Рішення

від 07.11.2024 по справі 909/833/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/833/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області,

про стягнення заборгованості в сумі 13 790,87 грн., з них: 11 731,88 грн. - основний борг, 1483,80 грн. - пеня, 160,60 грн. - 3% річних, 414,59 грн. - інфляційні

за участю:

від позивача: Кемінь В.В.

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13 790,87 грн, з них: 11 731,88 грн - основний борг, 1483,80 грн - пеня, 160,60 грн - 3% річних, 414,59 грн інфляційні збитки.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 з Додатковою угодою №1 від 11.12.2023 в частині здійснення оплати за поставлений позивачем газ на підставі Актів приймання-передачі газу, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 11 731,88 грн. На прострочену суму заборгованості позивач здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги обгрунтовані приписами ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак подав до суду клопотання (вх.№15558/24 від 07.10.2024), в якому позовні вимоги визнав та просив суд розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку наявним у справі доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити.

Фактичні обставини у справі вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (по договору постачальник/по справі - позивач) та Комунальним некомерційним підприємством "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (по договору споживач/по справі відповідач) укладено Договір постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 з Додатковою угодою №1 від 11.12.2023 до нього (далі Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ (далі - газ) да ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач в свою чергу - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1. вказаного вище Договору сторонами погоджено кількість та фізико-хімічні показники природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлено споживачем.

Відповідно до п.3.5 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється відповідним актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5.1 -3.5.4 Договору сторонами погоджено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом , а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено ціну та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором.

Розділом 5 Договору сторонами встановлено порядок та умови проведення розрахунків за переданий природний газ.

Зокрема, п.5.1 Договору постачання природного газу оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності Акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п.3.5 цього договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині поставки газу до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1. договору).

На виконання умов Договору позивач у період жовтень-грудень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 101 122,89 грн, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу від 14.11.2023, від 11.12.2023 та від 12.01.2024.

Зазначені вище акти приймання-передачі природного газу підписані та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач в свою чергу оплату за переданий газ здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по основному зобов`язанні на суму 11 731,88 грн.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із позовом до суду.

Разом з тим, на вказану суму основної заборгованості позивач здійснив нарахування пені, інфляційні втрати та 3% річних.

Предметом спору є стягнення заборгованості в сумі 13 790,87 грн, з них: 11 731,88 грн - основний борг, 1483,80 грн - пеня, 160,60 грн - 3% річних, 414,59 грн інфляційні збитки за неналежне виконання умов Договору постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 з Додатковою угодою №1 від 11.12.2023 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання їх судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі Договір постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням умов Договору постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 відповідач по справі зобов`язався оплатити отриманий ним на умовах договору природний газ, загальна вартість, якого, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу.

Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підтверджено факт передачі позивачем та отримання відповідачем по справі на підставі Договору постачання природного газу № 08-4088/23-БО-Т від 21.09.2023 з Додатковою угодою №1 від 11.12.2023 до нього у період жовтень-грудень 2023 року природного газу на суму 101 122,89 грн.

Однак, відповідач умови вказаного вище договору щодо оплати в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 11 731,88 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, який долучений до матеріалів справи.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день ухвалення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 11 731,88 грн, не надав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вказаних правових норм та договору позивач нарахував відповідачу 1483,80 грн - пені, 160,60 грн - 3% річних, 414,59 грн інфляційних збитків.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних прийшов до висновку про обгрунтованість та арифметично вірне їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до клопотання (вх.№15558/24 від 07.10.2024) відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

За приписом статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи наведені вище обставини, враховуючи факт визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з позовом, позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору (вказаний судовий збір сплачено із врахуванням понижувального коефіцієнту (0,8) внаслідок подання позову через Електронний суд).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ст.130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена і в ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи задоволення позовних вимог та визнання відповідачем позову, позивачу, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", належить повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає в розмірі 1211,20 грн.

Іншу частину судового збору в розмірі 1211,20 грн слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 130, 178, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 13 790,87 грн, з них: 11 731,88 грн - основний борг, 1483,80 грн - пеня, 160,60 грн - 3% річних, 414,59 грн - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (вул. Франка, буд.11, с. Дзвиняч, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код 42175646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, код 42399676) 13 790,87 грн заборгованості, з них: 11 731,88 грн - основний борг, 1483,80 грн - пеня, 160,60 грн - 3% річних, 414,59 грн - інфляційні та 1211,20 грн судового збору.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, код 42399676) повернути з Державного бюджету України 1211,20 грн судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції №0000021550 від 06.09.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 12.11.2024

Суддя С. М. Кобецька