ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
УХВАЛА
м. Київ
16.10.2024Справа № 910/227/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Л. Гузара, 44, ідентифікаційний номер 42795490)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від заявника - Митюк С.П.,
від боржника - Дажук С.М.,
від АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз України", ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз України" - Музика С.М.,
від АТ "Укртрансгаз" - Кравченко С.В.,
від розпорядника майна - Хоменко В.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 14.02.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,4 Б, оф.5, ідентифікаційний номер 32736800). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Л. Гузара, 44, ідентифікаційний номер 42795490) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,4 Б, оф.5, ідентифікаційний номер 32736800) в розмірі 58 099 141,36 грн. (54 679 411,34 грн. - основний борг, 3 419 730,02 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,4 Б, оф.5, ідентифікаційний номер 32736800). Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 72532 від 14.02.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,4 Б, оф.5, ідентифікаційний номер 32736800). Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,4 Б, оф.5, ідентифікаційний номер 32736800) арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1356 від 22.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 17.04.2024.
Судове засідання,призначене на 17.04.2024, не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Газовик" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 14.02.2024 р. по справі № 910/227/24 - без змін. Справу № 910/227/24 повернуто до Господарського суду м. Києва.
За час перебування матеріалів справи у Північному апеляційному господарському суді до суду надійшли наступні документи:
- заява ініціюючого кредитора про виправлення описки в ухвалі від 14.02.2024;
- заява Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з грошовими вимогами до боржника на суму 31 821,33 грн.;
- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з грошовими вимогами до боржника на суму 18 577 132,64 грн.;
- заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з грошовими вимогами до боржника на суму 90 335 664,71 грн.;
- заява Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з грошовими вимогами до боржника на суму 281 380 925,34 грн.;
- заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з грошовими вимогами до боржника на суму 299 982,78 грн.;
- заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 366 093,50 грн.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 прийнято вказані заяви із грошовими вимогами до боржника та призначено їх до розгляду у попередньому засіданні на 14.08.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, заяви ініціюючого кредитора про виправлення описки в ухвалі від 14.02.2024 на 14.08.2024.
13.08.2024 до суду надійшли повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про розгляд заявлених АТ "Укртрансгаз", ТОВ "Оператор ГТС України", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ОСОБА_1 грошових вимог до боржника.
14.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли повідомлення розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" про розгляд заявлених НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГА "Нафтогаз України" грошових вимог до боржника.
14.08.2024 до суду надійшла заява розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про виконання вимог ухвали суду від 14.02.2024.
14.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у задоволенні заяви про виправлення описки. Відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 16.10.2024.
12.09.2024 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про сплату винагороди.
14.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про результати розгляду заявлених грошових вимог до боржника.
У судове засідання, призначене на 16.10.2024, з`явилися представники учасників справи та заявлених кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
У судовому засіданні, що відбулось 16.10.2024, судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.
За наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів визнанню кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» підлягають:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
У ході попереднього засідання судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» у розмірі 58 099 141,36 грн. з віднесенням 54 679 411,34 грн. до четвертої черги та 3 419 730,02 грн. - шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд із вищеописаною заборгованістю підлягають визнанню судові витрати кредитора в сумі 87 140,00 грн. - вимоги першої черги.
Крім того, 19.03.2024 (тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства) до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» із грошовими вимогами до боржника на суму 18 577 132,64 грн., яка обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/13647/21 стягнуто з ТОВ «Газовик» на користь ТОВ «Оператор ITC України» кошти у загальній сумі 36 246 445,22 гри, з яких: 33 168 876,44 грн основного боргу, 397 221,97 грн 3% річних, 236 680,58 грн інфляційні втрати, 1 908 004,48 грн пеня, 535 661,75 грн судовий збір.
Вказаним рішенням встановлено зокрема безспірність грошових вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ «Газовик» за добовий небаланс природного газу (січень - серпень 2021) та за перевищення замовленої потужності (січень - серпень 2021), які виникли з умов Договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставили, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Боржником у добровільному порядку частково було сплачено заборгованість у загальній сумі 138 883,18 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами.
Часткове погашення призвело до зменшення розміру основної заборгованості стягнутої з ТОВ «Газовик» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/13647/21 на 138 883,18 грн, з 33 168 876,44 грн до 33 029 993,26 грн.
В іншій частині заборгованість за Договором Боржник не сплатив та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/13647/21 не викопав, а заходи з примусового виконання судових рішень у відповідному виконавчому проваджені не призвели до погашення заборгованості Боржника перед Кредитором.
Таким чином, після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/13647/21, основне зобов`язання стягнуте у зазначеній справі (з урахуванням часткової добровільної сплати заборгованості) залишилось невиконаним станом на 14.02.2024 року - дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Газовик».
У зв`язку із простроченням ТОВ «Газовик» зобов`язань з оплати основного боргу стягнутого у вищевказаній справі, кредитором на підставах п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу У країни (далі - ЦК України), ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України (далі - ГК України), додатково нараховано за період не охоплений рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/13647/21: 707 884,96 грн нені (з яких: 702 781,80 грн псні на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів, 5 103,16 грн пені на заборгованість за перевищення замовленої потужності); 1 954 297,81 гри 3% річних (з яких: 1 952 527,22 грн 3% річних на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів, 1 770,59 грн 3% річних на заборгованість за перевищення замовленої потужності); 12 616 587,92 грн інфляційних втрат (з яких: 12 608 059,16 грн інфляційних на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів, 8 528,76 грн інфляційних на заборгованість за перевищення замовленої потужності).
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/9544/22 стягнуто з ТОВ «Газовик» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» кошти у загальній сумі 83 774,29 грн, з яких: 61 947,15 гри основного боргу, 1 463,74 грн 3% річних, 11 833,13 грн інфляційні втрати, 6 049,27 грн пеня, 2 481,00 грн судовий збір.
Вказаним рішенням встановлено зокрема безспірність грошових вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ «Газовик» за перевищення замовленої потужності (вересень - жовтень, грудень 2021), які виникли з умов Договору.
Відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/9544/22, основне зобов`язання стягнуте у зазначеній справі залишилось невиконаним станом на 14.02.2024 року - дату відкриття справи про банкрутство ТОВ «Газовик».
У зв`язку із простроченням ТОВ «Газовик» зобов`язань з оплати основного боргу стягнутого у вищевказаній справі, кредитором на підставах п.п. 13.1,13,5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України, додатково нараховано за період не охоплений рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/9544/22: 1 703,61 гри 3% річних (на заборгованість за перевищення замовленої потужності); 8 036,88 гри інфляційних втрат (па заборгованість за перевищення замовленої потужності).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/9545/22 стягнуто з ТОВ «Газовик» па користь ТОВ «Оператор ГТС України» кошти у загальній сумі 21 511 067,92 грн, з яких: 16 158 515/71 грн основного боргу, 379 752,46 грн 3% річних, 3 080 962,26 грн інфляційні втрати, 1 573 939,93 грн пеня, 317 897,56 грн судовий збір.
Вказаним рішенням встановлено зокрема безспірність грошових вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ «Газовик» за добовий небаланс природного газу (вересень - жовтень, грудень 2021), які виникли з умов Договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/9545/22, основне зобов`язання стягнуте у зазначеній справі залишилось невиконаним станом на 14,02.2024 року - дату відкриття справи про банкрутство ТОВ «Газовик».
У зв`язку із простроченням ТОВ «Газовик» зобов`язань з оплати основного боргу стягнутого у вищевказаній справі, кредитором на підставах п.п. 13.1,13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. З ст. 198 ГК України, додатково нараховано за період не охоплений рішенням Господарського суду Міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/9545/22: 705 219,60 гри 3% річних (на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів); 2 096 369,63 гри інфляційних втрат (на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/9503/23 стягнуто з ТОВ «Газовик» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» кошти у загальній сумі 396 737,11 грн, з яких: 281 706,29 грн основного боргу, 7 293,49 грн 3% річних, 31 254,70 грн інфляційні втрати, 70 619,52 грн пеня, 5 863,11 гри судовий збір,
Вказаним рішенням встановлено зокрема безспірність грошових вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ «Газовик» за добовий небаланс природного газу (травень 2022), які виникли з умов Договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/9503/23, основне зобов`язання стягнуте у зазначеній справі залишилось невиконаним станом на 14.02.2024 року - дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Газовик».
У зв`язку із простроченням ТОВ «Газовик» зобов`язань з оплати основного боргу стягнутого у вищевказаній справі, кредитором на підставах п.п. 13.1,13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України, додатково нараховано за період не охоплений рішенням Господарського суду Міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/9503/23: 6 645,18 гри 3% річних (на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів); 6 769,92 гри інфляційних втрат (на заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Крім того, Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/14745/23 стягнуто з ТОВ «Газовик» па користь ТОВ «Оператор ГТС України» кошти у загальній сумі 367 152,38 гри, з яких: 256 271,70 грн основного боргу, 8 225,05 грн 3% річних, 37 555,30 грн інфляційні втрати, 59 674,43 грн пеня, 5 425,90 грн судовий збір.
З метою примусового виконання рішення від 04.12.2023 у справі №910/14745/23 Господарський суд міста Києва видав наказ від 15.01.2024 №910/14745/23.
Як зазначає кредитор, примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/14745/23 не здійснювалося.
Заборгованість стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/14745/23 Боржником добровільно не сплачена та примусово не стягнута, а відтак зазначене судове рішення є невиконаним.
Вказаним рішенням встановлено зокрема безспірність грошових вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ «Газовик» за замовлену потужність та перевищення замовленої потужності (березень - грудень 2022, січень 2023 року), які виникли з умов Договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року у справі №910/14745/23, основне зобов`язання стягнуте у зазначеній справі залишилось невиконаним станом на 14.02.2024 року - дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Газовик».
У зв`язку із простроченням ТОВ «Газовик» зобов`язань з оплати основного боргу стягнутого у вищевказаній справі, кредитором па підставах п.п. 13.1,13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України додатково нараховано за період не охоплений рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року у справі №910/14745/23: 140,79 грн пені (на заборгованість за перевищення замовленої потужності); 4 296,94 грн 3% річних (па заборгованість за перевищення замовленої потужності); 2 263,56 грн інфляційних втрат (на заборгованість за перевищення замовленої потужності).
Таким чином, грошові зобов`язання ТОВ «Газовик» перед ТОВ «Оператор ГТС Україпи» за рішенням суду у справі №910/14745/23 з урахуванням додаткового нарахованих кредитором штрафних санкцій за період, який не охоплюється судовим рішенням, становлять загальну суму 373 853,67 грн, з яких: 256 271,70 грн основного боргу, 12 521,99 грн 3% річних, 39 818,86 грн інфляційні втрати, 59 815,22 грн пені, 5 425,90 гри судовий збір.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Крім того, ТОВ «Оператор ГТС України» мас грошові вимоги до ТОВ «Газовик», які виникли у процесі виконання Договору транспортування природного газу № 1910000130 від 31.12.2019 (надалі - Договір) та не були стягнуті у примусовому порядку.
За Договором TOB «Оператор газотранспортної системи України» надавав ТОВ «Газовик» послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) па умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник зобов`язався сплачувати Оператору встановлені в Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору Оператор мас право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги.
У листопаді 2020 року ТОВ «Газовик» було замовлено потужність в обсязі 27,00000 тис м.куб./добу, за користування якою не було сплачено.
Відповідно до п. 8.2 Договору вартість договірної потужності Замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, та замовника послуг транспортування, який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій, на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця за формулою наведеною у розділі VIII Договору.
Відповідно до п, 8,4. Замовник, який є оператором газорозподільної системи або який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному міси ці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
Відповідно до п. 11.2. Договору Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
При цьому п. 11.3. Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або падати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
На виконання вказаних умов Договору, ТОВ «Оператор ГТС України» направлено ТОВ «Газовик» акти наданих послуг (замовлена (договірна) потужність) за газовий місяць листопад 2020 року.
Акт наданих послуг №11-2020-1910000130/9990000 піл 22.03.2021 на суму 4 022,78 грн буй підписаний з боку ТОВ «Газовик» без зауважень.
Відповідно до листа ТОВ «Газовик» під 29.03.2021 №193 було зараховано в рахунок оплати заборгованості 492,45 гри.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 1 статті 32 та частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.
Так, 31.12.2019 між кредитором та боржником укладено договір транспортування природного газу №1910000130, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначено, що:
гарантована потужність - потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу;
договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);
місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;
реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації або номінації;
розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;
розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.
Відповідно до пункту 1 Глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункти 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Згідно пункту 5 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Відповідно до п. п. 1, 2 глави 1 розділу XIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Пунктом 3 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Згідно п. п. 1, 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Відповідно до глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (чинна редакція), а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів (редакція, що діяла до 28.04.2017).
