Рішення

від 05.11.2024 по справі 369/3072/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3072/23

Провадження № 2/369/918/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/3072/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2019 р. укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 104/ВС5 між ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (надалі відповідач) та ОСОБА_2 , згідно з яким Відповідач зобов`язався передати ОСОБА_2 у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов`язався оплатити Відповідачу ціну майнового права згідно з умовами Договору та прийняти майнове право (п. п. 1.1 -1.4 Договору ).

п. 3.1 Ціну продажу майнового права у 197420,54 грн та порядок розрахунків визначено розділом 3 Договору.

18.11.2019 р. актом прийому передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 передано майнові права покупцю ОСОБА_2 .

П. 2 Акту зазначено, що після підписання цього акту майнових прав на квартиру, покупець має право відчужувати майнові права на квартиру у будь який спосіб передбачений діючим законодавством.

23.11.2019 р. укладено попередній договір майнових прав між ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» та

ОСОБА_1 2.2 попереднього договору майнових прав визначено обєкт майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,9 кв. м.

П. 2.3 ціна продажу майнових прав на квартиру станом на дату підписання цього договору визначається сторонами у розмірі 394800 грн.

29.11.2019 р. згідно листом ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» № 29/19-32 надано згоду на відступлення майнових прав за договором № 104/ВС5 від 01.11.2019 р.

29.11.2019 р. укладено Договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (надалі позивачка) про відступлення права вимоги (цесії) та майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , 28 секція 5.

П. 1. Договору вищевказаного договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 , а Цесіонарій прийняв від Цедента всі права та обовязки Цедента за договором № 104/ВС5 купівлі продажу майнових прав на квартиру ві 01.11.2019 р. за яким ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» зобовязується передати, а Цедент зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а також самі майнові права на вказану квартиру, які ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» передав Цеденту, за Актом прийому-передачі від 18.11.2019 р. на виконання зазначеного договору, та оплати ціну таких прав.

Таким чином, позивачко свої зобов`язання за Договором у частині сплати Відповідачу ціни майнового права виконано у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.4 Договору, орієнтовним строком прийняття будинку в експлуатацію 02 квартал 2021 р., термін прийняття будинку в експлуатацію може бути змінено Відповідачем в односторонньому порядку на строк до шести місяців.

Відповідно до наявних джерел публічної інформації та інформації Відповідача, будинок досі не здано в експлуатацію.

Письмові звернення Позивача до Відповідача щодо порушення термінів здачі будинку в експлуатацію залишено без відповіді.

П. 6.2. Договору передбачено, що пеня у розмірі 0,1 % від ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення за недотримання умов передбачених п. 2.4 цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу протягом 30 календарних днів з дати відмови покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди.

У зв`язку із набранням чинності 10.06.2017р.Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017р. № 1817-УПІМінрегіон надав роз`яснення, щодо застосування деяких положень зазначеногозакону.

Відповідно до частини 1ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. № 560, перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівноїдіяльності", проводиться експертиза проектів будівництва.

Згідно з частиною 4ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"у редакції станом на 09.06.2017р., обов`язковій експертизі підлягали проекти будівництва об`єктів, які:

1)належать до IV і V категорії складності - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

2)споруджуються на територіях із складними інженерно - геологічними та техногенними умовами в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3)споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень - щодо кошторисної частини проектної документації;

Законом 1817 внесено зміни, зокрема, доЗакону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, відповідно до частини 4ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції Закону 1817, обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єкті, які:

1)за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення;

2)споруджуються на територіях із складними інженерно - геологічними та техногенними умовами в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3)споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень - щодо кошторисної частини проектної документації;

Згідно з пунктом 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011р. № 560, експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва, тобто здійснюється до затвердження проекту.

Разом з тим, відповідно до пункту 16 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011р. № 560зі змінами, внесеними згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017р. № 403 " Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (далі - Порядок № 560), повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв`язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв`язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.

Отже, у разі доопрацювання проекту будівництва у зв`язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв`язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування відносно об`єктів колишньої III категорії складності необхідно провести експертизу проекту відповідно до Порядку № 560.

Внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування здійснюється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженогоНаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 560, експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до п. 10 цього Порядку.

Таким чином, у разі коригування проекту будівництва відносно об`єктів колишньої III категорії складності необхідно провести експертизу проекту відповідно до Порядку № 560.

Законом № 1817не передбачається та не є обов`язковим проведення експертизи проектів будівництва колишньої III категорії складності, відповідно до яких розпочато будівництво на підставі зареєстрованої в установленому порядку декларації про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, у разі коригуванні зазначених проектів будівництва, має бути здійснена їх експертиза та перезатвердження проекту.

Окрім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1817 встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

За змістомстатті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно дорішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мало місце.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 07.03.2023 року призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 12.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньою Н.О. № 817 від 17.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/3072/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 19.07.2024 року справу прийнято справу до свого провадження, призначено справу до судового розгляду.

05.11.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, позов підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи ,або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного і ст.ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи даними і доказами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як встановлено судом, 01.11.2019 р. укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 між ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (надалі відповідач) та ОСОБА_2 , згідно з яким Відповідач зобов`язався передати ОСОБА_2 у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов`язався оплатити Відповідачу ціну майнового права згідно з умовами Договору та прийняти майнове право (п. п. 1.1 -1.4 Договору ).

п. 3.1 Ціну продажу майнового права у 197420, 54 грн та порядок розрахунків визначено розділом 3 Договору.

18.11.2019 року актом прийому-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 передано майнові права покупцю ОСОБА_2 .

П. 2 Акту зазначено, що після підписання цього акту майнових прав на квартиру, покупець має право відчужувати майнові права на квартиру у будь який спосіб передбачений діючим законодавством.

23.11.2019 р. укладено попередній договір майнових прав між ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» та

ОСОБА_1 2.2 попереднього договору майнових прав визначено об`єкт майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32, 9 кв. м.

П. 2.3 ціна продажу майнових прав на квартиру станом на дату підписання цього договору визначається сторонами у розмірі 394800 грн.

29.11.2019 р. згідно листом ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» № 29/19-32 надано згоду на відступлення майнових прав за договором № 104/ВС5 від 01.11.2019 р.

29.11.2019 р. укладено Договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (надалі позивачка) про відступлення права вимоги (цесії) та майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , 28 секція 5.

П. 1. Договору вищевказаного договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 , а Цесіонарій прийняв від Цедента всі права та обовязки Цедента за договором № 104/ВС5 купівлі продажу майнових прав на квартиру ві 01.11.2019 р. за яким ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» зобов`язується передати, а Цедент зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а також самі майнові права на вказану квартиру, які ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» передав Цеденту, за Актом прийому-передачі від 18.11.2019 р. на виконання зазначеного договору, та оплати ціну таких прав.

Таким чином, позивачка свої зобов`язання за Договором у частині сплати Відповідачу ціни майнового права виконано у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.4 Договору, орієнтовним строком прийняття будинку в експлуатацію 02 квартал 2021 р., термін прийняття будинку в експлуатацію може бути змінено Відповідачем в односторонньому порядку на строк до шести місяців.

Відповідно до наявних джерел публічної інформації та інформації Відповідача, будинок досі не здано в експлуатацію.

Письмові звернення Позивача до Відповідача щодо порушення термінів здачі будинку в експлуатацію залишено без відповіді.

П. 6. 2. Договору передбачено, що пеня у розмірі 0,1 % від ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення за недотримання умов передбачених п. 2.4 цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу протягом 30 календарних днів з дати відмови покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди.

01.09.2021 укладено Додаткову угоду до Договору майнових прав № 104/ВС5

П. 1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав 104/ВС5.

П. 2 Додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди про повернення грошових коштів покупцю в розмірі 197379, 46 грн.

П. 3 Додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди, що продавець сплачує штраф покупцю в розмірі 197420, 54 грн.

П. 4 Додаткової угоди сторони дійшли згоди взаємної згоди, що термін повернення грошових коштів становить 180 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди.

Станом на момент подачі позову відповідачем своїх зобов`язань не виконано.

Згідно п. 6.2 Договору передбачено, що пеня у розмірі 0,1 % від ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення за недотримання умов передбачених п. 2.4 Договору, відповідач сплачує позивачу протягом 30 календарних днів з дати відмови покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди.

По договору № 104/ВС5 розмір пені обраховується з 365 днів X 394800 грн (ціна майнових прав на квартиру 394800 грн X розмір пені 0,1 %) = 144102 грн. (за один рік затримки введення об`єкту будівництва в експлуатації).

З моменту 01.09.2021 (день укладення Додаткової угоди) до 22.02.2023 минуло 540 днів (394,80 грн. X 0,1%) = 213192 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 626, 628, 629, 638-640 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає і суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем на спростування проведеного позивачами розрахунку щодо розміру пені та штрафу не долучено будь-яких доказів, не подано інший контрозрахунок, зважаючи на погоджений строк сплати грошових коштів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення заборгованості, пені -задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (ЄДРПОУ 40426786, юридична адреса: бульвар Тараса Шевченка, 10 офіс 109, с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) суму пені за порушення умов Договору № 104ВС5 від 29.11.2019 р про купівлю майнових прав на квартиру, в розмірі 213192 (двісті тринадцять тисяч сто дев`яносто дві гривні) 00 коп., суму повернення грошових коштівпокупцю в розмірі 197379 (сто дев`яносто сім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень) 46 коп. та 192420 (сто дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять гривень) 54 коп. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (ЄДРПОУ 40426786, юридична адреса: бульвар Тараса Шевченка, 10 офіс 109, с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 6079 (шість тисяч сімдесят дев`ять гривень) 93 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.11.2024 року.

Суддя А.В. Янченко