Ухвала

від 08.11.2024 по справі 752/23161/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23161/24

Провадження №: 1-кс/752/8628/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївськогорайонного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024100010003125 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

30.10.2024 до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на об`єкт рухомого майна, а саме: самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТОВ «ДБУ «МЕГАПОЛІС», вилучений у ході проведення огляду місця події 24.10.2024 та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , шляхом заборони, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії пов`язані із відчуженням об`єктів майна, здійснювати дії пов`язані із будівництвом (створення) об`єктів нерухомості, демонтажем об`єкту, передачі в користування іншим особам та ін.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в місті Києві, за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010003125 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївського УП ГУНП у місті Києві надійшло повідомлення про те, що посадові особи ТОВ «КПС-ГРУПП» самовільно зайняли земельну ділянку, яка має кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд 11 та належить на праві власності територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради. Встановлено, що в період з 03.09.2024 по 24.10.2024 невстановленими особами за допомогою плав-крану здійснюється вивантаження піску на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, що знаходиться біля водойми, за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 11 .

Так, у подальшому в ході проведення досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_7 з приводу обставин кримінального правопорушення, а саме: самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд 11 та останній повідомив, що ТОВ «ВІПЕК» заключило договір 10.06.2024 з ТОВ «КПС-ГРУПП» про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 строком на один рік.

Відповідно до реєстру нерухомості встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 площею 16.7951 га. належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Крім того, встановлено, що рішенням Київської міської ради №458/515 від 21.12.2006 передано земельну ділянку загальною площею 16,80 га ВАТ "Мостобуд" у довгострокову оренду на 50 років. На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ВАТ "Мостобуд" 30.07.2007 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 16,7951 га по вул. Промисловій у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053).

У подальшому у зв`язку з систематичним невиконанням ПАТ "Мостобуд" умов договору оренди в частині сплати орендної плати, використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та передачі її 21.12.2015 року в суборенду іншій юридичній особі - ПП «Промбудсервіс 2005», з порушенням умов договору оренди без відповідної письмової згоди Київської міської ради, останньою 20.12.2018 прийнято рішення №536/6587 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.08.2007.

Крім цього, 21.02.2017 нотаріусом ОСОБА_8 відрито розділ ОНМ на промислову базу разом із її складовими частинами загальною площею 155 кв.м., розташовану по вул. Промислова, 11 -Б за ПП «Промбудсервіс 2005» та проведено реєстрацію на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

У подальшому, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 № 51700401 від 19.03.2020 проведена державна реєстрація права власності на промислову базу разом із її складовими частинами загальною площею 155 кв.м., розташовану по вул. Промислова, 11 -Б, у Голосіївському районі м. Києва за ТОВ «КПС-Групп», про що був зроблений запис № 36014482 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000). Вказана державна реєстрація проводилась на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «КПС-Групп» та ПП «Промбудсервіс 2005» від 19.03.2020 за № 480.

19.03.2020 до рішення № 51666736 від 17.03.2020 внесено зміни - проведено державну реєстрацію змін права користування (оренди) на земельну ділянку площею 16,7951 га з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 за ТОВ «КПС-Групп», про що зроблено відповідний запис № 35983248. Вказана державна реєстрація проводилась на підставі договору купівлі- продажу, укладеного між ТОВ «КПС-Групп» та ПП «Промбудсервіс 2005» від 19.03.2020 за № 480, договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007, ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі № 910/1285/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020.

Верховний суд від 23.04.2024 постановив залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16 (910/99/22).

24.10.2024 проведеним оглядом місця події встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці наявний майновий комплекс (промислова база) із розташованими спорудами. Також виявлено будівельну техніку, а саме: навантажувач, жовтого кольору із написом «XCMG» ZL50GN, заводський номер НОМЕР_3 ; самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; самоскид марки «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , які вилучено та передано на відповідальне зберігання власникам (представникам).

26.10.2024 слідчим у кримінальному провадженні земельна ділянка кадастровий номер: 8000000000:90:116:0053 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, належить на праві власності Територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

26.10.2024 слідчим у кримінальному провадженні самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;

Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити вказане клопотання.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Надав суду письмові заперечення.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Слідчим судею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в місті Києві, за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010003125 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «КПС-ГРУПП» самовільно зайняли земельну ділянку, яка має кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд 11 та належить на праві власності територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради. В період з 03.09.2024 по 24.10.2024 невстановлені особи за допомогою плав-крану здійснюють вивантаження піску на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, що знаходиться біля водойми, за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 11 .

24.10.2024 під час проведення огляду місця події встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці наявний майновий комплекс (промислова база) із розташованими спорудами. Також виявлено будівельну техніку, а саме: навантажувач, жовтого кольору із написом «XCMG» ZL50GN, заводський номер НОМЕР_3 ; самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; самоскид марки «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , які вилучено та передано на відповідальне зберігання власникам (представникам).

26.10.2024 слідчим у кримінальному провадженні земельна ділянка кадастровий номер: 8000000000:90:116:0053 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, належить на праві власності Територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

26.10.2024 слідчим у кримінальному провадженні самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом із тим, із доказів наданих представником власника майна встановлено, що самоскид марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 належить ТОВ ДБУ «Мегаполіс» та використовується у підприємницькій діяльності товариства.

Перебування вказаного самоскида на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:90:116:0053 за адресою: м. Київ, вул. Промислова зумовлено виконанням договору поставки №21/10/2024-1 від 21.10.2024 укладеного між ТОВ ДБУ «Мегаполіс» та ТОВ «Віпек» (копія договору долучена до матеріалів клопотання).

Вказаний договір не носить ознак фіктивного чи удаваного, а має реальний характер, що підтверджується платіжними дорученнями про оплату за наданий товар (копію платіжних доручень долучено до матеріалів клопотання).

На момент проведення огляду земельної ділянки, як вбачається із протоколу огляду, вказаний самоскид не було завантажено жодним вантажем.

Об`єктивна сторона ст. 197-1 КК України, за якою проводиться досудове розслідування кримінального провадження у межах якого прокурор просить накласти арешт на самоскид виражається у самовільному зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Аналізований злочин є злочином з матеріальним складом: для встановлення об`єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди

З огляду на зазначене взагалі не зрозуміло, яким чином транспортний засіб може бути доказом у вказаному кримінальному провадженні, які слідчі дії з ним можуть проводитися та які сліди злочину він міг на собі зберегти.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог частини другої вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має будь-яке відношення до кримінального провадження, що розслідується, та що воно є об`єктом злочинних посягань, предметом злочину, знаряддям вчинення злочину, здобуто злочинним шляхом, тощо.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

Посилання прокурора на те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим.

Іншої мети накладення арешту на майно прокурором не наведено та слідчим суддею не встановлено.

Клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024100010003125 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали проголошено о 09 год. 10 хв. 13.11.2024

Слідчий суддя ОСОБА_1