Рішення

від 05.11.2024 по справі 916/3847/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа № 916/3847/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА" (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Училищна, буд. 95; код ЄДРПОУ 30537463),

про стягнення 898902,25 грн,

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Запша Д.М., ордер №1404446 від 31.08.2024;

від відповідача - не з`явився.

Обставини справи.

Фізична особа-підприємець Колєв Віктор Васильович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар по договорам поставки від 05.10.2021 за № 71 - заборгованість 130000,00 грн, від 24.03.2022 за № 27 - заборгованість 102600,00 грн, від 03.05.2022 за № 50 - заборгованість 70161,60 грн, від 27.03.2023 за № 32 - заборгованість 138780,00 грн, від 03.06.2024 за № 0023 - заборгованість 46260,00 грн, від 06.04.2022 за № Н19 - заборгованість 209500,31 грн, від 10.03.2023 за № 03 - заборгованість 201600,34 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 справу № 916/3847/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3847/24. Справу № 916/3847/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.10.2024 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/3847/24. Постановлено призначити справу до судового розгляду по суті на 05.11.2024 о 15:10 год. Повідомлено сторін у справі, що судове засідання призначене на 05.11.2024 о 15:10 год.

21 жовтня 2024 року до суду від представника Колєва В.В. надійшла уточнена позовна заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 05.11.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 27.09.2021 за № 67, 05.10.2021 за № 71, 24.03.2022 за № 27, 03.05.2022 за № 50, 27.03.2023 за № 32, 03.06.2024 за № 0023, між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (надалі - постачальник або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНТА" (надалі - покупець або відповідач) були укладені договори (надалі - Договори), за умовами яких постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (надалі - Товар).

Найменування товару, його кількість, ціна, сума, термін поставки, місце передачі визначені в пунктах 1.1., 2.2., 2.7. Договорів.

Покупець зобов`язався забезпечити розвантаження і приймання поставленого товару скласти і підписати відповідні документи (акт приймання, накладну) (п. 2.6. Договорів).

Оплата товару проводиться протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником (п. 3.1. Договорів).

Також 06.04.2022 за № Н19 та 10.03.2023 за № 03 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (надалі - постачальник або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНТА" (надалі - покупець або відповідач) були укладені договори поставки (надалі - Договори-19, -03), за умовами яких постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар, а покупець зобов`язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Найменування товару, його кількість, ціна, сума, термін поставки, місце передачі визначені у п.п. 2.1, 3.1, 3.2. Договорів-19, -03, а покупець - в порядку та на умовах передбачених договором прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до п.п. 2.2, 5.1 Договорів-19, -03.

Розрахунки за поставлений товар проводиться протягом семи календарних днів з моменту поставки партії Товару (п. 5.2. Договорів-19, -03).

Договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами відповідно до пунктів 6.1, 8.1. Договорів-19, -03.

Позивач зазначає, що на виконання умов усіх Договорів ФОП Колєв Д.В. поставив відповідачу товар за такими видатковими накладними:

- 27.09.2021 № 71 на суму 90000,00 грн (т. 1, а.с. 16);

- 05.10.2021 № 75 на суму 180000,00 грн (т. 1, а.с. 14);

- 06.04.2022 № Н 19 на суму 209500,31 грн (т. 1, а.с. 15);

- 18.04.2022 № 22 на суму 102600,00 грн (т. 1, а.с. 52);

- 03.05.2022 № 50 на суму 70161,60 грн (т. 1, а.с. 12);

- 10.03.2023 № 01 на суму 201600,34 грн (т. 1, а.с. 47);

- 08.08.2023 № 33 на суму 138780,00 грн (т. 1, а.с. 10);

- 03.06.2024 № 0025 на суму 46260,00 грн (т. 1, а.с. 9).

Для оплати поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату, які направлені відповідачу на електронну пошту e-mail: tvp-bolgradtt@ukr.net (т.1, а.с. 18).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар чотирма платежами на загальну суму 140000,00 грн (т.1, а.с. 26-28, 44). Загальна заборгованість за поставлений товар складає 898902,25 грн.

Також матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.01.2021 по 25.07.2024, який підписаний обома сторонам, містить печатки підприємств та в якому сторони зафіксували кінцеве сальдо у розмірі 898902,25 грн, що відображається у позивача по дебету.

Як зазначає позивач, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав зобов`язання щодо оплати отриманого товару, в результаті чого, станом на день подання позову заборгованість відповідача становить 898902,25 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича підлягають задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст Договорів № 67 від 27.09.2021, № 71 від 05.10.2021, № 27 від 24.03.2022, № 50 від 03.05.2022, № 32 від 27.03.2023, № 0023 від 03.06.2024, № Н19 від 06.04.2022 та № 03 від 10.03.2023, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладені договори, які за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договорів поставив відповідачу товар, факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджено доданим до матеріалів справи видатковими накладним (т.1, а.с. 9, 10, 12, 14-16, 47, 52), які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.

На виконання умов Договорів відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договорів в частині оплати товару, за відповідачем перед позивачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 898902,25 грн.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати повної вартості товару поставленого за Договорами, визначені розділом 3 та 5 Договорів.

Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів Договорів та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач здійснив часткову оплату, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 898902,25 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 898902,25 грн, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 898902,25 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статтеі 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ПЛЮС" позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА" (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Училищна, буд. 95; код ЄДРПОУ 30537463) на користь фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу у розмірі 898902,25 грн, з яких:

- за договором № 71 від 05.10.2021 - заборгованість у розмірі 130000,00 грн;

- за договором № 27 від 24.03.2022 - заборгованість у розмірі 102600,00 грн;

- за договором № 50 від 03.05.2022 - заборгованість у розмірі 70161,60 грн;

- за договором № 32 від 27.03.2023 - заборгованість у розмірі 138780,00 грн;

- за договором № 0023 від 03.06.2024 - заборгованість у розмірі 46260,00 грн,

- за договором купівлі-продажу № Н19 від 06.04.2022 - заборгованість у розмірі 209500,31 грн;

- за договором № 03 від 10.03.2023 - заборгованість у розмірі 201600,34 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА" (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Училищна, буд. 95; код ЄДРПОУ 30537463) на користь фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 10786,83 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 листопада 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.