Справа № 761/24082/24
Провадження № 3/761/5779/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали, які надійшли із Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадядина України, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , який є директором ТОВ «Будгаз» (код ЄДРПОУ 13912820),
за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,-
в с т а н о в и в :
За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будгаз» (код ЄДРПОУ 13912820) встановлено, що ОСОБА_1 порушив: 1) п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за березень 2024 р. на загальну суму 459994,00 грн;2) п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України:посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.
Згідно з п. 44.1, 44.6 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту. Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.
Згідно з п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. 198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем). Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. 198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 163-1 КУпАП).
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення №2847/І/26-15-07-01-03 від 21.06.2024, який складений уповноваженою особою, копію акту від 21.06.2024, акти про неявку, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з Акту перевірки та Протоколу про адміністративне правопорушення, то ОСОБА_1 вчинив правопорушення, які не є триваючими. Правопорушення виявлено 21.06.2024 р.
Згідно ст. 247 КпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених КпАП України.
Згідно ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи.
Оскільки на день розгляду справи строк притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності закінчився, провадження в справі необхідно закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та закрити провадження по справі в зв`язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Осаулов А.А.
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122986771 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Шевченківський районний суд міста Києва
Осаулов А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні