Ухвала

від 12.11.2024 по справі 695/4024/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4024/24

номер провадження 1-кс/695/980/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора СТОВ «Кліщинське» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Директор СТОВ «»Кліщинське» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням, у якому просить для проведення реєстраційної дії по внесенню змін в установчі документи СТОВ «Кліщинське», на час вчинення цієї дії, зняти заборону для її проведення, після чого поновити арешт корпоративних прав СТОВ «Кліщинське» із забороною державному реєстратору вносити зміни пов`язані зі зміною засновників (учасників) товариства, зміною директора, місце знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій по вказаній юридичній особі, а також з забороною розпоряджатися корпоративними правами товариства.

Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що 08.04.2016 року ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області (справа №709/786/16-к), у кримінальному провадженні, внесеному 07.04.2016р. до ЄРДР за №12016250280000165 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України, накладено арешт на корпоративні права СТОВ «Кліщинське». Заявник наполягає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеня втручання у права і свободи володільця майна по цей час, а наявність вказаного арешту перешкоджає можливості внесення змін в статутні документи товариства, зокрема змін юридичної адреси товариства, оскільки була проведена територіальна реформа та Чорнобаївський район припинив своє існування.

З урахуванням наведеного заявник просить скасувати арешт накладений на вказане майно, а після проведення реєстраційної дії по внесенню змін в установчі документи СТОВ «Кліщинське» поновити арешт корпоративних прав.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання про скасування арешту просив задовольнити повністю.

Представник Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області у судове засідання також не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, надав слідчому судді для огляду матеріали кримінального провадження №12016250280000165 від 07.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, надані матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів кримінального провадження за №12016250280000165 від 07.04.2016р. вбачається, що СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області здійснювало досудове розслідування за заявою СТОВ «Кліщинське», ПП «Джулай ВВ» та ФГ «Лящівська Нива» в особі власника ОСОБА_3 , який повідомив про те, що невідомі особи вимагали від нього продати вказані підприємства, тобто заявили про намір переоформлення корпоративних прав із засновників даних сільськогосподарських товариств.

Ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.04.2016р. у справі №709/789/16-к, за клопотанням начальника СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_5 було накладено арешт на корпоративні права СТОВ «Кліщинське» та заборонено державному реєстратору вносити зміни до статутних документів товариства, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії по вказаній юридичній особі.

Із змісту вказаної ухвали слідчого судді від 08.04.2016р. вбачається, що арешт був накладений на підставі ст. 170 КПК України з метою збереження вказаного майна та не допущення його відчуження на час проведення досудового розслідування.

Постановою начальника СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 28.04.2016р. кримінальне провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250280000165 від 07.04.2016 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України.

До адміністративно-територіальної реформи в Україні та ліквідації деяких районів смт. Чорнобай відносився до Чорнобаївського району Черкаської області, який, в наслідок вказаної реформи, приєднано до Золотоніського району Черкаської області.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у рамках кримінального провадження, з метою збереження майна, слідчим суддею було накладено арешт на корпоративні права СТОВ «Кліщенське», кримінальне провадження було закрито, арешт не знято, а тому права СТОВ «Кліщинське» в тому числі в особі його керівника ОСОБА_3 залишаються безпідставно обмеженими.

Згідно із ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1ст.174 ЦПК України).

Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».

Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду №372/2904/17-ц від 15.05.2019 року арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження N 14-516цс19) у пункті 28-32 зроблені наступні правові висновки. Частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження… слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, щовинесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення. На слідчого суддю покладена функціясудового контролю за дотриманням прав і свободосіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року),і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження. Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно єефективним, оскільки забезпечить відновлення прававласника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», керуючись вказаними висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.06.2020 по справі №727/2878/19, а також враховуючи вимоги ст. 41 Конституції України та вказаних вище норм міжнародного права, за вказаних обставин слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, так як кримінальне провадження закрито начальником слідчого відділу, а тому відпали обставини, які б обґрунтовували необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя не надає будь-якої оцінки законності та обґрунтованості накладеного арешту майна, або діям чи бездіяльності слідчого, прокурора, а скасовує арешт з огляду на те, що підстави для його накладення відпали.

Разом із тим, з урахуванням наведеного вище, слідчий суддя зауважує, що нормами КПК України не передбачено повноважень у слідчого судді поновити арешт майна у закритому слідчим кримінальному провадженні.

Таким чином, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19, слідчий суддя, для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання тільки про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження. Вирішення інших питань, зокрема повторного накладення арешту чи будь-якого іншого обмежувального заходу на майно після закриття кримінального провадження, чинним законодавством не передбачено.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання директора СТОВ «Кліщинське» про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати повністю арешт накладений ухвалою слідчого судді Чорнобаїського районного суду Черкаської області від 08.04.2016 року по справі №709/786/16-к, в рамках кримінального провадження №12016250280000165 від 07.04.2016 року, на корпоративні права СТОВ «Кліщинське», ЄДРПОУ 31782217, а саме заборону державному реєстратору вносити зміни пов`язані з зміною засновників (учасників) товариства, зміною директора, місце знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій по вказаній юридичній особі та заборони розпоряджатися корпоративними правами СТОВ «Кліщинське».

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Черкаськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення .

Слідчий суддя ОСОБА_1