Ухвала

від 13.11.2024 по справі 478/1427/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1427/24 Провадження № 1-в/478/397/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Новосамара, Бобринецького району, Кіровоградської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , із початковою середньою освітою, громадянина України, неодруженого, не працюючого, засудженого:

- вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України, ст.ст. 70, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, тривалістю у 3 роки;

- вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року та призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернувся до суду із вказаним поданням відносно засудженого ОСОБА_4 , в якому просив суд вирішити питання щодо приведення вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року та вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 було засуджено Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року та призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Вказаний засуджений відбуває покарання в ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)», початок строку: 28.01.2022 року, кінець строку: 28.01.2027 року.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), який поліпшує становище засудженого скасовуючи кримінальну відповідальність за вчинене ним діяння.

В судове засідання представник ВК 93 та засуджений не з`явились. Згідно поданої заяви засуджений просив суд провести розгляд подання без його участі.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив звільнити від відбування покарання засудженого за епізодами таємного викрадення майна та шахрайства.

Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора, розглянувши подання та дослідивши матеріали особової справи, судом встановлено наступне.

Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року ОСОБА_4 було визнано винним та засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Цим же вироком на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання призначеного вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12.11.2018 року покаранням призначеним за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Цим же вироком, відповідно до 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, тривалістю у 3 роки.

Як вбачається з даного вироку, ОСОБА_4 вчинив: 23.07.2018 року таємне викрадення грошових коштів у розмірі 500,00 грн; 21.09.2018 року відкрите викрадення майна та грошових коштів у загальному розмірі 187,20 грн; 30.08.2018 року таємне викрадення майна на суму 320,14 грн.

Вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року ОСОБА_4 було визнано винним та засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі, строком в 1 рік; ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі, строком на 4 роки; ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі, строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 років.

Як вбачається з даного вироку, ОСОБА_4 вчинив: 25.03.2021 року таємне викрадення чужого майна на суму 1260,00 грн; 21.01.2022 року відкрите викрадення майна на суму 1163,00 грн; 21.01.2022 року шахрайські дії з заволодіння майном на суму 362,59 грн.

Встановивши наведені обставини. суд враховує наступне.

Відповідно до з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2 і 3ст. 74 КК України.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57,ч.1 ст. 58,ч.1 ст. 62 КК України),11,13,13-2ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1762,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2018 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, було змінено до 1762,00 грн. (881 х 2=1762).

Як вбачається з вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року, ОСОБА_4 вчинив: 23.07.2018 року таємне викрадення грошових коштів у розмірі 500,00 грн; 21.09.2018 року відкрите викрадення майна та грошових коштів у загальному розмірі 187,20 грн; 30.08.2018 року таємне викрадення майна на суму 320,14 грн.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, звільнивши засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

В такому випадку ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, у зв`язку з чим з даного вироку також підлягає виключенню посилання на ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2270,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2021 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 185, 190 КК України, було змінено до 2270,00 грн. (1135 х 2=2270).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, розмір вартості майна у 2022 році, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190 КК України, було змінено до 2481,00 грн. (1240,5 х 2=2481).

Як вбачається з вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року ОСОБА_4 вчинив: 25.03.2021 року таємне викрадення чужого майна на суму 1260,00 грн; 21.01.2022 року відкрите викрадення майна на суму 1163,00 грн; 21.01.2022 року шахрайські дії з заволодіння майном на суму 362,59 грн.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, звільнивши засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України.

В такому випадку ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, у зв`язку з чим з даного вироку також підлягає виключенню посилання на ч. 1 ст. 70 КК України.

З огляду на наведені вище обставини, подання Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» підлягає задоволенню.

Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст. 5 , ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироку у відповідність до Закону України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Виключити з вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року посилання на ч. 1 ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим до покарання, визначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Виключити з вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року посилання на ч. 1 ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим до покарання, визначеного вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 року за ч. 2 ст. 186 КК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя