Травнева,12, с.Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720.

30.10.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600292729020 (ухвала суду від 02.10.2024) повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 за закінченням терміну зберігання.

04.11.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600299262305 (ухвала суду від 16.10.2024) повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.01.2021 №63/2-р/к у справі №63/7-01-48-2020/03-20 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, визнано, що ПП Волиньбуд Плюс вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (а.с.15-21).

За вчинене порушення відповідно до статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції на ПП Волиньбуд Плюс було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення № 63/2-р/к була надіслана відповідачу із супровідним листом від 29.01.2021 № 63-02/484, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 7900063243430, списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 2973 та реєстром згрупованих поштових відправлень № 48 від 02.02.2021, однак, дане поштове відправлення було повернуто позивачу (а.с.12-14).

У зв`язку з неможливістю вручити відповідачу рішення № 63/2-р/к, на підставі частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднено в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр» від 26.10.2021 № 205 (7073) інформацію про прийняте рішення(а.с.11), тобто, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 08.11.2021.

Враховуючи викладене, строк сплати штрафу, накладеного рішенням комітету № 63/2-р/к, закінчився 10.01.2022, оскільки 08.01.2022 є неробочим днем.

Відповідачем рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/2-р/к від 28.01.2021 в судовому порядку не оскаржувалось, а тому є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день подання позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного згідно з рішенням № 63/2-р/к від 28.01.2021.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням 63/2-р/к від 28.01.2021, рішення є обов`язковим до виконання, а тому вимога про стягнення з відповідача 68000,00 грн штрафу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 68000,00 грн пені, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до розрахунку позивача період прострочення сплати штрафу становить 67 днів, розмір пені за один день прострочення сплати штрафів 68000,00 х 1,5 % = 1020,00 грн, де 68000,00 грн - розмір штрафу, накладеного рішенням 63/2-р/к від 28.01.2021, 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, 67 кількість днів прострочення сплати штрафу. Отже сума пені становить 68340,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням комітету.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 68000,00 грн.

Згідно з ч. 7 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Отже, беручи до уваги прострочення відповідачем сплати штрафу, обмеження в розмірі пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, вимога позивача про стягнення із відповідача 68000,00 грн пені є підставною та підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 136000,00 грн, з них 68000,00 грн штрафу та 68000,00 грн пені.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2422,40 грн судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.73-79, 86, 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Волиньбуд Плюс (вул.Травнева,12, с.Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720, код ЄДРПОУ 41826805) до Державного бюджету України 136000,00 грн (сто тридцять шість тисяч гривень 00 коп.), з них 68000,00 грн штрафу та 68000,00 грн пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства Волиньбуд Плюс (вул.Травнева,12, с.Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720, код ЄДРПОУ 41826805) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул.Коперника,4, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 20812013) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

13.11.2024.

СуддяА. С. Вороняк