Ухвала

від 11.11.2024 по справі 916/4888/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"11" листопада 2024 р.м. Одеса № 916/4888/24

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 5011/24 від 04.11.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» (69096, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 2, код ЄДРПОУ 23288728)

до відповідача: Комунального підприємства Центральна районна аптека № 3 Суворовського району м. Херсона (73000, м. Херсон, площа Свободи, буд. 2, код ЄДРПОУ 01333643)

про стягнення 18 822,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Центральна районна аптека № 3 Суворовського району м. Херсона, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18 822,65 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № І-67978 від 03.01.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Згідно п.47 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є встановлений у п.п. 61, 62 Правил спосіб поштової оплати, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

В якості доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів позивачем був наданий опис вкладення від 23.08.2024, однак вказаний опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення відповідачу.

Зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, до позовної заяви не додано належних доказів надіслання на юридичну адресу відповідача позовної заяви з додатками.

Окрім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» містить вимогу майнового характеру судовий збір за яку складає 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, за подання вищезазначеної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн (2422,40 грн у разі застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

При цьому, судом встановлено, що позивачем до позову додано в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію № 453 від 22.08.2024 на суму 3028,00 грн.

Між тим, згідно довідки ГСОО судовий збір у розмірі у розмірі 3028,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс», сплачений згідно платіжної інструкції № 453 від 22.08.2024 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Натомість вказана платіжна інструкція вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/3729/24, які ухвалою суду від 08.10.2024 були повернуті позивачу.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі № 916/3729/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» за №3809/24 від 26.08.2024 повернуто без розгляду разом з доданими до неї матеріалами на підставі ст. 174 ГПК України.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №453 від 22.08.2024.

Проте, та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/3729/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжної інструкції № 453 від 22.08.2024 на суму 3028,00 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/3729/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції № 453 від 22.08.2024 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/4888/24 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

Відтак, у даному випадку при зверненні ТОВ «Исток-Плюс» до господарського суду із заявленим позовом до Комунального підприємства Центральна районна аптека № 3 Суворовського району м. Херсона заявник повинен був сплатити судовий збір за подачу позову на загальних підставах.

За таких обставин платіжна інструкція № 453 від 22.08.2024 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі. Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що долучені позивачем до позову копії документів не містять найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, а отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» (вх.№5011/24 від 04.11.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» (вх.№5011/24 від 04.11.2024) залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачам заяви про усунення недоліків позовної заяви від 04.11.2024 за вх.№5011/24.

4. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 11.11.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський