Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/3882/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3882/24Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитна установа КАПІТАЛ-КРЕДИТ, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255, м. Дніпро

про стягнення боргу за кредитним договором

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитна установа КАПІТАЛ-КРЕДИТ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255 і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 95 911,44 грн, яка складається з: 82 466,29 грн. залишок по тілу кредиту, 4 722,61 грн. 3% річних, 8 722,54 грн. інфляційних втрат та витрати на судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 27.03.2017, щодо своєчасної оплати щомісячних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 25.09.2024 подав відзив на позов.

Представник позивача 07.10.2024 подав відповідь на відзив.

Представник відповідача 14.10.2024 подав заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 27.03.2017, щодо своєчасної оплати щомісячних платежів.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою щомісячних платежів, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 25.12.2022 по 23.08.2024 у розмірі 8 722,54 грн та 3 % річних у розмірі 4 722,61 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач зазначає, що відповідно до графіку сплати кредитного договору та додаткових угод до нього, загальний розмір кредитного зобов`язання становив 213 608,39 грн. Натомість у наданих позивачем розрахунках заборгованості Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» по кредитному договору №03/17/ЮЛ від 27.03.2017 року - неправильно розраховано загальну суму платежу до сплати, відповідно до п.3.1 Договору, яка становить 282 060,77 грн.

На виконання вимог Кредитного договору №03/17/ЮЛ від 27.03.2017 року на адресу ТОВ «Кредитна установа «КАПІТАЛ-КРЕДИТ» відповідачем було сплачено грошову суму у розмірі 203331,04 грн. Відповідачем відповідно до графіку розрахунків до кредитного договору №03/17/ ЮЛ від 27.03.2017 року було здійснено оплату відсотків у розмірі 23 095,38 грн. Тобто, сума заборгованості зазначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит» є зовсім необґрунтованою та неправильно обчисленою, оскільки реальний залишок заборгованості становить 10 277,35 грн. На підтвердження вищесказаного відповідачем до відзиву долучено контррозрахунок.

До того ж, відповідач вказує, що позивачем не обґрунтована правова підстава, відповідно до якої, при кожному сплаченому платежі відповідачу враховувалось як виключно погашення процентів, та після виплати в розмірі 135 650,77 грн, подальші платежі враховувались як виплата за тіло кредиту. Умови договору не повинні бути виключно на користь кредитора, що є несправедливими умовами для відповідача.

Також, відповідач зазначає, що стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 722,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 722,54 грн є безпідставною з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» установлено з 12 березня 2020 на всій території України карантин.

Пунктом 15 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Тому, враховуючи те, що дія карантину завершилась у червні 2023, а штрафні санкції до відповідача були нараховані в період дії мораторію на вчинення таких дій, наведене вище додатково свідчить про помилковість та необґрунтованість здійснених розрахунків позивачем.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Зазначаємо, що 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільною кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, шо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6', відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Верховний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії судців Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тому, відповідач вважає, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства протиправно нараховано за період з 25.12.2022 року по 23.08.2024 року штрафні санкції у вигляді стягнення трьох відсотків річних у розмірі 4 722,61 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 722,54 грн.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що відповідно до умов укладеного Кредитного договору №04/17/ ЮЛ від 28 березня 2017 року позичальник повинен був сплатити:

- до 30 червня 2017 року проценти в сумі 23095,38 грн. та тіло кредиту в сумі 8874,00 грн. (по 4437,00 грн за квітень-червень).

Відповідно до умов, які викладені у Додатковій угоді №1 від 03.07.2017 року, у Додатковому договорі №2 від 26.11.2018 року, у Додатковому договорі №3 від 24.03.2020 року, позичальник повинен був сплатити:

- з липня 2017 року по червень 2018 року- 27 786,00 грн. (2315,50 грн. (сума платежу за місяць)*12 міс. (кількість місяців у вказаному періоді);

- з липня 2018 року по жовтень 2018 року-16 598,00 грн. (4149,50 грн. сума платежу за місяць)*4 міс. (кількість місяців у вказаному періоді);

- до 15 грудня 2018 року-4 149,50 грн. (платіж за листопад);

- з грудня 2018 року по березень 2020 року - 66 392,00 грн. (4149,50 грн. сума платежу за місяць)*16 міс. (кількість місяців у вказаному періоді); за квітень 2020 року-2417,89 грн.;

- з травня 2020року по листопад 2022 року- 128 634,50 грн. (4149,50 грн. сума платежу за місяць)*31міс. (кількість місяців у вказаному періоді);

- до 23 грудня 2022р.-4113,50 грн.

Тобто, загальна сума планового платежу має складати 282 066,77грн.

Позивач вказує, що протягом 2017-2024 року загалом діяло 17 кредитних договорів, укладених між Кредитною установою та ПРАТ «ДАТП 11255». Кошти на погашення заборгованості по даним договорам надходили на розрахунковий рахунок Кредитора загальною сумою, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву копіями банківських виписок. ПРАТ «ДАТП 11255» до банківських виписок надає внутрішній документ підприємства, а саме-бухгалтерську довідку, на підставі якої, нібито здійснюється розподіл перерахованих коштів. Проте, ці листи на адресу Кредитної установи з проханням, щодо аналогічного розподілу перерахованих коштів не надавались, у призначенні платежів також не було визначено їх розподіл за договорами, а тому це є виключно бажання та бачення відповідача щодо розподілу перерахованих коштів. Також, в наданих бухгалтерських довідках включені Кредитні договори, які вже є погашеними, а тому вважаємо, що ПРАТ «ДАТП 11255» маніпулюючи даними у власних внутрішніх документах, намагається заплутати суд і ввести в оману, щоб використати це на свою користь, таким чином зменшивши розмір своєї заборгованості за кредитними зобов`язаннями.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення 4 688,16 грн. (3% річних) + 8 645,03 грн. (інфляційні втрати), позивач зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц). Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19). Тобто, позивач вважає, що відповідач не навів відповідних доводів, щодо неправомірності і незаконності пред`явлених позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач зазначає, що у наданих банківських виписках зазначається на погашення заборгованості по яким саме конкретним кредитним договорам були направлені грошові кошти. Відомості у бухгалтерській довідці, наданої відповідачем збігаються з фактично сплаченими платежами по Кредитному договору 03/17/ЮЛ від 31 березня 2017 року, які зазначені позивачем в аналітичних відомостях, які були долучені до позовної заяви.

Позивачем не надано банківських виписок, які б свідчили про рух коштів боржника з яких б можна було визначити справжню заборгованість за кредитом, встановити наявність чи відсутність здійснення платежів за відсотками за користування кредитом та за тілом кредиту.

Відповідач зазначає, що у наданих позивачем до матеріалах справи відомостях не враховано всіх здійснених платежів відповідачем, а також деякі нарахування відсотків проведено з порушенням умов кредитного договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" (далі - кредитор, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" (далі - позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № 03/17/ЮЛ від 27.03.2027.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитор зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 146 410,00 грн на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Подальша оплата відсотків і повернення кредиту здійснюється згідно графіка розрахунків цього договору.

Кредитор надає позичальнику кредит з цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів (далі - цільове призначення кредиту) (пункт 1.2 договору).

Згідно пункту 1.3 договору кредитор зобов`язаний видати кредит позичальнику протягом 5 робочих днів з дня підписання договору, але не раніше дня оформлення необхідного забезпечення виконання зобов`язання.

У пункті 1.4 договору сторонами узгоджено строк його дії, а саме, з 27.03.2017 по 26.12.2019, а також встановлено, що кредит надається строком на 33 місяці з 27.03.2017 по 26.12.2019.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заяві (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору датою надання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитора. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитора.

У пункті 3.1 договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору.

Позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за строк користування кредитом - тридцять три місяці. При цьому проценти за користування кредитом розраховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитора або видачі готівкою).

Згідно пункту 3.5 договору у разі виникнення заборгованості сторони погоджують таку послідовність її погашення:

- у першу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

- у другу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості за кредитом;

- у третю чергу здійснюються поточні платежі згідно графіка розрахунків.

Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів у письмовій формі. Зміни до договору вступають в дію з дня підписання додаткового договору. Всі зміни, доповнення та додатки до цього договору, підписані обома сторонами, є його складовою і невід`ємною частиною (пункти 7.1, 7.2 договору).

У матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками сторін графік розрахунків до кредитного договору № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017, яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме:

- до 30.04.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.05.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.06.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.07.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.08.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.09.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.10.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.11.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.12.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.01.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.02.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.03.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.04.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.05.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.06.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.07.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.08.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.09.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.10.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.11.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.12.2018 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.01.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.02.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.03.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.04.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.05.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.06.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.07.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.08.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.09.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.10.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 437,00 грн.;

- до 30.11.2019 підлягає до сплати кредит в сумі 4 426,00 грн.

03.07.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1, в якій останні вирішили змінити пункти 1.4, 3.1, 3.3 кредитного договору, а саме:

"1.4. Строк дії цього договору шістдесят дев`ять місяців з 27.03.2017 до 24.12.2022. Кредит надається строком на шістдесят дев`ять місяців з 27.03.2017 до 24.12.2022.

3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком: щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 315,50 грн. З липня 2018 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн. Останній платіж за кредитним договором має бути здійснений до 23.12.2022 в сумі 4 113,50 грн.

3.3. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за строк користування кредитом - шістдесят дев`ять місяців. При цьому проценти за користування кредитом розраховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитора або видачі готівкою).".

26.11.2018 сторонами укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017, в якому вирішено викласти пункт 3.1. в наступній редакції:

"3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком:

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 315,50 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 по жовтень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн.;

- до 15.12.2018 здійснюється платіж в розмірі 4 149,50 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2018 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн. Останній платіж за кредитним договором має бути здійснений до 23.12.2022 в сумі 4 113,50 грн.".

24.03.2020 сторонами укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017, в якому вирішено викласти пункт 3.1. в наступній редакції:

"3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком:

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 315,50 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 по жовтень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн.;

- до 15.12.2018 здійснюється платіж в розмірі 4 149,50 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2018 по березень 2020 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн., за квітень 2020 здійснюється платіж в розмірі 2 417,89 грн., починаючи з травня 2020 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 4 149,50 грн. Останній платіж за кредитним договором має бути здійснений до 23.12.2022 в сумі 4 113,50 грн.".

З огляду на узгоджені сторонами умови кредитування загальна сума платежів, які підлягали до сплати відповідачем у строк до 23.12.2022, склала 282 060,77 грн.

Виконуючи умови спірного договору позивач 31.03.2017 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 146 410,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 157 (#16572701005).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів, здійснивши розрахунки частково в сумі 63 943,71 грн, що підтверджується аналітичною відомістю ТОВ "КУ "Капітал-Кредит" з 27.03.2017 по 23.08.2024 по контрагенту - ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" за кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказує про те, що за його розрахунком залишок заборгованості відповідача за кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017 (з урахуванням додаткової угоди № 1 та додаткових договорів № 2, 3 до нього) становить 82 466,29 грн., яка підлягала поверненню в строк до 23.12.2022.

Вказана заборгованість відповідачем у встановлений спірним договором строк повернута не була, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання кредиту.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, на виконання умов кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" перерахувало 31.03.2017 на рахунок відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" кредитні кошти у розмірі 146 410,00 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 157 (#16572701005).

Додатковою угодою № 1 від 03.07.2017 до спірного договору сторонами узгоджено, що кредит надається строком на шістдесят дев`ять місяців з 27.03.2017 до 24.12.2022.

До того ж, кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017 (з урахуванням додаткової угоди № 1 та додаткових договорів № 2, 3 до нього) сторонами узгоджені умови кредитування, а саме, графік та суми платежів, які підлягали до сплати відповідачем у строк до 24.12.2022. Так, загальна сума платежів склала 282 060,77 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із аналітичної відомості ТОВ "КУ "Капітал-Кредит" з 27.03.2017 по 23.08.2024 по контрагенту - ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" за кредитним договором № 03/17/ЮЛ від 31.03.2017, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів, здійснивши розрахунки частково в сумі 63 943,71 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання зобов`язання з повернення заборгованості за кредитом в сумі 82 466,29 грн відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом, яка за розрахунком позивача склала 82 466,29 грн, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо сплати його підприємством на виконання умов спірного договору грошової суми у розмірі 203 331,04 грн, до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2. спірного договору визначено обов`язки позичальника, зокрема, обов`язок письмово повідомляти кредитора про обставини, які здатні вплинути на виконання зобов`язань позичальника за договором, з наданням відповідних документів, в десятиденний строк з моменту їх виникнення.

Як вбачається із залучених відповідачем до відзиву на позовну заяву платіжних документів, ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" здійснювало погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з позивачем, загальною сумою, тобто платіжні документи у призначенні платежу містять посилання на погашення заборгованості за різними договорами, у тому числі за спірним кредитним договором.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено внутрішні документи його підприємства - бухгалтерські довідки про розподіл перерахованих грошових коштів за вказаними вище платіжними документами.

Доказів, які б свідчили про узгодження з позивачем (відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2. спірного договору) такого розподілу перерахованих коштів по здійсненим платежам, відповідачем надано не було.

За викладених обставин, посилання останнього на невірно розраховану позивачем загальну суму здійсненого платежу (та відповідно наявну заборгованість) не заслуговують на увагу, з огляду на відсутність належних доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму основного боргу.

Щодо доводів відповідача про те, що умови договору щодо послідовності зарахування заборгованості є несправедливими умовами для відповідача.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частинии 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховую викладене, суд не приймає доводи відповідача, оскільки останнім було підписано кредитний договір № 03/17/ЮЛ від 27.03.2017 без зауважень та заперечень, тобто відповідачем були погоджені умови договору, зокрема щодо послідовності зарахування заборгованості.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 82 466,29 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 25.12.2022 по 23.08.2024 у сумі 4 722,61 грн та інфляції втрат за період з січня 2023 по липень 2024 у сумі 8 722,54 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, господарський суд наголошує, що тлумачення неведеної норми також свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов`язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит. Тобто, законодавець чітко не визначив, що зобов`язання мають виникати саме із договору кредиту, а вказав про виникнення зобов`язань за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано кредит.

Вищенаведене, в свою чергу, свідчить про те, що Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" є позичальником у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит", відповідно до правовідносин сторін у даній справі підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення відповідача як позичальника від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань за договором кредиту (договором, за яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)).

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача річних та інфляції грошових коштів, за вказаний позивачем у розрахунку період (період дії в Україні воєнного стану).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 2 603,53 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" (49026, м. Дніпро, вул. Куликовська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03116105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" (49000, м. Дніпро, вул. Ю.Словацького, 14, код ЄДРПОУ 40248649) 82 466,29 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 2 603,53 грн. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова