Рішення

від 13.11.2024 по справі 753/9897/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9897/24

провадження № 2/753/6572/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Малишенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Відповідач, в свою чергу, ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини. За наслідком наведеного позивач вважає, що є всі підстави позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача надіслала заяву у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позові, просила суд їх задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала. Про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Треті особи - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві в судове засідання своїх представників не направили, при цьому Службою у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області надіслано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва 21 березня 2008 року, актовий запис №883.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 150 СК України встановлено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;. батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Судом встановлено, що дитина проживає з батьком та знаходиться на повному його утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи мати дитини ОСОБА_2 29 липня 2021 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та проживає окремо від сім`ї позивача.

Також судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на дитину, не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням.

Наведене свідчить про ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки ОСОБА_3 .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Таким чином, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.

Згідно висновку Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області №4550/01-32 від 09 вересня 2024 року, наданого в ході розгляду питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитини, не турбується про стан її здоров`я. Тому орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої доньки.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги чинного національного та європейського законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач по справі внаслідок винної поведінки та свідомого нехтування покладених на неї, як матері, обов`язків, ухиляється від їх виконання, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами стст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», стст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 280, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.