ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
13.11.2024 м. ДніпроСправа № 904/4391/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Черкавський Ю.С.;
від відповідача: Задніпряний А.О.;
від третьої особи-1: представник не з`явився;
від третьої особи-2: представник не з`явився;
розглянувши матеріали справи №904/4391/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
Державний реєстратор Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Стігара Віталій Анатолійович
про визнання недійсним рішення зборів та скасування наказу,
Суддя Дупляк С.А.
в с т а н о в и в:
Суд здійснює провадження у справі № 904/4391/24.
Через відділ документального забезпечення 25.10.2024 від відповідача надійшов відзив.
Через відділ документального забезпечення 30.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через відділ документального забезпечення 04.11.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Через відділ документального забезпечення 13.11.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить
- визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ» від 09 вересня 2024 року, яке оформлено протоколом від 09.09.2024 № 1\09-24 та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 10.09.2024 (номер запису 1002151070045000052) державним реєстратором Виконавчого комітету Солонянської селищної ради - Стігар В.А.;
- визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ» від 16 вересня 2024 року, яке оформлено протоколом від 16.09.2024 № 16/09 та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.09.2024 (номер запису 1002151070046000052) приватним нотаріусом Виноградовою В.ІО.;
- визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою
відповідальністю «ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ» від 01 листопада 2024 року, яке оформлено протоколом від 01.11.2024 року № 01/11;
- скасувати Наказ № 019-П від 20.09.2024 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » та Наказ від 01 листопада 2024 року № 026/1-П «Про скасування наказу та зміни дати звільнення ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ».
Розглянувши клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.3 ст. 46 ГПК до кінця підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 13.11.2024.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд, виходячи зі змісту поданої заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви (оформленої позовної вимоги) та конкретних обставин справи, повинен вважати таку заяву як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
До таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові № 911/2139/19 від 03.08.2020.
Таким чином, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).
Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.
Судом встановлено, що при поданні позову позивач просив:
визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" від 09 вересня 2024 року, яке оформлено протоколом від 09.09.2024 року №1/09-24;
скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 10.09.2024 (номер запису 1002151070045000052) державним реєстратором Виконавчого комітету Солонянської селищної ради - Стігар В.А.;
визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" від 16 вересня 2024 року, яке оформлено протоколом від 16.09.2024 року №16/09;
скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.09.2024 (номер запису 1002151070046000052) приватним нотаріусом Виноградовою В.Ю.;
скасувати наказ №019-П від 20.09.2024 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ".
Водночас, позовні вимоги в заяві про збільшення позовних вимог від 13.11.2024 доповнені вимогами, згідно з якими позивач просить:
визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ» від 01 листопада 2024 року, яке оформлено протоколом від 01.11.2024 року № 01/11;
скасувати наказ від 01 листопада 2024 року № 026/1-П «Про скасування наказу та зміни дати звільнення ОСОБА_1 ».
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що фактично доповнив позов новими вимогами, а також частково обґрунтував таке збільшення новими підставами.
Суд встановив, що нові вимоги обгрунтовані новими підставими, які навіть не існували на момент подання позову (зокрема, позивач зазначає, що на зборах 01.11.2024 були приняті рішення, не включені до порядку денного тощо).
Отже, позивачем при збільшенні позовних вимог фактично змінені предмет та підстава позову в частині доповнених позовних вимог, що суперечить положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює розгляд справи виключно в межах заявлених позовних вимог і не наділений повноваженнями щодо самостійної зміни замість позивача підстав або предмета позову, а вправі лише надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам в межах заявлених підстав та предмета позову.
З огляду на викладене, необхідність відновлення порушеного права та законного інтересу є передумовою для звернення із позовом, в якому позивач самостійно визначається з предметом і підставами позову.
З огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 46 ГПК України, заява про збільшення розміру позовних вимог від 13.11.2024 не підлягає прийняттю судом до розгляду.
Такого ж висновку дійшов Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 28.10.2021 у справі №904/105/20 в подібних правовідносинах.
В судовому засіданні 13.11.2024 сторони надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду.
З метою забезпечення права учасників судового процесу на участь своїх представників у засіданні господарського суду, дотримання принципів рівності та змагальності, забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне продовжити підготовче провадження та відкласти розгляд справи.
Враховуючи наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, господарський суд вважає за можливе провести судове засідання за участю представника відповідача (Анатолія ЗАДНІПРЯНОГО) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись ст. ст. 120, 177-185, 202, 234, 235 ГПК України, господарський суд
У Х В А Л И В:
Заява позивача від 13.11.2024 про збільшення розміру позовних вимог не підлягає прийняттю судом до розгляду.
Продовжити строк підготовчого провадження.
Відкласти підготовче засідання у справі до 11.12.2024. Судове засідання відбудеться о 10:00 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-104.
Для представника відповідача (Анатолія ЗАДНІПРЯНОГО) судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Роз`яснити учасникам справи, які не подали заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України, що вони мають право подати такі заяви у строки, встановлені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі. Одночасно з надісланням (наданням) таких заяв до суду їх копії та копії доданих до них документів заявник(и) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з такими заявами (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Звернути увагу учасників справи, які не виконали вимог попередніх ухвал суду, на необхідність їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Роз`яснити учасникам справи їх обов`язок щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Надати суду письмово інформацію щодо наявності такої реєстрації.
Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в частині розгляду заяви про збільшення позовних вимог в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 13.11.2024.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122981270 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні