Рішення

від 13.11.2024 по справі 908/2459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/66/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 Справа №908/2459/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЛІТА» (вул. Перша Ливарна, 48, м. Запоріжжя, 69011; ідентифікаційний код юридичної особи 31637948)

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Широченка Геннадія Петровича ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 )

про стягнення коштіву розмірі 48 234,47 грн

Без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

16.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЛІТА»(скорочене найменування - ТОВ «ГАМАЛІТА») до відповідача Фізичної особи-підприємця Широченка Геннадія Петровича (ФОП Широченко Г.П.) про стягнення заборгованості в розмірі 48 234,47 грн, з яких: сума компенсації витрат за комунальні послуги в розмірі 36 277,43 грн, три проценти річних в розмірі 2583,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 9373,99 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 справу № 908/2459/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2459/24 та присвоєно справі номер провадження 3/66/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1.

Ухвала суду від 19.09.2024 направлена відповідачу поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідача. 07.10.2024 поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 19.09.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

09.10.2024 ухвалу суду від 19.09.2024 було розміщені на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за вебадресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАМАЛІТА» (далі - Орендодавець, Позивач) та фізичною особою-підприємцем Широченко Генадій Петрович (далі - Орендар, Відповідач) 01 листопада 2021 року укладено Договір оренди нежитлового приміщення.

Орендну плату Відповідач сплатив в повному обсязі. Однак компенсація витрат за комунальні послуги сплачена лише частково.

Не сплата Відповідачем компенсації витрат за комунальні послуги згідно укладеного Договору оренди від 01.11.2024 стала підставою для звернення Позивачем до господарського суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми компенсації витрат за комунальні послуги в розмірі 36 277,43 грн, три проценти річних в розмірі 2583,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 9373,99 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір оренди та на яких умовах; чи підлягають компенсації орендарем комунальні послуги; якщо так - в які строки і якому розмірі), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були оплаченівідповідачем комунальні послуги), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАМАЛІТА» (далі - Орендодавець, Позивач) та фізичною особою-підприємцем Широченко Генадій Петрович (далі - Орендар, Відповідач) 01 листопада 2021 року укладено Договір оренди.

Предметом оренди є нежитлове приміщення (магазин) 158,0 м2 за адресою: 69011, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 48. Об`єкт оренди передається Орендарю для використання йог в господарській діяльності з метою розташування фото та відеостудії.

Відповідно до п. 4.1. строк оренди становить 6 місяців з моменту передачі об`єкта Орендарю.

Відповідно до п.5.1. договору розмір орендної плати складає: 500 (п`ятсот) грн на місяць.

Розділом 7 вказаного договору унормовані права та обов`язки Орендаря (відповідача у справі).

Так, зокрема, п. 7.1. передбачено, що комунальні витрати виставлятимуться окремими рахунками у першій половині наступного місяця. Орендар зобов`язаний нести витрати з експлуатації об`єкта, що орендується (терефон+Інтернет, електроенергія, теплопостачання, вода та каналізація, прибирання) та своєчасно сплачувати рахунки протягом 2 днів.

Орендну плату Відповідач сплатив в повному обсязі.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату послуг з оплати теплової енергії:

- № 116 від 30.11.2021 на суму 7 282,62 грн;

- № 2 від 31.12.2021 на суму 4 040,20 грн;

- № 21 від 31.01.2022 на суму 8 578,55 грн;

- № 22 від 28.02.2022 на суму 4 331,18 грн;

- № 23 від 31.03.2022 на суму 17 815,04 грн;

- №24 від 30 04.2022 на суму 1 376,59 грн.

Однак компенсація витрат за комунальні послуги сплачена лише частково в сумі 7 146,75 грн за перший місяць оренди за листопад 2021 року згідно рахунку №116 від 30.11.2021, що підтверджується меморіальним ордером КБ «Приватбанк» від 01.02.2022, де в призначенні платежу зазначено «КОМ. УСЛУГИ СЧЕТ №116 от 30.11.21р.».

Решта рахунків ТОВ «ГАМАЛІТА» (позивача) з компенсації витрат за комунальні послуги в загальній сумі 36 277,43 грн не сплачена Відповідачем на час розгляду справи.

Актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ «ГАМАЛІТА» та ФОП Широченко Г.П. за період листопад 2021 р. - квітень 2022 р. підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 36 277,43 грн.

18 квітня 2024 року Позивач направив Відповідачу претензію, яка залишилась без задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати комунальних послуг стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 36 277,43 грн, а також нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України три проценти річних в розмірі 2583,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 9373,99 грн.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо суми основного боргу.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно відносяться.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

01 листопада 2021 року позивачем і відповідачем укладено Договір оренди нежитлового приміщення. Умовами договору передбачено, що відповідач зобов`язаний нести витрати з експлуатації об`єкта, що орендується (телефон + Інтернет, електроенергія, теплопостачання, вода та каналізація, прибирання) та своєчасно сплачувати рахунки протягом 2 днів (п. 7.1. договору).

Рахунки позивача з компенсації витрат за комунальні послуги в загальній сумі 36 277,43 грн не сплачені Відповідачем. Розмір заборгованості Відповідача підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ «ГАМАЛІТА» та ФОП Широченко Г.П. за період листопад 2021 р. - квітень 2022 р.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 36 277,43 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації витрат за комунальні послуги позивачем у сумі 36 277,43 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує три проценти річних та інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, нарахованих на обґрунтовану суму боргу в розмірі 36 277,43 грн, за загальний період з 30.04.2022 до 12.09.2024, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок на суму 2 583,05 грн є правильним.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2022 до серпня 2024, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок на суму 9 373,99 грн є правильним.

Враховуючи вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 2 583,05 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 373,99 грн, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором оренди нежитлового приміщення від 01.11.2021 (а.с.9-10), актом прийому-передачі від 01.11.2021 (а.с11), актом звірки взаємних розрахунків за період: листопад 2021 р. - квітень 2022 р. (а.с12), меморіальним ордером від 01.02.2022 (а.с13), рахунками за постачання теплової енергії листопад 2021 - квітень 2022 (а.с 14, 16, 18), рахунками на оплату листопад 2021 - квітень 2022 (а.с 15, 17, 19), претензією директора Турчіна А. В. (а.с.20), розрахунком заборгованості (а.с.8).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широченка Геннадія Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКППНОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЛІТА» (вул. Перша Ливарна, 48, м. Запоріжжя, 69011; ідентифікаційний код юридичної особи 31637948) суму компенсації витрат за комунальні послуги в розмірі 36 277,43 грн (тридцять шість тисяч двісті сімдесят сім гривень 43 коп.), три проценти річних у розмірі 2 583,05 грн (дві тисячі п`ятсот вісімдесят три гривні 05 коп.), інфляційні втрати в розмірі 9 373,99 грн (дев`ять тисяч триста сімдесят три гривні 99 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широченка Геннадія Петровича ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЛІТА» (вул. Перша Ливарна, 48, м. Запоріжжя, 69011; ідентифікаційний код юридичної особи 31637948) суму 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.11.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич