Ухвала

від 13.11.2024 по справі 545/3792/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3792/24

Провадження № 1-в/545/540/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Біла Церква Київської області, українка, громадянка України, з повного загальною середньою освітою, проживаюча: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ,

раніше судима:

13.08.2012 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 1, 190 ч. 2, 70 ч. 1, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

11.01.2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2,71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

01.02.2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, зараховано термін тримання під вартою з 11.01.2013 року по 01.02.2013 року. Звільнена 23.07.2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року;

12.11.2015 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, 198, 70 ч. 1 КК України до 3 місяців арешту. Звільнена 25.03.2016 року за відбуттям строку покарання;

30.09.2016 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2,75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

19.06.2018 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, 75, 76 ч. 1 КК Уіфаїни до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. 14.02.2019 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області відмінено іспитовий строк і направлена в місця позбавлення волі строком на 2 роки;

28.04.2020 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано термін тримання під вартою з 11.03.2019 року по день вступу вироку в законну силу. Звільнена 08.04.2022 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 5 місяців 10 днів.

засуджена:

06.10.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 357 ч. 1, 185 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 28.04.2020 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

про звільнення від покарання і пом`якшення покарання,-

ВСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилаються на те, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання.

Представник адміністрації виправної колонії та засуджена надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали особової справи, суд прийшов до наступного висновку.

Частина перша статті 5 КК України встановлює правило за яким закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Зміна максимального розміру дрібного викрадення чужого майна із 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки в тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст. 51 КУпАП.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2023 року ОСОБА_4 засуджена за ст. 357 ч. 1, 185 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 28.04.2020 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Зі змісту вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 28.04.2020 рокувбачається, що ОСОБА_4 11.12.2018 року скоїла крадіжку чужого майна, чим нанесла матеріальну шкоду у розмірі 396,00грн., 15.01.2019 року скоїла крадіжку чужого майна, чим нанесла матеріальну шкоду у розмірі 675,00 грн.

За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2023 року ОСОБА_4 засуджена за крадіжку майна: по епізоду від 21.03.2023р. на суму 583,20 грн., по епізодам від 25.05.2023р. на суму: 156,00 грн., 173,00 грн., 304,00 грн., 1398,40 грн., 587,60 грн., 237,00 грн., 362,00 грн., 547,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7(крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

З 01.12.2018р. по 31.12.2018р. неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 960,50 грн. Отже, 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян становили 1921,00 грн.

У 2023 році неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 1342,00 грн. Отже, 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян становили 2684,00 грн.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи суму викраденого майна, за яку було засуджено ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що на останню розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024р., який набрав чинності 09.08.2024р., яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

За таких обставин, подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст 369, 376, 537, 539 КПК України, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст.74 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання і пом`якшення покарання- задовольнити.

У зв`язку з усуненням караності діяння звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

СуддяОСОБА_1