11.11.24
22-ц/812/1089/24
Провадження № 22-ц/812/1089/24
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2024 року м. Миколаїв
справа № 479/845/23
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Кравченком Олександром Сергійовичем, на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області, ухвалене 15 квітня 2024 року під головуванням судді Репушевської О.В., повний текст судового рішення складений цього ж дня,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі ТОВ «Агрофірма Корнацьких»), ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації.
Позивач зазначав, що на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та МК № 016551 є власником земельних ділянок площею 5,4276 га кадастровий номер: 4823980400:02:000:0232 та площею 5,1507 га кадастровий номер: 4823980400:02:000:0038, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території (Багачівської) Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області
Як вказує ОСОБА_1 , у 2022 році він дізнався, що від його імені було укладено договір оренди вищезазначених земельних ділянок з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років, який пройшов державну реєстрацію.
За твердженням ОСОБА_1 він ніколи не мав наміру укладати вищевказаний договір оренди з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та відповідачі до нього з відповідним пропозиціями не зверталися. Вказаний договір ним не укладався і не підписувався. Більше того, він взагалі його не бачив та не отримував його примірник. В подальшому йому стало відомо, що цей договір оренди був укладений від його імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Як вказав позивач, ним дійсно було видано на ім`я ОСОБА_2 довіреність, яку було посвідчено приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. та зареєстровано в реєстрі 28 липня 2004 року за № 4603. Відповідно до змісту довіреності він доручив ОСОБА_2 бути його представником з усіма повноваженнями з питань користування належними йому на вищевказаними земельними ділянками, для чого надав йому право представляти його інтереси в будь-яких установах чи підприємствах, подавати від його імені заяви та інші документи, що стосуються виконання передбаченого в довіреності, укладати договори оренди, одержувати необхідні довідки, документи, розписуватись за нього, а також вчиняти інші дії, пов`язані з цією довіреністю. При цьому дана довіреність була скасована за заявою про припинення довіреності від 10 травня 2023 року, зареєстрованою в реєстрі за №2131.
Також позивач зазначив, що в подальшому йому стало відомо, що в оспорюваному договорі підпис виконаний не ОСОБА_2 , а невідомою йому особою.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,15 га кадастровий номер: 4823980400:02:000:0038 та площею 5,43 га, кадастровий номер: 4823980400:02:000:0232, розташованих в межах території (Багачівської) Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, шляхом скасування державної реєстрації Договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , діючого в його інтересах на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. та зареєстрованої в реєстрі 27 липня 2004 року за № 4603, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого Кривоозерським райвідділом МРФ У Державному реєстрі земель 04.04.2007 року за № 040701700189.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «Агрофірма Корнацьких» вважає безпідставними твердження позивача про те, що підписаний представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - 01 січня 2005 року договір оренди ним не укладався та що про існування договору позивач дізнався лише у 2022 році, крім того договір підписано не уповноваженою особою ОСОБА_2 , а іншою особою. На думку відповідача, такі дії ОСОБА_1 свідчать про недобросовісну поведінку останнього, направленні на перешкоджання їм користуватися орендованими земельними ділянками та порушує їх права та інтереси, як належного орендаря за чинним договором оренди землі, враховуючи, що ОСОБА_1 отримував від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» орендну плату за користування цими земельними ділянками. Позивач також не надав жодного належного та допустимого доказу, який би засвідчив про порушення його прав чи інтересу, доказів на підтвердження доводів, що договір оренди було підписано не уповноваженою особою ОСОБА_2 а іншою особою. За такого ТОВ «Агрофірма Корнацьких» просило відмовити у задоволенні позову. Також вважає недоцільним призначення судової почеркознавчої експертизи за клопотанням представника позивача.
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди укладено сторонами у відповідності до вимог законодавства, внаслідок чого відсутні підстави для усунення перешкод шляхом скасування його реєстрації.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко О.С., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Зазначав що, ухвалюючи рішення суд першої інстанції посилався на той факт, що ОСОБА_2 станом на 01 січня 2005 року мав повноваження на підписання договору оренди землі в інтересах ОСОБА_3 , не звернувши належної уваги на предмет і підстави позову. Апелянт вказує, що на момент укладання оспорюваного договору уповноваженим на його підписання від імені ОСОБА_1 був лише ОСОБА_2 та як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 договір не підписував. На підтвердження вказаних обставин ним було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання про належність ОСОБА_2 підпису у оспорюваному договорі, проте дане клопотання під час підготовчого засідання взагалі не розглядалося та йому не надавалося жодної оцінки, чим грубо порушено процесуальні права сторони у справі. Крім того, як вказав представник - адвокат Кравченко О.С., він разом з позовною заявою заявив ряд клопотань: про витребування примірнику договору оренди землі, довіреності, виданої ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , витребування у ОСОБА_2 вільних зразків підпису, експериментальних зразків підпису та почерку. Між тим, 07 липня 2023 року суддею було задоволено лише два клопотання, а саме: про витребування примірнику договору оренди землі та довіреності. На думку позивача, суддею було залишено поза увагою його доводи щодо наявності підстав для задоволення даного клопотання та не було наведено у рішенні мотивів у частині відхилення наведених аргументів. Тоді як з огляду на предмет і підстави заявленого позову, зокрема, твердження про те, що підпис у оскаржуваному договорі оренди землі виконано не уповноваженим на це ОСОБА_2 , а іншою особою та для з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису, проведення почеркознавчої експертизи має визначальне значення. З огляду на викладене, на думку апелянта, суд дійшов передчасного висновку щодо волевиявлення ОСОБА_1 при укладенні спірного договору, оскільки факту належності у договорі підпису уповноваженій на це особі не встановлено.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка О.С. - про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравченко О.С. - підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, подане разом із апеляційною скаргою клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи не підтримав.
Від представника ТОВ «Агрофірма Корнацьких» - адвоката Іванченка О.О. - надійшла заява, в якій він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Також просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить Реєстр підтверджень про отримання документів з підсистеми «Електронного суду» (а.с. 158 зв.).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, що переглядається, а також матеріали архівної справи № 479/38/21, у якій містяться оригінали виданої позивачем на ім`я ОСОБА_2 довіреності та укладеного 01 січня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» договору оренди, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,4276 га кадастровий номер: 4823980400:02:000:0232 та земельної ділянки площею 5,1507 га кадастровий номер: 4823980400:02:000:0038, що розташовані в межах території Багачівської сільської ради Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області, що підтверджено даними Інформації з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-4808818932020 виданого 12 лютого 2020 року. (а.с. 10) та даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №213444721, виданого 22 червня 2020 року(а.с.9).
01 січня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди землі строком на 50 років, на період з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2054 року. Договір зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» 04 квітня 2007 року за №040701700189.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 передав ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею по 10.5807 га, яка знаходиться на території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с.172 зв.).
Договір підписано представника ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та від імені власника землі ОСОБА_1 - його представником ОСОБА_2 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 28 липня 2004 року (а.с.173, 173 зв.).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина третя статті 640 ЦК України).
Таким чином, за встановленими судом у справі обставинами, сторонами узгоджені усі суттєві умови договору оренди, які їх уклали в письмовій формі 01 січня 2005 року та підписали через своїх представників за належно оформленими повноваженнями, після чого зареєстрували договір оренди у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» 04 квітня 2007 року за №040701700189.
Від імені позивача, як орендодавця, його волевиявлення на укладення договору оренди, яке ним висловлено у підписаній особисто та нотаріально посвідченій довіреності від 28 липня 2004 року, підтверджено представником ОСОБА_2 у межах повноважень, визначених цією довіреністю.
Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 мав повноваження на підписання вказаного договору в інтересах ОСОБА_1 , а тому спірний договір є укладеним.
Доводів щодо незгоди з таким висновком суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з невирішенням клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з`ясування питання про належність ОСОБА_2 підпису у оспорюваному договорі та про відмову у задоволенні клопотання про витребування у ОСОБА_2 зразків його підпису та почерку для проведення експертизи, слід зазначити наступне.
За змістом частин другої і третьої статті 12 ЦПК України здійснення всіх процесуальних прав і обов`язків, передбачених законом, учасниками справи відбувається за рівних прав. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Тому дослідження обставин, що входять до предмету доказування, може бути предметом висновку експерта (частина друга статті 102 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При тому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини п`ята і шоста статті 81 ЦПК України).
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що сторона, яка зазначає про те, що нею договір не підписано, може на підтвердження таких обставин справи, які входять до предмету доказування, надати докази, зокрема, висновок експерта, або заявити клопотання перед судом про сприяння їй у реалізації своїх прав та призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.
В той же час сторона не може ґрунтувати доказування наведених нею обставин справи на припущеннях, для перевірки яких перекласти тягар надання доказів на іншу сторону, та вимагати від суду зобов`язати іншого учасника справи, до якого нею позовних вимог не заявлено, подати певні докази на підтвердження заявлених обставин, обов`язок доказування яких покладено саме на цю сторону, що ініціювала спір.
В цьому випадку не є слушним посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №760/10691/18, оскільки за обставинами справи, яка переглядалася касаційним судом, підпис на іншому договорі оспорювався позивачем з тих підстав, що саме цей учасник справи його не підписував, внаслідок чого касаційним судом виснувано, що обов`язок доказування невідповідності підпису позивача на оспорюваному договорі процесуальний закон покладає на позивача, а тому саме він зобов`язаний це доводити, зокрема у спосіб, визначений ним та законом, шляхом проведення у справі судової почеркознавчої експертизи.
В даній справі, позивачем не оспорюються його власний підпис на довіреності, яким ним уповноважено представника на підписання договору оренди, а оспорюється, та виключно на припущеннях, можливість не підписання договору оренди, на укладення яких він уповноважив ОСОБА_2 від його імені.
Враховуючи наведене, судом обґрунтовано відмовлено у витребуванні зразків підпису ОСОБА_2 та призначенні судової почеркознавчої експертизи.
За правилами пункту 1 частини другої статті 11 ЦЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору (правочину) не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (згідно із частиною першою статті 203 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Зокрема, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно із частиною першою статті 125 ЗК України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ята статті 126 ЗК України).
У тому разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Разом з тим, судом правильно встановлено, що волевиявлення на укладення договору оренди одним із повірених, зокрема ОСОБА_2 , від власника землі ретельно викладено позивачем ОСОБА_1 у змісті нотаріально посвідченої довіреності від 28 липня 2004 року(а.с.173, 173 зв.).
Ці умови перенесено у зміст договору оренди, укладеного 01 січня 2005 року у письмовій формі. Укладення договору з перевищенням повноважень, які б не відповідали волевиявленню ОСОБА_1 , викладеному у змісті довіреності, позивачем не заявлено.
Заперечень ОСОБА_2 факту власноручного підписання умов договору оренди від імені ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
За такого відсутні підстави вважати спірний договір оренди неукладеним.
Крім того колегія суддів враховує, що, як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є загальнодоступною, у справі № 479/719/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди був встановлений факт укладання 01 січня 2005 року сторонами договору оренди та отримання позивачем орендної плати за вказаним договором оренди у 2017 - 2020 роках (постанова Миколаївського апеляційного суду від 15.05.2024).
За цих обставин та на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, ґрунтуючись на належно досліджених ним доказах, дійшов правильного висновку про недоведеність порушення прав та інтересів позивача.
Встановивши, що відповідач ОСОБА_2 не оспорює свій підпис на договорах оренди, договори укладено та виконуються в межах волевиявлення позивача, яке викладено ним у змісті виданих та посвідчених довіреностях, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для усунення перешкод та скасування державної реєстрації.
Оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, то не вбачається підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача на законність судового рішення у справі не впливають.
За таких обставин, і відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Кравченком Олександром Сергійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Н.В. Самчишина
Т.В. Серебрякова
Повний текст судового рішення складений 13 листопада 2024 року
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122989376 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Коломієць В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні