ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2024 р. м. Рівне Справа № 918/956/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: керівника Вараської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі: Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради
до відповідача: фізичної особи - підприємця Водька Ігоря Івановича
про: визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 8 050,40 грн
секретар судового засідання: С.Коваль
представники:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
від органу прокуратури: Т.Кривецька-Люліч
ОПИС СПОРУ
Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи - підприємця Водька Ігоря Івановича про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 8 050,40 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та фізична особа - підприємець Водько Ігор Іванович уклали договір про закупівлю №138 від 16 травня 2023 року.
Вказаний договір укладено за результатами проведення відкритих торгів.
Відповідно до додатку 1 (специфікації) до договору товарами, що постачаються за вказаним договором зокрема є наступні товари: морква загальною кількістю 1 600 кг. та ціною 37 грн/кг.; капуста свіжа рання загальною кількістю 1 400 кг. та ціною 48 грн/кг.; огірки свіжі загальною кількістю 1 400 кг. та ціною 75 грн/кг.
Надалі, а саме 20 червня 2023 року, сторони уклали додаткову угоду №1 якою збільшили ціну за одиницю товару, а саме збільшили ціну моркви з 37 грн/кг до 45 грн/кг.
На переконання прокурора, додаткова угода №1 від 20.06.2023 року укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому її необхідно визнати недійсною у судовому порядку.
Оскільки вищевказана додаткова угода визнається недійсною, то розрахунок за поставлену моркву повинен здійснюватися за ціною 37 грн/кг.
7 листопада 2024 року відповідач подав заяву в якій останній вказав, що визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 16 жовтня 2024 року суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12 листопада 2024 року.
7 листопада 2024 року відповідачем подано заяву про визнання позову.
Згідно з нормами частини 1 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 191 ГПК України).
Згідно з положеннями статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
З огляду на визнання відповідачем позову суд вважає за можливе розглянути справу за результатами підготовчого провадження.
МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд установив наступне.
Як видно з матеріалів справи, 16 травня 2023 року між Управлянням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради (замовник) та фізичною особою - підприємцем Водьком Ігорем Івановичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю №138 (далі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується протягом 2023 року поставити замовникові товар, овочі, фрукти, горіхи, зазначений в додатку 1 (специфікації), а замовник прийняти і оплатити такі товари. Додаток 1 (специфікація) є невід`ємною частиною договору. Найменування товару: морква, капуста рання свіжа, огірки свіжі.
Вказаний договір сторони уклали відповідно до положень Законів України "Про публічні закупівлі" згідно тендеру закупівлі UA-2023-05-16-001568-a.
Згідно з умовами пункту 3.1. договору, загальна ціна цього договору становить 231 400,00 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2. договору, ціну за одиницю товару визначено в додатку (специфікації) до цього договору.
Згідно з умовами пункту 3.6. договору, ціни за одиницю товару, який постачається за договором, можуть змінюватися у разі коливання ціни такого товару на ринку. Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Відповідно до пункту 3.7. договору, cторони домовились, що визначені вище суттєві умови щодо ціни та вартості товару в частині її підвищення можуть бути переглянуті за взаємною згодою сторін на підставах, прямо передбачених нормами діючого законодавства щодо здійснення публічних закупівель та за наявності письмового звернення постачальника з наданням ним документального обґрунтування підвищення ціни, яка визначається у відсотках ціни поточного місяця до минулого, що надаються Головним управлінням статистики в Рівненській області.
Згідно з умовами пункту 3.8. договору, звернення постачальника щодо підвищення ціни розглядається замовником у визначений чинним законодавством строк з прийняттям відповідного рішення. Про прийняте рішення замовник інформує постачальника у зручний для сторін спосіб. На разі прийняття рішення про підвищення ціни товару, сторони укладають про таке додаткову угоду до даного договору. До укладання додаткової угоди постачальник зобов`язаний здійснювати поставки за попередніми (узгодженими діючими) цінами. Відмова постачальника від виконання замовлення у період розгляду звернення не допускається.
Відповідно до розділу 4 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником накладної на оплату товару. До накладної додаються: накладна на товар (протягом 1 робочого дня після одержання товару закладами освіти); реєстр накладних в розрізі закладів замовника; акти звірок взаєморозрахунків на 26 число кожного місяця (дата може змінюватись в залежності від здачі звіту); сплата здійснюється в національній валюті України по цінам, обумовленим у цьому договорі. Оплата накладної замовником здійснюється протягом 7 банківських днів з дня його надходження до управління освіти.
Відповідно до додатку 1 (специфікації) до договору товарами, що постачаються за вказаним договором зокрема є наступні товари: морква загальною кількістю 1 600 кг. та ціною 37 грн/кг.; капуста свіжа рання загальною кількістю 1 400 кг. та ціною 48 грн/кг.; огірки свіжі загальною кількістю 1 400 кг. та ціною 75 грн/кг.
20 червня 2023 року сторони уклали додаткову угоду №1, якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме збільшено ціну моркви у кількості 1006,4 к.г. з 37 грн/кг до 45 грн/кг.
Згідно з наданими накопичувальними накладними, всього поставлено моркви за договором на загальну суму 59 195,50 грн; накопичувальної накладної №І-019 від 13.06.2023 року 215 кг на загальну суму 7 955,00 грн; накопичувальної накладної №І-021 від 22.06.2023 року 291 кг на загальну суму 11 807,00 грн; накопичувальної накладної №І-024 від 25.07.2023 року 202 кг на загальну суму 9 090,00 грн; накопичувальної накладної №І-033 від 23.08.2023 року 384,3 кг на загальну суму 17 293,50 грн; накопичувальної накладної №І-36 від 14.09.2023 року 290 кг на загальну суму 13 050,00 грн.
Вказана продукція була оплачена, що стверджується долученими платіжними документами. які знаходяться в матеріалах справи.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових договорів, якими внесено зміни до вартості товару що закуповувався.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).
Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 3 статті 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII видно, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року по справі № 922/2321/22).
Наведене підтверджується також тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону України "Про публічні закупівлі" редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як також видно з пояснювальної записки до проекту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як видно із встановлених обставин справи, 16 травня 2023 року Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та фізична особа - підприємець Водько Ігор Іванович уклали договір про закупівлю №138. Вказаний договір сторони уклали відповідно до положень Законів України "Про публічні закупівлі" згідно із тендером закупівлі UA-2023-05-16-001568-a.
Відповідно до пункту 3.2. договору, ціну за одиницю товару визначено в додатку (специфікації) до цього договору.
Відповідно до додатку 1 (специфікації) до договору товарами, що постачаються за вказаним договором, зокрема була морква загальною кількістю 1 600 кг. та ціною 37 грн.
Згодом сторони уклали додаткову угоду №1 якою збільшили ціну за одиницю товару. Так, відбулося збільшення ціни моркви у кількості з 37 грн/кг до 45 грн/кг, тобто більше як на 21 %.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Cуд ураховує, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
З огляду на викладене суд вважає, що додаткова угода №1 від 20 червня 2023 року суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому суд визнає її недійсною.
Оскільки зазначена додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини позивача та відповідача щодо поставленого товару, мали регулюватись додатком №1 до договору "специфікація", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю товару (морква) складає 37 грн/кг без ПДВ.
Внаслідок неправомірного збільшення ціни шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 8 050,40 грн, оскільки позивач повинен був сплатити відповідачу 51 145,10 грн, тоді як сплатив 59 195,50 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 8 050,40 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.
Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
У даному випадку, укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).
Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
У липні 2024 року Вараська окружна прокуратура звернулась до Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради з листом, в якому зазначено про те, що претензійно - позовна робота стосовно вказаних у листі обставин не проводилась.
Вараська окружна прокуратура, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скерувала на адресу Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради лист від 14 жовтня 2024 року, яким повідомила про наявність наявність підстав для захисту інтересів держави, та звернення до суду з позовом в інтересах Управляння освіти виконавчого комітету Вараської міської ради.
Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратура обґрунтувала правомірність звернення до суду із цим позовом.
Висновки суду
За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткова угода №1 від 20 червня 2023 року до договору, яка була предметом розгляду, укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому цю угоду суд визнає недійсною.
Надмірно сплачені кошти в сумі 8 050,40 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальний розмір судового збору за даним позовом складає 4 844,80 грн.
Згідно з правилами статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином судовий збір в розмірі 2 422,40 грн необхідно повернути особі яка його сплатила у зв`язку з визнанням відповідачем позову. Решта судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.06.2023 до договору про закупівлю №138 від 16.05.2023 року, укладеного між Управлінням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та фізичною особою підприємцем Водько Ігорем Івановичем.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Водька Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська обл., м. Вараш, м-н Вараш 41, ідентифікаційний код 04590731) 8 050 (вісім тисяч п`ятдесят) грн 40 коп.
4. Стягнути з фізичної особи підприємця Водька Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп судового збору.
5. Ухвалою суду повернути Рівненській обласній прокуратурі (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.
Позивач (Стягувач): Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська обл., м. Вараш, м-н Вараш 41, ідентифікаційний код 04590731).
Позивач (Стягувач за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077).
Відповідач (Боржник): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено 13 листопада 2024 року.
Суддя Андрій КАЧУР
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122983090 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Качур А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні