Рішення

від 07.11.2024 по справі 373/1505/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1505/24

Номер провадження 2/373/746/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/1505/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

представник позивача адвокат Мілетич О.О.,

представник відповідача адвокат Міщенко П.В.,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Мілетич О.О. звернулася до суду із позовом та просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року, із відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Посилається на те, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. За час сумісного проживання у шлюбі сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року із відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 03 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. З часу призначення аліментів змінилися обставини, які були досліджені судом та взяті до уваги під час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів з відповідача. Відповідач працює в ТОВ «ФПК-Портал-Буд», має у володінні житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку здає в оренду. Дані складові майнового стану відповідача не були враховані при ухваленні вищезазначеного рішення суду про стягнення аліментів на утримання спільної дитини сторін по справі. У період часу із 2021 року по день звернення до суду із даним позовом у дитини будо діагностовано ряд захворювань, лікування яких потребує значних матеріальних вкладень. В зв`язку із погіршенням стану здоров`я дитини, її матеріального стану, зростанням її потреб, постійним зростання вартості продуктів харчування, ліків, канцелярського приладдя; враховуючи матеріальний стан батька дитини, зважаючи на те, що розмір аліментів має бути достатнім та необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позивач змушена була звернутися до суду із даним позовом.

08 липня 2024 року було відкрито провадження по даній справі і справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.48).

06 серпня 2024 рок від представника відповідача адвоката Міщенка П.В. до суду надійшов відзив на позов (а.с.51-67), відповідно до якого просить зупинити провадження в справі до припинення перебування відповідача в складі Збройних Сил України. Визнає зазначені позивачем обставини: перебування сторін по справі у зареєстрованому шлюбі; народження у даному шлюбі доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; розірвання шлюбу між сторонами; ухвалення судом рішення про стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільної доньки в розмірі 2500 грн 00 коп. щомісячно. Крім того зазначає, що відповідач заборгованості зі сплати аліментів не має. 05 травня 2023 року відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , у якому у нього народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 02 травня 2024 року відповідач уклав контракт про проходження військової служби у складі Збройних Сил України на посаді рядового у військовій частині НОМЕР_1 , строк дії контракту - три роки. З 24 лютого 2022 року на території України введено і діє правовий режим воєнного стану, оголошено і провожиться загальна мобілізація. Вважає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України суд повинен зупини провадження у даній справі.

13 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Мілетич О.О. до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.71-76), відповідно до якого вона заперечує проти того, що укладення шлюбу відповідача та народження у ньому дитини є обставинами, що враховуються при визначенні розміру аліментів та не впливають на зміну способу їх стягнення. Право вибору способу стягнення аліментів надається тому із батьків, з ким проживає дитина, може бути змінений за позовом одержувача аліментів. Зазначає, що обрання того чи іншого способу не потребує доказування. Стягнення аліментів в розмірі 1/4частини доходів відповідача є законодавчо визначеним розміром при стягненні аліментів на утримання однієї дитини.. Крім того, відповідач не заперечує проти обставин, що стали підставою для позову та суті предмету позовних вимог. Проти зупинення провадження у справі заперечує, оскільки першочергова увага повинна бути приділена інтересам дитини.

13 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Мілетич О.О. до суду надійшло заперечення на клопотання (а.с.77-81), відповідно до якого вона просить відмовити відповідачу в зупиненні провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України.. Зазначає, що відповідачем не зазначено підстав для зупинення провадження у справі на підставі вищезазначених норм цивільно-процесуального законодавства. Відповідачем не надано доказів, що військова частина, у якій він проходить військову службу, та він особисто виконують бойові завдання в зоні бойових дій. Із укладеного контракту вбачається, що він добровільно бере на себе обов`язок проходити військову службу в Збройних Силах України, що свідчить про його свідоме рішення, не здійснене в порядку мобілізації, а є формою працевлаштування. Зупинення провадження у справі призведе до затягування її розгляду та порушення прав дитини на належне утримання.

Ухвалою від 24 вересня 2024 року (а.с.84) було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Міщенка П.В. про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, в зв`язку з тим, що представником відповідача не надано доказів перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ та інших військових формувань, що переведені на воєнний стан та виконують бойові завдання у зоні бойових дій, зважаючи на те, що відповідач проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться у м. Переяслав, Київської області (за місцем знаходження суду).

Копія даної ухвали була направлена на електронну пошту представника відповідача адвоката Міщенка П.В., зазначену ним особисто у відзиві на позов. Крім того представника відповідача було повідомлено про необхідність повідомлення його реєстраційного номера облікової картки платника податків для ідентифікації в Єдиній судовій телекомунікаційній системі «Електронний суд».

24 вересня 2024 року відповідачу ОСОБА_2 була направлена копія вищезазначеної ухвали на адресу місця його реєстрації засобами поштового зв`язку. Неотримання ним поштового листа із копією ухвали станом на день ухвалення рішення по справі може свідчити про його свідоме ухилення від його отримання з метою затягування розгляду справи. Разом з тим, слід зазначити що у відповідності до ч.5 ст.130 в контексті норм ст. 10 ЦПК України, якщо представник відповідача повідомлений про результати розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, відповідача слід вважати таким, що він освідомлений про постановлення ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання його представника про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України

Розгляд справи здійснювався відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

Сторони по справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 30 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницько7о міськрайонного управління юстиції у Київській області (актовий запис № 285).

Від сумісного проживання у шлюбі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2019 року (а.с.12-13) шлюб між сторонами по справі був розірваний.

На підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року (а.с.14-16) із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500 грн 00 коп. щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 03 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

На виконання виконавчого листа, виданого на виконання вищезазначеного рішення суду, головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фещенко І.Г. було відкрито виконавче провадження № 65694419 (а.с.17).

Із інформації про виконавче провадження (а.с.18-19) станом на 29 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ФПК-ПОРТАЛ-БУД».

Згідно постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фещенко І.Г. від 07 червня 2021 року (а.с.20) в рамках проведення виконавчих дій по вищезазначеному виконавчому провадженню було звернено стягнення на доходи божника ( ОСОБА_2 ).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.21) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1212 га, кадастровий номер 3223387200:06:008:0005, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. 27 квітня 2016 року між відповідачем та ТОВ «Трубайлівське» був укладений Договір оренди землі, 27 квітня 2016 року Додаткова угода до Договору оренди землі № 95. Крім того, відповідачу на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 .

На підтвердження понесення позивачем витрат на лікування доньки представником позивача подано копію медичної карти стоматологічного хворого (а.с.22); виписку із медичної карти ОСОБА_6 (а.с.23); копіями актів виконаних робіт Стоматологічного центру «Реферта» від 06 вересня 2023 року, від 12 жовтня 2023 року, від 31 січня 2024 року, від 03 квітня 2024 року, від 08 травня 2024 року (а.с.24-25, 28-30 ); направленням на алергопроби Стоматологічного центру «Реферта» (а.с.26); квитанцію Медичного центру «Медико» № CS9449827 від 08 вересня 2023 року (а.с.27); копію консультативного висновку дитячого дерматолога ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 20 лютого 2021 року, від 11 вересня 2021 року, від 16 червня 2022 року, від 02 жовтня 2023 року (а.с.31-34).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано: копію ордеру серії АІ № 1482072 від 20 червня 2024 року (а.с.35); копію Договору про надання правової допомоги № 20/05/2024 від 20 травня 2024 року; копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 20/05/2024 від 20 травня 2024 року (а.с.38); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.39); копію рахунку-фактури № 28/05/2024-1 від 28 травня 2024 року (а.с.40); копію платіжної інструкції № @2PL729387 від 28 травня 2024 року (а.с.41); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.43).

Крім того, на підтвердження заперечення проти позовних вимог представником відповідача адвокатом Міщенком П.В. подано перелік доказів.

05 травня 2023 року відповідач ОСОБА_7 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 (актовий запис № 96), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 05 травня 2023 року Переяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.56).

13 травня 2024 року у відповідача під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_8 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 23 травня 2024 року Переяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Кииїв) (а.с.57).

02 травня 2024 року ОСОБА_2 уклав контракт із військовою частиною НОМЕР_1 на проходження військової служби строком на три роки (а.с.58-61).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 1138 від 08 травня 2024 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі із 02 травня 2024 року по день видачі довідки (а.с.62).

Як доказ, представником відповідача подано також копію військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 25 квітня 2024 року (а.с.63-67).

Разом з тим, із наданої на запит суду відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1/8257 від 20 вересня 2024 року ОСОБА_2 призваний на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, із 28 серпня 2024 року проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.83).

Суд приймає до уваги подані сторонами по справі та їх представниками докази, на підставі яких встановлені дані обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в національному сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд України у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року по справі № 632/580/17 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № № 152/100/18, вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто, з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 712/6313/21 .

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

В силу ч.ч.1, 2, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу призначення аліментів змінився стан здоров`я дитини. У неї діагностовано ряд захворювань, що підтверджено поданими доказами, обстеження та лікування яких потребує значних матеріальних вкладень.

З часу призначення аліментів змінився сімейний стан відповідача він одружився, у даному шлюбі у нього народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач проходить військову службу за місцем проживання, отримує стабільну заробітну плату.Крім того, має у володінні житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку здає в оренд

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів на утримання спільної сторін по справі доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 розміру доходів відповідача підлягають задоволенню, оскільки право вибору способу стягнення аліментів надається одержувачу аліментів, стан здоров`я дитини з часу призначення аліментів погіршився, факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є підставою для утискання прав дитини від першого шлюбу на належне утримання.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці. Окрім того, цей розмір аліментів не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Що стосується вимоги про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп., суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

20 травня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЛЕВІАФАН» було укладено Договір № 20/05/2024 про надання правової допомоги.

Ордером серії АІ № 1482072, виданого Адвокатським об`єднанням «ЛЕВІАФАН», для представництво інтересів ОСОБА_1 було залучено адвоката Мілетич Ольгу Олегівну.

Згідно п. 2.2 Договору обсяг гонорару формується Адвокатським об`єднанням та для його оплати виставляється клієнту.

Відповідно до п.2,3 Договору у разі надання оплатно правової допомоги в рамках даного договору, сторони можуть також укласти окрему додаткову угоду до даного договору, згідно якої відступити від положень п.2.2 даного договору та погодити інакшим чином порядок формування гонорару.

20 травня 2024 року між ОСОБА_1 таАдвокатським об`єднанням «ЛЕВІАФАН» було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до пункту 1 якого було визначено обсяг наданої правової допомоги та розмір гонорару, який підлягає сплаті за послуги правової допомоги. Гонорар було визначено в розмірі 8000 грн 00 коп.

Гонорар, зазначений у п.1 наведеного вище розрахунку, підлягає сплаті на момент укладення даного договору, але не пізніше, протягом 3-х днів з моменту направлення клієнту від Адвокатського об`єднання рахунку для його оплати. Обсяг гонорару адвоката є фіксованим та підлягає оплаті без залежності від характеру ухваленого рішення за результатами розгляду справи.

28 травня 2024 року позивачу був виставлений рахунок-фактуру № 28/05/2024-1 на оплату витрат за правову допомогу згідно Додаткової угоди № 1до Договору № 20/05/2024 про надання правової допомоги від 20 травня 2024 року.

Витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп. були перераховані позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання «ЛЕВІАФАН» за платіжною інструкцією № @2PL729387 від 28 травня 2024 року.

Відповідачем та його представником будь-яких заяв чи клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу подано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем та відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимим доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати слід стягнути із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року, а саме: стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Я. І. Керекеза