Ухвала

від 13.11.2024 по справі 487/8759/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8759/24

Провадження № 2/487/3112/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства «Комерційний банк«Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Сторона позивача звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26259057955001 (згодом змінений на № 26201505795501) від 04.12.2018 у сумі 287175,97 грн. та понесених судових витрат.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.

Згідно інформації з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ДМС України в Миколаївській області про зареєстроване місце проживання відповідача, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 08.04.2021 знята у зв`язку із смертю із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10.10.2024 витребувати з Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису про смерть, складеного на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

13.11.2024 на адресу суду надійшов Повний витяг з Державного реєстру цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0047799481 від 05.11.2024, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10.02.2021 Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 569.

Під час вирішення питання, щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності, як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

Так, відповідно до ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно зі ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

При цьому вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред`явлення позову до померлої особи.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення вже помер.

Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй Постанові від 16.05.2018 по справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається про обізнаність позивача, щодо смерті відповідача.

Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги померлого і вимоги до спадкоємців померлого мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити.

Обираючи підстави для відмови у відкритті провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так нормами п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим спірні правовідносини, щодо стягнення заборгованості за стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за позивачем право вимоги у разі смерті боржника до спадкоємців у разі прийняття останніми спадщини та за рахунок успадкованої спадщини.

Однак, як вже зазначалося вище залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16.05.2018 у справі № 183/4229/14-ц, 07.03.2018 у справі № 320/13096/13-ц, 14.02.2018 у справі № 310/10284/15 та 16.01.2018 у справі № 654/3928/15.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 49, 55, 186, 258-261, 263 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадженняпо цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк«Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.А. Лагода