Рішення

від 12.11.2024 по справі 570/4244/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4244/24

Номер провадження 2/570/1351/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Рівне(порядкуспрощеного позовногопровадження тазаочного розгляду)цивільну справузапозовомвиконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних незаконною порубкою лісу, -

в с т а н о в и в :

Виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області звернувся з позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 жовтня 2023 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в першому кварталі, 16-го відділу Здолбунівського лісництва, філії «Костопільське лісове господарство» ДП «Ліси України», діючи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи бензопилу марки «FOREST 4630», діючи всупереч вимогамст.54 Лісового кодексу України, п.п.2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, вчинив самовільну незаконну порубку одного сиро ростучого дерева породи акація, діаметром у корі біля шийки кореня 35,5 см. та пошкодив до ступеню припинення росту (перерізання більше половини діаметра стовбура) одне сиро ростуче дерево породи акація, де був виявлений працівниками лісового господарства. В результаті незаконної порубки та пошкодження до ступеня припинення росту дерев породи акація в лісі, ОСОБА_1 завдав Здолбунівському лісництву, філії «Костопільське лісове господарство» ДП «Ліси України» істотну шкоду, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України №665 від23.07.2008 року «Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» становить 29 832 грн. Заподіяна шкода Корнинській сільській раді Рівненського району Рівненської області не відшкодована. Тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача завдану шкоду. Також просить стягнути звідповідача понесенісудові витрати.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.

Прокурор Рівненської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився. Подав заяву, згідно якої позов підтримує та просить його задоволити. Справу просить розглядати без його участі. В разі не явки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Представник Корнинської сільської ради в судове засідання не з`явився. Подав заяву, згідно якої позов підтримує та просить його задоволити. Справу просить розглядати без його участі.

Відповідач повторно не в не з`явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі. Відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справиє правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

12 жовтня 2023 року близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в першому кварталі, 16-го відділу Здолбунівського лісництва, філії «Костопільське лісове господарство» ДП «Ліси України», діючи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи бензопилу марки «FOREST 4630», діючи всупереч вимогамст.54 Лісового кодексу України, п.п.2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, вчинив самовільну незаконну порубку одного сиро ростучого дерева породи акація, діаметром у корі біля шийки кореня 35,5 см. та пошкодив до ступеню припинення росту (перерізання більше половини діаметра стовбура) одне сиро ростуче дерево породи акація, де був виявлений працівниками лісового господарства.

В результаті незаконної порубки та пошкодження до ступеня припинення росту дерев породи «акація» в лісі, ОСОБА_1 завдав Здолбунівському лісництву, філії «Костопільське лісове господарство» ДП «Ліси України» істотну шкоду, яка згідно Постанови Кабінету Міністрів України №665 від23.07.2008 року «Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» становить 29 832 грн.

Відповідно до висновку експерта від 25.10.2023 №СЕ-19/118-23/11349-ЕК за незаконну порубку вказаних сироростучих дерев розмір шкоди визначено 29832 грн.

На даний час, згідно інформації Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 24.07.2024, вказана шкода невідшкодована та заходи щодо її стягнення сільською радою не вживалися.

Вироком Рівненського районного суду від 05.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме доведено його вину у тому, що ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «акація» і призначено покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Вказаний вирок ОСОБА_1 не оскаржувався і набрав законної сили.

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому вони обов`язкові для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються.

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вину, шкоду, завдану внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданою шкодою.

До теперішнього часу ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев, чим завдано шкоду державним інтересам.

Норми законодавства, які застосовує суд.

Статтею 3 Лісового кодексу України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Згідно вимог ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев, чагарників. Згідно ст. 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як вбачається з положень ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою цивільно-правову відповідальність згідно з законами України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Зазначені положення також містяться в ст. 324 ЦК України, відповідно до яких земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 47 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності, згідно з чинним законодавством.

У відповідності до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України, в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Окрім цього, ст. 11 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік у частині доходів є надходження, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

Таким чином шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

З огляду на викладене, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до бюджету Корнинської сільської ради Рівненської області, на території якої здійснено незаконну рубку деревини.

В даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави внаслідок порушення цих інтересів, що виражається в заподіянні шкоди природі, шляхом порубки дерев та полягає в тому, що не стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевого бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, ст. ст. 5, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», міська рада є органом місцевого самоврядування, яка представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, а також окремі повноваження органів виконавчої влади.

Таким чином, Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області уповноважена представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

На час пред`явлення позову шкода в сумі 29 832 гривень, заподіяна самовільною порубкою дерев, в добровільному порядку не відшкодована, чим порушено інтереси держави.

Однак, органом місцевого самоврядування не вжито жодних заходів щодо виконання покладених на них законодавством обов`язків щодо захисту інтересів держави, а саме стягнення вищевказаної суми шкоди в судовому порядку.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 факт незвернення до суду органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, достатньою підставою для захисту інтересів держави прокурором, та свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх повноважень.

Окрім того, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18.

Наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Корнинської сільської ради обґрунтовується несплатою відповідачем заподіяної внаслідок вчинення незаконної порубки лісу шкоди, що порушує економічні інтереси держави, оскільки через ненадходження вказаних коштів до бюджету унеможливлюється їх використання для державних потреб, а сільською радою заходи, спрямовані на стягнення вказаної шкоди, не вживаються.

Таким чином, факт не звернення цим органом до суду з відповідним позовом свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Вищезазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 зі справи № 903/129/18 щодо визнання факту не звернення до суду органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, достатньою підставою для захисту інтересів держави прокурором, а також за встановлених у справі обставин відповідності такого звернення прокурора нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи позицію Верховного суду, викладену у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19, бездіяльність вказаного органу міської ради, а саме невжиття останньою заходів по стягненню до бюджету грошових коштів за шкоду, заподіяну лісу відповідачем, обумовлює звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

На виконання п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Рівненською окружною прокуратурою скеровано лист до Корнинської сільської ради №50-56-6302вих-24 від 23.07.2024 з метою інформування орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, про наявність підстав для захисту інтересів держави.

У відповідь на лист прокуратури, сільська рада, як орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в листі від №1255/02-12/24 від 24.07.2024 вказала, що претензійно-позовна робота по факту незаконної порубки дерев ОСОБА_1 не проводиться.

На підставі викладеного, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Крім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.

Щодо наявності інтересу держави у спірних правовідносинах.

Економічна ситуація, що складається на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави.

Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу.

Незаконне та безоплатне використання природних ресурсів ослаблює економічні основи держави, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Крім того, інтерес держави полягає в тому, що не стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.

Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Щодо порушення інтересів держави.

Порушення інтересів держави полягає в незаконному, без спеціального дозволу, не маючи лісорубного квитка і без законних на те підстав, заподіянні відповідачем істотної шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу. Такими діями економічним інтересам держави завдано збитки у розмірі 29 832 грн.

Зазначений факт встановлено вироком Рівненського районного суду від 05.02.2024 р., яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме доведено його вину у тому, що ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «акація» і призначено покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Вказаний вирок ОСОБА_1 не оскаржувався і набрав законної сили.

З урахуванням цього, невідшкодована шкода завдана кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу складає 29 832 грн., що призводить до ненадходження додаткових коштів до бюджету та позбавляє можливості запровадження і реалізації програм розвитку, які, в свою чергу, надають державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

Висновки суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Прокурором надано достатні і належні докази факту незаконної порубки сиро ростучого дерева; докази того, що вказані дії вчинено саме відповідачем, який притягнутий за це до кримінальної відповідальності, а також докази розміру збитків, заподіяних лісовому господарству на загальну суму 29 832 грн., і вказані кошти підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської областідо ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних незаконною порубкою лісу - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області 29 832 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. - збитки, заподіяні незаконною порубкою лісу 12.10.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду за наступними реквізитами: одержувач - р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Рівненська окружна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910077, адреса: 33001, м. Рівне, вул. Гарна, 29).

Позивач: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387243, адреса: 35304, вул. Центральна, 41 б, с. Корнин Рівненського району Рівненської області).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше був зареєстрований: АДРЕСА_1 ; мешканець: АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.