Рішення

від 30.10.2024 по справі 914/1402/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 Справа № 914/1402/24

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ

до відповідача: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 750 679, 54 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Гусєв П.В. - представник;

від відповідача: Кузів О.М. - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення 750 679, 54 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.06.2024 відкрито загальне позовне провадження.

Розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 30.10.2024.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задоволити.

Представник відповідача заперечила позовні вимоги та просила у їх задоволенні відмовити.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.04.2021 позивач та ОСОБА_1 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, зокрема, "Форд", д.н.з. " НОМЕР_1 ".

08.12.2021 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Субару" д.н.з. " НОМЕР_2 " в м. Львові на вул. Пасічній, 164 допустив зіткнення з автомобілем "Форд", д.н.з. " НОМЕР_1 ".

Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 19.05.2023 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач ствердив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) сталась внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків балансоутримувачем ділянки дороги. На підставі страхового акта позивач виплатив страхове відшкодування. Оскільки балансоутримувачем дороги є Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, позивач звернувся із цим позовом про відшкодування завданих збитків в межах сплаченого страхового відшкодування.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивач не долучив заяви страхувальника, яка є невід`ємною частиною договору та доказів сплати страхового платежу, що унеможливлює надати повну правову оцінку договору та визначити його чинність; відсутнє письмове погодження зі страховиком про допуск до керування транспортним засобом осіб, які мають право на керування застрахованим транспортним засобом на законних підставах, що ставить під сумнів правомірність перебування ОСОБА_3 за кермом автомобіля під час ДТП; не надано письмового погодження із страховиком СТО до здійснення ремонту транспортного засобу (далі - ТЗ); в матеріалах справи відсутній рахунок № 2637 від 17.12.2021, як підстава проведення страхового відшкодування та відсутні відомості, що ТОВ "Велет Авто" підтримує гарантійні зобов`язання щодо даної марки ТЗ і є погодженою зі страховиком; відповідача не повідомили про проведення оцінки автомобіля "Форд"; у звіті не зазначено, що такий складено після ДТП; впродовж 08.12.2021 та 30.03.2023 проводились ремонтні роботи вулично-шляхової мережі на вул. Пасічній, 164 згідно з договором № 18-ВТ/22 від 22.03.2022 та договору № 30-ВТ/21 від 14.04.2021, додаткової угоди від 31.12.2021, що свідчить про необ`єктивність при проведенні експертизи; роботи на виконання укладеного договору щодо відгортання, посипки та розкиду піскосуміші по АДРЕСА_1 здійснювались ЛКП "ШРП Личаківського району" 07, 08, 09 грудня 2021 року, про що свідчать акти та подорожні листи; згідно з відповіддю Львівського регіонального гідрометеорології від 29.05.2024 в районі АМСЦ Львів 08.12.2021 ожеледиця не спостерігалась; з весни 2017 року на ділянці, де трапилось ДТП встановлено знак "Вибоїна"; доводить, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що зауваження відповідача стосовно порядку здійснення виплати страхового відшкодування шляхом тлумачення положень договору є втручанням у сферу автономії волі страховика та страхувальника; оцінювач має право, а не обов`язок залучати до проведення огляду КТЗ власника чи учасника ДТП; оскільки Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є балансоутримувачем дороги, на якій трапилось ДТП, така є належним відповідачем; жодний нормативний акт не передбачає обов`язкового повідомлення власника доріг про проведення експертизи для з`ясування причин настання ДТП; долучені подорожні листи не підтверджують проведення робіт; звернув увагу, що в листі Львівського регіонального центру Гідрометрології також зазначено, що 08.12.2021 на окремих ділянках м. Львова могла спостерігатись ожеледиця; доведення відповідачем низки заходів щодо ремонту вулично-шляхової мережі та встановлення попереджувальних знаків на ділянці дороги, де сталось ДТП, не можуть підтверджувати те, що відповідач здійснив необхідне забезпечення утримання вулично-дорожньої мережі у зимовий період.

Відповідач у додаткових поясненнях ствердив, що при проведенні експертизи експертами не взято до уваги та не надано належної оцінки відомостям стосовно відсутності у схемі до протоколу відомостей про виявлені недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП; дані про стан дорожнього покриття під час проведення експертизи відсутні; обставини, встановлені на місці події патрульною поліцією одразу після ДТП не згадуються у висновку експерта та судовому рішенні, що свідчить про неповне з`ясування обставин; експерти не зазначили коефіцієнти зчеплення, джерела наявності у них інформації про ожеледицю, якими приладами та коли встановлено колійність, напливи та осідання дорожнього покриття; не зазначено коли здійснено фотофіксацію; відсутні відомості про справність автомобіля "Субару"; при складанні експертного висновку експерти використали ДСТУ 3587-97, яке втратило чинність; у висновку не зазначено де проведено експертизу та хто був присутній при її проведенні; звіт про визначення вартості матеріального збитку не містить інформації про те, що оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за виготовлення завідомо неправдивого висновку, а також те, що такий виготовлено для подання до суду.

Обставини справи.

29 квітня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі - страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 3117/215/009589 (далі - договір), предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Форд», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Відповідно до умов договору страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

08 грудня 2021 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Субару», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » у м. Львові на вул. Пасічна, 164 допустив зіткнення з автомобілем «Форд», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (водій - ОСОБА_3 ).

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про сплату страхового відшкодування згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту.

14 грудня 2021 року аварійним комісаром складено протокол огляду транспортного засобу.

17 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою на безготівковий перерахунок коштів за евакуатор. Матеріали справи містять товарний чек від 08.12.2021 на суму 800, 00 грн.

14 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату № 646 на суму 702 812, 76 грн. 14 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату № 1238 на суму 47 066, 78 грн. Позивач склав страхові акти, зокрема, № 111740/1 на суму 703 612, 76 грн, з яких 702 812, 76 грн підлягає виплаті ТОВ «Велет Авто»; 800, 00 грн - ОСОБА_1 ; а також № 111740/2 на суму 47 066, 78 грн, які підлягають виплаті ТОВ «Велет Авто» (доплата страхового відшкодування).

26 липня 2022 року здійснено ремонтну калькуляцію та сформовано звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (висновок про вартість) на суму 752 247, 84 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 9641 від 22.04.2022 позивач перерахував ТОВ «Велет Авто» 702 812, 76 грн, а 30.08.2022 - 47 066, 78 грн (платіжна інструкція № 19509).

Сихівський районний суд м. Львова розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 (справа № 462/9242/21) та закрив її у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У постанові встановлено: «Як вбачається із схеми ДТП 08.12.2021р. мало місце зіткнення між автомобілем марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілем марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , місцем зіткнення зафіксовано на смузі руху автомобіля марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно даних вказаної схеми дорожнє покриття в місці зіткнення мокре. Як вбачається із наданої фотофіксації на ділянці дороги має місце нерівність дорожнього покриття.

Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2 , після події останній стверджував, що виїзд на смугу зустрічного руху відбувся через нерівність дорожнього покриття та ожеледицю, яка вкрила вказану нерівність. Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 на місці зіткнення мала місце ожеледиця, у зв`язку із чим їй не вдалось уникнути зіткнення із автомобілем, який занесло із зустрічної смуги».

Позивач звернувся із запитом для з`ясування відповідальних осіб за утримання АДРЕСА_1 .

У відповіді на запит повідомлено, що вулиця Пасічна перебуває на балансі Сихівської районної адміністрації.

Позивач звернувся до Сихівської районної адміністрації з претензією на відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 750 679, 54 грн.

У відповіді на претензію Сихівська районна адміністрація зазначила, що адміністративні матеріали за наслідками ДТП, що трапилась 08.12.2021, не надходили; підстави для задоволення вимоги не вбачає.

Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 750 679, 54 грн понесених витрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

08 грудня 2021 року відбулась ДТП в м. Львові на вул. Пасічній, 164, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Субару" д.н.з. " НОМЕР_2 " допустив зіткнення з автомобілем "Форд", д.н.з. " НОМЕР_1 ", яким керувала ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 19.05.2023 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто преюдиційними, у даному випадку, з постанови Сихівського районного суду м. Львова від 19.05.2023 у справі № 462/9242/21 можуть вважатися виключно ті обставини, які стосуються правових наслідків дій чи бездіяльності ОСОБА_4 (водія транспортного засобу, внаслідок взаємодії з яким завдано пошкоджень застрахованому позивачем автомобілю) і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Сихівський районний суд м. Львова у зазначеній справі встановив відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

Також в постанові Сихівського районного суду м. Львова зазначено, що причиною ДТП, з технічної точки зору, є обставини, пов`язані із втратою поперечної стійкості автомобіля «Subaru» через неналежний стан дорожнього покриття на відрізку ділянки дороги по АДРЕСА_1 , і відсутністю додаткового інформування водія ОСОБА_2 (відповідними дорожніми знаками) про небезпечні умови для руху.

Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Тому суд має обов`язок дослідити докази, надані відповідачем на спростування обставин, зазначених у постанові Сихівського районного суду м. Львова.

Згідно із частиною 3 статті 14, частини 1 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до пунктів 4-6, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" від 01 січня 1998 року, який був чинний на дату ДТП (далі - ДСТУ 3587-97).

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління "Укравтодору", а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 розділу 2 "Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій" Єдиних правил).

Отже, якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 639/2132/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 916/2586/18.

Відповідач підтвердив, що він є балансоутримувачем дороги, на якій трапилось ДТП. Тому саме на нього покладається обов`язок утримувати належний стан дорожнього покриття.

Під час розгляду адміністративної справи суд призначив експертизу.

Судові експерти у висновку № 1044-Е від 30.03.2023 зазначили: «Дорожнє покриття ділянки 08.12.2021 року о 19.05 год. по вул. Пасічна, 164 у м. Львові, де відбулось ДТП, за своїми техніко-експлуатаційними властивостями не відповідала вимогам регламенентуючих документів та не забезпечувало безпеку руху транспортних засобів, оскільки наданій ділянці дороги була наявна колійність та інші нерівності (деформації) дорожнього покриття у вигляді напливів, осідань, а також проїзна частина мала неоднорідне покриття з різними коефіцієнтами зчеплення (місцями ожеледиця та мокрим асфальтобетонним покриттям). Дорожньо-експлуатаційні служби для підвищення безпечного проїзду даною ділянкою дороги, повинні були за 1-2 години до виникнення ожеледиці, прогнозованої попереджувальними метеозведеннями, здійснювати профілактичний розсип твердих хлоридів на проїзну частину, а також усунути зимову слизькість з моменту її виявлення до повної ліквідації. Крім того, колійність проїзної частини та поперечна хвилястість покриття доріг, що знаходяться в експлуатації, недопустима, а у випадку появи зазначених видів деформацій вони підлягають терміновій ліквідації. Негайно після виявлення повинні бути установлення, вищезазначених відповідні попереджувальні дорожні знаки, а також введено обмеження швидкості на період ліквідації пошкодження проїзної частини. Таким чином, стан дорожнього покриття та організація дорожнього руху на ділянці автодороги дороги по вул. Пасічна, 164 у м. Львові, де 08.12.2021 року о 19 год. 05 хв. відбулась ДТП, не відповідали вимогам регламентуючих документів та не забезпечували безпеку руху транспортних засобів на даному відрізку дороги. Причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є обставини, пов`язані із втратою поперечної стійкості автомобіля «Subaru» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) через неналежний стан дорожнього покриття на відрізку ділянки дороги по вул. Пасічна, 164 у м. Львові, де 08.12.2021 року о 19 год. 05 хв. відбулась ДТП, і відсутністю додаткового інформування водія ОСОБА_2 (відповідними дорожніми знаками) про небезпечні умови для руху».

Експерти повідомлялись про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Суд викликав судових експертів для роз`яснення їхнього висновку.

У судовому засіданні 17.09.2024 такі надавали пояснення та повідомили, що керувались тими вихідними даними, які надали учасники ДТП та суд.

Крім того, суд з`ясовував стосовно стану покриття проїзної частини, яке було на час ДТП, оскільки в схемі місця ДТП зазначено, що таке було мокре, а учасники стверджували про наявність ожеледиці.

Судові експерти пояснили, що під час дослідження технічної можливості уникнення скоєння наїзду шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, такими розраховувався зупинний шлях як при мокрому стані проїзної частини, так і при наявності на проїзній частині ожеледиці.

Експерти дійшли висновку, що ні при ожеледиці, ні при мокрому покритті ДТП уникнути було неможливо.

Долучені відповідачем докази встановлення дорожнього знаку «Вибоїна» жодним чином не впливає та не спростовує висновку експертів; долучені подорожні листи лише підтверджують той факт, що роботи по відгортанню, посипці та розкиду піскосуміші по АДРЕСА_1 не здійснювались, оскільки в подорожньому листі від 08.12.2021 вантажного автомобіля серії 02 АБВ 112820 відображено, що з 8:00 год до 20:00 год водій чергував в гаражі, відповідно покази спідометра не змінились (08.12.2021, 08:00 год, показник спідометра - 013111, 08.12.2021, 20:00 год, показник спідометра -013111) (ДТП відбулось о 19:05 год); акти виконаних робіт у 2022 році не стосуються справи.

Крім того, у судовому засіданні 30.10.2024 суд дослідив і відеозапис з моменту ДТП, з якого чітко вбачається наявність снігового покриву дороги.

Також одним із доказів, на який посилається відповідач, є довідка Львівського регіонального центру з гідрометеорології, в якій зазначено, що в районі АМСЦ Львів 08.12.2021 ожеледиця не спостерігалась.

Однак у цій довідці зазначено, що з огляду на синоптичну ситуацію, що зумовили погодні умови - від`ємні значення температури повітря та наявність снігового покриву, можна зробити висновок, що 08.12.2021 на окремих ділянках доріг м. Львова могла спостерігатись ожеледиця.

Базуючись на протоколі про адміністративне правопорушення та висновку експерта у постанові Сихівського районного суду м. Львова викладено висновок, що ДТП була зумовлена неналежним станом дорожнього покриття і відсутністю додаткового інформування відповідними дорожніми знаками про небезпечні умови для руху.

У постанові встановлено відсутність протиправного діяння ОСОБА_2 та закрито провадження в адміністративній справі, що суд враховує при вирішенні цієї справи.

Провівши аналіз доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач не спростував жодними належними та допустимими доказами, що ним вжито усіх необхідних заходів для регулярного очищення дорожнього покриття від забруднень, запобігання утворенню та ліквідації зимової слизькості, своєчасного прибирання снігових валів з проїзної частини, забезпечення належного водовідводу дорожнього покриття, чи що причиною ДТП були інші фактори, за які він відповідати не може.

Тому позивач довів, а відповідач не спростував незадовільне утримання дороги, що мало наслідком ДТП.

Посилання відповідача на відсутність доказів, які підтверджують чинність договору страхування відхиляються судом, оскільки діє презумпція правомірності правочину; правомірність перебування ОСОБА_3 за кермом автомобіля під час ДТП підтверджується пунктом 1.8 полісу, в якому відображено право керувати транспортним засобом будь-якою особою на законних підставах зі стажем понад 2 роки; оцінювач має право, а не обов`язок залучати до проведення огляду КТЗ власника чи учасника ДТП; жодний нормативний акт не передбачає обов`язкового повідомлення власника доріг про проведення експертизи для з`ясування причин настання ДТП.

Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують встановлених судом обставин та не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне утримання доріг.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

З наведеного вбачається те, що у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування.

Таким чином, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є тією особою, що не забезпечила належне утримання дороги, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві визначив розрахунок судових витрат на суму 20 000, 00 грн, та долучив докази на підтвердження понесення зазначених витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги № 20/06/23 від 20.06.2023, укладений позивачем та АО «ІНС.ЛОУ Груп»; додаткову угоду до договору від 09.02.2024; додаткову угоду № 3 від 02.04.2024; додаток до додаткової угоди № 3; посвідчення адвоката України та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю; довіреність № 125D/2023 від 26.12.2023.

У пункті 3.3. договору сторони погодили, що оплата здійснюється клієнтом шляхом перерахування суми винагороди на рахунок АО на підставі акту виконаних робіт, який складається виконавцем після завершення кожної переданої справи.

У пункті 4 додаткової угоди № 3 зазначено, що правнича допомога, передбачена договором, вважається такою, що надана АО належним чином та в повному обсязі в т.ч. якщо протягом 10 банківських днів з моменту отримання клієнтом акту виконаних робіт клієнтом не надано вмотивованої відмови від підписання такого акту виконаних робіт.

Додатком № 1 сторони погодили перелік справ та фіксований гонорар за них, у тому числі і до відповідача - Сихівської районної державної адміністрації про стягнення 750 679, 54 грн. Гонорар за зазначену справу - 20 000, 00 грн.

Відповідач у відзиві на позов процитував статті, які стосуються розподілу витрат на професійну правничу допомогу. У судовому засіданні 30.10.2024 представник відповідача просила відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки факт їх надання не доведено.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник позивача надав суду пояснення та зазначив, що акт виконаних робіт буде підписано після набрання рішенням законної сили, а фіксований гонорар на суму 20 000, 00 грн, це сума, яка включає у себе комплексне ведення справи, у тому числі і у разі перегляду рішення судами апеляційної, касаційної інстанції.

Оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, вимога щодо надання акту виконаних робіт для детального встановлення обсягу наданої правової допомоги є надмірним формалізмом, оскільки гонорар адвокатського об`єднання не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт у майбутньому, оскільки вимога щодо підписання акта виконаних робіт має відкладальний характер.

Суд враховує, що представник позивача підписав позовну заяву, брав участь у численних судових засіданнях, подав суду відповідь на відзив.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формальних причин.

Тому суд вважає, що наявні правові підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Поряд з цим, відповідач жодним чином не спростував та заперечував співмірність заявлених до стягнення витрат та не заявляв клопотань про зменшення їх розміру.

Враховуючи викладене, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши встановлення фіксованого розміру гонорару за комплексне ведення справи, ціну позову, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для цієї справи та відсутність клопотань відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на суму 20 00, 00 грн і стягнення її з відповідача на користь позивача.

Також на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (місцезнаходження: 79012, місто Львів, пр. Червоної Калини, будинок 66, ідент. код: 25258931) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9, ідент. код: 20113829) 750 679, 54 грн, 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 11 260, 19 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.11.2024.

Суддя Никон О.З.