Рішення

від 13.11.2024 по справі 904/2723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024р. Справа № 904/2723/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія «Мірана», м. Черкаси

До: Фізичної особи-підприємця Полякової Олени Олександрівни, с. Дмитрівка

Про: стягнення 60 882,17грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «ДК «Мірана» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Полякової О.О. (відповідач) про стягнення 60 882,17грн. (в т.ч. 45 015,30грн. - основний борг, 2 901,93грн. - пеня, 12 604,28грн. - штраф та 360,66грн. - інфляційні втрати). Окрім того, просить стягнути 8 500,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 10269-23ДП від 05.09.23р. в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару .

Ухвалою суду від 03.07.24р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ФОП Полякова О.О. (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалася, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повідомлена належним чином. Ухвала суду від 03.07.24р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.23р. між ТОВ «ДК «Мірана» (постачальник) та ФОП Поляковою О.О. (покупець) був укладений поставки №10269-23ДП, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачальник зобов?язується постачати покупцю товар для використання у підприємницькій діяльності на території України, а покупець зобов?язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах цього договору. (п. 1.1). Під товаром розуміються наступні груди продукції: тютюнові вироби, тютюновмісний виріб для лектричного нагрівання, портативний електронний пристрій, товари IQOS, товари GLO, товари Lil SOLID, непродовольчі товари, нікотиновмісні порції. (п. 2.1). Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається відповідно на кожну партію товару у видаткових накладних з урахуванням ПДВ (за наявності). Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних. (п. 4.1). Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. За попередньою домовленістю сторони можуть обрати інший передбачений чинним законодавством спосіб розрахунку за замовлений товар, зокрема, шляхом внесення грошових коштів через касу постачальника. (п. 4.4). Покупець сплачує за товар протягом 7 з дня поставки партії товару за видатковою накладною. Строк оплати за товар починає перебіг з дня постачання за кожну партію окремо. (п. 4.5). За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 18 % від ціни замовленого товару, зазначеного у видатковій накладній. (п. 6.4). У випадку прострочення оплати товару на умовах визначених цим договором покупець за кожен день прострочки сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. У тому випадку якщо прострочка становить понад 10 календарних днів покупець додатково сплачу штраф 10% від суми простроченої суми. (п. 6.7). Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє пролягом двох років. Якшо жодна із сторін не повідомила про намір приманити дію цього договору після строку, на який його було укладено, то договір вважається пролонгованим на той самий строк. (п. 8.1). (а.с.5-8).

Позивач зазначає, що на виконання умов цього договору ним було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними №DP00006534 від 19.02.24р. - на суму 12 258,50грн.; №DP00006531 від 19.02.24р. - на суму 13 352,40грн.; №DP00006533 від 19.02.24р. - на суму 7 117,00грн. та №DP00006671 від 21.02.24р. - на суму 12 287,40грн., а покупцем прийнято цей товар (а.с. 14-17).

Однак, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної оплати товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 45 013,30грн. Доказів сплати вказаної заборгованості чи спростування обставин, викладених у позовній заяві відповідачем суду не надано.

Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимога ТОВ «ДК «Мірана» про стягнення з ФОП Полякової О.О. основного боргу у розмірі 45 013,30грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивач на підставі п.6.7. договору розрахував та просить суд стягнути пеню у розмірі 2 901,93грн. за період прострочення оплати з 26.02.24р. по 18.06.24р.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що позивачем не правильно визначено початок періоду нарахування пені, а саме - не враховано норми ст. 254 ЦКУ (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок)

Враховуючи вищевказані норми, судом здійснено перерахунок пені за періоди з 27.02.24р. по 28.02.24р. та з 28.03.24р. по 18.06.24р., що склав 2 875,10грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки за період з лютого 2024р. по червень 2024р. у загальному розмірі 360,66грн.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч. 1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Відповідальність за порушення зобов`язання передбачена сторонами в розд.6 договору. Так, згідно п. 6.4 договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 18 % від ціни замовленого товару, зазначеного у видатковій накладній. Згідно п. 6.7 договору, у випадку прострочення оплати товару покупець за кожен день прострочення сплачує пеню у розмірі 0.5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. У тому випадку, якщо про строчка становить понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.

Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов`язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності, а тому наслідки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором покладаються на нього.

Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що визначення розміру інфляційних збитків та штрафів здійснено позивачем арифметично правильно.

Щодо заявлених позивача витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 8 500,00грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 8 500,00грн., позивачем подано до матеріалів справи договір №б/н про надання правничої допомоги від 01.02.24р., укладений між ТОВ «ДК «Мірана» (клієнт) та Петренко М.Г. (адвокат), відповідно до п.1 якого клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов?язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати іншу юридичну (правничу) допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в додатку 1 до цього договору. У випадку зміни тарифів, сторони підписують нову редакцію додатку №1, при цьому попередня редакція втрачає чинність з моменту підписання нової. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. (п. 3.2).

Окрім того, акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.02.24р. на суму 8 500,00грн., ордер серії АЕ №1296179 від 20.06.24р., адвокатське свідоцтво серії ДП №3091 від 25.01.18р. на ім`я Петренко М.Г.

Відповідно до акту наданих послуг від 20.06.24р. сума гонорару за надання правової допомоги складає 8 500,00грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти Україн» від 10.12.2009, рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За встановлених обставин, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням складності цієї справи, а також час, який міг витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин; враховуючи часткове задоволення позову, дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00грн. є завищеними, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Відповідно до вимог чинного законодавства адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до суми 8 000,00грн., яка на переконання суду є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача: Фізичної особи - підприємця Полякової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія «Мірана» (18001, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 31/1; код ЄДРПОУ 44817091): 45 015,30грн. - заборгованості, 2 875,10грн. - пені, 12 604,28грн. - штрафу, 360,66грн. - інфляційних втрат, 3 026,66грн. - витрат на сплату судового збору та 8 000,00грн. - витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 13.11.24р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.