Згідно пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання останнього небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
За змістом пунктів 1-2 глави 2 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг транспортування для кожної газової доби як різницю між обсягом природного газу, яку замовник послуг транспортування передав у точках входу, і обсягом природного газу, який відібрав з газотранспортної системи у точках виходу за цю газову добу. Оператор щодоби до 15.00 години UTC (17:00 за київським часом) для зимового періоду та 14:00 години UTC (17:00 за київським часом) для літнього періоду наступної газової доби інформує замовника послуг транспортування про добовий небаланс на підставі розрахункових даних, одержаних у процесі алокації, відповідно до положень розділу XII цього Кодексу. Рівень інформації, що надсилається замовнику послуг транспортування, буде відповідати тому рівню, яким володіє оператор газотранспортної системи на час надання.
Таким чином, у строки, встановлені п. 8.4 Договору, ТОВ «Газовик» не оплатив на користь ТОВ «Оператор ГТС України» залишок заборгованості за замовлену (договірну) потужність в сумі 3 530,33 грн., чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору.
Відтак, у зв`язку з простроченням боржником зобов`язань зі здійснення оплати замовленої (договірної) потужності за газовий місяць листопад 2020 року, кредитором на підставі п.п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України нараховано Боржнику 3% річних від простроченої суми в розмірі 298,58 грн, пеню в розмірі 278,17 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 460,38 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Згідно з повідомленням розпорядника майна заявлені кредитором грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» визнані у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підлягає визнанню кредитором боржника за його заявою від 14.03.2024 на суму 18 483 936,64 грн., з яких 17 715 958,29 грн. - вимоги четвертої черги та 767 978,35 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», який визнається судом у справі № 910/227/24, становить 76 676 274,00 грн., з яких 93 196,00 грн. - вимоги першої черги, 72 395 369,63 грн. - вимоги четвертої черги та 4 187 708,37 грн. - вимоги шостої черги.
ОСОБА_1
Заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 366 093,50 грн. надійшла до суду 08.03.2024, тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
З 09 липня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді диспетчера у товаристві з обмеженою відповідальністю «Газовик», Код ЄДРПОУ 32736800, відповідно до наказу № 12 від 01.07.2014 року, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.
Кредитором зазначено, що на початку листопада 2017 року директор ТОВ «Газовик» ОСОБА_2 повідомив його про те, що у зв`язку з відсутністю роботи заявник має піти у відпустку без збереження заробітної плати, про що кредитором було написано відповідну заяву на ім`я директора ТОВ «Газовик».
У подальшому, кредитор звернувся до Центру надання адміністративних послуг Вінницької міської ради для нарахування йому субсидії по сплаті комунальних послуг, проте у наданні субсидії заявнику було відмовлено через те, що ОСОБА_1 звільнили з роботи, у зв`язку з чим з листопада 2017 року не здійснюються відрахування зі сплати податків. При цьому, ОСОБА_1 було видано витяг з реєстру застрахованих осіб - форма ОК-5 від 04.01.2019 року, з якого вбачається, що внески до Пенсійного фонду України сплачувались за нього підприємством ТОВ «Газовик» по листопад 2017 року.
Як зазначає кредитор, його не було повідомлено про звільнення, не була виплачена заробітна плата, по виплаті якої існувала заборгованість, а також не було видано трудову книжку на руки.
ОСОБА_1 зазначено, що на початку 2019 року при особистій зустрічі директор ТОВ «Газовик» ОСОБА_2 віддав кредитору його трудову книжку без жодних виплат та пояснень. При цьому, у трудовій книжці заявника відсутній запис про його звільнення.
Кредитором зазначено, що за період роботи на ТОВ «Газовик», починаючи з 09.07.2014 року по 02.11.2017 року, він не у повному обсязі отримав заробітну плату. ОСОБА_1 вказує, що ідентифікувати за які саме відпрацьовані місяці ним отримано заробітну плату неможливо, оскільки виплата заробітної плати проводилася нерегулярно. Так, за 2015 рік ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмір 28 596,46 грн., з якої ним було отримано 22 874,46 гри., а решту у розмірі 5 722,37 грн. кредитором отримано не було. За 2016 рік заявнику нараховано заробітну плату в сумі 42 000,00 грн., у 2017 році - 44 372,73 грн., всього 92 095,10 грн. Як зазначає кредитор, заробітна плата у вказаному розмірі за 2016 та 2017 роки Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» заявнику виплачена не була.
З 09 липня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді диспетчера на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Газовик» відповідно до наказу № 12 від 01.07.2014 року, що підтверджується записом у трудовій книжці. Зазначені обставини також підтверджуються відомостями Пенсійного фонду України, а саме: витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування, Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 , з яких вбачається, що у період 2014 - 2017 років Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик», як страхувальник, здійснювало виплати на соціальне страхування кредитора. Крім того, вказані обставини підтверджуються у тому числі довідками про заробітну плату ОСОБА_1 від 21.04.2015 № 17, від 28.03.2018 № СРВ5, а також довідкою про доходи від 06.05.2015.
Так, згідно з довідкою від 28.03.2018 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик», останніми відпрацьованими місяцями кредитора були листопад та жовтень 2017 року.
У зв`язку з відсутністю у трудовій книжці запису про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, будь-яких інших доказів на підтвердження цього матеріли справи не містять.
Зазначені обставини також підтверджуються відомостями Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 .
Кредитором зазначено, що 14.09.2022 ОСОБА_1 звернувся із позовом до Вінницького районного суду Вінницької області до ТОВ «Газовик» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільнення працівника, та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 , зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки, оформленої належним чином.
Так, згідно відповіді Пенсійного фонду України Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.05.2023 року на адвокатський запит зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до поданої звітності страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» по застрахованій особі - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) наявна інформація щодо початку трудових відносин застрахованих осіб з 09.07.2014 року (звіт за липень 2014 р від 16.03.2015 р. за № 369002). Страхувальником було подано Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за формами «Початкова» та «Уточнений» згідно додатку. Так, у додатку до відповіді Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначено, що було подано «Початкову» форму звітності за місяці 7, 8, 9, 10, 11, 12 2014 року а саме: за липень 2014 року 16.03.2015 року, за серпень 2014 року 24.09.2014, за вересень 2014 року 09.10.2014, за жовтень 2014 року 24.11.2014, за листопад 2014 року 27.01.2015, за грудень 2014 року 20.01.2015, також «Початкова» звітність була подана за 2015 рік, а саме: за січень 2015 року 17.03.2015, за березень 2015 року 20.04.2015, за квітень 2015 року 20.05.2015, за травень 2015 року 19.06.2015, за червень 2015 року 16.07.2015, за липень 2015 року 20.08.2015, за серпень 2015 року 20.09.2015, за вересень 2015 року 21.10.2015, за жовтень 2015 року 20.11.2015, за листопад 2015 року 21.12.2015, за грудень 2015 року 14.01.2016, а також за всі місяці 2016 року, а саме: за січень 2016 року 22.02.2016, за лютий 2016 року 21.03.1016, за березень 2016 року 20.04.2016, за квітень 2016 року 20.05.2016, за травень 2016 року 21.06.2016, за червень 2016 року 15.07.2016, за липень 2016 року 21.08.2016, за серпень 2016 року 19.09.2016, за вересень 2016 року 19.10.2016, за жовтень 2016 року 18.11.2016, за листопад 2016 року 14.12.2016, за грудень 2016 року 20.01.2017, а також з 01 місяця по 11 місяць 2017 року (тобто з січня 2017 року по листопад 2017 року включно), а саме: за січень 2017 року 17.02.2017, за лютий 2017 року 19.03.2017, за березень 2017 року 20.04.2017, за квітень 2017 року 19.05.2017, за травень 2017 року 20.06.2017, за червень 2017 року 19.07.2017, за липень 2017 року 16.08.2017, за серпень 2017 року 20.09.2017, за вересень 2017 року 17.10.2017, за жовтень 2017 року 20.11.2017, за листопад 2017 року 20.12.2017 року.
Із зазначених відомостей, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області вбачається, що за період його роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржником подавалася відповідна звітність щомісячно і сплачувалися страхові внески відповідно.
При цьому, згідно з указаним додатком наявна також інформація, що починаючи з 15.12.2022 року, а також 16.12.2022 року, 19.12.2022 року боржник подав Уточнюючі звіти, згідно з якими ОСОБА_1 не нараховувалася заробітна плата Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» у 2017 році.
Судом враховано, що Уточнюючі звіти, згідно з якими заробітна плата ОСОБА_1 у 2017 році не нараховувалася, були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» після звернення кредитора 14.09.2022 із позовом до Вінницького районного суду Вінницької області до боржника із відповідним позовом.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , у ній відсутній запис Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Крім того, ТОВ «Газовик» належним чином не оформив звільнення ОСОБА_1 не вніс відповідний запис в трудову книжку, чим порушив трудові права ОСОБА_1 .
Щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» з виплати заробітної плати ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі па життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну тату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч. 1 ст. 23 КЗпП України).
Також у ч. 2 ст. 21 КЗпП України передбачено право працівника реалізувати свої здібності шляхом укладення трудового договору на декількох підприємствах.
При цьому на таких працівників поширюються норми трудового законодавства стосовно прийняття І звільнення з роботи, установлення неповного робочого часу, надання відпусток тощо.
Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 від 04.01.2019 ОСОБА_1 нараховано у 2015, 2016 та у 2017 році заробітну плату в розмірі 28 596,83 грн., 42 000,00 грн. та 44 372,73 грн. відповідно.
Кредитором зазначено, що у 2015 році ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату у розмірі 22 874,46 грн. з нарахованих 28 596,83 грн. За 2016 та 2017 рік кредитором заробітна плата не отримана.
Будь-яких інших доказів, які би спростовували наведені кредитором обставини, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, судом визнаються заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в частині заявленої заборгованості боржника з виплати заробітної плати заявнику за 2015 рік у розмірі 5 722,37 грн., за 2016 рік у розмірі 42 000,00 грн. та за 2017 рік у розмірі 44 372,73 грн., що загалом становить 92 095,10 грн.
Щодо заявленої кредитором заборгованості зі сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає таке.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством
соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Відповідно до п. З Постанови №301: «... при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» встановлено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, якою визначено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. На підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок. У разі одержання трудової книжки у зв`язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.
Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Щодо правової природи середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про який йде мова в частині другій статті 235 КЗпП України, висловилася Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19, яка зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату. Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника. Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства. Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою. Отже, спір щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Період вимушеного прогулу визначається робочими днями (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року в справі № 638/14165/21.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).
Абзацом 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку № 100.
Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку № 100).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з ч. 5 ст. 235 КзПП України у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» було видано наказ (розпорядження) про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. У трудовій книжці кредитора відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 .
Так, із копії довідки ТОВ «Газовик» від 28.03.2018 № СРВ5 про доходи заявника, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 від 04.01.2019 слідує, що заробітна плата кредитора за жовтень 2017 року після утримання податків становить 4 830,00 грн., за листопад 2017 року - 219,55 грн., а кількість відпрацьованих днів складає 23 дні.
Середньоденна заробітна кредитора складає 219,55 грн. (4 830,00 грн. + 219,55 грн. = 5 049,55 грн. / 23 дні = 219,55 грн.).
Таким чином, за указаний кредитором період з 03.12.2017 по 01.07.2022 середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу складає 256 434,40 грн. (219,55 грн. х 1168 робочих днів).
Крім того, кредитором заявлено грошову вимогу до боржника в частині компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 .
Наданими заявником документами підтверджується факт того, що він має право на виплату компенсації за 80 календарних днів невикористаної відпустки (за період з 09.07.2014 по 09.07.2017 року: 24 + 24 + 24 + 8 = 80 днів).
Порядок оплати надання відпусток визначений Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504 та КЗпП. Така компенсація повинна бути сплачена в день звільнення.
Грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні - це обов`язок роботодавця (абз. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки», ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 116 КЗпП).
Якщо співробітник в цей день не працював, то виплата компенсації повинна відбутися не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП України).
Розрахунок компенсації за невикористану відпустку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
З огляду на визначений судом розмір середнього заробітку ОСОБА_1 , що складає 219,55 грн., судом визнається заявлений кредитором розмір компенсації за 80 днів невикористаної відпустки, що складає 17 654,00 грн. (219,55 грн. х 80 днів).
При цьому, суд звертає увагу учасників справи на те, що судом не врахована інформація з індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 від 05.10.2023, оскільки відповідні уточнення щодо нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за 2017 рік були внесені боржником у грудні 2022 року після звернення ОСОБА_1 до суду із позовом у вересні 2022 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» заборгованості.
Згідно з повідомленням розпорядника майна заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги до боржника визнані у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої кредитором заборгованості зі сплати заробітної плати, а також не наведено аргументів у спростування проведених кредитором розрахунків розміру заявленої заборгованості.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» із грошовими вимогами на суму 366 093,50 грн. з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Заява Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» із грошовими вимогами на суму 31 821,33 грн. надійшла до суду 27.02.2024, тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
20.12.2010 між кредитором (надалі - постачальник) та боржником (надалі - покупець) укладено Договір про закупівлю природного газу № 06/10-2049, згідно з яким постачальник зобов`язався передати покупцю протягом 2011 року імпортований природний газ в обсязі до 6 00 000 м.куб., а покупець - прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у договорі.
У зв`язку з неналежним виконанням боржником умов указаного Договору кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» неустойки (пені), 3 % річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 по справі № 910/2256/14 позов кредитора задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 по справі № 910/2256/14 рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 скасовано, постановлено нове рішення, яким позов кредитора задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» кошти у сумі 31 821,33 грн., з яких 18 644,65 грн. 3 % річних, 11 793,14 грн. інфляційних втрат та 1 383,54 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд у суді першої інстанції.
Як зазначає кредитор, станом на момент звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» не погашено заборгованість, розмір якої визначено постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши долучені кредитором до матеріалів справи документи, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» перед кредитором є безспірною, адже встановлена судовим рішенням, та складає 31 821,33 грн.
Згідно з повідомленням розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
З огляду на викладене, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 31 821,33 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз»
Заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» із грошовими вимогами до боржника на суму 299 982,78 грн. надійшла до суду 11.03.2024, тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
19.09.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (надалі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» (надалі - Замовник) укладено Договір № 1807000379 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, згідно з п. 2.3 якого Оператор зобов`язується надати замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
У зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик» не виконувало взяті на себе зобов`язання з оплати рахунків за перевищення замовленої договірної потужності за період з травня по грудень 2019 року, кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення відповідної заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 по справі № 910/15037/21 позов кредитора задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» грошові кошти у розмірі 194 713,74 грн., з яких: 150 000,00 грн. - основний борг, 18 178,28 грн. - пеня, 6 833,22 грн. - 3 % річних, 16 824,70 грн. - інфляційні втрати та 2 877,54 грн. - витрати по сплаті судового збору.
11.01.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 30.11.2021 по справі № 910/15037/21.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Є.І. від 31.05.2022 відкрито виконавче провадження № 69126680 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 по справі № 910/15037/21.
Як зазначає кредитор, заходи з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 по справі № 910/15037/21 результатів не дали, заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» погашена не була.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, заявлена кредитором заборгованість у розмірі 194 713,74 грн. є безспірною, адже визначена рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 по справі № 910/15037/21.
У зв`язку з невиконанням боржником рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 по справі № 910/15037/21 Акціонерним товариством «Укртрансгаз» нараховано 3 % річних у розмірі 17 524,24 грн. та інфляційні втрати у розмірі 87 744,88 грн. на існуючу заборгованість у розмірі 194 713,74 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Згідно з повідомленням розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
З огляду на викладене, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 299 982,78 грн. з віднесенням 281 804,50 грн. до четвертої черги та 18 178,28 грн. - шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» із грошовими вимогами на суму 281 374 869,34 грн. надійшла до суду 15.03.2024, тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
Так, грошові вимоги кредитора до боржника виникли внаслідок невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань з оплати за поставлений природний газ згідно з умовами договорів купівлі-продажу (постачання) природного газу:
- від 22.03.2022 № 101/ПГ-3153-ОГРМ;
- від 21.06.2022 № 101/ПГ-3260-ОГРМ;
- типових договорів постачання природного газу постачальником "останньої надії" в період листопада-грудня 2021, січня-лютого 2022, травня 2022.
1) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 22.03.2022 № 101/ПГ-3153-ОГРМ
22.03.2022 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (надалі - продавець) та ТОВ "Газовик" (надалі - покупець) уклали договір від 22.03.2022 № 1О1/ПГ-3153-ОГРМ купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені Сторонами у цьому Договорі, а покупець зобов`язався прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором (п.1.4. Договору).
Вказаний Договір та акти до нього укладені в електронній формі шляхом накладання електронних цифрових підписів уповноважених представників сторін.
Пунктом 3.11 Договору сторони на підставі частини третьої статті 207 та статті 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором.
Ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7 420,00 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м.куб. природного газу. (п. 4.1.1 Договору).
Ціна природного газу для Обсягу ІІ становить 0,01 гривні із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м.куб. природного газу.
Ціна обсягів природного газу Обсягу ІІІ розраховується за спеціальною формулою, що визначена Договором (п. 4.1.3 Договору).
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми (п. 4.2 Договору).
На виконання умов зазначеного Договору продавець у період з березня по квітень 2022 року передав у власність покупця (боржника) природний газ на загальну суму 50 902 899,11 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 № 5897, від 31.03.2022 № 5898, від 30.04.2022 № 7532, від 30.04.2022 № 7537.
Відповідно до пункту 4.3 Договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за реалізовані обсяги природного газу у періоді передачі не пізніше ніж через 45 календарних днів після закінчення періоду передачі, а саме: за ресурс березня 2022 - 15 травня 2022 року; за ресурс квітня 2022 - 15 червня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня по квітень 2022 року кредитор на виконання свого зобов`язання за вказаним договором передав у власність боржника обумовлений сторонами товар (газ природний) на загальну суму 50 902 899,11 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 № 5897, від 31.03.2022 № 5898, від 30.04.2022 № 7532, від 30.04.2022 № 7537.
Однак, боржник, зі свого боку, зобов`язання з оплати за переданий газ у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму не сплатив, унаслідок чого у боржника виникла заборгованість за вказаним Договором у розмірі 50 902 899,11 грн.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки доказів належної оплати заборгованості боржник не надав, суд дійшов висновку про те, що заявлена кредитором заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» за Договором купівлі-продажу природного газу від 22.03.2022 № 101/ПГ-3153-ОГРМ з урахуванням її часткового погашення на суму 130 000,00 грн. є належним чином обґрунтованою та становить 50 772 899,11 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за вказаним Договором кредитором також нараховано 3% річних у сумі 2 628 711,45 грн, пеню у сумі 12 263 844,21 грн, а також інфляційні втрати у сумі 8 287 560,38 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3 Договору визначено, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначних Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик" за Договором купівлі-продажу природного газу від 22.03.2022 № 101/ПГ-3153-ОГРМ становить 73 953 015,15 грн, з яких: 50 772 899,11 грн - сума основного боргу; 2 628 711,45 грн - 3% річних; 12 263 844,21 грн - пеня; 8 287 560,38 грн - інфляційні втрати.
2) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 21.06.2022 № 101/ПГ-3260-ОГРМ
21.06.2022 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (персональний код ідентифікації споживача 56Х930000008780В (ЕІС-код) (надалі - постачальник) та ТОВ "Газовик" (ЕІС-код - 56Х0200000000018) (надалі - споживач) укладено Договір № 101/ПГ-3260-ОГРМ купівлі-продажу природного газу (з урахуванням додаткової угоди №3 від 28.12.2022) (далі також - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені Сторонами у цьому Договорі, споживачеві, керуючись Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, а продавець зобов`язався прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором (п. 1.3 Договору).
Вказаний Договір та акти до нього укладені в електронній формі шляхом накладання електронних цифрових підписів уповноважених представників сторін.
Пунктом 3.11 Договору сторони на підставі частини третьої статті 207 та статті 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.
Згідно з пунктом 3.1. Договору продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором.
Ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7 420,00 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м.куб. природного газу (п. 4.1.1 Договору).
Ціна природного газу для Обсягу ІІ становить 0,01 гривні із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м.куб. природного газу.
Ціна обсягів природного газу Обсягу ІІІ розраховується за спеціальною формулою, що визначена Договором (п. 4.1.3 Договору).
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми (п. 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.3 Договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за реалізовані обсяги природного газу у періоді передачі не пізніше ніж через 30 календарних днів після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня по квітень 2022 року кредитор на виконання свого зобов`язання за вказаним договором передав у власність боржника обумовлений сторонами товар (газ природний) на загальну суму 18 423 364,24 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.06.2022 № 9582, від 30.06.2022 № 9581, від 31.07.2022 № 10458, від 31.07.2022 № 10457, від 31.08.2022 № 11401, від 31.08.2022 № 11400, від 30.09.2022 № 12666, від 30.09.2022 № 12665, 31.10.2022 № 14117, від 30.11.2022 № 15701, від 31.12.2022 № 17431, від 31.01.2023 № 1817, останній з яких не був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик».
Однак, боржник, зі свого боку, зобов`язання з оплати за переданий газ у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму не сплатив, унаслідок чого у боржника виникла заборгованість за вказаним Договором у розмірі 18 423 364,24 грн.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки доказів належної оплати заборгованості боржник не надав, суд дійшов висновку про те, що заявлена кредитором заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» за Договором купівлі-продажу природного газу від 21.06.2022 № 101/ПГ-3260-ОГРМ з урахуванням її часткового погашення на суму 436 129,91 грн. є належним чином обґрунтованою та становить 17 987 234,33 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за вказаним Договором кредитором донараховано 3% річних у сумі 779 419,06 грн, пеню у сумі 11 603 775,80 грн, штраф за порушення строків оплати за природний газ більше ніж на п`ять робочих днів у розмірі 10 % від суми простроченого платежу у сумі 1 819 037,53 грн, штраф за непідписання акту приймання-передачі природного газу у сумі 18 772,60 грн, а також інфляційні втрати у сумі 1 979 613,86 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3 Договору визначено, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначних Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на п`ять робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить десять відсотків від суми простроченого платежу.
У випадку не підписання покупцем комерційного акту (щодо Обсягів І, ІІ, ІІІ) у порядку, передбаченому цим договором, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі десять відсотків від Договірної вартості за відповідний період передачі, за який непідписаний комерційний акт згідно з Договором (пункт 6.4 Договору).
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, штрафів за порушення строків оплати за природний газ більше, а також за непідписання акту приймання-передачі природного газу і встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик" за Договором купівлі-продажу природного газу від 21.06.2022 № 101/ПГ-3260-ОГРМ становить 34 187 853,18 грн, з яких: 17 987 234,33 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 779 419,06 грн - 3% річних; 11 603 775,80 грн - пеня; 1 819 037,53 грн - штраф за порушення строків оплати за природний газ більше ніж на п`ять робочих днів; 18 772,60 грн - штраф за непідписання акту приймання-передачі природного газу; 1 979 613,86 грн - інфляційні втрати.
3) Грошові вимоги кредитора за споживання боржником природного газу на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ПОН)
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу за результатами державного конкурсу.
Згідно з пунктом 418 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року акціонерне товариство "Магістральні газопроводи України", товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", оператори газорозподільних систем мають, зокрема, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Боржник є Споживачем природного газу, який зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код -56Х0200000000018).
Факт включення ТОВ "Газовик" до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" кредитора та віднесення газу, спожитого цим споживачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених підстав підтверджується: копією Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ЕІС-код споживача: 56Х0200000000018); листом оператора ГТС від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56Х0200000000018); актами приймання - передачі природного газу.
У періоди з 01.11.2021 по 31.12.2021, 01.01.2022 по 28.02.2022, 01.05.2022 по 31.05.2022 у зв`язку з відсутністю іншого постачальника ТОВ "Газовик" здійснював споживання природного газу з газотранспортної мережі на умовах постачання природного газу постачальником "останньої надії" - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Згідно з приписами пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу (далі також - Правила постачання), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI цих Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника; не потребує двостороннього підписання; вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1 Типового договору).
З 1 листопада 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Типового договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача та підтверджується довідкою, виданою кредитором.
Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в Інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 Типового договору).
Відповідно до пункту 4.3 Типового договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Типового договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.11.2021 по 31.12.2021 року боржник здійснив споживання природного газу, постановленого кредитором на умовах ПОН, в об`ємі 1 075,99483 тис. м.куб. на загальну суму 52 331 916,63 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 23305, коригуючим актом від 23.12.2021 №28989 до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 23305, а також актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 № 32029. У період з 01.01.2022 по 28.02.2024 боржник здійснив споживання природного газу, постановленого кредиторам на умовах ПОН, в об`ємі 1 252,80500 тис. м.куб. на загальну суму 52 000 602,14 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 № 2128 та від 28.02.2022 № 4169. У період з 01.05.2022 по 31.05.2022 боржником було спожито природний газ, поставлений кредитором на умовах ПОН, в об`ємі 221,96530 тис. м.куб. на суму 10 067 793,67 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 № 8569.
Факт поставки газу Постачальником Споживачеві у відповідних обсягах у зазначених періодах постачання підтверджується також листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 у відповідь на адвокатський запит від 15.11.2022 б/н, що містить відомості з Інформаційної платформи оператора щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56Х0200000000018, присвоєного ТОВ "Газовик", у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (кредитора), та відомостями про остаточну алокацію відборів обсягу природного газу споживачем.
Однак, боржник, зі свого боку, зобов`язання з оплати за спожитий газ у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму не сплатив, унаслідок чого у боржника виникла заборгованість за вказаним Договором за відповідні періоди у розмірі 114 400 312,44 грн.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки доказів належної оплати заборгованості боржник не надав, суд дійшов висновку про те, що заявлена кредитором заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ПОН) з урахуванням її часткового погашення на суму 59 089,66 грн. (за період поставки з 01.11.2021 по 31.12.2021) є належним чином обґрунтованою та становить 114 341 222,78 грн., з яких: 52 272 826,97 грн - за період з 01.11.2021 по 31.12.2021; 52 000 602,14 грн - за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 10 067 793,67 грн - за період з 01.05.2022 по 31.05.2022.
Крім того, у жовтні 2023 року у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ПОН) за період постачання з 01.05.2022 по 31.05.2022 кредитор звернувся до суду з позовом до ТОВ "Газовик" про стягнення боргу за основним зобов`язанням.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі № 910/11917/23 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» грошові кошти у загальній сумі 10 218 810,58 грн, з яких: 10 067 793,67 грн - основний борг; 151 016,91 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» у зазначеній частині (за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ПОН) за період постачання з 01.05.2022 по 31.05.2022) додатково підтверджується судовим рішенням.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ПОН) кредитором донараховано за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 3% річних у сумі 3 234 197,42 грн, пеню у сумі 7 282 500,21 грн, а також інфляційні втрати у сумі 16 938 344,86 грн.; за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 3% річних у сумі 2 999 111,97 грн, пеню у сумі 9 622 151,19 грн, а також інфляційні втрати у сумі 14 251 427,23 грн.; за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 3% річних у сумі 490 602,02 грн, пеню у сумі 2 537 635,66 грн, а також інфляційні втрати у сумі 1 385 790,76 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом пунктів 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик" за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ПОН) за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 становить 79 727 869,46 грн, з яких: 52 272 826,97 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 3 234 197,42 грн - 3% річних; 7 282 500,21 грн - пеня; 16 938 344,86 грн - інфляційні втрати; а період з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 78 873 292,53 грн, з яких: 52 000 602,14 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 2 999 111,97 грн - 3% річних; 9 622 151,19 грн - пеня; 14 251 427,23 грн - інфляційні втрати; за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 14 632 839,02 грн, з яких: 10 067 793,67 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 490 602,02 грн - 3% річних; 2 537 635,66 грн - пеня; 1 385 790,76 грн - інфляційні втрати; 151 016,91 грн - витрати на сплату судового збору.
Згідно з повідомленням розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 281 374 869,34 грн. з віднесенням 236 227 152,14 грн. до вимог четвертої черги та 45 147 717,20 грн. - вимог шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» із грошовими вимогами до боржника на суму 90 335 644,71 грн. надійшла до суду 18.03.2024, однак сформована у системі «Електронний суд» 15.03.2024, тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
Грошові вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик" виникли внаслідок невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань з оплати за поставлений природний газ згідно з умовами наступних договорів купівлі-продажу (постачання) природного газу, а саме: від 20.09.2011 № 15; від 30.09.2011 № 14/2098/11; від 14.01.2013 № 13-368-Б; від 30.12.2015 № 16-177-ПР; від 20.12.2015 № 16-225-Б; від 22.08.2016 № 16-471-Н; від 20.04.2017 № 17-270-Н; від 06.11.2018 № 18-570-Н.
1) Грошові вимоги кредитора за Договором постачання природного газу від 20.09.2011 № 15
20.09.2011 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 20.09.2011 № 15, згідно з умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцеві з 01.10.2011 та у 2012 році природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1. Договору).
Боржник свої зобов`язання за вказаним договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим кредитор неодноразово звертався до суду із позовами до боржника про стягнення основного боргу, неустойки (штрафу, пені), 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у справі № 5011-39/9978-2012 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 4 090 326,39 грн (нарахування за період з 20.09.2011 по 13.09.2012), з яких 3 010 276,06 - основний борг; 413 633,13 грн - пеня; 431 375,98 грн - 7% штрафу; 119 422,95 грн - 3 % річних; 51 238,27 грн - інфляційні втрати; 64 380,00 грн - витрати на сплату судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 у справі № 910/29934/15 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 1 379 367,05 грн (нарахування за період з 01.10.2012 по 15.04.2015), з яких: 195 362,83 грн - 3 % річних; 1 163 619,48 грн - інфляційні втрати; 20 384,74 грн - витрати на сплату судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/16928/16, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017, стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 381 764,85 грн (нарахування за період з 16.04.2015 по 07.07.2016), з яких: 103 722,42 грн - 3 % річних; 272 402,14 грн - інфляційні втрати; 5 640,29 грн - витрати на сплату судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/13236/21 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 324 338,67 грн (нарахування за період з 01.09.2018 по 30.06.2021), з яких: 84 003,83 грн - 3 % річних; 235 541,84 грн - інфляційні втрати; 4 793,00 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, боржник вказані судові рішення виконав частково, сплатив борг у сумі 25 088 282,17 грн.
Станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» залишок заборгованості за основним зобов`язанням за вказаним договором становить 953 961, 30 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за згаданим договором, у тому числі й у зв`язку з тривалим невиконанням судових рішень кредитором додатково нараховано за період з 01.07.2020 по 01.01.2024, що не охоплений судовими рішеннями, кошти у сумі 529 067,33 грн, з яких: 75 105,23 грн - 3 % річних; 453 962,10 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов Договору купівлі-продажу природного газу від 20.09.2011 № 15, складає 3 568 499,20 грн, з яких: 953 961,30 - основний борг; 458 194,31 грн - 3 % річних; 2 125 525,56 грн - інфляційні втрати; 30 818,03 грн - витрати на сплату судового збору.
2) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2098/11
30.09.2011 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) уклали договір купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2098/11, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця протягом жовтня - листопада 2011 року природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за вказаним договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, у лютому 2013 року кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за основним зобов`язанням, пені та 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 у справі № 910/2474/13 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 762 300,32 грн, з яких: 647 365,18 грн - основний борг; 81 923,65 грн - пеня; 18 064,43 грн - 3% річних; 14 947,06 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення виконав частково, сплативши основний борг у сумі 647 365,18 грн, залишок непогашеної заборгованості складає 114 935,14 грн.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 30.09.2011 № 14/2098/11, складає 114 935,14 грн, з яких: 81 923,65 грн - пеня; 18 064,43 грн - 3% річних; 14 947,06 грн - витрати на сплату судового збору.
3) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-368-Б
04.01.2013 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13-368-Б, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що ТОВ "Газовик" свої зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, у червні 2017 року кредитор звернувся із позовом до боржника про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/12386/17 стягнув з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 9 621,38 грн, з яких: 2 178,55 грн - 3% річних; 5 842,83 грн - інфляційні втрати; 1 600 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення не виконав.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з невиконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 04.01.2013 № 13-368-Б, складає 9 621,38 грн, з яких: 2 178,55 грн - 3% річних; 5 842,83 грн - інфляційні втрати; 1 600 грн - витрати на сплату судового збору.
4) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-177-ПР
30.12.2015 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-177-ПР, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п.п. 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, кредитор у червні 2017 року звернувся до суду із позовом до боржника про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду від 26.09.2017 у справі № 910/12387/17 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 5 436,37 грн, з яких: 2 959,99 грн - пеня; 239,85 грн - 3% річних; 636,53 грн - інфляційні втрати; 1 600 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення не виконав.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 30.12.2015 № 16-177-ПР, складає 5 436,37 грн, з яких: 2 959,99 грн - пеня; 239,85 грн - 3% річних; 636,53 грн - інфляційні втрати; 1 600 грн - витрати на сплату судового збору.
5) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-225-Б
30.12.2015 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) уклали договір купівлі-продажу природного газу № 16-225-Б, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що ТОВ "Газовик" свої зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, кредитор у грудні 2017 року звернувся до суду із позовом до боржника про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі № 910/22918/17 стягнув з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 50 807,39 грн, з яких: 19 331,18 грн - пеня; 2 487,24 грн - 3% річних; 7 335,87 грн - інфляційні втрати; 21 653,10 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення не виконав.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог кредитора до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 30.12.2015 № 16-225-Б, складає 50 807,39 грн, з яких: 19 331,18 грн - пеня; 2 487,24 грн - 3% річних; 7 335,87 грн - інфляційні втрати; 21 653,10 грн - витрати на сплату судового збору.
6) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 22.08.2016 № 16-471-Н
22.08.2016 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-471-Н, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2016 - 2017 роках природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що ТОВ "Газовик" свої зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, кредитор у липні 2019 року звернувся до суду із позовом до боржника про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/10690/19 стягнув з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 269 972,00 грн, з яких: 175 688,84 грн - пеня; 38 945,95 грн - 3% річних; 51 347,48 грн - інфляційні втрати; 3 989,73 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення не виконав.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 22.08.2016 № 16-471-Н, складає 269 972,00 грн, з яких: 175 688,84 грн - пеня; 38 945,95 грн - 3% річних; 51 347,48 грн - інфляційні втрати; 3 989,73 грн - витрати на сплату судового збору.
7) Грошові вимоги кредитора за Договором купівлі-продажу природного газу від 20.04.2017 № 17-270-Н
20.04.2017 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ "Газовик" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 17-270-Н, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2017 році природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п 1.1 Договору).
У зв`язку з тим, що ТОВ "Газовик" свої зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно, кредитор у червні 2018 року звернувся до суду із позовом до боржника про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі № 910/8000/18 стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 91 315,66 грн, з яких: 0,42 грн - основний борг; 5 722,04 грн - пеня; 12 924,53 грн - 3% річних; 20 906,67 грн - інфляційні втрати; 1 762,00 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення виконав частково, сплатив борг у сумі 0,42 грн.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору постачання природного газу від 20.04.2017 № 17-270-Н, складає 91 315,24 грн, з яких: 52 722,04 грн - пеня; 12 924,53 грн - 3% річних; 20 906,67 грн - інфляційні втрати; 1 762,00 грн - витрати на сплату судового збору.
8) Грошові вимоги кредитора за Договором постачання природного газу від 06.11.2018 № 18-570-Н
06.11.2018 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (код ЕІС-56Х9300000003502) (продавець) та ТОВ "Газовик" (код ЕІС-56Х0200000000018) (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 18-570-Н, за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцеві з 01.11.2018 по 31.07.2020 року природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений кредитором на митну територію України, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору (п. 1 Договору, з урахуванням додаткових угод №№ 1-26).
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за вказаним договором виконував неналежним чином, розрахунки за придбаний природний газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, кредитор у листопаді 2020 року звернувся до суду із позовом до боржника про стягнення основного боргу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/18897/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, стягнуто з ТОВ "Газовик" на користь кредитора кошти у сумі 56 190 701,97 грн (заборгованість за зобов`язаннями грудня 2018, січня-грудня 2019, січня-липня 2020), з яких: 55 455 001,97 - основний борг; 735 700,00 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначає кредитор, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» боржник зазначене судове рішення виконав частково, сплативши борг у сумі 2 078,78 грн.
Таким чином, залишок непогашеної заборгованості за вказаним судовим рішенням становить 56 188 623,19 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за згаданим договором, у тому числі і у зв`язку з тривалим невиконанням рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 по справі № 910/18897/20, кредитором додаткового нараховано за період з 26.01.2019 по 13.02.2024, що не охоплений судовим рішенням, заборгованість у сумі 30 036 434,80 грн, з яких: 3 731 967,42 - пеня; 7 463 643,00 грн - 3 % річних; 18 840 824,38 грн - інфляційні втрати.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, має бути здійснений до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу (абзац 5 пункту 6.1 Договору).
У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. 7.1 Договору); збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (невиконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством (п. 7.4 Договору).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані кредитором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що ці розрахунки обчислено арифметично вірно.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог кредитора до ТОВ "Газовик", які виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов Договору купівлі-продажу природного газу від 06.11.2018 № 18-570-Н, складає 86 225 057,99 грн, з яких: 55 455 001,97 грн - основний борг; 3 731 967,42 грн - пеня; 7 463 643,00 грн - 3 % річних; 18 840 824,38 грн - інфляційні втрати; 733 621,22 грн - витрати на сплату судового збору.
Згідно з повідомленням розпорядника майна арбітражного керуючого Перепелиці В.В. заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.
Боржником станом на 16.10.2024 не надано суду доказів погашення заявленої заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
З огляду на викладене, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 90 335 644,71 грн. з віднесенням 86 268 051,59 грн. до вимог четвертої черги та 4 067 593,12 грн. - вимог шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Згідно з абзацом 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Визнати кредитором у справі № 910/227/24 по відношенню до боржника:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з грошовими вимогами на суму 76 676 274,00 грн., з яких 93 196,00 грн. - вимоги першої черги, 72 395 369,63 грн. - вимоги четвертої черги, 4 187 708,37 грн. - вимоги шостої черги;
- ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 366 093,50 грн. - вимоги першої черги;
- Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з грошовими вимогами на суму 37 877,33 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 31 821,33 грн. - вимоги четвертої черги;
- Акціонерне товариство "Укртрансгаз" з грошовими вимогами на суму 306 038,78 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 281 804,50 грн. - вимоги четвертої черги, 18 178,28 грн. - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з грошовими вимогами на суму 281 380 925,34 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 236 227 152,14 грн. - вимоги четвертої черги, 45 147 717,20 грн. - вимоги шостої черги;
- Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з грошовими вимогами на суму 90 341 700,71 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 86 268 051,59 грн. - вимоги четвертої черги, 4 067 593,12 грн. - вимоги шостої черги.
2. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", наявну дебіторську заборгованість.
4. Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 28.10.2024.
6. Зобов`язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/227/24 на 04.12.2024 о 11:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.
8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
9. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 12.11.2024
Суддя Д.В. Мандичев
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122982222 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандичев Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні