Рішення

від 04.11.2024 по справі 381/1584/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/929/24

381/1584/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В..,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: Папко О.В. ,

дитини: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач), третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, у якому просив суд визначити місце проживання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - позивачем у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони зареєстрували шлюб 26.06.2011 року, від якого народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На початку повномасштабного вторгнення російської федерації до України дружина з дочкою виїхали до Італії. Втім, влітку 2023 року донька повернулась до України, але відповідач заявила про своє небажання повертатися до сім`ї та залишилась проживати в Італії.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2024 року шлюб між сторонами було розірвано.

Дочка проживає разом з батьком, який займається її розвитком та вихованням.

Оскільки ОСОБА_1 має можливість та бажання, щоб дитина проживала з ним, виключно в інтересах дитини, він звернувся до суду з даним позовом.

Відзиву на позов не надходило.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Натомість, у матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_5 , яка подана засобами електронного зв`язку про те, що вона визнає позовні вимоги про визначення місця проживання дочки з батьком та просить розглядати справу за її відсутності. Також вказала, що дійсно її дочка проживає з батьком на території України.

Представник третьої особи при ухваленні рішення просила врахувати висновок органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 16.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання за участю сторін.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року витребувано інформацію у Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка надійшла на адресу суду 25.09.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 року до матеріалів справи долучено витребувану судом інформацію, а також наданий висновок органу опіки та піклування. Крім того, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дитини, дослідивши зібрані в справі письмові докази, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25 червня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №144 від 25 червня 2011 року.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено Свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_1 виданим повторно 25 серпня 2023 року.

Вказані обставини встановлені рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2024 року у справі №381/5423/23, що набрало законної сили 16.02.2024 року, яким шлюб між між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25 червня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №144 розірвано (а.с. 10-11).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як вбачається із копії паспорта позивача та довідки, наданої на запит суду у порядку ст. 187 ЦПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4, 21).

Згідно довідки виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 23 лютого 2024 року №105, ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , донька знаходиться на його утриманні (а.с. 12).

ОСОБА_4 навчається у 6-А класі Фастівського ліцею №4, де навчається з першого класу. Має охайний зовнішній вигляд, вдягнена відповідно сезону та віку, забезпечена шкільним приладдям, систематично відвідує навчання в школі та не пропускає онлайн-уроки під час дистанційного навчання. Дотримується правил поведінки у ліцеї. З повагою ставиться до старших та адекватно реагує на зауваження вчителів. Підтримує дружні стосунки у класі. Вихованням дитини займається батько, який відповідально ставиться до батьківських обов`язків, цікавиться успіхи дочки в навчанні, відвідує батьківські збори, підтримує зв`язок з класним керівником, що вбачається із характеристики дитини з місця навчання (а.с. 9).

ОСОБА_1 працює оператором завантажувальної та розвантажувальної установки в ТОВ «Крайзель-Будівельні Матеріали» з липня 2023 року, до цього з березня 2019 року працював апаратником змішувачів, де зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований працівник, зауважень до його роботи не було, що вбачається із його характеристики від 01.03.2024 року (а.с. 6).

Дохід позивача на вказаній посаді за період з 01.08.2023 року по 29.02.2024 року склав 187 807,38 грн. (а.с. 7).

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області №06-23/4666 від 30.08.2024 року, недоцільним є визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю спору між батьками (а.с. 67-69).

Згідно з ч.2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 160 СК України закріплено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із ст. 49 ЦПК України, право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни підстав або предмета позову належить виключно позивачеві.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. 49, 265 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач проживає у Італії та на даний час не може приїхати в Україну для того, щоб визнати місце проживання доньки.

Відповідно до абз.2 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживає і від якого мати дитини не вимагала зміни її місця проживання протягом тривалого часу.

Після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.

При цьому, як з`ясувалось у судовому засідання, мати не заперечує проти проживання доньки з батьком.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19-65414/18/24-Вих від 24.09.2024 року, ОСОБА_5 28.08.2024 року перетнула державний кордон України та станом на час надання даної відповіді на територію України не поверталась. До того, 15.06.2023 року вона в`їхала на територію України та покинула її 16.06.2023 року. Крім того, вона перебувала в Україні з 12.08.2024 року по 14.08.2024 року, та з 26.08.2024 року по 28.08.2024 року.

Також суд бере до уваги висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, де встановлено, що донька з батьком проживають разом, останнім створено для дитини умови для проживання, мати дитини вказала, що донька не захотіла проживати з нею в Італії, тому вона привезла її в Україну. ОСОБА_5 також зазначила, що вони втрьох домовились, що дитина проживатиме в Україні з батьком, але буде приїздить до матері на канікули, остання буде підтримувати дочку матеріально.

ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що проживає з батьком, та бажає надалі з ним жити, при цьому, спілкується з мамою по телефону, яка надсилає їй подарунки. Зазначила, що до мами їздить на канікули і мама не заперечує, щоб вона проживала з батьком.

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживає разом з ним, між батьками дитини виник спір саме щодо її місця проживання, оскільки мати дитини не вимагала від батька дитини змінити її місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача. Відповідач не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою та надіслала заяву, яка свідчить про те, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки остання вказала, що не заперечує проти того, щоб дочка проживала з батьком.

Також у судовому засіданні було встановлено, що сторони дійшли згоди щодо проживання ОСОБА_4 з батьком, що передусім викликано бажанням самої дитини проживати дома в Україні.

Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Вказані обставини підлягають перевірці судом.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді.

Згідно норм ст. 141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє у задоволенні даного позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 141, 157, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 217-242, 258-259, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства», суд, -

у х в а л и в :

Позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 04054926, адреса місця знаходження: Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд.1.

Суддя Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду складено 12.11.2024 року