Ухвала

від 12.11.2024 по справі 496/521/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/521/24

Провадження № 2/496/1306/24

У Х В А Л А

12 листопада 2024 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши заяву представника приватного підприємства агрофірма «Промінь» Вовченко І.В. про відвід судді Горяєва І.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Горяєва І.М. знаходиться вище вказана цивільна справа.

11.11.2024 року, 12.11.2024 року до суду надійшли заяви представника приватного підприємства агрофірма «Промінь» Вовченко І.В. про відвід судді мотивована тим, що під час проведення судового засідання 07 листопада 2024 року сторона захисту позивача та суддя вели діалог про обмеження терміну розгляду справи на умовах представника позивача ОСОБА_2 , а саме щодо винесення рішення у справі датою на умовах зазначених представником позивача 07.11.2024 року без огляду оригіналів доказів у справі. В судовому засіданні і якості доказу було приєднано до справи без з`ясування думки представника відповідача та досліджено «Додаткові пояснення у справі від 07.11.2024 року», які за своїм змістом не є поясненнями, а фактично заявою про збільшення розміру позовних вимог. Після судових дебатів 7 листопада 2024 року суддя Горяєв І.М. оголосив вихід до народної кімнати. В подальшому знаходячись в нарадчій кімнаті, не приймаючи рішення, вийшов з нарадчої кімнати продовжив розгляд справи та потім постановив ухвалу про поновлення судового розгляду. Необґрунтованою підставою поновлення судового розгляду стала відсутність в матеріалах справи Статуту ПП агрофірми «Промінь». В матеріалах справи міститься Статут, який був сформований в системі «Електронний суд» надійшов до суду 23.04.2024 року, було розміщено завірену належним чином копію статуту від 10.11.2023 року, з підтвердженням його офіційного джерела отримання. Редакція даного статуту відсутня у ППА «Промінь» у зв`язку із його викраденням. У зв`язку із чим, звернувся до суду з вказаною заявою.

Дослідивши заяву про відвід, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді.

Крім того, згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17 липня 1997 року, встановлено право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію неупередженість суду визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Представник приватного підприємства агрофірма «Промінь» Вовченко І.В., зазначає, що суддею Горяєвим І.М. порушено таємницю нарадчої кімнати, після судових дебатів 07.11.2024 року суддя Горяєв І.М. оголосив вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, але під час перебування у нарадчій кімнаті суддя Горяєв І.М. неодноразово покидав приміщення нарадчої кімнати, піднімався на інший поверх суду, та навіть два рази покидав приміщення суду виходячи на вулицю, розмовляв по приватному телефону.

Однак, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаних обставин, на таких підставах.

Нарадча кімната - це спеціально обладнане приміщення, доступ

до якого заборонений будь-якій особі, крім складу суду, що розглядав справу. Водночас визначальним, для характеристики того чи іншого приміщення як нарадчої кімнати є обладнання такого приміщення всім необхідним для того, щоб у суду була технічна можливість проаналізувати матеріали справи, зосередитися на ухваленні судового рішення та мати можливість його виготовити за обмеженого доступу саме в цей момент сторонніх осіб. Відповідно до норм процесуального права це має бути приміщення, яке спеціально обладнане лише для цієї мети та не може використовуватися за іншим призначенням, що є необхідним і має місце в багатьох судах.

У більшості приміщень судів не вистачає обладнаних нарадчих кімнат у необхідній кількості, але це не перешкоджає використанню робочого кабінету судді як нарадчої кімнати. Визначальним є те, що таке приміщення має бути розташоване у приміщенні суду.

Судові дебати - та стадія судового процесу, яка забезпечує реальне дотримання принципу змагальності, що є однією із засад судочинства, оскільки спір у судовому порядку вирішується на підставі вимог та аргументів, які надаються суду для ухвалення законного та справедливого рішення. Змагальність у судовому процесі, дійсно, містить низку характерних ознак, які сприяють забезпеченню справедливого та об`єктивного розгляду справи.

З огляду на наведене вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення остаточного рішення у справі є важливою стадією, яка дає можливість одразу після завершення судового процесу надати оцінку доказам у справі, зважити доводи та аргументи сторін. Одночасно, наприклад, частиною другою статті 244 ЦПК України передбачено, що якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з`ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

Враховуючи вище наведене, суддя Горяєв І.М. перебуваючи в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення, виникла потреба з`ясувати вчинення певної процесуальної дії, а саме відповідно до ухвали суду від 31.01.2024 року, було витребувано у відповідача ПП Агрофірма «Промінь» докази у оригіналах або належно засвідчених копіях, проте ухвала суду не була виконання, витребуванні матеріали, крім «Статуту» суду не було надано, тому судом, не приймаючи рішення, було прийнято рішення про поновлення судового розгляду, для з`ясування відповідних питань.

Крім того, твердження про те, що суддя неодноразово покидав приміщення нарадчої кімнати, розмовляв по приватному телефону, та інше, не знайшло свого підтвердження, тому суд вважає, що такими діями суддею Горяєвим І.М. не було порушено таємниці нарадчої кімнати, оскільки його вихід та спілкування не стосувалось розголошення ходу обговорень та ухвалень рішень у нарадчій кімнаті. Інших обставин порушення таємниці нарадчої кімнати в заяві про відвід судді не зазначено.

Всі доводи, які наводить заявник як на підставу сумніву в об`єктивності судді, не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді справи, а фактично базуються на суб`єктивній оцінці заявника процесуальних дій та рішень судді. Жодної обґрунтованої підстави, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність судді Біляївського районного суду Одеської області Горяєва І.М. заява не містить, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Всі обставини на підставі яких може бути заявлено відвід визначено ст.ст. 36, 37 ЦПК України, та незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та упередженості судді, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника приватного підприємства агрофірма «Промінь» Вовченко І.В. про відвід судді Горяєва І.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - визнати необґрунтованою.

Заяву про відвід судді Біляївського районного суду Одеської області Горяєва Ігоря Миколайовича передати до канцелярії Біляївського районного суду Одеської для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Горяєв