Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/2349/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2349/24за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 2 446 382,99 грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Сікорська О.В., самопредставництво (в режимі відеоконференції)

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

Вільні слухачі: Василенко Т.І., Нікульников Ю.В.

С У Т Ь С П О Р У :

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. 37073/24 від 05.08.2024) просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 208 782,36грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 1 091 863,50грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 354 874,38грн та судовий збір у розмірі 21 701,07грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов договору оренди земельної ділянки №2019236 від 14.03.2019 в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 справу №904/2349/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.06.2024.

Ухвалою суду від 20.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2349/24 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 06.08.2024.

05 серпня 2024 року від Криворізької міської ради до господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. 37073/24), якою просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 208 782,36грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 1 091 863,50грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 354 874,38грн та судовий збір у розмірі 21 701,07грн.

Ухвалою суду від 06.08.2024 заяву Криворізької міської ради про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду; відкладено підготовче засідання у справі на 26 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 20.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2349/24 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 06.08.2024.

З 06.08.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 26.08.2024.

07.08.2024 до суду через систему "Електронний Суд" надійшло клопотання про повернення зайво сплаченої за платіжною інструкцією №168 від 03.07.2024 суми судового збору (2191,16грн) (а.с.74 том 2).

26.08.2024 до канцелярії господарського суду надійшов відзив Василенко Т.І. на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 39899/24, а.с.97-101, том 2). У відзиві на позовну заяву відповідач-1 просить в позові відмовити, вважає докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених вимог недостовірними, а договір оренди земельної ділянки від 14.03.2019 неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов.

Ухвалою суду від 26.08.2024 закрито підготовче провадження у справі №904/2349/24, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 30.09.2024.

Ухвалою суду від 26.08.2024 повернуто Фізичній особі-підприємцю Василенко Тамарі Іванівні відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, який надійшов до суду 23.08.2024 (вх. №39718/24) без розгляду.

Водночас, Фізична особа-підприємець Василенко Тамара Іванівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі №904/2349/24.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2349/24.

Ухвалою суду від 18.09.2024 зупинено провадження у справі №904/2349/24 до повернення матеріалів справи до господарського суду. Матеріали справи №904/2349/24 направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі №904/2349/24.

30 вересня 2024 року матеріали справи №904/2349/24 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 01.10.2024 поновлено провадження у справі №904/2349/24 та призначено справу до розгляду в засіданні на 28.10.24.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. Направлена судом на адресу відповідача-2 ухвала суду від 01.10.2024 повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с 159-162 том 2).

11 листопада 2024 року від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

12.11.2024 відповідач-1 надала клопотання про розгляд справи без її участі за наявними в ній документами, мотивоване неможливістю забезпечити участь представника у засіданнях та узв`язку із станом її здоров`я.

Василенко Тамара Іванівна з`явилась у судове засідання 12.11.2024, однак участі у розгляді справи не брала.

12.11.2024 відповідач-1 надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів - листа №2879 від 26.09.2007 Криворізького міського управління земельних ресурсів "Про підтвердження присвоєння кадастрових номерів".

Відповідно до частини 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд не приймає у якості доказу лист №2879 від 26.09.2007 Криворізького міського управління земельних ресурсів "Про підтвердження присвоєння кадастрових номерів", як такий, що подано з порушенням встановленого законом строку.

У судовому засіданні 28.10.2024 оголошено перерву до 12.11.2024.

Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 12.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни (відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Василенка Андрія Павловича (відповідач-2), в якій просила визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізької міської радою та фізичною особою-підприємцем Василенко Тамарою Іванівною, фізичною особою-підприємцем Василенком Андрієм Павловичем у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 позовні вимоги задоволено повністю, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Василенко Тамарою Іванівною, Фізичною особою-підприємцем Василенком Андрієм Павловичем, в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

На підставі цього рішення суду була проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки за відповідачами, номер запису про інше речове право 31843926.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.06.2024 номер запису про інше речове право 31843926 від 30.05.2019 скасовано 23.10.2019.

18.05.2020 Постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 залишено без змін.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

За приписами статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Верховний Суд в пункті 7.15 постанови від 28.05.2020 у справі №910/4761/19 виснував, що у разі передачі такого спору на розгляд суду, сторони фактично погоджуються із обов`язковістю судового рішення, а також тим, що суд, приймаючи таке рішення, діє в рамках своїх дискреційних повноважень та судового розсуду з урахуванням інтересів сторін та суспільства, актів законодавства, звичаїв ділового обороту, існуючої практики договірних відносин тощо.

Таким чином, договірне зобов`язання виникає внаслідок складного юридичного факту: погоджених сторонами умов договору, а також рішення суду щодо умов договору, які не були погоджені ними, а договір, за загальним правилом, вважається укладеним з моменту набрання чинності таким рішенням та породжує господарсько-правові зобов`язання сторін.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору. ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що договір оренди земельної ділянки, укладений після 1 січня 2013 року, не потребує державної реєстрації, а є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами.

Враховуючи, що постанова Центрального апеляційного господарського суду ухвалена 18.05.2020, то Договір оренди з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006, яка розташована на вул. Галахівській, 1/1В, в Металургійному районі м. Кривого Рогу, є укладеним між Криворізькою міською радою та відповідачами з 18.05.2020.

Згідно пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення будівель, з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006, яка розташована на вул. Галахівській, 1/1В, в Металургійному районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 1,5737га (п.2. договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівлі, спільна часткова власність, 1/2 - Василенко Т.І., 1/2 - Василенко А.П., згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2016 за індексними номерами 74876323 та 74877493, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1106398912110 та 1106398912110, а також інші об`єкти інфраструктури Інженерні мережі (п.3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2018 №18-4-0.22-133/105-18 становить 36 821 075,72 грн. (п.5. договору).

Згідно пункту 6 договору Договір укладено строком на 5 років.

Пунктом 7 договору передбачено, що річна орендна плата за землю згідно частки власності в будівлі на момент укладання договору вноситься "Орендарями" в розмірі 331 389 грн. 68 коп. (триста тридцять одна тисяча триста вісімдесят дев`ять грн. 68 коп.) виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. "Орендарі" самостійно зобов`язуються щорічно відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору (п.8. договору).

Згідно п.9. плата вноситься "Орендарями" на рахунок Управління Державної казначейської служби України в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №33211815004020 у банку УДКСУ у Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38032510.

Орендарі самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п.13 договору).

У пункті 10 договору оренди зазначено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства У країни.

Пунктом 11 договору оренди передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: затвердження базової вартості 1 м2 земель міста та зміни даної базової вартості; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини "Орендаря", що підтверджується документами; в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту; в інших випадках, передбачених законодавством за цим договором.

Орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п.13 договору).

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання передбачена пунктом 12 договору.

Так, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного Банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало законної сили 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,6грн.

Рішеннями Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 та від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2020-2021 рік, якими установлено ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, які набрали чинності з 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно.

У травні 2021 року Криворізькою міською радою прийнято рішення № 523 від 26.05.21 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу" та рішення від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", які набирають чинності з 01.01.2022.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік-1,06; 2017 рік-1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0, 2020 рік -1,0, 2021 рік - 1,0 для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік -1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2018 за № 18-4-0.22-133/105-18 становить 36 821 075,72грн (а.с.36 у том 1).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006, у 2022 році згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2023 № 97-4-0.110,4-2222/301-23 становить 63819966,64грн (73 392 961,64грн за витягом:1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік).

У 2023 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 73 392 961,64грн (а.с.37 том 1).

Згідно пункту 7 договору оренди від 14.03.2019 річна орендна плата за землю згідно частки власності в будівлі на момент укладання договору вноситься "Орендарями" в розмірі 331 389 грн. 68 коп. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір річної плати за земельну ділянку вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір яких визначається Договором від 14.03.2019. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

За розрахунком позивача, за період з 18.05.2020 по 31.12.2023, за Договором від 14.03.2019 з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,5737га з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006, яка розташована на вул. Галахівській, 1/1В, в Металургійному районі м. Кривого Рогу, заборгованість відповідача-1 становить 790 862,75грн, відповідача-2 - 1 091 863,5грн, а всього 1 882 726,25грн.

За несвоєчасне виконання умов договору оренди зі сплати орендної плати позивачем нарахована пеня за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 в сумі 563 656,74грн (208 782,36грн- за зобов`язаннями відповідача-1 та 354 874,38грн - за зобов`язаннями відповідача-2).

Відповідачі заборгованість з орендної плати за договором від 14.03.2019 не сплатили, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

За доводами позивача, відповідачі, не виконують умови договору, не здійснюють сплату орендної плати протягом трьох років, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду у даній справі.

Предметом доказування у справі є обставини щодо укладення договору оренди земельної ділянки, наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з орендної плати у період з 18.05.2020 по 31.12.2023 та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у період з 01.07.2020 по 29.02.2024.

Позивач просить стягнути грошові кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 у розмірі 1 882 726,25грн та пеню у розмірі 563 656,74грн.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За приписами ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Частиною 1 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст.13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач стверджує, що за відповідачами рахується заборгованість за Договором з орендної плати:

Розрахунок за 2020 рік

36821075,72грн х 0,9%:2 = 165 894,80грн (річна орендна плата), з них: 36821075,72грн- нормативна грошова оцінка земельної ділянки за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2018 № 18-4-0.22-133/105-18;

0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897;

2- розмір частки у спільній власності.

165 894,80грн:12 (кількість місяців у році) = 13807,90грн (місячна плата за 2020 рік кожного з відповідачів);

13807,90грн :31х14=6235,83грн (орендна плата за період з 18.05.2020 по 31.05.2020);

13807,90грн х7 (місяців)+6235,83грн = 102 891,13грн (заборгованість з орендної плати за період з 18.05.2020 по 31.12.2020).

Розрахунок за 2021 рік

36821075,72грн х 0,9%:2 = 165 894,80грн (річна орендна плата), з них: 36 821 075,72грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2018 № 18-4-0.22-133/105-18;

0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799;

2- розмір частки у спільній власності.

165 894,80грн:12 (кількість місяців у році) = 13807,90грн (місячна плата за 2020 рік кожного з відповідачів);

Розрахунок за 2022 рік

63 819 966,64грн х 1,2%:2 = 382919,80грн (річна орендна плата), з них: 63 819 966,64грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2023 № 97-4-0.110,4-2222/301-23 (73 392 961,64грн за витягом: 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік);

1,2% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506; 2- розмір частки у спільній власності.

382919,80грн :12 (кількість місяців у році) = 31 909,98грн (місячна плата за 2022 рік кожного з відповідачів).

Розрахунок за 2023 рік

73 392 961,64грн х 1,2%:2 = 440 357,76грн (річна орендна плата), з них: 73 392 961,64грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2023 № 97-4-0.110,4-2222/301-23;

1,2% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506; 2 - розмір частки у спільній власності.

440 357,76грн :12 (кількість місяців у році) = 36 696,48грн (місячна плата за 2023 рік кожного з відповідачів).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.02.2024 №8497/5/04-36-24-17-13, Василенко Тамара Іванівна є платником орендної плати за землю в Металургійному районі, задекларовано та сплачено за період з 2020 по 2023 роки:

2020 - 133140,45грн, з них:

133140,45:11 (місяців)= 12103,68 (місячна орендна плата відповідача-1);

12103,68грн : 31(день) х14 (днів) = 5466,18грн

(12130,68грнх7 місяців) + 5466,18грн = 90191,91грн (задекларовано та сплачено відповідачем-1 за період з 18.05.2020 по 31.12.2020)

2021 - 133 140,45грн; 2022 - 22190,08грн; 2023 - задекларовано - 0, сплачено - 55 478,30грн.

Тож, з урахуванням сплачених коштів заборгованість Василенко Т.І. за договором від 14.03.2019 складає 790 862,75грн, у тому числі за періодами:

З 18.05.2020 по 31.12.2020 - 12 699,22грн,

З 01.01.2021 по 31.12.2021 - 32 554,35грн,

З 01.01.2022 по 31.12.20233 - 360 729,72грн,

З 01.01.2023 по 31.12.2023 - 384 879,46грн.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.02.2024 №8497/5/04-36-24-17-13, Василенко Андрій Павлович (відповідач-2) не є платником орендної плати за землю в Металургійному районі.

Тому, заборгованість відповідача-2 за договором від 14.03.2019 складає 1 091 863,50грн, у тому числі:

З 18.05.2020 по 31.12.2020 - 102891,13грн,

З 01.01.2021 по 31.12.2021 - 165 694,80грн,

З 01.01.2022 по 31.12.20233 - 382 919,80грн,

З 01.01.2023 по 31.12.2023 - 440 357,77грн.

Загальна сума заборгованості відповідачів за договором від 14.03.2019 складає 1 882 726,25грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

В установлений договором строк, відповідачі свої зобов`язання не виконали.

Доказів оплати орендної плати у сумі 1 882 726,25грн. станом на дату звернення з позовом відповідачі суду не надали, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростували.

За таких обставин, строк виконання зобов`язання з оплати орендної плати є таким, що настав, відповідно вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача-1 у сумі 790 862,75грн, відповідача-2 - 1 091 863,5грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім суми основного боргу позивачем, відповідно до умов пункту 12 договору від 14.03.2019 та статті 129 Податкового кодексу України, нарахована пеня на заборгованість відповідача-1 у сумі 208 782,36грн за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 та на заборгованість відповідача-2 у сумі 354 874,38грн за період з 01.07.2020 по 29.02.2024.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст.230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами пункту 12 сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, зокрема, справляється діючої на день виникнення такого боргу. Термін нарахування пені за прострочення плати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Відтак, сторони у договорі передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки.

Враховуючи вказане, суд відзначає, що умови договору оренди, а саме пункту 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання "за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення", відповідає вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України і не суперечить їм, а тому позивач правомірно здійснив нарахування пені на заборгованість відповідача-1 у сумі 208 782,36грн за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 та на заборгованість відповідача-2 у сумі 354 874,38грн за період з 01.07.2020 по 29.02.2024.

Перевіркою розрахунку пені, зробленого позивачем, судом помилок не виявлено, арифметично розрахунок проведено вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Водночас слід зауважити, що згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України).

При цьому, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено штрафні санкції (пеню, штраф), тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, які суд вважає за можливе застосувати під час розгляду питання щодо можливості зменшення нарахованого відповідачу штрафу, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені та штрафу покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таку правову позицію викладено в низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020, у справі №925/605/18, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №904/12429/16).

Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Отже якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень статті 3, частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Водночас суд наголошує на відсутності правових підстав для ототожнення інституту зменшення розміру неустойки зі звільненням відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки зменшення судом розміру штрафних санкцій є лише передбаченим законом проявом обмеження відповідальності боржника за наявності відповідних підстав для цього, що жодним чином не суперечить принципам розумності та справедливості.

За таких обставин, враховуючи, що головною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання основного зобов`язання, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження погіршення фінансового стану позивача чи завдання останньому будь-яких матеріальних збитків в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язання, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру належної до сплати суми пені на 50%:

щодо відповідача-1: із 208 782,36грн до 104391,18 грн; щодо відповідача-2: із 354 874,38грн до 177437,19грн.

Суд вважає, що таке зменшення є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки (штрафу) ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість у сумі 1 882 726,25грн та пеня в сумі 281828,37грн (104391,18 грн +177437,19грн) за період з 01.07.2020 по 29.02.2024.

Щодо доводів відповідача-1 про недостовірність поданих позивачем доказів та відсутність укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, на підставі доказів, до яких належать письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків (стаття 73 ГПК України).

За змістом частини першої статті 73 та частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України), а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідач-1 вважає недостовірними такі докази, як: розрахунки розміру заборгованості ФОП Василенко Т.І., Василенка А.П. за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, з 18.05.2020 по 31.12.2023 та пені за період з 01.06.2020 по 29.02.2024, з 01.07.2020 по 29.02.2024; пояснювальну записку до розрахунків заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.07.2020 по 39.02.2024; витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2018, від 07.02.2023 та претензії щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки від 14.03.2024.

На думку відповідача-1 вищезазначені докази формують хибне уявлення про обставини справи.

Разом з цим, під час перевірки та оцінки доказів, які надані позивачем судом встановлено безсумнівність їх змісту та придатність для встановлення обставин, що входять до предмету доказування у даній справі. Надані докази адекватно відображають події, обставини, що мали місце в дійсності. Доказів на підтвердження того, що ці докази відображають події, обставини у спотвореному вигляді Відповідачем -1 не зазначено та до справи не надано.

Також безпідставними є твердження відповідача-1 про відсутність укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки. Матеріалами справи підтверджено, що Договір оренди з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006, яка розташована на вул. Галахівській, 1/1В, в Металургійному районі м. Кривого Рогу, є укладеним між Криворізькою міською радою та відповідачами з 18.05.2020, з дати набрання законної сили постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції №141 від 24.05.2024 у розмірі 30404,22 грн (а.с.70,77 у томі 1) та № 168 від 03.07.2024 у розмірі 8482,68грн (а.с.6 том 2), а всього 38886,9грн.

Проте, сума позовних вимог за заявою про уточнення позовних вимог (збільшення) складає - 2 446 382,99 грн, а отже сума судового збору повинна складати - 36 695,74 грн (2 446 382,99 грн х1,5%).

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, зайво сплачена сума складає 2191,16грн. Про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивач надав до суду 07.08.2024 клопотання (а.с.74 том 2).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (надалі - Закон) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру, або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За приписами частини другої статті 7 Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Ураховуючи вищевикладене, клопотання позивача про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, згідно платіжної інструкції №168 від 03.07.2024, підлягає поверненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі 2 191,16 грн. (38 886,90 грн - 36 695,74 грн).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів-1,2 без урахування зменшення розміру пені; стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягають 14994,68грн витрат по сплаті судового збору; стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягають 21701,06грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни, відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича, про стягнення 2 446 382,99 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 104391,18 грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенка Андрія Павловича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 1 091 863,50грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 177437,19грн та судовий збір у розмірі 21 701,06грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Криворізькій міській раді (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) з Державного бюджету України надмірно сплачений за платіжною інструкцією №168 від 03.07.2024 судовий збір у сумі 2191,16грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.11.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва