Ухвала

від 13.11.2024 по справі 904/3476/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.11.2024 м. ДніпроСправа № 904/3476/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібертон", с. Партизанське Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.

до відповідачів:

- держави Російська Федерація в особі:

Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація,

Міністерства оборони Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація;

- Публічного акціонерного товариства "Газпром", м. Санкт-Петербург, Російська Федерація;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал", м. Санкт-Петербург, Російська Федерація;

- Міжнародної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед", м. Калінінград, Російська Федерація

про солідарне стягнення майнової шкоди в сумі 89 060 681,88 грн у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Суддя Колісник І.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібертон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації 89060681,88 грн в порядку відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2024 збройними силами РФ у період часу з 01:08 год по 02:03 год здійснено обстріл цивільної інфраструктури м. Дніпра з використанням БПЛА з вибухівкою. Через влучання вибухівки сталося займання великої площі складського приміщення ДП "Комбінат Салют" і, як наслідок, знищення товарно-матеріальних цінностей позивача, що перебували на зберіганні у цьому складському приміщенні. За результатом проведеної інвентаризації вартість знищеного становить 89060681,88 грн, які й заявлені до стягнення.

Судовий збір, від сплати якого заявник позову звільнений згідно з пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а також витрати на професійну правничу допомогу позивач просить покласти на державу Російська Федерація.

Ухвалою суду від 12.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.09.2024 з викликом сторін у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.09.2024 продовжено підготовче провадження у справі до 11.11.2024 включно та за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 08.10.2024, після чого засідання суду призначалося на 05.11.2024.

05.11.2024 підготовче засідання не відбулося. З метою продовження судового провадження у справі має бути призначене підготовче засідання для вирішення питань, передбачених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

18.10.2024 позивач подав до суду клопотання про залучення співвідповідачів та зміну предмета позову.

При цьому позивач, посилаючись на судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо застосування доктрини alter ego, доходить висновку, що Російська Федерація та Публічне акціонерне товариство "Газпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал", Міжнародна компанія Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" за юридичною аналогією у деліктних правовідносинах мають розглядатися як єдиний заподіювач шкоди і нести солідарну відповідальність за статтею 543 Цивільного кодексу України.

Відтак, на підставі статей 46, 48 Господарського процесуального кодексу України позивач просить:

1. Залучити Публічне акціонерне товариство "Газпром" (ОДРН: 1027700070518), Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал" (ОДРН 1087746212388), Міжнародну компанію Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" (ОДРН 1223900013952) співвідповідачами у справі до держави Російська Федерація в особі представницьких органів Міністерства юстиції Російської Федерації та Міністерства оборони Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібертон":

2.1. 89 060 681,88 грн майнової шкоди солідарно з державою Російською Федерацією та Публічного акціонерного товариства "Газпром" (ОДРН: 1027700070518), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал" (ОДРН 1087746212388), Міжнародної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" (ОДРН 1223900013952);

2.2. судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібертон", у тому числі витрати на професійну правничу допомогу солідарно з державою Російською Федерацією та Публічного акціонерного товариства "Газпром" (ОДРН: 1027700070518), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал" (ОДРН 1087746212388), Міжнародної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" (ОДРН 1223900013952).

Серед додатків до позову позивач долучив докази надсилання на електронну адресу відповідачів копії поданого до суду клопотання.

Розглядаючи подане заявником клопотання, суд враховує таке.

За частиною першою статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

За змістом статей 365, 367 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Водночас, практика вирішення українськими судами, у тому числі Верховним Судом, справ за позовами до РФ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ, з 2014 перебуває у процесі розвитку.

З огляду на факт збройної агресії РФ, у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, її юрисдикційний імунітет підлягає ігноруванню. Тим більше, зважаючи на розрив дипломатичних відносин та відсутність у судів будь-якої можливості отримати від МЗС РФ відповіді на запити.

Зокрема, в постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача (пункт 49).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20 (пункт 58).

Також відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Згідно з частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 48 ГПК України).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, що відповідає принципу диспозитивності, передбаченому статтею 14 Господарського процесуального кодексу України.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 з посиланням, у свою чергу, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

За висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

За результатом аналізу поданого позивачем клопотання суд доходить висновку, що це клопотання узгоджується з процесуальними правами заявника та відповідає процесуальним законодавчим вимогам, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання позивача про залучення співвідповідачів та зміну предмета позову.

2. Залучити до участі у справі співвідповідачами:

2.1. Публічне акціонерне товариство "Газпром" (ОДРН: 1027700070518; адреса: 197229, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Лахтинський, буд. 2, корп. 3, буд. 1),

2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал" (ОДРН 1087746212388; адреса: 1952777, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, внутрішньо міська територія, муніципальний округ Сампсонієвське, Большой Сампсоніївський проспект, буд. 28/2, літера "д", приміщення 43-н, приміщення 58),

2.3. Міжнародну компанію Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" (ОДРН 1223900013952; адреса: 236006, Російська Федерація, Калінінградська обл., міський округ міста Калінінград, м. Калінінград, бульвар Сонячний, буд. 3, оф. 4).

3. Запропонувати відповідачам: протягом 15 днів з дня вручення ухвали підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву та надіслати його оригінал суду, а копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи; протягом 5 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив (за наявності) надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.

4. Призначити підготовче засідання на 28.11.2024 о 14:15 год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 1-208 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

5. Викликати представників сторін у підготовче засідання.

6. Роз`яснити учасникам справи про необхідність повідомляти суд про причини можливої неявки представників у підготовчі/судові засідання.

Неявка представників сторін у засідання суду має процесуальні наслідки, передбачені ст.ст. 202, 226 ГПК України, серед яких залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

7. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005 .

8. Здійснювати повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005 .

9. Визнати допустимим надсилання позивачем копій процесуальних документів у справі (заяв, клопотань тощо в перекладі на українську мову з нотаріальним посвідченням) на адресу відповідачів з урахуванням можливих і доступних для нього каналів зв`язку, в тому числі на офіційні електронні адреси останніх.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Колісник