Ухвала

від 13.11.2024 по справі 914/1861/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2024 Справа № 914/1861/24

Суддя Господарського суду Львівської області Никон О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В., розглянувши заяву Никон О.З. про самовідвід

у справі № 914/1861/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бобли-Агро, с. Бобли Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВПВ Захід, с. Наконечне Друге Львівської області

про стягнення 122 598, 05 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Дячук М.М. фінансовий директор; Стецюк Р.С. - представник

від відповідача: Вошик В.Б. представник; Ваник П.В. директор

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бобли-Агро звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПВ Захід про стягнення 122 598, 05 грн за неналежне виконання договору купівлі-продажу дров`яної деревини № 2-Д/2024 від 22.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 04.09.2024.

Ухвалою суду від 04.09.2024 розгляд справи відкладався на 17.09.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 оголошувалась перерва до 09.10.2024.

Ухвалою суду від 09.10.2024 суд постановив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2024; явку директорів товариств визнано обов`язковою.

Протокольною ухвалою суду від 30.10.2024 підготовче засідання відкладено на 13.11.2024; явку директорів товариств повторно визнано обов`язковою, а також суд попередив сторін про відповідальність за невиконання вимог ухвал суду.

31.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 04.11.2024 визнано заявлений відвід необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.11.2024 у задоволенні заяви про відвід судді у справі №914/1861/24 відмовлено.

Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечити відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності суду, з метою дотримання рівня довіри до судової влади, та з метою запобігання виникнення сумнівів у неупередженості судді Никон О.З., заявлено самовідвід у даній справі в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з приписами частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи вимогу "безсторонності" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі Фельдман проти України, №76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України, №21722/11 від 09.01.2013).

Щодо суб`єктивного критерію, то суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із суддів не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів протилежного. В такому випадку беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Враховуючи особисті переконання та поведінку судді Никон О.З., суд зазначає про персональну неупередженість складу суду у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). Крім того, відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Бочан проти України" (Заява N7577/02) від 03.05.2007 пункт 64). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. UnitedKingdom), від 10.06.1996, пункт 38).

Навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26.10.1984, пункт 26).

Тому правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, зважаючи на викладене вище, з метою виключення виникнення сумнівів щодо законності результатів розгляду справи, зважаючи на необхідність забезпечити відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності суду, з метою запобігання виникнення сумнівів у неупередженості суду та з метою дотримання рівня довіри до судової влади суд вважає за необхідне задоволити заяву про самовідвід судді Никон О.З., та передати справу для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України .

За змістом частини 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву судді Никон О.З. про самовідвід від розгляду справи № 914/1861/24 задовольнити.

2. Справу № 914/1861/24 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядок, передбачений статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Суддя Никон О.З.