Рішення

від 13.11.2024 по справі 488/1713/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1713/24

Провадження № 2/488/1264/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий гаражнийкооператив Південний-3, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, в якому позивач просить суд визнати дійсним попередній договір купівлі-продажу гаража № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий гаражний кооператив «Південний-3», укладений 08.10.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 . Також просив визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий гаражний кооператив «Південний-3».

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 8.10.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали попередній договір купівлі продажу в розстрочку гаражу № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий гаражний кооператив «Південний-3», що належить на праві приватної власності відповідачу.

Відповідно до умов вказаного договору перший платіж становить суму еквівалентну 1000 доларів США, а потім наступні платежі 10 платежів по 200 доларів США в місяць. Тобто загальна вартість гаражу становить суму еквівалентну 3000 доларів США.

09.10.2019 року позивач в рахунок сплати частини коштів за вказаний гараж сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 24 700,00 грн., які еквівалентні 1000 доларів США, а відповідач передав останньому довідку № 2 від 21.05.2016 року, відповідно до якої він є власником гаражу № НОМЕР_1 в ОГК «Південний -3» в АДРЕСА_1 , та не має заборгованості по членським взносам, технічний паспорт на вказаний гараж та ключі від замків дверей гаражу.

10.10.2019 року позивач був прийнятий в члени обслуговуючого гаражного кооперативу «Південний 3», перевіз своє майно до нього та почав використовувати для зберігання в ньому власного транспортного засобу.

31.01.2021р. відповідач надав позивачу довіреність, якою доручив підготувати необхідні документи для продажу та продати належний йому гараж, але у вказаній довіреності не була вірно зазначена дата народження позивача, що в подальшому унеможливило право позивача на дії зазначені в неї.

10.10.2021р. позивач в рахунок повної оплати відповідно до попереднього договору купівлі-продажу гаражу надав відповідачу залишок грошових коштів у сумі 43 000,00 грн., що еквівалентна сумі 2000 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою відповідача, а відповідач пообіцяв оформити нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу гаражу до 31 січня 2023 р., однак до вказаного часу свої зобов`язання не виконав.

За такого, позивач вважав, що сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, викладених в попередньому договорі, виконання договору підтверджується розписками, з яких вбачається, що відповідач у повному обсязі отримав грошові кошти за придбаний гараж,при цьому відповідач на підтвердження договору передав відповідні документи та ключі від нього та позивач користується вказаним гаражем до цього часу. Крім цього, оригінали документів також знаходяться у позивача, що підтверджує факт повного виконання договору купівлі-продажу гаража та фактичне ухилення відповідача від нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Посилаючись на вказане, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.05.2024 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Ухвалою судувід 21.06.2024р.залучено Обслуговуючий гаражний кооператив Південний-3 до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини його неявки суду не відомі. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, а також судові повістки, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, у поштових повідомленнях про виклик у судові засідання листоношею проставлена відмітка про відсутність адресата за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачу, ОСОБА_2 , на праві власності належить гараж загальною площею 46,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстрація права власності відбулася 24.05.2016 р. на підставі довідки серії та номер 2 від 21.05.2016, видавник: ОГК Південний-3 та довідки серії та номер 1 від 04.04.2016, видавник: ОГК Південний-3. Вказане підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерхоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.02.2024 р. № 367613055.

08.10.2019 р. ОСОБА_2 була написана розписка, з якої вбачається, що останній продає гараж № НОМЕР_1 у кооперативі Южний-3 (мовою оригіналу) позивачу ОСОБА_1 у розстрочку. З названої розписки вбачається, що перший внесок становив 1 000,00 доларів США, а потім протягом 10 місяців по 200,00 доларів США щомісячно.

В матеріалах справи наявна копія розписки ОСОБА_2 , без зазначення дати її складання, про отримання останнім від позивача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 24 700,00 гривень, які еквівалентні 1000,00 доларів США, як частки суми відповідно до попереднього договору про продаж належного йому на праві особистої приватної власності гаражу № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: Миколаїв, обслуговуючий гаражний кооператив Південний-3.

Крім того, матеріали справи також мітять копію розписки, без зазначення дати її складання, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 10.10.2021 р. отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 43 000,00 гривень, які еквівалентні 2 000,00 доларів США, в рахунок повної оплати відповідно до попереднього договору про продаж належного відповідачу на праві особистої приватної власності гаражу № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: Миколаїв, обслуговуючий гаражний кооператив Південний-3, для оформлення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу гаражу видав довіреність ОСОБА_1 , яку посвідчив нотаріально.

Судом встановлено, що 10.10.2019 р. на засіданні правління ОГК Південний-3 було розглянуто заяву позивача ОСОБА_1 про прийняття його у члени ОГК Південний-3 у зв`язкк з передачею йому гаражу № НОМЕР_1 , який раніше належав ОСОБА_2 . За результатами розгляну порядку денного було постановлено рішення про виключення з членів автокооперативу ОСОБА_2 та прийняття членом автокооперативу ОСОБА_1 , про що свідчить надана суду копія Протоколу № 94 від 10.10.2019 р. ОГК Південний-3.

З матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2020 р. відповідачем ОСОБА_2 на ім`я позивача ОСОБА_1 була складена Довіреність, якою відповідач уповноважив позивача бути його представником, зокрема у відносинах з юридичним та фізичними особами щодо підготовки необхідних документів для продажу та продати належний йому на праві особистої приватної власності гараж № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, Південний-3 обслуговуючий гаражний кооператив тощо. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т., зареєстрована в реєстрі за № 175. З названої Довіреності також вбачається, що вона видана строком на 3 роки і дійсна до 31.01.2023 р., з правом передоручення повноважень іншим особам.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Статтею 41 Конституції України встановлено право громадянина володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Правилом ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо визнання попереднього договору купівлі-продажу гаражу, оформленого у виді розписки, дійсним та, як наслідок, визнання за ним права власності на спірне майно.

Статтею 19-1 Закону України Про кооперацію передбачені права членів кооперативу на його майно. Зокрема, член гаражного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень, даних в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Нормами ст. 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ст. 638 ЦК України істотною умовою будь-якого договору є предмет договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Укладений між сторонами договір містить всі суттєві умови: предмет договору, ціна продажу, умови оплати, перехід права власності, відповідальність сторін, тощо.

Отже, при вирішенні справи про визнання дійсним договору купівлі-продажу для суду має першочергове значення з`ясування питання, чи була наявна між сторонами домовленість щодо всіх істотних умов договору. При цьому допустимими доказами такої домовленості можуть бути лише письмові докази, якими відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Тобто для визнання договору дійсним у судовому порядку є недостатнім надання позивачем пояснень з приводу домовленості щодо всіх істотних умов договору, а відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України такі обставини мають бути підтверджені письмовими доказами. До того ж необхідним є встановлення обставин дотримання сторонами вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених чч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, оскільки їх недотримання визначено ст. 215 цього Кодексу в якості підстав недійсності правочину.

Крім того, однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину.

Однак позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення спірного договору.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Під час судового розгляду суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів порушення права позивача відповідачем, а тому суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, в зв`язку чим відмовляє в його задоволенні.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовноїзаяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий гаражнийкооператив Південний-3, провизнання договорукупівлі-продажудійсним тавизнання прававласності нанерухоме майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа - Обслуговуючий гаражний кооператив Південний-3, код ЄДРПОУ : 23038181, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Чернишевського, 1-А.

Суддя Я.А. Чернявська