Рішення

від 13.11.2024 по справі 905/294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.2024р. Справа №905/294/24

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь

до відповідача Державного податкового університету, м.Ірпінь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків

про стягнення вартості отриманих комунальних послуг у сумі 94418,23 грн. та земельного податку у сумі 2756,77 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: Голуб М.І.

від відповідача: Фокін Я.Ф.

від третьої особи: не з`явився

1. Стислий зміст позовних вимог:

Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного податкового університету, м.Ірпінь, про стягнення вартості отриманих комунальних послуг у сумі 94418,23 грн. та земельного податку у сумі 2756,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, як орендарем нерухомого майна відповідно до договору оренди №0202Д/2020 від 03.02.2020р., не було забезпечено належне виконання обов`язків в частині своєчасної та повної сплати земельного податку та відшкодування отриманих комунальних послуг.

2. Стислий зміст правової позиції відповідача:

12.04.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку із необгрунтованістю та недоведеністю останніх. Так, відповідач наполягає на тому, що Договір №2021/у від 03.12.2021р. про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Державним податковим університетом ніколи не укладався. Аналогічно не було укладено і Договір №2/О/2022. Також, відповідач акцентує увагу на не наданні позивачем до матеріалів справи будь-яких підписаних з боку Державного податкового університету актів про відшкодування комунальних витрат.

3. Стислий зміст пояснень третьої особи:

11.09.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа підтримала заявлені ГУ ДПС у Донецькій області позовні вимоги. Окрім того, третьою особою було долучено до матеріалів справи авт. повернення з оренди нерухомого / іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 20.03.2023р. та анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди.

4. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 18.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/294/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 22.04.2024 року о 12:25 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; явку сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

У судове засідання 22.04.2024р. в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, підтримав позицію, викладену у відзиві; представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 22.04.2024р. відкладено розгляд справи на 20.05.2024 року об 11:30 год.; запропоновано позивачу надати відповідно до ст.166 ГПК України відповідь на відзив на позовну заяву з належними доказами його направлення відповідачу (за наявності); запропоновано відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив згідно ст.167 ГПК України з належними доказами його направлення позивачу (за наявності).

17.05.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

У судове засідання 20.05.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, надали суду пояснення по справі.

Ухвалою суду від 20.05.2024р. призначено справу №905/294/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.06.2024 року об 11:00 год.; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; зобов`язано третю особу до дати підготовчого засідання надати письмові пояснення по суті позовних вимог, зокрема, щодо фактичного припинення правовідносин за договором оренди №0222Д/2020 від 03.02.2020р.

10.06.2024р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення по суті справи, за змістом яких суду повідомлені наступні обставини:

- у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області не перебуває на обліку договір оренди №0222Д/2020від 03.02.2020р., якій було укладено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (орендодавець) та ГУ ДФС у Черкаській області (орендар) та Університетом державної фіскальної служби України (орендар);

- у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області відповідно до бази даних ІППС «Етап-Оренда» не значиться передане в оренду державне окреме індивідуально визначене майно - майно загальною площею 436,3 кв. м, з них: нежитлові приміщення площею 313,7 кв. м, коридор і холи - 107,6 кв. м, санвузол - 15,0 кв. м четвертого поверху адміністративної будівлі (реєстровий №39406028.11.АААДЕД551), розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов?янськ, площа Соборна, б. 3, що обліковується на балансі Головного управління ДПС у Донецькій області.

З огляду на повідомлені обставини, третя особа просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

У підготовче засідання 25.06.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, третя особа не з`явилась.

Ухвалою суду від 25.06.2024р. відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 року об 11:15 год., запропоновано сторонам до дати підготовчого засідання надати суду письмові пояснення з урахуванням позиції третьої особи; всі наявні докази в обгрунтування/заперечення позовних вимог.

22.07.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останній наполягав на тому, що позиція третьої особи стосовного того, що у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області не перебуває на обліку договір оренди №0222Д/2020 від 03.02.2020р. не відповідає дійсності з урахування наявних документальних підтверджень, які знаходяться в матеріалах судової справи №905/294/24, а саме листів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 07.03.2023 року №11-03-02-293ВС та від 03.05.2023 року №16-03-02-614ВС.

23.07.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника Державного податкового університету у щорічній відпустці.

У підготовче засідання 23.07.2024р. в режимі відеоконференції з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились.

Ухвалою суду від 23.07.2024р. відкладено підготовче засідання на 26.08.2024 року о 12:50 год.; зобов`язано третю особу в строк до 16.08.2024р. надати суду додаткові письмові пояснення з урахуванням наявних у матеріалах справи листів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 07.03.2023 року №11-03-02-293ВС та від 03.05.2023 року №16-03-02-614ВС; викликано представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області для участі в підготовчому засіданні (в режимі відеоконференції).

12.08.2024р. на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшли додаткові письмові пояснення, за змістом яких останнє акцентувало увагу на тому, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (ідентифікаційний код: 44223324) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (ідентифікаційний код: 43023403) є різними юридичними особами з різним обсягом повноважень.

У підготовче засідання 26.08.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, третя особа не з`явилась.

Ухвалою суду від 26.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 23.09.2024 року о 12:00 год.; виключено зі складу учасників справи №905/294/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; залучено до участі у справі №905/294/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях; зобов`язано третю особу в строк до 17.09.2024 року надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

У підготовче засідання 23.09.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, третя особа не з`явилась.

Ухвалою суду від 23.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.11.2024 року о 12:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Левшиної Г.В. у відпустці 11.11.2024р. з метою проходження тестування когнітивних здібностей кандидатів у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, ухвалою суду від 25.10.2024р. призначено судове засідання у справі на 13.11.2024 року о 11:15 год.

У судове засідання 13.11.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, третя особа не з`явилась.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

03.02.2020р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - орендодавець) та Університетом державної фіскальної служби України (далі - орендар) укладено Договір оренди №0202Д/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно загальною площею 436,3 кв. м, з них: нежитлові приміщення площею 313,7 кв. м, коридор і холи - 107, 6 кв. м, санвузол - 15,0 кв. м четвертого поверху адміністративної будівлі (реєстровий №39406028.11.АААДЕД551), розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, б. 3, що обліковується на балансі Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області (далі - балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з актом оцінки на 01.10.2019р. і становить за залишковою вартістю 80435,41 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи, яка утримується за рахунок державного бюджету України (Слов`янський навчально-науковий інститут Університету ДФС України) (п.1.2 Договору оренди).

За умовами п.5.10 Договору оренди орендар, зокрема, зобов`язан здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 03 лютого 2020р. до 01 лютого 2023р. включно (п.10.1 Договору оренди).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання від 03.02.2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

В подальшому, відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про деякі питання утворення Державного податкового університету» №574 від 01.11.2021р., Університет державної фіскальної служби України було вирішено реорганізувати шляхом приєднання до Державного податкового університету.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У раз реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Таким чином, Державний податковий університет є правонаступником Університету державної фіскальної служби України.

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2023р. Державним податковим університетом, ГУ ДПС у Донецькій області та Регіональним відділенням фонду Державного майна по Донецькій та Луганській областях було підписано Акт повернення з оренди нерухомого / іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, яким сторони визначили, що датою припинення Договору оренди є 02.02.2023р.

Окрім того, до вказаного акту сторонами було складено анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди, у відповідності до п.4.5 якої визначено заборгованість орендаря зі сплати платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю у розмірі 94418,23 грн.

Примітка до вищезазначеної анкети містить заперечення відповідача, зокрема, з п.4.5, оскільки за даними бухгалтерського обліку Університету зазначена заборгованість не обліковується.

Поряд із цим, позивач звертаючись до суду з даним позовом наполягає на стягненні з відповідача заборгованості вартості отриманих комунальних послуг у сумі 94418,23 грн., а також земельного податку у сумі 2756,77 грн.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 24.12.2020р. між Головним управлянням ДПС у Донецькій області (балансоутримувачем) та Університетом державної фіскальної служби України (орендар) було підписано Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №20088253 (далі - Договір про відшкодування витрат №20088253), за умовами п.1.4 якого, орендар бере на себе обов`язок відшкодовувати витрати балансоутримувачу, пов?язані з отриманням послуг поводження з побутовими відходами, що утворюються в процесі діяльності орендаря, витрати зі сплати земельного податку, на якій розташована будівля - пропорційно до займаної орендарем площі будівлі, витрати пов?язані зі споживанням теплової та електричної енергії, з водопостачання та водовідведення орендованого приміщення, витрати пов?язані з охороною приміщення пропорційно до займаної орендарем площі будівлі.

Оплата наданих послуг здійснюється орендарем на підставі актів, що виставляються балансоутримувачем. Орендар проводить оплату згідно актів відшкодування послуг до 25 числа місяця, наступного за звітним. У випадках, коли послуги, що споживаються орендарем, мають сезонний характер, акт виконаних робіт складається у місяцях, в яких було здійснено постачання послуг (п.п.2.2, 2.4 Договору про відшкодування витрат №20088253).

Пунктами 2.5, 2.6 Договору про відшкодування витрат №20088253 сторони погодили, що розрахунок витрат балансоутримувача, пов`язаних з отриманням послуг поводження з побутовими відходами, що утворюються в процесі діяльності орендаря, зі сплати земельного податку, на якій розташована будівля, витрати з охорони приміщення проводиться балансоутримувачем на підставі показників, що їх зумовлюють - пропорційно до займаної орендарем площі. Витрати орендодавця, що підлягають відшкодуванню за цим договором розраховуються на підставі діючих тарифів на комунальні послуги.

Відповідно до п.2.7 Договору про відшкодування витрат №20088253 загальна сума договору складає 57588,98 грн., у т.ч. ПДВ - 9113,16 грн., у т.ч.:

- відшкодування витрат за послуги з поводження з твердими побутовими відходами складає у сумі 514,77 грн. у т.ч. ПДВ 85,80 грн. Розрахунковий обсяг вивезення сміття на 2020 рік - 4,59 мі;

- відшкодування витрат зі сплати земельного податку, на якій розташована будівля (орендоване приміщення) - 2910,12 грн. без ПДВ;

- відшкодування витрат за послуги з охорони складає у сумі 12108,11 грн, у т.ч. ПДВ 2018,02 грн.;

- відшкодування витрат на придбання теплової енергії для опалення приміщення складає 36627,34 грн. у т.ч. ПДВ 6104,56 грн. Розрахунковий обсяг споживання теплової енергії на 2020 рік складає: 25,953421 Гкал;

- відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення складає у сумі 434,02 грн. у т.ч. ПДВ 72,34 грн. Розрахунковий обсяг споживання і водовідведення і водопостачання на 2020 рік складає 13,8 мі:

- відшкодування витрат за послуги енергопостачання складає у сумі 4994,62 грн. у т.ч. ПДВ 832,44 грн. Розрахунковий обсяг споживання електричної енергії на 2020 рік складає 1842 кВт/год.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2020р. включно (п.7.1 Договору про відшкодування витрат №20088253).

Договір про відшкодування витрат №20088253 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

В подальшому, позивач наполягає на тому, що 03.12.2021р. між ГУ ДПС у Донецькій області та відповідачем було укладено Договір щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг на 2021 рік №2021/у.

Втім, матеріали справи не містять жодного належного доказу на підтвердження наведених обставин, так як позивачем не було надано відповідного договору, укладеного між вказаними сторонами. В свою чергу, відповідач заперечує факт укладення Договору №2021/у 03.12.2021р.

Також позивачем у позовній заяві зазначено про наявні підписані з боку відповідача акти за 2021 рік, на підставі яких станом на 01.01.2022р. у відповідача склалась заборгованість за невідшкодовані комунальні послуги у загальній сумі 94418,23 грн., а саме:

- за послуги з теплопостачання - Акт №98 від 30.12.2021р. на суму 71205,34 грн. та Акт №102 від 21.12.2021р. на суму 20832,02 грн.;

- за послуги з водопостачання та водовідведення - Акти №99, 103 від 21.12.2021р. на суму 550,93 грн. та 53,16 грн. відповідно;

- за послуги з енергопостачання - Акти №108, 109 від 30.12.2021р. на суму 981,55 грн. та 184,51 грн. відповідно;

- за послуги з вивезення ТПВ - Акти №100, 104 від 21.12.2021р. на суму 559,79 грн. та 50,93 грн. відповідно.

Втім, долучені позивачем до матеріалів справи акти №98, 99, 100, 102, 103, 104, 108, 109 підписані лише з боку ГУ ДПС у Донецькій області.

З приводу вищенаведеного позивачем було надано суду пояснення, що Договір відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг на 2021р. №2021/у від 03.12.2021р. та акти про відшкодування витрат неодноразово направлялись на адресу відповідача, але відповіді отримано не було. У зв`язку з чим, позивач повідомив суд, що має намір подати клопотання про витребування відповідних доказів у відповідача. Втім, під час розгляду даної справи зазначене клопотання про витребування доказів до суду не надходило. Так само не було надано і належних доказів направлення вищенаведених актів на адресу відповідача.

Окрім того, позивач наполягає на тому, що відповідач має заборгованість зі сплати земельного податку за 2021 - 2022 р. у сумі 2756,77 грн.

З приводу зазначеного позивачем повідомлено суд, що проекти договорів на відшкодування земельного податку Державній податковій службі Україні за 2021 рік та 2022 рік та акти направлялись Університету на підписання у грудні 2021 року поштою (лист ГУ ДПС від 13.12.2021р. №33439/6/05-99-10-01-27) та у грудні 2022 року (лист ГУ ДПС від 27.12.2022р. №5791/6/05-99-10-01) на електронні адреси info@dpu.edu.ua, 03.06@nusta.edu.ua. Докази відправлення зазначених листів в матеріалах справи відсутні.

Поряд із цим, позивачем було скеровано на адресу відповідача лист №543/6/05-99-10-01 від 07.04.2023р. в додатках до якого зазначено, зокрема, наступні документи:

- Договір відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №1/0/2021 - 5 арк в двох примірниках;

- Акт відшкодування земельного податку №156-522-2021 - 1 арк. в двох примірниках;

- Договір відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №2/0/2022 - 5 арк. в двох примірниках;

- Акт відшкодування земельного податку №86-522-2022 - 1 арк. в двох примірниках.

Лист №543/6/05-99-10-01 від 07.04.2023р. було отримано представником відповідача 14.04.2023р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Фактично до матеріалів справи позивачем надано підписані лише з боку ГУ ДПС у Донецькій області договір відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №2/0/2022, додатком №1 до якого є розрахунок відшкодування земельного податку за 2022 рік, а також акт №86-522-2022 відшкодування земельного податку за січень-грудень 2022 року в сумі 563,05 грн.

Акт №156-522-2021 відшкодування земельного податку за 2021р. в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За змістом ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.2 ст.180 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022р. у справі №922/1246/21 зазначив, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це.

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 29.05.2024р. №910/6103/23.

Як вже було встановлено судом, між позивачем і відповідачем було укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №20088253 від 24.12.2020р., за умовами п.7.1 якого, останній діє до 31.12.2020р. включно. Доказів пролонгації Договору №20088253 від 24.12.2020р. сторонами не надано.

Водночас, відсутні в матеріалах справи і належні докази на підтвердження укладення аналогічних договорів у 2021 та 2022 роках, зокрема, в судовому порядку.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не було надано належних та допустимих доказів, що б підтверджували підписання та укладення із відповідачем договорів про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг на 2021 та 2022 рік.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 16.11.2021 у справах №915/208/20, №915/127/20, а також до правової позиції, сформульованої Верховним Судом складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського 03.06.2022 справа №915/104/21 зроблено висновки щодо обов`язку оплатити житлово-комунальні послуги також за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг у разі, якщо споживачі фактично користувалися ними. До цих правовідносин у передбачених Законом випадках також застосовуються положення пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з інших юридичних фактів, цим фактом у спірних правовідносинах є фактичне споживання комунальних послуг в орендованому приміщенні та послуг з утримання орендованого майна.

При цьому, якщо на обов`язок сплачувати орендну плату за період фактичного користування майном (до укладення договору оренди) можна поширити умови цього договору (зокрема, і в частині розміру орендної плати), що мало місце між сторонами (постанова Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №911/2782/18), то на правовідносини зі споживання в той же період комунальних послуг в орендованому приміщенні (його неподільній частині тощо) та послуг з утримання нерухомого майна за відсутності відповідного договору (у сфері комунальних послуг тощо) таку аналогію застосовувати не можна, оскільки правовідносини з надання/споживання/оплати комунальних послуг та послуг з утримання нерухомого майна мають розрахунково-фактичний характер, а виконання відповідного обов`язку - позадоговірний. Тобто, за відсутності доказів факту наданння/отриманння та розміру отриманої (спожитої) орендарем/користувачем відповідної послуги обов`язок з її оплати у нього не виникає.

Враховуючи наведене, для встановлення розміру цього обов`язку користувача нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є факт споживання відповідної послуги та її розмір. Тому, за відсутності доказів на підтвердження розміру фактично спожитої у відповідному періоді орендарем/користувачем (наданої йому безпосереднім надавачем відповідних послуг або державним підприємством, організацією, господарським товариством, на балансі яких перебуває орендоване майно) послуги (послуг) у орендаря/користувача не виникає обов`язку оплачувати ці послуги.

Отже, за відсутності укладеного договору для встановлення розміру наявності обов`язку користувача нерухомого майна сплатити вартість спожитих послуг позивачу слід довести факт споживання відповідної послуги та її розмір.

Так, позивачем в якості доказів споживання відповідачем послуг енергопостачання та теплопостачання було надано суду копії журналу обліку спожитого відповідачем світла та копії рахунків вартості теплопостачання згідно встановленого теплолічильника.

Дослідивши надані позивачем докази, суд зауважує, що копії відповідного журналу не дають змоги ідентифікувати особу споживача та адресу розташування відповідного лічильника, а рахунки вартості теплової енергії не є первинними документами та не підтверджують фактично понесені позивачем витрати та реальний обсяг спожитих відповідачем послуг. Окрім того, деякі з долучених до матеріалів справи рахунків, а саме рахунки за січень 2021р., лютий 2021р. та березень 2021р., взагалі не містять підпису відповідальної особи.

Жодних інших доказів, що підтверджували б факт надання безпосередньо і саме відповідачу заявлених комунальних послуг, на підставі яких суд би мав змогу перевірити та встановити дійсний розмір грошової вимоги, позивачем не представлено.

Таким чином, враховуючи відсутність підписаного та укладеного між позивачем та відповідачем окремого договору про відшкодування комунальних послуг, відсутність підписаних двосторонніх актів приймання-передачі наданих послуг та відсутність належних доказів споживання відповідачем комунальних послуг у заявленому розмірі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з комунальних послуг у сумі 94418,23 грн.

З аналогічних підстав суд не вбачає за можливе і задовольнити вимогу про стягнення земельного податку у сумі 2756,77 грн., адже умовами Договору оренди №0202Д/2020 від 03.02.2020р. не передбачено обов`язку орендаря відшкодувати витрати балансоутримувача на сплату податку на землю. Натомість, жодного договору, яким би сторони унормували виконання такого обов`язку відповідачем саме у спірному періоді до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що відсутність відповідного договору (та відсутність в договорі оренди відповідної умови про відшкодування витрат на оплату земельного податку, їх розмір чи порядок визначення), в якому має бути визначено розмір, порядок та строки відшкодування, виключає настання у орендаря договірних зобов`язань з відшкодування витрат балансоутримувача на сплату земельного податку.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.12.2018р. по справі 910/21076/17, від 20.12.2019р. по справі №910/16933/18.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Державного податкового університету про стягнення вартості отриманих комунальних послуг у сумі 94418,23 грн. та земельного податку у сумі 2756,77 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 року набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області є необґрунтованими та недоведеними, а отже, задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 80, 81, 120, 123, 126, 129, 161, 165, 169, 177, 178, 181, 182, 195, 207, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь до Державного податкового університету, м.Ірпінь про стягнення вартості отриманих комунальних послуг у сумі 94418,23 грн. та земельного податку у сумі 2756,77 грн.

В судовому засіданні 13.11.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.11.2024р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина